Документ взят из кэша поисковой машины. Адрес оригинального документа : http://hist.msu.ru/Labs/UkrBel/lyman5.doc Дата изменения: Wed Apr 22 19:04:44 2009 Дата индексирования: Mon Oct 1 22:57:09 2012 Кодировка: koi8-r

Модуль 5
Изучение устной истории межконфессиональных отношений на Юге Украины.
?. Специфика устноисторических исследований.
Темы для обсуждения:
Устная история и реконструкция прошлого.
Устная история и коллективная память.
Социально-психологические аспекты изучения устной истории.
Интерпретация устноисторических свидетельств.
Интерсубъективизм и интервьюирование.
Сравнительная характеристика письменных и устноисторических источников.

Рекомендованная литература для чтения:

1. Baum, Willa K. Transcribing and Editing Oral History. Walnut
Creek, Cal.: AltaMira Press, 1991.
2. Brown, Cynthia Stokes. Like It Was: a Complete Guide to Writing
Oral History. New York: Teachers & Writers Collaborative, 1988.
3. Daniel Orlovsky. Social History and Its Categories // Slavic
Review. Vol. 47. # 4. Winter 1988. P. 620 - 623.
4. David B. Grusky and Ivan K. Fukumoto. Social History Update: A
Sociological Approach to Historical Social Mobility // Journal
of Social History. Vol. 23. # 1. Autumn 1989. P. 221 - 232.
5. Davis, Cullom, Kathryn Back, Kay MacLean. Oral History: From
Tape to Type. Chicago: American Library Association, 1977.
6. Diane Koenker. Urbanization and Deurbanization in the Russian
Revolution and Civil War // The Journal of Modern History. Vol.
57. # 3. Sep. 1985. P. 424 - 450.
7. Don S. Kirschner. City and Country: Rural Responses to
Urbanization in the 1920s. - Westport, Conn.: Greenwood
Publishing Corporation, 1970. - 279 p.
8. Enhancement of Validity In Oral History Tapes and
Transcriptions. A Master's paper for the M.S.L.S. degree. May,
2001. 43 pages. Advisor: David W. Carr.
9. Geoff Eley. Labor History, Social History, "Alltagsgeschichte":
Experience, Culture, and the Politics of the Everyday - a New
Direction for German Social History? // The Journal of Modern
History. Vol. 61. # 2. Jun. 1989. P. 297 - 343.
10. Humphries, Stephen. The Handbook of Oral History : Recording
Life Stories. London: Inter-Action Inprint, 1984.
James A. Gillespie. Class in Urban History // Comparative Studies in
Society and History. Vol. 26. # 1. Jan. 1984. P. 167 - 173.
11. James A. Henretta. Social History as Lived and Written // The
American Historical Review. Vol. 84. # 5. Dec. 1979. P. 1293 -
1322.
12. James Allen Vann. The Comparative Method and German Urban
History // Comparative Studies in Society and History. Vol. 15.
# 2. Mar. 1973. P. 240 - 248.
13. Jeffrey, Jaclyn, Glenace, Edwall eds. Memory and History: Essays
on Recalling and Interpreting Experience [essays by] Paul
Thompson. [et al.]. Lanham, Md. : University Press of America,
1994.
14. Jurgen Koska. What is Leftist about Social History Today? //
Journal of Social History. Vol. 29. Special Issue. 1995. P. 67 -
71.
15. Louise A. Tilly. People's History and Social Science History //
Social Science History. Vol. 7. # 4. Autumn 1983. P. 457 - 474.
16. Mark M. Smith. Making Sense of Social History // Journal of
Social History. Vol. 37. # 1. Autumn 2003. P. 165 - 186.
17. Michael F. Hamm. The City in Russian History. - Kentucky: The
University Press of Kentucky. - 344 p.
18. Mishler, E.G. Research Interviewing. Context and Narrative,
Cambridge (Harvard Univ. Press), 1986.
19. Oral History Association. Guidelines and Principles of the Oral
History Association. Los Angeles, CA.: Oral History Association,
1992.
20. Patrick M. Horan. Theoretical Models in Social History Research
// Social Science History. Vol. 11. # 4. Winter 1987. P. 379 -
400.
21. Peter N. Stearns. Social History Present and Future // Journal
of Social History. Vol. 37. # 1. Autumn 2003. P. 9 - 19.
22. Peter N. Stearns. Social Update: Sociology of Emotion // Journal
of Social History. Vol. 22. # 3. Spring 1989. P. 592 - 599.
23. Richard Jensen. Oral History, Quantification, and the New Social
History // Oral History Review. Vol. 9. 1981. P. 13 - 25.
24. Richard T. Vann. The Rhetoric of Social History // Journal of
Social History. Vol. 10. # 2. Winter 1976. P. 221 - 236.
25. Robert A. Lewis and Richard H. Rowland. Urbanization
Urbanization in Russia and the USSR: 1897 - 1966 // Annals of
the Association of American Geographers. Vol. 59. # 4. Dec.
1969. P. 776 - 796.
26. Robert R. Dykstra. Town-Country Conflict: A Hidden Dimension in
American Social History // Agricultural History. Vol. 38. # 4.
Oct. 1964. P. 195 - 204.
27. Steven C. Hause. The Evolution of Social History // French
Historical Studies. Vol. 19. # 4. Autumn 1996. P. 1191 - 1214.
28. Stricklin, David, Sharpless, Rebecca. The Past Meets the
Present: Essays on Oral History. Lanham, Md.: University Press
of America, 1988.
29. Transcribing, Editing and Processing Oral Histories. Minnesota
Historical Society: Oral History Office, 1996.
30. Yow, Valerie Raleigh. Recording Oral History: a Practical Guide
for Social Scientists. Thousand Oaks, Calif.: Sage Publications,
1994.
31. Виноградов В.М., Рябов А.В. "Устная история" и комплектование
государственных архивов. Постановка проблемы //Актуальные
проблемы советского архивоведения. - М., 1986. - C.6-16.
32. Доел Р. «Устная история» в историографии современной науки: опыт
и проблемы // Вопросы истории естествознания и техники. -2000. -
? 4. - С. 60-88.
33. Ильина Т.А. Устное воспоминание как исторический источник
// Советские архивы. - 1973. - ? 2.
34. Кузнецова Н.П., Суринов В.М. "Устная история" в практике работы
зарубежных архивов и научных учреждений // Советские архивы. -
1980. - ? 1. - С.73-79.
35. Лотман Ю. М. Устная речь в историко-культурной перспективе
/Лотман Ю.М. Избранные статьи. - Т. 1. - Таллинн, 1992. - С. 184-
190.
36. Магидов В.М. Кинофотофонодокументы как исторический источник
// Отечественная история. - 1992. - ?2. - С. 104-116.
37. Мемуари та щоденники. Частина 1 / Упорядники А. Бойко, С. Плох?й
/ Передмови: С. Плох?й, А. Бойко, В. Чоп, В. М?льчев // Джерела
з ?стор?? П?вденно? Укра?ни. Том 5. Книга 1. - Запор?жжя: РА
«Тандем-У», 2005. - 484 с.
38. Мемуари та щоденники. Частина 1 / Упорядники: А. Бойко,
С. Плох?й // Джерела з ?стор?? П?вденно? Укра?ни. Том 5. Книга
2. - Запор?жжя: РА "Тандем - У", 2005. - 516 с.
39. Методика подготовки для использования и публикации
фонодокументов: Рекомендации / Главархив СССР. ЦГАЗ СССР. - М.,
1985.
40. Передача текст?в документ?в ? пам'яток: Матер?али науково-
методично? наради / Ред. кол.: Н?мчук В.В., Шандра В.С., Боряк
Г.В., Дашкевич Я.Р., ?дл?нська У.Я., Сохань П.С., Страшко В.В.,
Яковенко Н.М. - К., 1990, - 108 с.
41. П?вн?чне Приазов'я / За ред. В.В.Крижка, В.А.Папаново? та ?н. -
Донецьк-Бердянськ: Норд-Прес, БДПУ, 2008. - 342 c.
42. Сурева Н. Правила видання джерел усно? ?стор?? (проект). -
Запор?жжя: РА "Тандем-У", 2005. - 20 с.
43. Суринов В.М. Историческое интервью в системе источниковедческих
средств // Методологические вопросы документоведения и
архивоведения. Сб. докладов методологического семинара ВНИИДАД.
Вып.1. - М.:ВНИИДАД, 1976.- С. 86-113.
44. Урсу Д.П. Методологические проблемы устной истории //
Источниковедение отечественной истории: 1989. - М.: 1989. - С.3-
32.

45. Linda Shopes What Is Oral History?
(from the Making Sense of Evidence series on History Matters: The U.S.
Survey on the Web , located at http://historymatters.gmu.edu)
Making Sense of Oral History offers a place for students and teachers
to begin working with oral history as historical evidence. Written by Linda
Shopes, this guide presents an overview of oral history and ways historians
use it, tips on questions to ask when reading or listening to oral history
interviews, a sample interpretation of an interview, an annotated
bibliography, and a guide to finding and using oral history online. Linda
Shopes is a historian at the Pennsylvania Historical and Museum Commission.
She has worked on, consulted for, and written about oral history projects
for more than twenty-five years. She is coeditor of The Baltimore Book: New
Views of Local History and is past president of the Oral History
Association.
What Is Oral History?
"Oral History" is a maddeningly imprecise term: it is used to refer to
formal, rehearsed accounts of the past presented by culturally sanctioned
tradition-bearers; to informal conversations about "the old days" among
family members, neighbors, or coworkers; to printed compilations of stories
told about past times and present experiences; and to recorded interviews
with individuals deemed to have an important story to tell. Each of these
uses of the term has a certain currency. Unquestionably, most people
throughout history have learned about the past through the spoken word.
Moreover, for generations history-conscious individuals have preserved
others' firsthand accounts of the past for the record, often precisely at
the moment when the historical actors themselves, and with them their
memories, were about to pass from the scene. Shortly after Abraham
Lincoln's death in 1865, for example, his secretary, John G. Nicolay, and
law partner, William Herndon, gathered recollections of the sixteenth
president, including some from interviews, from people who had known and
worked with him. Similarly, social investigators historically have obtained
essential information about living and working conditions by talking with
the people who experienced them. Thus, the Pittsburgh Survey, a Progressive
Era investigation of social conditions in that city designed to educate the
public and prod it towards civic reform, relied heavily on evidence
obtained from oral sources. Among the most notable of these early efforts
to collect oral accounts of the past are the thousands of life histories
recorded by Federal Writers Project [FWP] workers during the late 1930s and
early 1940s. An agency of the New Deal Works Progress Administration, the
FWP was deeply populist in intent and orientation; the life histories were
designed to document the diversity of the American experience and ways
ordinary people were coping with the hardships of the Great Depression.
Plans for their publication fell victim to federal budget cuts and a
reorientation of national priorities as World War II drew near; most of
Linda Shopes, "Making Sense of Oral History," page 2
them remain in manuscript form at the Library of Congress and other
repositories around the country. The best known of the FWP life histories
are the "slave narratives" elicited from elderly former slaves living in
the South; other narratives were collected from a variety of regional,
occupational, and ethnic groups. Though of considerable value, early
efforts to record firsthand accounts of the past can be termed "oral
history" by only the most generous of definitions. While methods of
eliciting and recording them were more or less rigorous in any given case,
the absence of audio- and videotape recorders-or digital recording devices-
necessitated reliance on human note-takers, thus raising questions about
reliability and veracity. Many early interviews were also idiosyncratic or
extemporaneous efforts, conducted with no intention of developing a
permanent archival collection.
Thus, historians generally consider oral history as beginning with the
work of Allan Nevins at Columbia University in the 1940s. Nevins was the
first to initiate a systematic and disciplined effort to record on tape,
preserve, and make available for future research recollections deemed of
historical significance. While working on a biography of President Grover
Cleveland, he found that Cleveland's associates left few of the kinds of
personal records-letters, diaries, memoirs-that biographers generally rely
upon. Moreover, the bureaucratization of public affairs was tending to
standardize the paper trail, and the telephone was replacing personal
correspondence. Nevins came up then with the idea of conducting interviews
with participants in recent history to supplement the written record. He
conducted his first interview in 1948 with New York civic leader George
McAneny, and both the Columbia Oral History Research Office-the largest
archival collection of oral history interviews in the world-and the
contemporary oral history movement were born.
Early interviewing projects at Columbia and elsewhere tended to focus
on the lives of the "elite"-leaders in business, the professions, politics,
and social life. But oral history's scope widened in the 1960s and 1970s in
response to both the social movements of the period and historians' growing
interest in the experiences of "nonelites." Increasingly, interviews have
been conducted with blue-collar workers, racial and ethnic minorities,
women, labor and political activists, and a variety of local people whose
lives typify a given social experience. Similar in intent to the WPA
interviews of the previous generation, this latter work especially has
helped realize oral history's potential for restoring to the record the
voices of the historiographically-if not the historically-silent.
For similar to President Cleveland's associates, few people leave self-
conscious records of their lives for the benefit of future historians. Some
are illiterate; others, too busy. Yet others don't think of it, and some
simply don't know how. And many think-erroneously, to be sure-that they
have little to say that would be of historical value. By recording the
firsthand accounts of an enormous variety of narrators, oral history has,
over the past half-century, helped democratize the historical record.
To summarize: oral history might be understood as a self-conscious,
disciplined conversation between two people about some aspect of the past
considered by them to be of historical significance and intentionally
recorded for the record. Although the conversation takes the form of an
interview, in which one person-the interviewer-asks questions of another
person-variously Linda Shopes ("Making Sense of Oral History," page 3)
referred to as the interviewee or narrator-oral history is, at its heart, a
dialogue. The questions of the interviewer, deriving from a particular
frame of reference or historical interest, elicit certain responses from
the narrator, deriving from that person's frame of reference, that person's
sense of what is important or what he or she thinks is important to tell
the interviewer. The narrator's response in turn shapes the interviewer's
subsequent questions, and on and on. To quote Alessandro Portelli, one of
oral history's most thoughtful practitioners, "Oral history . . . refers
[to] what the source [i.e., the narrator] and the historian [i.e. the
interviewer] do together at the moment of their encounter in the
interview." [Alessandro Portelli, The Battle of Valle Giulia: Oral History
and the Art of Dialogue (Madison: The University of Wisconsin Press, 1997),
3].
The best interviews have a measured, thinking-out-loud quality, as
perceptive questions work and rework a particular topic, encouraging the
narrator to remember details, seeking to clarify that which is muddled,
making connections among seemingly disconnected recollections, challenging
contradictions, evoking assessments of what it all meant then and what it
means now. The best interviewers listen carefully between the lines of what
is said for what the narrator is trying to get at and then have the
presence of mind, sometimes the courage, to ask the hard questions. Yet all
interviews are shaped by the context within which they are conducted [the
purpose of the interview, the extent to which both interviewer and
interviewee have prepared for it, their states of mind and physical
condition, etc.] as well as the particular interpersonal dynamic between
narrator and interviewer: an interview can be a history lecture, a
confessional, a verbal sparring match, an exercise in nostalgia, or any
other of the dozens of ways people talk about their experiences. Several
years ago, for example, I interviewed a number of elderly Polish women who
had worked in Baltimore's canneries as children. I too am of Polish descent
and these women were similar in age and social position to my mother's
older sisters. In interview after interview, as we talked about the
narrator's life as an immigrant daughter and working-class wife, her
experiences as a casual laborer in an industry notorious for low wages and
unpleasant working conditions, the narrator would blurt out with great
force, "You have no idea how hard we had it!", often rapping her finger on
a table for emphasis. I had become a representative of the generation of
the narrator's own children, who indeed have no idea how hard their parents
and grandparents had it; what began as an interview thus became an
impassioned conversation across the generations.
How Do Historians Use It?
For the historian, oral history interviews are valuable as sources of
new knowledge about the past and as new interpretive perspectives on it.
Interviews have especially enriched the work of a generation of social
historians, providing information about everyday life and insights into the
mentalities of what are sometimes termed "ordinary people" that are simply
unavailable from more traditional sources. Oral histories also eloquently
make the case for the active agency of individuals whose lives have been
lived within deeply constraining circumstances. A single example here must
suffice. For their study of deindustrialization in the anthracite coal
region of northeastern Pennsylvania, historians Thomas Dublin and Walter
Licht interviewed almost ninety men and women who had Linda Shopes ("Making
Sense of Oral History," page 4) lived through the long economic decline
that started when the region's mines closed during the mid-twentieth
century. Getting underneath the statistical summaries and institutional
responses afforded by census data, government reports, and company and
union records, the interviews are replete with information about the
various and deeply gendered strategies individuals used to cope with this
disaster: men traveled long distances to work in factories outside the
region, often living in nearby boardinghouses during the week and returning
home only on the weekends; women held families together while themselves
entering the paid labor force; families made do, went without, and expected
little; some, with fewer ties to the region, pulled up roots and relocated
elsewhere. Interviews also reveal subtle shifts in the power dynamics
within marriages, as unemployment undermined men's authority even as
employment enhanced women's status; and changes in parental expectations
for children, who had to forge lives in new economic circumstances. Summing
up what they have learned from their interviews, Dublin and Licht have
written:
The oral histories of the men and women of the anthracite region in
general render a complicated picture of economic crisis. Neither
catastrophe nor a complete restructuring of life marked the collapse of the
area's economy. Unevenness characterized the experience-- the consequences
for and responses of different communities, families and individuals
varied. . . . As business and labor historians have recently emphasized the
unevenness of capitalist economic development--industrialization, for
example, unfolding in varying ways and with varying consequences in
different trades and communities--interviews with those who have faced
modernday long-term crises of economic decline suggest that unevenness is a
valuable concept for our understanding this contemporary experience as
well. [Thomas Dublin and Walter Licht, "Gender and
Economic Decline: The Pennsylvania Anthracite Region, 1920-1970," Oral
History Review 27 (Winter/Spring 2000): 97.]
It is not difficult to understand how, in interview after interview,
oral history opens up new views of the past. For in an interview, the voice
of the narrator literally contends with that of the historian for control
of the story. Recounting the experiences of everyday life and making sense
of that experience, narrators turn history inside out, demanding to be
understood as purposeful actors in the past, talking about their lives is
ways that do not easily fit into preexisting
categories of analysis.
Of course, not all oral history falls into the category of social
history. Interviews abound with politicians and their associates, with
business leaders, and the cultural elite. In addition to recording the
perspectives of those in power, these interviews typically get at "the
story underneath the story," the intricacies of decision-making, the
personal rivalries and alliances and the varying motives underlying public
action, that are often absent from the public record.
Some interview projects also focus on very specific topics-like
memories of a flood, participation in a war, or the career of a noteworthy
individual-rather than the more encompassing narratives typical of social
historians. While these interviews certainly add to our store of knowledge
(Linda Shopes, "Making Sense of Oral History," page 5) particularly
illuminating the relationship of the individual to major historical events,
their limited focus is often quite frustrating to historians and
archivists. In addition to providing new knowledge and perspectives, oral
history is of value to the historian in yet another way. As David Thelen
and Roy Rosenzweig have demonstrated in The Presence of the Past, most
people engage with the past in deeply personal ways, drawing upon it as a
resource for enhancing identity and explaining experience. Yet at the same
time they seem uninterested in understanding anything other than their own
personal experience and claim that the formal study of history is "boring."
[Roy Rosenzweig and David Thelen, The Presence of the Past: Popular Uses of
History in American Life (New York: Columbia University Press, 1998)] Oral
history affords the historian a way to negotiate this paradox and perhaps
helps surmount the barrier separating the analytic work of the professional
historian from vernacular efforts at history-making. For oral history
interviews are often quite simply good stories. Like literature, their
specificity, their deeply personal, often emotionally resonant accounts of
individual experience draw listeners-or readers-in, creating interest and
sympathy. Edited carefully, they can open the listener to a life very
different from his or her own in a non-threatening way. Contextualized
thoughtfully, they can help a reader understand personal experience as
something deeply social.
Nonetheless, some have argued, not without cause, that the highly
individual, personal perspective of an interview, coupled with the social
historian's typical focus on everyday life, tend to overstate individual
agency and obscure the workings of political and cultural power. Indeed,
not surprisingly, many narrators recall with great pride how they coped
with life's circumstances through individual effort and sustained hard
work, not by directly challenging those circumstances. And, it must be
said, narrators are a selfselected group; the most articulate and self-
assured members of any group-the literal and psychic survivors-are
precisely those who consent to an interview, creating an implicit bias.
Nonetheless, oral history does complicate simplistic notions of hegemony,
that is the power of dominant political or cultural forces to control
thought and action, as individuals articulate how they have maneuvered,
with greater or lesser degrees of autonomy or conformity, risk, calculation
or fear, within the circumstances of their lives.
Interpreting Oral History
For all their considerable value, oral history interviews are not an
unproblematic source. Although narrators speak for themselves, what they
have to say does not. Paradoxically, oral history's very concreteness, its
very immediacy, seduces us into taking it literally, an approach historian
Michael Frisch has criticized as "Anti-History," by which he means viewing
"oral historical evidence because of its immediacy and emotional resonance,
as something almost beyond interpretation or accountability, as a direct
window on the feelings and . . . on the meaning of past experience."
[Michael Frisch, A Shared Authority: Essays on the Craft and Meaning of
Oral and Public History (Albany: State University of New York Press, 1990),
159-160.] As with any source, historians must exercise critical judgment
when using interviews-just because someone says something is true, however
colorfully or convincingly they say it, doesn't (Linda Shopes, "Making
Sense of Oral History," page 6) mean it is true. Just because someone "was
there" doesn't mean they fully understand "what happened." The first step
in assessing an interview, then, is to consider the reliability of the
narrator and the verifiability of the account. The narrator's relationship
to the events under discussion, personal stake in presenting a particular
version of events, physical and mental state at the time of the events
under discussion and at the moment of the interview, as well as the overall
attention and care the narrator brings to the interview and the internal
consistency of the account all figure into the narrator's reliability as a
source. The veracity of what is said in an interview can be gauged by
comparing it both with other interviews on the same subject and with
related documentary evidence. If the interview jibes with other evidence,
if it builds upon or supplements this evidence in a logical and meaningful
way, one can assume a certain level of veracity in the account. If,
however, it conflicts with other evidence or is incompatible with it, the
historian needs to account for the disparities: Were different interviewees
differently situated in relationship to the events under discussion? Might
they have different agendas, leading them to tell different versions of the
same story? Might the written sources be biased or limited in a particular
way? Might intervening events-for example, ideological shifts between the
time of the events under discussion and the time of the interview or
subsequent popular cultural accounts of these events-have influenced later
memories? Writing in 1977 about the confirmation of Griffin Bell for United
States attorney general, journalist Calvin Trillin quoted a black attorney
who had quipped that if all the white politicians who said they were
working behind the scenes for racial justice actually were
doing so, "it must be getting pretty crowded back there, behind the
scenes."
Similarly, John F. Kennedy's assassination not only reshaped Americans'
subsequent views of him but even changed how they remembered their earlier
perceptions. Although Kennedy was elected with just 49.7% of the vote in
the fall of 1960, almost two-thirds of all Americans remembered voting for
him when they were asked about it in the aftermath of his assassination.
[Calvin Trillin, "Remembrance of Moderates Past," New Yorker (March 21,
1977): 85; quoted in
Cliff Kuhn, "'There's a Footnote to History!' Memory and the History of
Martin Luther King's October 1960 Arrest and Its Aftermath," Journal of
American History 84:2 (September 1997): 594; Godfrey Hodgson, America In
Our Time (New York: Random House, 1976): 5.]
In fact, inconsistencies and conflicts among individual interviews and
between interviews and other evidence point to the inherently subjective
nature of oral history. Oral history is not simply another source, to be
evaluated unproblematically like any other historical source. To treat it
as such confirms the second fallacy identified by Frisch, the "More
History" approach to oral history, which views interviews as "raw data" and
"reduce[s them] to simply another kind of evidence to be pushed through the
historian's controlling mill." [Frisch, 159-160.] An interview is
inevitably an act of memory, and while individual memories can be more or
less accurate, complete, or truthful, in fact interviews routinely include
inaccurate and imprecise information, if not outright falsehoods. Narrators
frequently get names and dates wrong, conflate disparate events into a
single event, recount stories of questionable truthfulness. Although oral
historians do attempt to get the story straight through careful background
research and informed questioning, they are ultimately less (Linda Shopes,
"Making Sense of Oral History," page 7) concerned with the vagaries of
individual memories than with the larger context within which individual
acts of remembering occur, or with what might be termed social memory. In
what is perhaps the most cited article in the oral history literature,
Alessandro Portelli brilliantly analyzes why oral accounts of the death of
Italian steel worker Luigi Trastulli, who was shot during a workers' rally
protesting NATO in 1949, routinely get the date, place, and reason for his
death wrong. Narrators manipulated the facts of Trastulli's death to render
it less senseless and more comprehensible to them; or, as Portelli argues,
"errors, inventions, and myths lead us through and beyond facts to their
meanings." [Alessandro Portelli, "The Death of Luigi Trastulli: Memory and
the Event," in The Death of Luigi Trastulli, pp. 1-26; quoted material is
from p. 2.]
What is needed then is an understanding of oral history not so much as
an exercise in fact finding but as an interpretive event, as the narrator
compresses years of living into a few hours of talk, selecting, consciously
and unconsciously, what to say and how to say it. Indeed, there is a
growing literature, some of it included in the appended bibliography, on
the interpretive complexities of oral history interviews, replete with
strategies for mining their meaning. Much of it begins with the premise
that an interview is a storied account of the past recounted in the
present, an act of memory shaped as much by the moment of telling as by the
history being told. Each interview is a response to a particular person and
set of questions, as well as to the narrator's inner need to make sense of
experience. What is said also draws upon the narrator's linguistic
conventions and cultural assumptions and hence is an expression of
identity, consciousness, and culture. Put simply, we need to ask: who is
saying what, to whom, for what purpose, and under what circumstances. While
these questions cannot really be considered in isolation when applying them
to a specific interview-the who is related to the what is related to the
why is related to the when and where-here we will consider each in turn to
develop an overview of the issues and questions involved.
Who Is Talking?
What a narrator says, as well as the way a narrator says it, is related
to that person's social identity (or identities). Who a narrator is becomes
a cognitive filter for their experiences. Recognizing the differing social
experiences of women and men, feminist historians have noted that women
more so than men articulate their life stories around major events in the
family life cycle, dating events in relation to when their children were
born, for example. Men, on the other hand, are more likely to connect their
personal chronologies to public events like wars, elections, and strikes.
Women's narratives also tend, as Gwen Etter-Lewis has put it, towards
"understatement, avoidance of the first person point of view, rare mention
of personal accomplishments, and disguised statements of personal power."
[Gwen Etter-Lewis, "Black Women's Life Stories: Reclaiming Self in
Narrative Texts," in Sherna Berger Gluck and Daphne Patai, eds., Women's
Words: The Feminist Practice of Oral History (New York: Routledge, Chapman
& Hall, 1991), 48; quoted in Joan Sangster, "Telling Our Stories: Feminist
Debates and the Use of Oral History," in The Oral History Reader, Rober
Perks and Alistair Thomson, eds. (London: Routledge, 1998), 89.] Racial
identity, too, figures into oral historical accounts. Writing about the
1921 race riot in Tulsa, Oklahoma, Scott Ellsworth coined the phrase
"segregation of memory" to (Linda Shopes, "Making Sense of Oral History,"
page 8) describe the varying ways blacks and whites remembered this
gruesome event. [Scott Ellsworth, Death in a Promised Land: The Tulsa Race
Riot of 1921 (Baton Rouge: Louisiana State University Press, 1982).] It is
a typical pattern, suggestive of the deep racial divides in the United
States. In interview after interview, whites recalled either "very little
at all" about members of minority groups or that "we all got along," while
members of minority groups tended toward both a more nuanced and less
sanguine view of white people. Interviews with politicians and other
notable public figures pose particular problems. While they are perhaps no
more egocentric or concerned about their reputations than many others,
their practiced delivery and ability to deflect difficult questions often
leads to accounts that are especially facile and glib. Indeed, the general
rule of thumb is the longer a public official has been out of the public
eye, the more honest and insightful the interview will be. One can
catalogue any number of ways different "whos" inflect oral history
narratives. Yet identities are neither singular nor fixed. "Who" exactly is
speaking is defined by both the speaker's relationship to the specific
events under discussion and temporal distance from them. Hence while we
would expect labor and management to record differing accounts of a strike,
union members too can differ among themselves, depending upon their
relative gains or losses in the strike's aftermath, their differing
political views and regard for authority, or their differing levels of
tolerance for the disorder a strike can create. And their views can change
over time, as perspectives broaden or narrow, as subsequent experiences
force one to reconsider earlier views, as current contexts shape one's
understanding of past events. All are part of who is speaking.
Who Is the Interviewer?
There is no doubt that the single most important factor in the
constitution of an interview is the questions posed by the interviewer.
Inevitably derived from a set of assumptions about what is historically
important, the interviewer's questions provide the intellectual framework
for the interview and give it direction and shape. For especially
articulate narrators, the questions are a foil against which they define
their experience. Good interviewers listen carefully and attempt to more
closely align their questions with what the narrator thinks is important.
Nonetheless, more than one interviewer has had the experience described by
Thomas Dublin as he reflected upon his interviews with coal mining
families: "Once, when looking over photographs with Tom and Ella Strohl
[whom he had previously interviewed], I expressed surprise at seeing so
many pictures taken on hunting trips with his buddies. When I commented
that I had not realized how important hunting had been in Tommy's life, he
responded good-naturedly, 'Well, you never asked.'" [Thomas Dublin, with
photographs by George Harvan, When the Mines Closed: Stories of Struggles
in Hard Times (Ithaca: Cornell University Press, 1998), 21.] Yet the
questions asked are not the only influence an interviewer has upon what is
said in an interview. Like narrators, interviewers have social identities
that are played out in the dynamic of the interview. Narrators assess
interviewers, deciding what they can appropriately say to this person, what
they must say, and what they should not say. Thus a grandparent being
interviewed by a grandchild for a family history project may well suppress
less savory aspects of the past in an effort to shield the child, serve as
a responsible role (Linda Shopes, "Making Sense of Oral History," page 9)
model, and preserve family myths. And I described above how my own social
identity as the upwardly mobile granddaughter of Polish immigrants created
a particular emotional subtext to interviews with Polish cannery workers.
What Are They Talking About?
The topical range of oral history interviews is enormous, including
everything from the most public of historical events to the most intimate
details of private life. What is analytically important, however, is the
way narrators structure their accounts and the way they select and arrange
the elements of what they are saying. Interviews frequently are plotted
narratives, in which the narrator/hero overcomes obstacles, resolves
difficulties, and achieves either public success or private satisfaction.
There are exceptions, of course, but these conventions, typical of much of
Western literature, suggest something of the individualizing, goal-
oriented, success driven, morally righteous tendencies of the culture and
hence the underlying assumptions people use to understand their
experiences. They also perhaps reflect the egocentric and valorizing
tendencies of an interview, in which one person is asked, generally by a
respectful, even admiring interviewer, to talk about his life. Comparison
with interviews conducted with narrators outside the mainstream of western
culture is instructive here. Interviewing Native American women from
Canada's Yukon Territory, anthropologist Julie Cruikshank found that her
questions about conventional historical topics like the impact of the
Klondike gold rush or the construction of the Alaska Highway were answered
with highly metaphoric, traditional stories that narrators insisted were
part of their own life stories.
Negotiating cultural differences about what properly constituted a life
history thus became Cruikshank's challenge. [Julie Cruikshank, in
collaboration with Angela Sidney, Kitty Smith, and Annie Ned, Life Lived
Like a Story: Life Stories of Three Yukon Native Elders (Lincoln:
University of Nebraska Press, 1990).] Narrators also encapsulate
experiences in what I have come to term "iconic stories," that is concrete,
specific accounts that "stand for" or sum up
something the narrator reckons of particular importance. Often these
are presented as unique or totemic events and are communicated with
considerable emotional force. So, for example, one woman recounted the
following incident from her childhood, illustrating the value she places on
charity and self-denial: One thing I'd like to tell about my grandmother,
she was not a very expressive person, but one time she heard of a family
with three daughters about the same age as her own three daughters, who
were in pretty hard straits. And she had just finished making three elegant
new costumes for her daughters in the days when a dress took a great deal
of labor. And, instead of giving the three girls the discarded ones of her
daughters, she gave them the three brand new ones, which I've always liked
to remember. [Louise Rhoades Dewees, interview by Nicolette Murray, March
26, 1979, transcript, pp. 7-8; Oral History among Friends in Chester
County, Chester County [Pennsylvania] Library.]
Folklorist Barbara Allen has argued that the storied element of oral
history reflects the social nature of an interview, for in communicating
something (Linda Shopes, "Making Sense of Oral History," page 10)
meaningful to others, stories attempt to create a collective consciousness
of what is important. Applying this notion to a body of interviews from the
intermountain West, Allen identifies certain categories of stories-how
people came to the West, their difficulties with the terrain and the
weather, the "grit" required to survive-and suggests that these themes
speak to a broad regional consciousness. Whether a given story is factually
true or not is not the point; rather, its truth is an interpretive truth,
what it stands for, or means. [Barbara Allen, "Story in Oral History: Clues
to Historical Consciousness," Journal of American History 79:2 (September
1992): 606-611.] As important as what is said is what is not said, what a
narrator misconstrues, ignores, or avoids. Silences can signify simple
misunderstanding; discomfort with a difficult or taboo subject; mistrust of
the interviewer; or cognitive disconnect between interviewer and narrator.
Interviewing an immigrant daughter about her life in mid-twentieth century
Baltimore, I asked if she had worked outside the home after her marriage.
She replied that she had not and we went on to a discussion of her married
life. Later in the interview, however, she casually mentioned that for
several years during her marriage she had waited tables during the dinner
hour at a local restaurant. When I asked her about this apparent
contradiction in her testimony, she said that she had never really thought
of her waitressing as "work"; rather, she was "helping Helen out," Helen
being the restaurant's owner and a friend and neighbor. Silences can also
have broad cultural meaning. Italian historian Luisa Passerini found that
life histories she recorded of members of Turin's working class frequently
made no mention of Fascism, whose repressive regime nonetheless inevitably
impacted their lives. Even when questioned directly, narrators tended to
jump from Fascism's rise in the 1920s directly to its demise in World War
II, avoiding any discussion of the years of Fascism's political dominance.
Passerini interprets this as evidence on the one hand "of a scar, a violent
annihilation of many years in human lives, a profound wound in daily
experience" among a broad swath of the population and, on the other, of
people's preoccupation with the events of everyday life-"jobs, marriage,
children"-even in deeply disruptive circumstances. [Luisa Passerini, "Work
ideology and consensus under Italian fascism," in The Oral History Reader,
58-60.]
Why Are They Talking?
The purposes of an interview, expressed and implied, conscious and
unconscious, also influence and shape the narrative itself. For a
generation, social historians worked to shift the focus of historical
inquiry away from party politics and public life towards an understanding
of the everyday lives of ordinary people. As a result, their interviews are
often rich with detail about work and family, neighborhood and church, but
include little about the workings of local power. Interviews are also often
exercises in historical resuscitation, efforts to revive popular memory
about a subject precisely at that moment when it is about to slip away-
hence the enormous number of interviews done in the 1960s and 1970s with
pre-World War I immigrants. Hence too the more recent spate of interviewing
projects on World War II, the holocaust, and the civil rights movement.
These interviews often have a valorizing quality-the passion to remember
and the pleasure of remembering serving as a filter to what is actually
remembered, even as narrators also confront loss, disappointment, and unmet
(Linda Shopes, "Making Sense of Oral History," page 11) goals. Community-
based oral history projects, often seeking to enhance feelings of local
identity and pride, tend to side step more difficult and controversial
aspects of a community's history, as interviewer and narrator collude to
present the community's best face. More practically, narrators whose
interviews are intended for web publication, with a potential audience of
millions, are perhaps more likely to exercise a greater degree of self-
censorship than those whose interviews will be placed in an archive,
accessible only to scholarly researchers.
Personal motives too can color an interview. An interviewer who admires
the interviewee may well fail to ask challenging questions out of deference
and respect; a narrator seeking to enhance a public reputation may well
deflect an area of inquiry that threatens to tarnish it.
What Are the Circumstances of the Interview?
The circumstances of an interview can also affect what is recalled. In
general, interviews for which both interviewer and interviewee have
prepared are likely to be fuller and more detailed accounts than more
spontaneous exchanges. Similarly, physical comfort and adequate time help
create the expansive mood and unhurried pace that enhances recall. I
remember carving out two hours from an otherwise busy day in which to
conduct an interview with a local civil rights activist. The narrator
turned out to have an exceptionally well-developed historical sense,
answering questions with not only great specificity but also considerable
reflectiveness on the larger significance of his actions. After two hours
of talk, I was becoming increasingly anxious about all the other things I
had to do that day. I was also becoming very hungry, as we had talked
through the lunch hour. As a result, the last part of the interview is
rather perfunctory. It would have been better if I had stopped the
interview after an hour and a half and scheduled a second session on
another day. Other external conditions can also affect an interview. Some
oral historians have suggested that the location of the interview subtly
influences what a narrator talks about and how they talk about it.
Interviews in a person's office, for example, tend to be more formal, less
intimate, with the narrator emphasizing public rather than private life.
Likewise, an interview with more than one person simultaneously or the
presence of a third person in the room where an interview is taking place
can constrain a narrator, turning a private exchange into something more
akin to a public performance. I often think that interviews with two or
more family members at the same time document family relationships more
than the actual topics under discussion.
Summary of Questions to Ask
To evaluate an oral history interview, consider the following:
1. Who is the narrator?
What is the narrator's relationship to the events under discussion?
What stake might the narrator have in presenting a particular version
of events?
What effect might the narrator's social identity and position have on
the interview?
How does the narrator present himself or herself in the interview?
What sort of character does the narrator become in the interview?
(Linda Shopes, "Making Sense of Oral History," page 12) What influences-
personal, cultural, social-might shape the way the narrator expresses
himself or herself?
Consider especially how the events under discussion are generally
regarded and how popular culture might shape the narrator's account.
2. Who is the interviewer?
What background and interests does the interviewer bring to the topic
of the interview?
How might this affect the interview?
How do the interviewer's questions shape the story told?
Has the interviewer prepared for the interview?
How adept is the interviewer in getting the narrator to tell his or her
story in his own way?
What effect might the interviewer's social identity and position have
on the interviewee, and hence the interview?
How might the dynamic between narrator and interviewer affect what is
said in the interview?
Does the interviewer have a prior relationship with the interviewee?
How might this affect the interview?
3. What has been said in the interview?
How has the narrator structured the interview?
What's the plot of the story?
What does this tell us about the way the narrator thinks about his or
her
experience?
What motifs, images, anecdotes does the narrator use to encapsulate
experience?
What can this tell us about how the narrator thinks about his or her
experience?
What does the narrator avoid or sidestep?
What topics does the narrator especially warm to, or speak about with
interest,
enthusiasm, or conviction?
What might this tell us?
Are there times when the narrator doesn't seem to answer the question
posed?
What might be the reason for this?
Are there significant factual errors in the narrative?
Is it internally consistent?
How might you account for errors and inconsistencies?
How does the narrator's account jibe with other sources, other
interviews?
How can you explain any discrepancies?
4. For what purpose has this interview been conducted?
How might the purpose have shaped the content, perspective, and tone of
the interview?
5. What are the circumstances of the interview?
What effect might the location of the interview have had on what was
said in the interview?
If anyone other than the interviewer and interviewee were present, what
effect
might the presence of this other person have had on the interview?
Do you know the mental and physical health of the narrator and
interviewer?
(Linda Shopes, "Making Sense of Oral History," page 13)
What effect might these have had on the interview?
Model Interpretation
First, the interview.
In the mid 1990s, health educator Patricia Fabiano interviewed Dolores
Bordas Kosko of McKees Rocks, Pennsylvania, as part of her study of the
First Thursday Girls' Club. This group of working-class women has been
meeting socially on the first Thursday of the month for more than forty
years. The Kosko interview is one of several Fabiano conducted with the
club's seven members to investigate the relationship between informal
support systems and health, understood as a sense of coherence and well
being. In this interview, Ms. Kosko speaks about her experiences working at
Dravo Corporation, an industrial manufacturing plant located near McKees
Rocks. As she tells it: I went to work for Dravo [in June 1972], I didn't
want to progress, all I wanted to do was go back and help supplement [my
husband's] income, because we were struggling. It was just too hard on one
salary. We had zip. We lived from one pay to the
other. There were no extras. And we never went on vacation, we couldn't
afford it. . . . By that time Valerie was twelve, Diane was nine, and then
I went to work part-time, which was fine. But then, you know, you work
three days, and then the next thing you know, they want you to work four
days, and then before you know it you're working five days, with no
benefits, no nothing. No paid vacation. Then they offered me the full-time
job, and I thought, "Well, I'm working five days anyways, and it seems to
be working." I was living right there . . . so it was very convenient, so I
did go as a full-time employee.
Over the years, her work life continued to change: And I did that for
maybe about three years and then I was offered a job as a supervisor. What
did I know about being a supervisor? I took it, and I think to myself, "How
did I ever do it?" Without any formal training. I did not have a college
degree, they gave me the job of supervisor of stenographic services. I had
ten girls reporting to me. Responsible for a co-op program of students
going to business school and working at Dravo. Setting that program up.
Interviewing. I never had any formal instruction on how to interview
people. I was interviewing people. I had to do performance reviews. Writing
procedure manuals. Maybe part of it is my sense of organization. Do you
develop a sense of organization or is that ingrained in you, a part of your
personality?
And then after that, as I look back now, it seems like every four years
I made a change. I was transferred over to Automation Systems responsible
for office automation, testing software, making recommendations. I still
very much wanted to go to college, to get a college degree. I didn't think
I (Linda Shopes, "Making Sense of Oral History," page 14) was going to be
able to go for the four years, but I definitely wanted to have an
associate's degree. And Dravo had the tuition refund program. You have to
pay for it first, and then they reimbursed you for it. And I started with
classes. It took me twelve years. But I have my associate's degree in
Business Administration. I'm not bragging, but I just feel very proud of
myself that I was able to do it, working full time, raising a family,
working overtime also when projects needed it or demanded it. . . .
Then, in 1988 Kosko lost her job, a crisis that disrupted her life and
challenged her to reassess certain assumptions and choices: After sixteen
years at Dravo my job was eliminated because they were downsizing. Always
in the back of your mind you think, "Oh, I wish I could get laid off and
I'll sit at home." And no one really knows what happens to them when there
really is a layoff. But my job was eliminated, I was laid off. And I had
two weeks, they gave me a two-week notice. And a lot of people reacted with
anger when they were laid off. They just picked up their stuff and they
left their office. I got laid off, I came out of the office, and I went
back to my office, and I went back to work. And people were walking past my
office because they put two and two together, so they figured I got laid
off, but they couldn't figure out why I was still working. But I never
thought I should do it any other way. I had a job, I had a project to
finish. And I finished it in the two weeks, and then when the two weeks
were over, then I packed up my stuff and I left. Why? Dravo was good to me.
I got my education. They paid me. That was the contract with them. My
contract was to finish that project. And I did. And I wouldn't do it any
other way. But the day I had to walk out of there, it was the most horrible
feeling. I felt as though I was in limbo. Like I wasn't anywhere, and I
thought to myself, "I should be enjoying this time off." But I had out-
placement services, and I went to work at that. But I didn't start at eight
o'clock. I started at eight thirty, because I really didn't want to bump
into the people in the elevators. So I went in a little bit later, and I
left like four o'clock because my job was to get a job. I felt like I was
in limbo. Like I didn't have an identity. I didn't have an identity. I
wasn't. I was Dolores Kosko, but yet, I wasn't Steve's wife, I wasn't
Valerie's mother, or Diane's mother, or Julia Bordas's daughter. I felt in
limbo, that I had no identity.
That's the only way that I can describe it. I was collecting
unemployment. Steve was working. And I had severance pay 'till the end of
the year. What drove me [to find another job]? I don't know. [My friend]
Joanne would say to me, "You're crazy. Stay home!" But I don't know. I
still don't know what it was. "Should I go to do something different?" And
I looked at that, but I'm not good at sales, because I can't sell a product
I don't believe in. I can't lie to anyone. So I knew sales wasn't for me.
The position I really liked the best at Dravo was where I was responsible
for office automation, and then I was responsible for the voice mail and I
did training sessions. And then, I (Linda Shopes, "Making Sense of Oral
History," page 15) realized then, that I missed my calling. I should have
gone to school to be a teacher. That's my one regret, that I didn't go to
college. But, at the time, I don't think I was mature enough, or I didn't
know what I wanted to do. My parents wanted to send me to college, but I
felt that I didn't want to burden my parents because my parents really
couldn't afford it. So I just went to Robert Morris School of Business for
a six month course, but after my layoff, that's when I realized that I
missed my calling. But I didn't know that when I was eighteen. [Patricia
Maria Fabiano, "The First Thursday Girls Club: A Narrative Study of Health
and Social Support in a Working-Class Community," (Ph.D. diss., The
Graduate School of the Union Institute, 1999), 211-215.]
Now, the analysis.
Recall that Kosko recounted her family and work history to Patricia
Fabiano for her study of a group of women who have met informally every
month for more than four decades. Fabiano is a good interviewer. She is
prepared and has prepared Kosko for the interview by explaining the purpose
of her study. Long acquainted with Kosko and knowledgeable but not part of
her world, she is deeply respectful and appreciative of the club-she
assumes its value and wants to understand how it works to enhance health.
She also wants to situate the story of the club in broad biographical and
social, that is to say, historical, context. These preconditions to the
interview create enormous rapport and set the stage for creative inquiry.
Much of the richness of Kosko's account comes from her effort to address
Fabiano's questions (regrettably not included in the edited transcript)
thoughtfully and honestly.
The questions Fabiano brings to the study also open a way for Kosko to
draw upon an interesting repertoire of both personal and social
explanations as she puts her life into words. Like most people speaking
within the individualizing framework of an interview, Kosko presents
herself as the hero of her own story, a sturdy survivor and ethical person
who will finish a job even when laid off and who cannot lie in a way that
she feels would be necessary for a career in sales. The assumptions of the
study work to create a self-consciously progressive narrative, shaped
around the theme of growing confidence and autonomy. Not incidentally, this
theme resonates with contemporary feminism, which has validated women's
aspirations and married women's right to work. Though Kosko would not
likely identify herself as a feminist, the assumptions and language of
feminism are reflected in her account. And when Kosko's very identity is
challenged by the loss of her job, she explains the limited options and
missed opportunities in her life in terms of both personal limits ("I
wasn't mature enough [to go to college at eighteen]") and the constraints
imposed by her family's class position ("My parents really couldn't afford
it.") Although conducted one-on-one in Kosko's home, this interview is also
quite similar in content, tone, and perspective to the interviews Fabiano
conducted with the other six group members for her study. In part, this is
so because the women's lives have been similar. But it also suggests that
their individual accounts have been influenced by the conversation they
have been having among themselves for more than forty years about the shape
and meaning of their lives. Fabiano's interviews simply made that
understanding more conscious and explicit.
(Linda Shopes, "Making Sense of Oral History," page 16)
To assess the interview in this way does not reduce it to an exercise
in good feeling or in telling the interviewer what she wants to hear. Nor
does it suggest that it is in any way untruthful or that all interviews are
equal-some are richer, more thoughtful, more insightful that others,
offering up more for historical analysis. Rather, it helps us understand
the deeply situated, contingent, and subjective nature of oral history
interviews.
Oral History Online
Electronic technologies are democratizing access to extant oral history
collections by on-line publication of both actual interview recordings and
written transcripts of them. While oral historians generally have embraced
opportunities for world wide dissemination of their work via the Web, many
are also appropriately skeptical of the very ease of access the web
affords, vastly increasing the possibility for misuse of existing
interviews. Especially troublesome is Web publication of interviews
conducted pre-Web without narrators' explicit permission; many feel this
violates narrators' rights to decide the level of access to their
interviews. Also problematic is the greater opportunity the web affords for
anyone to publish anything, regardless of quality.
These concerns notwithstanding, web publication of interviews has
numerous advantages beyond mere access. Electronic search engines enable
users to identify material relevant to their own interests easily and
quickly, without listening to hours of tape or plowing through pages of
transcript.
Hypertext linkages of excerpted or footnoted interviews to full
transcripts allow a reader to more fully contextualize a given quote or
idea; to assess how carefully an author has retained the integrity of a
narrator's voice in material quoted; and to more fully evaluate an author's
interpretive gloss on a narrator's account. Most exciting though is the
opportunity e-publication affords for restoring orality to oral history.
Almost twenty years ago Alessandro Portelli argued
convincingly that oral history is primarily oral, that "the tone and
volume range and the rhythm of popular speech carry implicit meaning and
social connotations which are not reproducible in writing. . . . The same
statement may have quite contradictory meanings, according to the speaker's
intonation, which cannot be presented objectively in the transcript, but
only approximately described in the transcribers' own words." [Alessandro
Portelli, The Death of Luigi Trastulli and Other Stories: Form and Meaning
in Oral History (Albany: State University of New York Press, 1991), 47.]
One thinks of irony, for example, as something that is communicated by
tone, not words, and so can be lost if not rendered orally. Similarly,
hearing, rather than reading, narrators' accounts can render them more
compelling, more humane or chilling, more threedimensional. Quite simply
then, by reproducing actual recorded sound, web
publication of interviews is perhaps more appropriate than print
publication.
ORAL HISTORY ON THE WEB -- EXEMPLARY SITES
American Life Histories, Manuscripts from the Federal Writers' Project,
1936-
1940
Library of Congress, American Memory
http://memory.loc.gov/ammem/wpaintro/wpahome.html
This site features approximately 2,900 life histories, both in transcribed
and image form, collected from 1936-1940. The documents represent the work
of more than 300 writers from the Federal Writers' Project of the U.S. Work
Projects Administration. The histories appear as drafts and revisions, in
various formats, from narrative to dialogue, report to case history. Topics
include the informant's family, education, income, occupation, political
views, religion and mores, medical needs, and diet, as well as observations
on society and culture. Interviewers often substituted pseudonyms for names
of individuals and places.
Archives of American Art, Oral History Collections
Smithsonian Institution, Archives of American Art
http://www.archivesofamericanart.si.edu/oralhist/oralhist.htm
This site offers transcriptions of more than 180 interviews with a variety
of artists, including Louise Nevelson, Robert Indiana, Richard Diebenkorn,
and Rube Goldberg. Projects include Texas and southwestern artists,
Northwest artists, Latino artists, African-American artists, Asian-American
artists, and women in the arts in Southern California. This site also
include transcripts for more than 50 of the 400 interviews conducted in the
1960s as part of the "New Deal and the Arts Oral History Program."
Born in Slavery: Slave Narratives from the Federal Writers' Project, 1936-
1938
Library of Congress, American Memory
http://lcweb2.loc.gov/ammem/snhtml/snhome.html
A collaborative effort of the Manuscripts and Prints and Photographs
Divisions, this site has more than 2,300 first person accounts of slavery.
The narratives were collected as part of the 1930s Federal Writers' Project
of the Works Project Administration, and they were assembled and
microfilmed in 1941 as the 17- volume Slave Narratives: A Folk History of
Slavery in the United States from Interviews with Former Slaves. Each
digitized transcript of a slave narrative is accompanied by notes including
the name of the narrator, place and date of the interview, interviewer's
name, length of transcript, and cataloging information.
Civil Rights in Mississippi Digital Archive
McCain Library and Archive, University of Southern Mississippi
http://www.lib.usm.edu/~spcol/crda/index.html
This Web site offers 125 oral histories relating to the civil rights
movement, drawn from the University of Southern Mississippi Center for Oral
History Collection. The site features interviews with civil rights leaders
such as Charles Cobb, Charles Evers, and Aaron Henry. It also offers oral
history information about prominent figures on both sides of the civil
rights movement, such as "race-baiting" Governor Ross Barnett, national
White Citizens Council leader William J. Simmons, and State Sovereignty
leader Erle Johnston. Approximately 25 of the interviews also provide audio
clips from the original oral history recordings. Each interview file
includes a longer (250-300 word) biography, a list of topics discussed, a
transcript of the interview, and descriptive information (Linda Shopes,
"Making Sense of Oral History," page 18) about the interview, the
interviewer, interviewee, and topics, time period, and regions covered.
IEEE History Center Oral Histories
Institute of Electrical and Electronics Engineers, Inc.
http://www.ieee.org/organizations/history_center/oral_histories_menu.html
This collection contains 180 interviews with "the technologists who
transformed the world in the 20th century." Categories include: the history
of the merger of the American Institute of Electrical Engineers and the
Institute of Radio Engineers to form the IEEE; interviews with
distinguished Japanese electrical engineers and managers; the fiftieth
anniversary of the MIT Radiation Laboratory; oral histories of RCA
Laboratories in the mid-1970s; and the Frederick E. Terman Associates
Collection.
Like a Family: The Making of a Southern Cotton Mill World
James Leloudis and Kathryn Walbert, University of North Carolina, Chapel
Hill
http://www.ibiblio.org/sohp/overview.html
This site relies on hundreds of interviews with working-class southerners
conducted by the Southern Oral History Program Piedmont Industrialization
Project of the late 1970s and early 1980s. The site combines those sources
with materials drawn from the trade press and with workers' letters to
President Franklin D. Roosevelt to craft a rich account of cotton mill
life, work, and protest. There are approximately 70 audio clips of
interviews with mill workers ranging in length from 15 seconds to more than
eight minutes.
May 4 Collection
Kent State University
http://www.library.kent.edu/exhibits/4may95/
The events of May 4, 1970, on the campus of Kent State University that left
13 students dead or wounded are the focus of this site. The materials
attempt to answer why the events took place as they did, what lessons can
be learned, and what can be done to "manage conflict among peoples, groups
and nations." The site contains online transcripts of 93 of the 132
interviews conducted at May 4th commemorations on the Kent State campus in
1990, 1995, and 2000.
Oral History Online!, Regional Oral History Office (ROHO)
Bancroft Library, University of California, Berkeley
http://www.lib.berkeley.edu/BANC/ROHO/ohonline/
This site offers full-text transcripts of more than 55 fully-searchable
interviews, with plans to add oral histories on Black Alumni at the
University of California. Current offerings include "The University History
Series" focusing on the Free Speech Movement, "The Suffragists Oral History
Project," including the words of twelve women active in the suffrage
movement, "Disability Rights and Independent Living Movement," "The Earl
Warren Oral History Project," and (Linda Shopes, "Making Sense of Oral
History," page 19) "Health Care, Science, and Technology," featuring
interviews regarding the medical response to the AIDS epidemic in San
Francisco from 1981 to 1984.
Rutgers Oral History Archives of World War II
Sandra Stewart Holyoak, Rutgers History Department
http://fas-history.rutgers.edu/oralhistory/orlhom.htm
These oral history interviews record the memories of men and women who
served overseas and on the home front during World War II. The archive
contains more than 160 full-text interviews, primarily of Rutgers College
alumni and Douglass College (formerly New Jersey College for Women)
alumnae. Rutgers undergraduates conducted many of the interviews. The
easily navigable site provides an alphabetical interview list with the name
of each interviewee, date and place of interview, college of affiliation
and class year, theater in which the interviewee served, and branch of
service, when applicable. The list also provides "Description" codes that
indicate the nature of the interview contents, including military
occupations (such as infantry and artillery members, nurses, navy seamen,
and engineer corps) and civilian occupations (such as air raid warden,
student, clerical worker, and journalist).
Women in Journalism
Washington Press Club Foundation
http://npc.press.org/wpforal/ohhome.htm
ORAL HISTORY GUIDES
Southern Oral History Program (SOHP)
University of North Carolina, Chapel Hill, Southern Historical Collection
http://www.unc.edu/depts/sohp/sohpnew/
Step-by-Step Guide to Oral History
Judith Moyer
http://www.dohistory.org/on_your_own/toolkit/oralHistory.html
Developed by historian and educator Judith Moyer, this thorough guide to
oral history offers suggestions and strategies for collecting and
preserving oral history. Topics range from an explanation of how and why to
collect oral history to guidelines for planning and conducting interviews,
including initial research, locating individuals, choosing equipment, and
asking productive questions. Moyer also addresses a number of important
conceptual and ethical issues related to conducting and using oral
histories, including questions of accuracy, the limits of oral history,
strategies for overcoming specific interview problems, and twenty questions
to help interviewers learn from their experience.
Selected Bibliography
Coles, Robert. Doing Documentary Work. New York: Oxford University Press,
1997.
Dunaway, David K. and Willa K. Baum, eds. Oral History: An
Interdisciplinary Reader, 2nd ed. Thousand Oaks, Calif.: Sage Publishers,
1996.
Frisch, Michael. A Shared Authority: Essays on the Craft and Meaning of
Oral and Public History. Albany: SUNY Press, 1991.
Gluck, Sherna and Daphne Patai, eds. Women's Words: The Feminist Practice
of Oral History. New York: Praeger, 1991.
Grele, Ronald. Envelopes of Sound: The Art of Oral History, 2nd ed. New
York: Praeger, 1991.
"On Using Oral History Collections: An Introduction." Journal of American
History 74:2 (September 1987): 570-578.
Linda Shopes, "Making Sense of Oral History," page 22
Hardy III, Charles and Alessandro Portelli. "I Can Almost See the Lights of
Home-A Field Trip to Harlan County, Kentucky." The Journal of Multimedia
History 2 (1999).
www.albany.edu/history_journals/jmmh.
Jackson, Bruce. Fieldwork. Urbana: University of Illinois Press, 1987.
Jeffrey, Jaclyn and Glenace Edwall, eds. Memory and History: Essays on
Recalling and Interpreting Experience. Lanham, Md.: University Press of
America, 1991.
Journal of American History.
Since 1987, the September issue of the journal has included a section of
essays on oral history; typically, each essay identifies ways oral history
interviews can enrich historical study of a given topic (e.g. the civil
rights movement, education, farm women, etc.) and identifies important
extant collections related to that topic.
Oral History Review. The journal of the Oral History Association, published
annually from 1973 to 1987 and biannually since then. Includes articles,
interviews, review essays, and book and media reviews related to the
practice of oral history in a variety of settings and the use and
interpretation of interviews for a variety of scholarly and public
purposes.
Perks, Robert, and Alistair Thomson. The Oral History Reader. New York:
Routledge, 1998.
Portelli, Alessandro. The Battle of Valle Giulia: Oral History and the Art
of Dialogue. Madison: University of Wisconsin Press, 1997.
The Death of Luigi Trastulli and Other Stories: Form and Meaning In Oral
History. Albany: SUNY Press, 1991.
Ritchie, Donald A. Doing Oral History. New York: Twayne Publishers, 1995.


??. Методика оранизации устноисторических экспедиций с целью изучения
конфессиональной жизни Южной Украины
Темы для обсуждения:
Разработка концепции экспедиций.
Выбор типа интервью, составление опросников.
Подбор и подготовка интервьюеров. Определение круга населенных пунктов и
респондентов. Методы поиска респондентов.
Фиксация, транскрибирование и обработка интервью.

Рекомендованная литература для чтения:

1. Усна ?стор?я Степово? Укра?ни / Запор?зький край. - Запор?жжя: АА
Тандем, 2008. - Т. 1. - 516 с.
2. Усна ?стор?я: теор?я та практика / Упорядники А. Бойко, С. Б?л?вненко,
Ю. Головко та ?нш?. - Запор?жжя: Тандем-У, 2008.
3. Трансформац?? рел?г?йност? населення в умовах пол?культурного рег?ону
(матер?али археограф?чних експедиц?й П?вн?чним Приазов'ям) / Упорядник
?.?. Лиман. (Рукопись)

Напевно, у багатьох з тих, хто довго займа?ться досл?дженням певно?
?сторично? проблематики на основ? писемних джерел ? неодм?нно стика?ться з
браком ?нформац?? з того чи ?ншого питання, час в?д часу виника? думка на
кшталт: «Ось би мати можлив?сть поспитати у самих св?дк?в под?й, у
сучасник?в!» Звичайно, якщо мова йде про под?? к?лькасотр?чно? давнини,
така думка ? не б?льше н?ж незд?йсненною фантаз??ю. Вт?м, якщо йдеться про
в?дносно недалек? в?д нас часи, про ХХ стол?ття, под?бна ?дея вже не те що
ма? шанс на реал?зац?ю, а по можливост? повинна бути вт?лена в життя, аби
досл?дник отримав у сво? розпорядження якомога повн?ший, представницький
комплекс джерел.
У в?тчизнян?й ?сторичн?й науц? на сьогодн? такий п?дх?д поки що лише
виборю? право на ?снування, долаючи скептичне ставлення представник?в
«оф?ц?йно?, науково? ?стор?ограф??» до усного ?сторичного наративу.
Що стосу?ться мене, то м?й шлях до звернення до усно? ?стор?? був
досить довгим. Впродовж 18 рок?в я досл?джував ?стор?ю православно? Церкви
на п?вдн? Укра?ни XVIII - cередини Х?Х стол?ття. Зрозум?ло, що з огляду на
цю хронолог?ю основою джерельно? бази досл?джень були саме писемн? джерела
- як корпус опубл?кованих матер?ал?в, так ? неопубл?кован? документи,
виявлен? у 39 державних арх?вах, музеях, б?бл?отечних рукописних з?браннях
Укра?ни, Рос?? та Польщ?. Результатами досл?дження ?стор?? православно?
Церкви на п?вдн? Укра?ни стали реконструкц?я ?сторичного розвитку
православно? Церкви в кра?, визначення особливостей системи управл?ння,
церковно-територ?ального устрою П?вденно? Укра?ни, статусу духовенства
П?вдня, вза?мин п?длеглих духовного в?домства з мирянами тощо.
Вт?м, у ход? ц??? роботи стало очевидним, що з огляду на специф?ку
документальних джерел ?хн? ?нформативн? можливост? недостатн? для
багатоаспектного вивчення саме проблем, пов'язаних ?з «народним
християнством», духовним св?том населення краю. А будь яке досл?дження з
?стор?? Церкви буде залишатись великою м?рою неповним, якщо не звернути
увагу на ц? проблеми. Адже трансформац?? церковно-територ?ального устрою,
зм?ни законодавчо? бази, д?яльн?сть орган?в ?парх?ально? влади становили ?
становлять важливий, але б?льше зовн?шн?й б?к рел?г?йно-церковного
комплексу, тод? як його сутн?стю був ? залиша?ться зм?ст рел?г?йного життя
на р?вн? параф??, родини, особи.
Значно ширш? можливост? (у пор?внянн? з можливостями законодавчих,
актових, справочинних чи описово-статистичних джерел) для вивчення
духовного св?ту населення П?вденно? Укра?ни в?дкрива? використання усних
св?дчень. Зауважу, що тут я св?домо «протиставляю» «писемн?» джерела,
«писемн?» документи ? транскрипти ?нтерв'ю, «протиставляю» ?нтерв'ю з усно?
?стор??, матер?али ?сторико-етнограф?чних, фольклорних, археограф?чних
експедиц?й ?ншим типам ?сторичних св?дчень, як то матер?алам оф?ц?йного
д?ловодства тощо. Хоча зважаючи на «агрегатний стан» транскрипти ?нтерв'ю,
як ? законодавч?, актов?, справочинн? та ?нш? джерела можуть бути в?днесен?
до документ?в та до писемних джерел (тут я опускаю проблеми деф?н?ц?й,
пов'язан? ?з визначенням писемного джерела, писемного документу ? т. ?н.).
Усв?домлення значення використання матер?ал?в усно? ?стор?? обумовило
звернення до археограф?чних праць досл?дник?в Х?Х - початку ХХ ст., як?
свого часу збирали усн? св?дчення старожил?в, що мешкали по селах П?вдня.
Мова йде передус?м про прац? Д. Яворницького та Я. Новицького. Поб?жно
зауважу, що оск?льки чималий в?дсоток матер?ал?в, з?браних цими науковцями,
? передус?м Яковом Новицьким, до останнього часу залишався неопубл?кованим,
сп?вроб?тниками ?нституту укра?нсько? археограф?? та джерелознавства
?м. М.С. Грушевського НАН Укра?ни та членами Запор?зького наукового
товариства ?м. Я. Новицького, до д?йсних член?в - засновник?в якого я маю
честь належати, були зроблен? кроки в напрямку систематизац?? та публ?кац??
цих матер?ал?в. Як результат, сьогодн? вже ма?мо видан? у Запор?жж? к?лька
том?в передбаченого як двадцятитомне з?брання твор?в Д. Яворницького ?
перш? два томи з?брання праць Я. Новицького. У тому числ? ? праць, в яких
вм?щен? усн? св?дчення щодо питань, пов'язаних ?з духовним життям населення
краю.
З ?ншого боку, з 2000 року я мав змогу спостер?гати за розгортанням
археограф?чних експедиц?й Запор?зького в?дд?лення ?нституту укра?нсько?
археограф?? та джерелознавства ?м. М.С. Грушевського НАН Укра?ни та
Запор?зького наукового товариства ?м. Я. Новицького п?д орудою ?хнього
незм?нного ?н?ц?атора та орган?затора, ? «по сум?сництву» мого незм?нного
наукового кер?вника ? консультанта професора А.В. Бойка. Фактично, на мо?х
очах був пройдений шлях в?д першо? експедиц?? до с. Широкого, коли ??
орган?затори та учасники, не маючи н? необх?дного теоретичного, ан?
практичного досв?ду навпомацки випрацьовували методи проведення опитування,
до створення ?нституту усно? ?стор?? Запор?зького нац?онального
ун?верситету, який спром?гся видати книгу «Усна ?стор?я: теор?я та
практика» ? започаткувати сер?ю «Усна ?стор?я Степово? Укра?ни».
Анатол?й Васильович Бойко вже багато рок?в «п?дбивав» мене
започаткувати проведення археограф?чних експедиц?й на баз? Бердянського
державного педагог?чного ун?верситету, де я працюю. Ця ?дея почала
вт?люватись у життя з 2005 року, коли на роботу до БДПУ перейшла доцент
В.М. Констант?нова - досв?дчена учасниця запорозьких експедиц?й, починаючи
з т??? само? експедиц?? до с. Широкого.
У тому ж 2005 роц? ми з В.М. Констант?новою вже записали к?лька
?нтерв'ю. Тод? ? не малось на уваз? проведення широкомасштабних експедиц?й,
оск?льки ?нтерв'ю проводились в рамках збору джерел для мого з В?ктор??ю
Микола?вною археограф?чного видання «Бердянська чолов?ча г?мназ?я (1901 -
1919 роки) // Матер?али з ?стор?? Бердянського державного педагог?чного
ун?верситету. Том ??» ? написано? разом з В.М. Чопом монограф?? «"Вольный
Бердянск": м?сто в пер?од анарх?стського соц?ального експерименту (1918 -
1921 роки)». З огляду на тематику ? хронолог?ю цих роб?т нами були опитан?
лише уродженки та мешканки Бердянська та Бердянського району, як? були
старшими за 100 рок?в.
Для того ж, аби вийти за рамки окремих м?н?експедиц?й ? розпочати
систематичн? експедиц?? ?з залученням студент?в, нам з В.М. Констант?новою
ще належало переконати ун?верситетське кер?вництво в тому, що ц? експедиц??
будуть ц?кавими ? корисними не лише для нас самих. Були потр?бн? вагом?
аргументи. У тому числ? - ф?нансова зовн?шня п?дтримка.
Тож коли в 2006 роц? в Internet було натраплено на оголошення про
конкурс на одержання короткотерм?нового ?ранту в сфер? гуман?тарних наук
Американсько? Ради Наукових Товариств (ACLS), я у апл?кац?? виклав проект,
в основ? реал?зац?? якого мало лежати саме проведення експедиц?й.
Назва проекту тод? була сформульована як «Трансформац?? рел?г?йност?
населення в умовах пол?культурного рег?ону (за матер?алами експедиц?й
селами п?вдня Укра?ни)». Звичайно, тема виникла не спонтанно ? обдумувалась
вже досить давно. Фактично, вона ? лог?чним продовженням тих досл?джень
рел?г?йно? ?стор??, як? я проводжу починаючи з к?нця 1980-х рок?в.
Щоправда, з двома важливими в?дм?нностями. По-перше, тепер акцент мав бути
зроблений не на писемних, як ран?ше, а на усних джерелах. По-друге, тепер
я, що назива?ться, «п?дн?мався по хронолог??», маючи справу з масивом
джерел, що стосуються переважно першо? половини ХХ стол?ття. Вт?м, тод? я
вже не був новачком у цьому пер?од?, маючи досв?д п?дготовки ? двох
згадуваних вище книг, ? ряду ?нших праць, проблематика яких стосувалась
саме ХХ стол?ття. З ?ншого боку, небезп?дставно передбачалось, що
експедиц?? дадуть можлив?сть з?брати матер?али ? щодо б?льш в?ддаленого в?д
нас пер?оду ?стор?? П?вденно? Укра?ни, того ж Х?Х а то й XVIII стол?ття.
Адже старожили могли пов?домити родинн? перекази, розпов?д?, почут? ними в
дитинств? в?д ?хн?х д?д?в ? бабусь, ?нших старих людей. Тож ?снувала
потенц?йна можлив?сть доповнити джерельну базу з ?стор?? православно?
Церкви на п?вдн? Укра?ни XVIII - cередини Х?Х стол?ття. Безумовно, я був ?
залишаюсь ц?лком св?домий того, що така ?нформац?я перш за все не в?дбива?
об'?ктивну картину минулого, а б?льше каже про самого респондента (його
духовний св?т, систему ц?нностей тощо) ? ма? використовуватись вкрай
обережно, критично пор?внюватися з даними, одержаними з ?нших джерел.
Викладений у 2006 роц? у заявц? на ?рант проект був розрахований
принаймн? на к?лька рок?в ? передбачав вир?шення наступних завдань:
визначення найб?льш перспективних з точку зору можливостей виявлення
джерел з проблематики проекту населених пункт?в;
п?дготовка та проведення експедиц?й;
п?дготовка за результатами експедиц?й археограф?чних зб?рник?в;
створення синтетично? прац? щодо трансформац?й рел?г?йност? населення в
умовах пол?культурного рег?ону.
Передбачалось, що безпосередньо ?рант ACLS дасть можлив?сть реал?зувати
впродовж року наступн? складов? зазначеного проекту:
орган?зац?я та проведення п'яти археограф?чних експедиц?й серед
старожил?в с?л П?вденно? Укра?ни;
п?дготовка тому археограф?чного видання «Трансформац?? рел?г?йност?
населення в умовах пол?культурного рег?ону (матер?али експедиц?й селами
П?вденно? Укра?ни)».
Отже, одним з головних результат?в проекту мало стати виявлення нових
комплекс?в джерел з духовно? ?стор?? П?вденно? Укра?ни.
? ось у травн? 2007 року я одержав лист, яким директор
?нтернац?ональних програм Американсько? Ради Наукових Товариств Анджей
Тимовськ? пов?домив про надання мен? короткотерм?нового ?ранту в сфер?
гуман?тарних наук, побажав усп?х?в ? висловився в тому дус?, що ця робота ?
важливою для майбутнього гуман?тарно? науки в мо?й кра?н? та рег?он?.
Отже, з'явились ? п?дтримка, ? стимул для роботи. Настав час д?яти.
Одн??ю з найважлив?ших складових п?дготовчо-орган?зац?йного етапу
реал?зац?? нам?ченого стало формулювання можливих запитань усного
опитування учасник?в археограф?чних експедиц?й.
Тут неабияк прислужився досв?д, накопичений в ход? археограф?чних
експедиц?й Запор?зького в?дд?лення ?нституту укра?нсько? археограф?? та
джерелознавства ?м. М.С. Грушевського НАН Укра?ни та Запор?зького наукового
товариства ?м. Я. Новицького. А.В. Бойко допом?г п?дкорегувати ? розширити
складений мною перел?к запитань. До запитальника були включен? ц?л? блоки,
як? вже були апробован? на практиц? учасниками запор?зьких експедиц?й. Маю
над?ю, що ? мо? напрацювання виявились корисними для колег, адже ряд
сформульованих мною запитань ув?йшов до «Напрямк?в можливих зовн?шн?х
запитань усного опитування учасника археограф?чно? експедиц??»[1].
Таким чином, запитальник поступово набув наступного вигляду:
1. Назв?ть сво? пр?звище, ?м'я, по батьков? (якщо ж?нка - то ще й
д?воче пр?звище). Нац?ональн?сть.
2. Дата ? м?сце народження (яке саме село, район, область).
3. Яка Ваша осв?та ? профес?я?
4. Як звали Ваших батька та мат?р, д?д?в та бабусь? Яко? вони були
нац?ональност??
5. А ?х батьк?в зна?те? Зв?дки родом Ваш? батьки, Ваш? предки?
6. Що вони розпов?дали ? що Ви зна?те про населенн? пункти, де вони
народилися? Вони сам? переселилися чи разом з ?ншими? Ск?льки при
цьому ?м було рок?в, чому вони це зробили?
7. Як? ?снують у дом? стар? особлив? реч?, як? передаються в?д
старших до молодших (с?мейн? рел?кв??, ?кони, Б?бл?я)? Що про них
в?домо? Як ? де збер?гаються реч?, як? належали предкам?
8. Як ставились до в?ри Ваш? батьки?
9. Яке Ваше ставлення до в?ри? Розкаж?ть, що таке для Вас в?ра?
10. Якого Ви в?роспов?дання?
11. Розкаж?ть подокладн?ше, хто або яка под?я вплинули на те, що Ви
стали в?руючим (або нев?руючим)?
12. Де ? коли Ви вперше почули про Бога? Як Ви його соб? уявляли у
дитинств?? Ким в?н був для Вас?
13. Чи дотримувались у Ваш?й родин? обряд?в (пости, Р?здвяна кутя,
Пасха...). Розкаж?ть докладн?ше, що вважалось обов'язковим у
дотриманн? обряд?в?
14. Ваш? батьки, бабус? ? д?дус? розпов?дали Вам, як сл?д
дотримуватись якихось рел?г?йних обряд?в? Пригадайте
подокладн?ше, що саме вони розпов?дали?
15. Пригадайте ? опиш?ть, яким звичаям та обрядам Вас навчили
мешканц? ?нших населених пункт?в (яких саме)?
16. Розкаж?ть, як у Вашому сел? (населеному пункт?) в часи Вашого
дитинства та молодост? ставились до ате?ст?в? До в?руючих? А до
неправославних?
17. Чи були Ви знайом? в часи Вашого дитинства та молодост? з
представниками ?нших рел?г?й? Якщо так, то опиш?ть подокладн?ше,
що Вам сподобалось у ?х звичаях, обрядах?
18. Що з цих звича?в та обряд?в представник?в ?нших в?р Ви сам?
перейняли ? почали застосовувати?
19. Опиш?ть, яке було ставлення у Вашому сел? (населеному пункт?) до
?нов?рц?в. А як до них ставились у Ваш?й родин??
20. Чи були в часи Вашого дитинства та молодост? у Вашому сел?
(населеному пункт?) люди, як? перейшли в ?ншу в?ру? Розкаж?ть ?з
прикладами, як до них ставились односельц? (?нш? мешканц? Вашого
населеного пункту)?
21. Коли Ви були дитиною, у Вас в сел? (населеному пункт?) була
церква?
22. Хто ходив до не?? Хтось ?з Вашо? родини ходив до церкви, коли Ви
були молод?? Як Ви до цього ставились? А як ставились в сел? до
тих, хто ходив до церкви?
23. Ви бували в часи Вашого дитинства та молодост? в церквах ?нших
с?л (населених пункт?в), ? якщо так, то опиш?ть, чим служби в них
в?др?знялись в?д служб у Ваш?й церкв??
24. Розкаж?ть подокладн?ше, якими в часи Вашого дитинства та
молодост? були вза?мини Ваш?, Ваших родич?в, знайомих ?з м?сцевим
священиком? Яке було ставлення до нього? Чи у всьому селяни (?нш?
мешканц? Вашого населеного пункту) дов?рялись священику?
25. Розкаж?ть, що говорилось Вам у дитинств? та в юнацтв? у школ? про
церкву, про церковн? обряди? Наск?льки це впливало на Вас ? на
Ваше ставлення до церкви?
26. Чи д?яла у Вашому сел? (населеному пункт?) церква п?д час в?йни?
Хто в н?й правив службу? Як до цього ставились фашисти?
27. Чи в?дзначалися Вами рел?г?йн? свята п?д час в?йни? Якщо так, то
як в?дзначалися?
28. Згадуючи минуле, скаж?ть, чи була необх?дна церква людям у 1930 -
40-? роки? Якщо так, то нав?що?
29. Чи вважа?те Ви, що заборонн? д?? в радянськ? часи були
ефективними ? багато людей переставали в?рити в Бога?
30. Як Ви гада?те, чим зам?нювалась в?ра в Бога? У що в радянський
час, в пору Вашо? юност?, люди продовжували в?рити?
31. За якими прикметами визначали долю немовляти?
32. Як? обряди виконувалися п?сля появи на св?т ново? людини? Як?
пов?р'я пов'язан? з народинами?
33. Що бажали пород?лл? гост?? Що дарували?
34. Як проходили хрестини? Кого запрошували у куми? Як вони себе
поводили?
35. Як? обряди, пов'язан? з? сватанням, були у Вашому сел?
(населеному пункт?)? Що приносили ?з собою свати? Що говорили?
Чим ? як ?х зустр?чали? Як п?д час сватання поводила себе
д?вчина?
36. Як в?дбувалися оглядини?
37. Хто ? як запрошував на вес?лля? Як парубки ? д?вчата «прощалися»
?з молод?стю?
38. Ск?льки дн?в тривало вес?лля? Як називалися ц? дн?? З чого
починалося вес?лля, як проходило ? чим завершувалося? Як? обряди
виконувалися при цьому? В як?й посл?довност?? Як прикрашали
вес?льний ст?л? Як? страви готували? Чим обдаровували гостей?
39. Як одягалися молод?? Що в?д них вимагалося? В яких обрядах брали
участь?
40. Яка роль в?дводилася батькам молодих? Що вони повинн? були робити
п?д час вес?лля? Як? обряди виконували?
41. Що дарували молодим? Як ?х напучували? Як? тости проголошували?
42. Як? вес?льн? п?сн? в?дом? вам з молодост??
43. Чи були поширен? у Ваш?й м?сцевост? колядування й щедрування на
Р?здво ? Новий р?к? Розкаж?ть, як колядували? Хто ходить
колядувати? До кого? Як? колядки Ви зна?те? Як, хто ? чим зас?ва?
першого дня Нового року? Що бажа? господарям? Яку винагороду
одержують колядки, зас?вальники?
44. Як ? хто ворожив п?д Р?здво, Новий р?к, Хрещення? Як? Ви зна?те
ворож?ння? Гадання?
45. Як? пов?р'я пов'язан? з? святими вечорами?
46. Як у Ваш?й м?сцевост? святкували масленицю? Як? обряди
виконували? Як? страви готували?
47. Як зустр?чали перших птах?в ? як? пов?р'я пов'язувалися з ними?
За якими прикметами ? в як? дн? намагалися визначити майбутню
погоду, врожай?
48. Як визначали час, коли потр?бно було орати, с?яти, садити? Як?
обряди виконувалися при цьому? Як святкували перший день вигону
худоби на випас?
49. Як постували у Ваш?й м?сцевост? п?д час Великого посту? Чим
харчувалися?
50. Як? обряди, хто саме виконував, зажинаючи хл?б? Що робили з
першим снопом? Як святкували завершення жнив? Як? д??
виконувалися з останн?м снопом? Чи залишали на пол? невижат?
стебла? Для чого? Як? приказки, примовки, жарти пов'язан? з?
жнивами?
51. Як? обряди справляли по завершенню буд?вництва? Як? взагал?
пов?р'я пов'язан? з буд?вництвом житла?
52. Як святкувалися входини? Хто першим входив ? що вносив у нову
хату?
53. Як? хатн? обереги Ви зна?те? Хто вважався охоронцем житла? Як
житло захищали в?д злих сил?
54. Опиш?ть свято ?вана Купала, якими обрядами воно супроводжувалося
в роки Вашого дитинства та юнацтва? Як? ?снували про нього
легенди ? пов?р'я?
55. Чи зна?те щось про знахар?в ? шептун?в? Чи знали Ви таких людей?
Який спос?б життя вони вели? Як вони проводили л?кування? Що при
цьому говорили?
56. Чи зна?те Ви шептання й замовлення проти хвороб? Як?? Чи
допомогли вони комусь?
57. Що Ви зна?те про л?кувальну маг?ю? Як у н?й застосову?ться вода,
вогонь, земля, м?нерали?
58. Чи зна?те або чули щось про випадки раптового чудесного
видужання? Розкаж?ть про них. Яка причина цього?
59. Чи жили у Вашому сел? (населеному пункт?) в?дьми, в?дьмаки? Яку
шкоду вони робили людям? Як? вони з себе? Що треба знати людин?,
щоб уникнути ?х впливу?
60. Як? були способи боротьби ?з нечистою силою?
61. Як? випадки, пов'язан? ?з нечистою силою, Ви зна?те?
62. Хто такий чорт? В?н один чи ?х багато? Що чули про русалку,
л?совика, водяника?
63. Чи в?рите Ви в русалок, оборотн?в (перевертн?в), вовкулак?в,
в?дьом та в?дьмак?в? Хто розпов?дав Вам в дитинств? ? зв?дк?ля Ви
д?знавались про них? Чи дотриму?теся Ви заход?в захисту в?д ц???
нечист? (в?дьом, домовик?в, оборотн?в) ? яких саме? Чи вважа?те
Ви, що ц? заходи ? д?йовими?
64. А зараз у Вашому сел? в?рять у русалок, в?дьом, оборотн?в
(перевертн?в), вовкулак?в? Чи вживають заход?в проти них?
65. Чи гада?те, що бабки-шептухи можуть в?дробити пороблене в?дьмами?
66. Чи вважа?те, що церква ? в?ра захища? в?д нечист? - в?дьом,
перевертн?в та ?нших?
67. В радянськ? часи деяк? парт?йн? та радянськ? кер?вники
дотримувались церковних обряд?в та та?нств, а як ставились вони
до в?дьом, вовкулак?в та ?ншо? нечист?, чи робили спроби
захистити себе в?д не??
68. Чи було в роки Вашого дитинства та юнацтва в Вашому житт? чи
житт? Ваших знайомих, родич?в що-небудь незвичайне, надприродне,
таке, що не можна було пояснити? Розкаж?ть про так? випадки
подокладн?ше.
69. Розкаж?ть про добр? та поган? прикмети, як? ?снували у Ваш?й
родин? та сел? (населеному пункт?) в часи Вашого дитинства та
юнацтва.
Важливо, що ? сам цей запитальник, ? в ц?лому х?д реал?зац?? проекту
неодноразово обговорювався на ряд? наукових з?брань, що дало змогу вносити
певн? корективи, уникати або виправляти деяк? орган?зац?йн? та методичн?
помилки.
Зокрема, корисною виявилась участь у М?жнародному конгрес?
Американсько? Ради Наукових Товариств (Харк?в, 4 - 7 жовтня 2007 р.), який
був зосереджений, зокрема, на рел?г?йн?й проблематиц?. П?сля виступу з
допов?ддю «Трансформац?? рел?г?йност? населення в умовах пол?культурного
рег?ону», якою фактично презентувався м?й проект, я одержав зауваження та
поради в?д С. Плох?я (Гарвардський ун?верситет), В.?. Ульяновського
(Ки?вський нац?ональний ун?верситет ?мен? Тараса Шевченка), О.Ю. Тур?я
(Укра?нський Католицький Ун?верситет) та ряду ?нших пров?дних закордонних ?
в?тчизняних спец?ал?ст?в в царин? ?стор?? Церкви або ж усно? ?стор??.
Невдовз? я отримав запрошення в?д О.Ю. Тур?я провести в грудн? 2007
року в ?нститут? ?стор?? Церкви Укра?нського Католицького Ун?верситету
сем?нар «Використання усних св?дчень для досл?дження ?стор?? православно?
Церкви на п?вдн? Укра?ни». В результат? я мав можлив?сть не т?льки
ознайомити льв?в'ян з ходом реал?зац?? проекту[2], але ?, скориставшись
гостинн?стю УКУ ? безпосередньо пана Тур?я, самому впродовж к?лькох дн?в
ознайомитись ?з багатор?чним досв?дом фах?вц?в ?нституту ?стор?? Церкви з
ф?ксац?? та збер?гання «живо? ?стор??» Укра?нсько? Греко-Католицько?
Церкви.
Впродовж першо? половини 2008 року я мав нагоду ?нформувати про деяк?
результати проведення експедиц?й учасник?в наукових конференц?й
«Нижньодунайський рег?он у XV - XX ст.: ?сторичн?, етн?чн? та культурн?
трансформац??» (Одеса - Тульча, 7 - 11 травня) (тут йшлося про проведен?
нами ?нтерв'ю з нащадками козак?в Азовського козацького в?йська -
переселенц?в ?з Нижнього Придунав'я); «П?вн?чне Приазов'я у ф?лософсько-
?сторичному та ф?лолог?чному вим?р?» (Бердянськ, 15 - 16 травня) (де була
зд?йснена спроба розглянути ?стор?ю П?вн?чного Приазов'я, ?, зокрема, його
усну ?стор?ю як складову ?сторично? рег?онал?стики); «Усна ?стор?я в
науковому досл?дженн?» (Запор?жжя, 23 - 24 травня). Найб?льш пл?дною в
план? обм?ну досв?дом виявилась остання з? згаданих конференц?й,
орган?зована Запор?зьким нац?ональним ун?верситетом, ?нститутом усно?
?стор?? ЗНУ та ?нститутом укра?нсько? археограф?? та джерелознавства
?м. М.С. Грушевського НАН Укра?ни. Виступивши ? на пленарному, ? на
секц?йному зас?данн?, я разом ?з тим м?г ближче познайомитись ?з п?дходами
до вивчення усно? ?стор??, як? ?снують у р?зних репрезентованих на
конференц?? наукових осередках Укра?ни.
Вт?м, якими б важливими не були контакти з фах?вцями з ?стор?? Церкви,
усно? ?стор?? та апробац?я проекту на р?зноман?тних наукових з?браннях,
основна робота все ж велася в ст?нах Бердянського державного педагог?чного
ун?верситету ? безпосередньо в хатах та на квартирах респондент?в.
Вже на п?дготовчо-орган?зац?йному етап? реал?зац?? проекту було
прийнято р?шення про звуження географ?чних рамок досл?дження. Адже п?д
терм?ном «П?вденна Укра?на» в ?стор?ограф?? традиц?йно розум??ться
територ?я трьох степових губерн?й - Катеринославсько?, Херсонсько? ?
Тавр?йсько? в кордонах 1805 р., яка сьогодн? включа? земл? Одесько?,
Микола?всько?, Херсонсько?, К?ровоградсько?, Запор?зько?,
Дн?пропетровсько?, Донецько? областей, Автономно? Республ?ки Крим ?
п?вденно-сх?дно? частини Лугансько? област?. А це - майже третина сучасно?
Укра?ни! Тому, аби матер?али ?нтерв'ю були якомога б?льш репрезентативними,
аби мати змогу сформувати представницький комплекс джерел усно? ?стор?? з
нам?чено? проблематики, було вир?шено зосередитись на такому специф?чному
п?дрег?он? П?вденно? Укра?ни, яким ? П?вн?чне Приазов'я.
Тут доречно звернути увагу на те, що у в?тчизнян?й ?сторичн?й науц?
нема? усталено? думки стосовно визначення к?лькост? та географ?чних меж
рег?он?в ? п?дрег?он?в Укра?ни. ? це ц?лком природно, адже у кожному
випадку в?дпов?дне визначення дикту?ться методолог??ю, метою, завданнями,
предметом, об'?ктом, хронолог?чними рамками конкретного досл?дження.
Таку ситуац?ю спостер?га?мо ? стосовно П?вн?чного Приазов'я.
На сьогодн? в ?стор?ограф?? так ? нема? одностайност? щодо
територ?альних меж П?вн?чного Приазов'я. Попри це, все в б?льш?й к?лькост?
досл?джень знаходимо звернення до окремих аспект?в ?стор?? цього краю,
причому сам? ц? досл?дження виходять з тези, що П?вн?чне Приазов'я ма?
характерн? ознаки, як? дають п?дстави виокремлювати його в специф?чний
п?дрег?он.
Разом ?з тим, нема? п?дстав переоц?нювати доробок з вивчення ?стор??
П?вн?чного Приазов'я.
При вс?й умовност? класиф?кац?? ?стор?ограф?ю ?стор?? П?вн?чного
Приазов'я можна под?лити на дв? групи. Перша - це прац?, як? стосуються
?стор?? Укра?ни, Рос?йсько? ?мпер??, Радянського Союзу в ц?лому ? в яких
сюжети стосовно нашого п?дрег?ону ? головним чином ?люстрац??ю процес?в, що
в?дбувались у держав? в ц?лому. У абсолютн?й б?льшост? ц? прац? написан?
науковцями, що живуть ? працюють далеко за межами Приазов'я.
Друга група - прац?, присвячен? безпосередньо п?дрег?ону. Ц?лком
природно, що серед ?х автор?в чисельно переважають саме представники
населення Приазов'я. Тут висока питома вага аматорських, кра?знавчих
досл?джень. Що ж стосу?ться профес?йних ?сторик?в, як? представляють
науков? установи п?дрег?ону, то ?хн?й доробок у справ? комплексного
вивчення минулого П?вн?чного Приазов'я залиша?ться досить скромним. Тод? як
мар?упольськ? науковц? сконцентрували увагу переважно на вивченн? ?стор??
грецького населення Мар?упольщини, ?сторики Мел?тополя лише еп?зодично
звертаються до сюжет?в, що стосуються П?вн?чного Приазов'я в ц?лому (тут
варто згадати передус?м книгу «Народи П?вн?чного Приазов'я (етн?чний склад
та особливост? побутово? культури)»[3]. У наших найближчих рос?йських
сус?д?в, таганрогц?в, сюжети, як? стосуються Приазов'я, також вивчаються
фрагментарно ? в абсолютн?й б?льшост? мають кра?знавчий характер.
Отже, фактично, на сьогодн? висв?тлен? лише окрем? сюжети з ?стор??
П?вн?чного Приазов'я, або ж б?льш-менш комплексно досл?джена ?стор?я
окремих територ?альних складових цього п?дрег?ону.
За таких обставин можна вважати пом?тним прогресом те, що останн?ми
роками робиться в справ? вивчення ?стор?? П?вн?чного Приазов'я ?сториками
Бердянського державного педагог?чного ун?верситету. Тут почала формуватись
наукова школа, представники яко? займаються саме комплексом проблем, як?
стосуються безпосередньо минулого нашого п?дрег?ону. Вже багато рок?в у
БДПУ проводяться м?ждисципл?нарн? науков? конференц?? «Мова та культура
народ?в П?вн?чного Приазов'я». А 2008 року нами було орган?зовано вже
згадувану вище м?жнародну конференц?ю «П?вн?чне Приазов'я у ф?лософсько-
?сторичному та ф?лолог?чному вим?р?», причому серед проблем, як? на н?й
розглядались, було ? визначення самого поняття «П?вн?чне Приазов'я».
Матер?али конференц?? найближчим часом будуть опубл?кован?, тому нема?
сенсу ?х переказувати; лише зазначу, що б?льш?сть учасник?в з?брання
з?йшлася на тому, що географ?чн? рамки П?вн?чного Приазов'я в кордонах
Укра?ни визначаються територ?ями, прилеглими до Азовського моря -- частиною
Херсонсько?, Запор?зько?, Донецько? областей. Таке розум?ння покладено ? в
основу реал?зац?? проекту «Трансформац?? рел?г?йност? населення в умовах
пол?культурного рег?ону».
Кр?м територ?альних рамок досл?дження, належало визначитись ?з колом
?нтерв'юер?в. Звичайно, ще на стад?? подання заявки на ?рант декларувалось,
що до реал?зац?? проекту будуть залучен? студенти БДПУ. Питання полягало в
тому, кого саме з? студент?в ун?верситету зад?ювати. Беззаперечно, що це
мали бути лише студенти-?сторики, причому так?, що вже мають якщо не
практичну, то хоча б теоретичну п?дготовку до проведення ?нтерв'ю.
Я мав у розпорядженн? маг?странт?в ? студент?в-старшокурсник?в, як?
були повинн? у 2007 - 2008 навчальному роц? писати п?д мо?м кер?вництвом
дипломн? роботи. Аби п?двищити зац?кавлен?сть цих ?нтерв'юер?в у проект?,
за сп?льною домовлен?стю ?м були п?д?бран? теми маг?стерських ? дипломних,
пов'язан? саме з усною ?стор??ю. М?ж ?ншим, для Бердянська, в?ддаленого в?д
арх?в?в ? великих б?бл?отек, формування арх?ву матер?ал?в усно? ?стор??,
яким могли б користуватись студенти при написанн? сво?х наукових та
квал?ф?кац?йних праць, ? досить прийнятним виходом, який дозволя? при
правильному п?дход? забезпечити п?дготовку студентських роб?т належно?
якост?, що в?дзначаються ? актуальн?стю, ? новизною.
Аби розширити коло ?нтерв'юер?в ? покращити р?вень ?хньо? п?дготовки, я
об'?днав зусилля з доцентом В.М. Констант?новою, яка в цей же час працювала
над проектом «Феномен сприйняття урбан?зац?йних процес?в у селянськ?й
традиц?? (за матер?алами польових експедиц?й по селах П?вн?чного
Приазов'я)». В?ктор?я Микола?вна мала сво?х маг?странт?в ? дипломник?в, як?
займались усною ?стор??ю; до того ж, вона керувала практикою студент?в-
?сторик?в. Задля досягнення найоптимальн?шого результату було налагоджене
вза?мовиг?дне сп?вроб?тництво. Домовлено, що сп?льними зусиллями форму?ться
арх?в, до якого мають доступ вс? зац?кавлен? студенти. А головне, учасники
обох проект?в беруть за основу проведення ?нтерв'ю запитальник, який
включатиме ? блоки, як? стосуються трансформац?й рел?г?йност? населення в
умовах пол?культурного рег?ону, ? блоки, як? мають в?дношення до феномену
сприйняття урбан?зац?йних процес?в в селянськ?й традиц??. Таким чином,
кожен з нас отримав можлив?сть вдв?ч? розширити коло охоплених населених
пункт?в ? респондент?в.
Безумовно, перед тим, як приступити до проведення самих експедиц?й, нам
з В?ктор??ю Микола?вною ще належало узгодити не т?льки запитальники, але й
методику орган?зац?? та проведення опитування.
Важливо було визначитись з генеральною сукупною групою, з критер?ями
вибору респондент?в. З огляду на завдання, як? ставились кожним ?з нас, на
територ?альн? рамки досл?джень було вир?шено опитувати лише ос?б не
молодших за 75 рок?в, як? народились у П?вн?чному Приазов'? або
переселились сюди в дитинств? чи юнацтв?. В останньому випадку при
задаванн? питань сл?д було тактовно пояснювати респонденту, що нас
ц?кавлять в першу чергу розпов?д? про той пер?од, коли ця людина вже жила в
П?вн?чному Приазов'?, а ?? спогади про ?нш? кра? для нас важлив? тод?, коли
людина пор?вню? обряди, под??, ставлення ? т.д., як? мали м?сце до ? п?сля
?? пере?зду сюди. Причому при опитуванн? сл?д зосередитись на под?ях ?
спогадах, як? стосуються пер?оду до 1945 року. Задля гендерно?
репрезентативност?, з огляду на сучасну демограф?чну ситуац?ю ?з сутт?вим
переважання серед старожил?в ж?нок, було домовлено, що серед опитаних
кожним ?нтерв'юером мають бути присутн? чолов?ки. Специф?ка тематики
В.М. Констант?ново? передбачала, що м?ськ? мешканц? п?дходять для
опитування лише в тому випадку, коли вони дитинство та молод?сть провели в
сел?, а вже пот?м пере?хали до м?ста. Вт?м, для мо?? проблематики цей
критер?й не був обов'язковим. Натом?сть для мене було вкрай важливо, аби
серед респондент?в були присутн? представники якомога б?льшо? к?лькост?
конфес?й ? нац?ональностей.
З останн?м критер??м т?сно пов'язан? критер?? вибору населених пункт?в,
у яких мали збиратись усно-?сторичн? св?дчення. Кр?м очевидно? необх?дност?
приналежност? цих с?л, селищ, м?ст до П?вн?чного Приазов'я (хоча в к?лькох
випадках цей критер?й порушений, що зумовлено переселенням респондента за
меж? п?дрег?ону вже в зр?лому в?ц?), повинн? були бути представлен?
поселення не лише з укра?нським населенням, але ? так?, в яких переважають
т? чи ?нш? нац?ональн? меншини. Разом ?з тим важливо, аби були представлен?
населен? пункти р?зних тип?в, оск?льки заради репрезентативност? я вир?шив
зм?нити початковий нам?р проводити опутування лише селян.
Репрезентативн?сть мала бути забезпечена ? широкою географ??ю охоплених
населених пункт?в у межах п?дрег?ону.
Сл?д було визначитись ? з методами пошуку респондент?в. Тут було
вир?шено в?ддати перевагу приватному, а не арх?вно-документальному чи
?нституц?йному методу, хоча ? останн?й у ряд? випадк?в застосовувався
також. Такий виб?р був зумовлений тим, що ми св?домо зробили ставку
переважно на проведення моб?льних м?н?-експедиц?й, коли, як правило, одним-
двома ?нтерв'юерами в одному населеному пункт? опитувалось до двадцяти
респондент?в. Причому опитування в абсолютн?й б?льшост? випадк?в доручались
тим студентам, як? сам? були вих?дцями з цього ж населеного пункту (тут
добре прислужилась специф?ка контингенту студент?в БДПУ, яка поляга? як раз
у переважанн? представник?в с?л, поселень та м?ст П?вн?чного Приазов'я).
Тим самим певною м?рою вир?шувалась проблема дов?ри респондента до
?нтерв'юера: люди почували себе набагато впевнен?ше ? розкут?ше, були
набагато в?дверт?ш? з молодими хлопцями та д?вчатами, як? були, що
назива?ться, «сво?ми», як? фактично зростали на ?х очах, з чи?ми родичами
вони були знайом? впродовж десятк?в рок?в. В ряд? випадк?в студенти брали
?нтерв'ю у сво?х бабусь, д?д?в, прабабусь ? прад?д?в. Попри побоювання, що
родич? не захочуть розпов?дати членам сво?? родини деяк? подробиц? свого
життя, саме ц? ?нтерв'ю виявились одними з найб?льш докладних ? в?двертих.
Зовс?м не так приязно ставились с?льськ? старожили до «чужих», за яких вони
часто сприймали за?жджих не в?домих ?м ран?ше городян.
При вибор? типу ?нтерв'ю було вир?шено в?ддати перевагу ?нтерв'ю
одноос?бному, коли одночасно велося сп?лкування лише з одним респондентом.
За к?лькома виключеннями, ?нтерв'ю проводились саме в?ч-на-в?ч, без
присутност? трет?х ос?б. Виключенням стали к?лька опитувань, яке
потребували присутност? перекладача з болгарсько?. Опитувались одразу дво?
респондент?в лише в тих випадках, коли вони категорично в?дмовлялись
сп?лкуватись по одному. Разом ?з тим, досить скоро ми в?дмовились в?д
поширено? практики проведення кожного ?нтерв'ю групою з двох ос?б. За умови
проведення опитування родичем або знайомим це сприяло досягненню в ряд?
випадк?в ефекту задушевно? розмови, коли наявн?сть третього може лише
в?двол?кати, насторожувати та заважати, а не допомогти знайти п?дх?д до
людини ? створити сприятливий м?крокл?мат. Аргументи ж приб?чник?в
?нтерв'ювання саме двома особами[4] не ? вельми переконливими. Адже
передбача?ться, що один веде опитування ? викону?, власне, функц?ю
сп?врозмовника, до якого, в основному, ? звертаються опитуван?, а ?нший
стежить за як?стю ауд?озапису, робить необх?дн? записи у блокнот?
(наприклад, пр?звища або географ?чн? назви, як? можуть неч?тко прозвучати в
ауд?озапису)[5]. Вт?м, при наявност? пристойних цифрових диктофон?в
завдання стеження за як?стю ауд?озапису ? загроза «неч?ткого звучання»
останн?х не ? актуальними. Тож проведення ?нтерв'ю групою з двох ос?б ?
доречним переважно в тих випадках, коли один ?з ?нтерв'юер?в ? досв?дченим
учасником експедиц?й ? ма? на мет? «продемонструвати клас» ? одночасно
«побачити в д?л?» свого недосв?дченого напарника.
За ?ншою типолог??ю ?нтерв'ю, як? планувалось проводити, мали
в?дноситись до проблемних, тобто спрямованих на вивчення «переживання»
людиною окремих ?сторичних под?й, ситуац?й та явищ.
Нарешт?, за характером питань ?нтерв'ю мали бути нап?вструктурованими,
тобто при наявност? запитальника вони м?стили в?дкриту фазу в?льного
опов?дання. Причому ?нтерв'юери нац?лювались на те, щоб ця в?дкрита фаза
охоплювала якомога б?льше компонент?в ?нтерв'ю.
Отже, узгодивши таким чином методику орган?зац?? та проведення
опитування, ми з В.М. Констант?новою вир?шили не в?дкладати справу ? вже в
липн? - серпн? 2007 року скористатись студентською практикою аби одержати
перш? ?нтерв'ю ?, головне, апробувати ? запитальник, ? випрацюван? п?дходи.
? перший, ? останн? в ц?лому виявились достатньо адекватними ? такими, що
«спрацьовували». У той же час за результатами л?тньо? апробац?? нами був
внесений ряд коректив ? в формулювання запитань, ? в методи проведення
?нтерв'ю. А головне, що ауд?озаписи й транскрипти перших ?нтерв'ю
прислужились в якост? матер?алу, на якому студенти вчились не повторювати
помилки сво?х попередник?в. А таких виявилось ой як багато! Тому, перш н?ж
розгортати широкомасштабн? опитування, ми зосередились на ?нтенсивн?й
теоретичн?й п?дготовц? ?нтерв'юер?в, що зайняло весь перший семестр 2007 -
2008 навчального року.
Тут не було достатньо знань з ?стор?? Укра?ни, спец?альних ?сторичних
дисципл?н та ?нших предмет?в, як? студенти вчили ран?ше. Не було достатньо
? к?лькаденного «масованого» ?нструктажу. Тому ? при проведенн?
консультац?й з дипломниками й маг?странтами, ? в рамках курс?в «?стор?я
П?вденно? Укра?ни», «Методолог?я та методи наукових досл?джень»,
«Джерелознавство ?стор?? Укра?ни» ми з В?ктор??ю Микола?вною зробили акцент
саме на методиц? орган?зац?? та проведення ?нтерв'ювання. Фактично, чотири-
ш?сть академ?чних годин кожного тижня в ун?верситетських аудитор?ях
проходило обговорення напрацювань в?тчизняних ? закордонних фах?вц?в з
усно? ?стор??. Була сформована ? пост?йно продовжу? поповнюватись
в?дпов?дна база даних. В ?? основу покладено л?тература (? на електронних,
? на паперових нос?ях), люб'язно надана колегами ?з Запор?зького в?дд?лення
?нституту укра?нсько? археограф?? та джерелознавства ?м. М.С. Грушевського
НАН Укра?ни, Запор?зького наукового товариства ?м. Я. Новицького, фах?вцями
секц?? усно? ?стор?? Сх?дного ?нституту укра?нознавства ?м. Ковальських,
?нституту ?стор?? Церкви Укра?нського Католицького Ун?верситету; матер?али,
виявлен? в результат? систематичного пошуку в мереж? Internet.
А п?сля того, як наприк?нц? грудня ми почали направляти наших
?нтерв'юер?в у експедиц??, вивчення л?тератури стало по?днуватись з
практикою обговорення результат?в цих експедиц?й, коли не лише ?х учасники,
але ? вс?, залучен? до проект?в, анал?зують транскрипти, слухають
ауд?озаписи проведених ?нтерв'ю, обговорюють, що можна було б зробити (або,
навпаки, не зробити), аби одержати б?льш повну ?нформац?ю, допомогти
респонденту краще «розкритися», пригадати давно п?дзабут? подробиц?.
Щодо техн?чного забезпечення проведення ?нтерв'ювання, то учасники
експедиц?й користувались як власними, так ? придбаними нами диктофонами.
Те, що р?зн? м?н?-експедиц?? проводились не одночасно, дало можлив?сть
якомога ефективн?ше використовувати наявний «техн?чний парк».
?дучи в експедиц?ю, кожен ?? учасник одержував роздруковану складену
мною разом ?з В.М. Констант?новою «Пам'ятку», в як?й м?стяться рекомендац??
щодо проведення опитування з усно? ?стор??. «Пам'ятка» включа? широкий
спектр порад починаючи з суто техн?чних, орган?зац?йних ? завершуючи
психолог?чними.
Безумовно, ми ц?лком усв?домлювали, що попри наявн?сть ц??? «Пам'ятки»,
як ? попри всю проведену п?дготовку, в процес? роботи ?нтерв'юери будуть
стикатись з ц?лим рядом складностей, причини чого полягають, м?ж ?ншим, ? в
сам?й природ? ?нтерв'ю, адже кожне з них ? ун?кальною, неповторною
двосторонньою комун?кац??ю, творчим процесом, х?д якого не можна точно
«прорахувати» наперед, як не можна ? наперед визначити, користування якими
конкретно техн?ками, прийомами ? стратег?ями призведе до одержання
оптимального результату у випадку з кожним респондентом.
Оск?льки записане на ауд?онос?? ?нтерв'ю ? об'?ктом сп?льного
авторського права опов?дача, ?нтерв'юера та установи, яку в?н представля?,
кожний опитувач мав пропонувати кожному респонденту п?дписати угоду про
збер?гання та використання в наукових ц?лях матер?ал?в ?нтерв'ю. ?? текст
був складений за прикладом тексту угод, що використовуються секц??ю усно?
?стор?? Сх?дного ?нституту укра?нознавства ?м. Ковальських[6]:
«Угода про збер?гання та використання в наукових ц?лях матер?ал?в ?нтерв'ю
Бердянський державний педагог?чний ун?верситет
м. Бердянськ " "___________200_ р.
1. Висловлюючи щиру подяку, Бердянський державний педагог?чний
ун?верситет прийняв в?д
Пр?звище, ?м'я, по батьков?_____________________________________
Адреса_____________________________________________________
ауд?озапис ?нтерв'ю, записаного в рамках проект?в «Трансформац??
рел?г?йност? населення в умовах пол?культурного рег?ону» ? «Феномен
сприйняття урбан?зац?йних процес?в в селянськ?й традиц??».
2. Я п?дтверджую, що передав(ла) ауд?озапис свого ?нтерв'ю Бердянському
державному педагог?чному ун?верситету для збереження й використання в
наукових ц?лях. Я передаю Бердянському державному педагог?чному
ун?верситету ус? права на використання ауд?озапису мого ?нтерв'ю за
винятком наступних обмежень по використанню (якщо вони
?)_____________________________________________________________________
____________________________________________________
3. Мен? в?домо про те, що при наявност? питань стосовно досл?дницьких
проект?в «Трансформац?? рел?г?йност? населення в умовах
пол?культурного рег?ону» ? «Феномен сприйняття урбан?зац?йних процес?в
в селянськ?й традиц??» я можу вступити в контакт ?з досл?дником
_________________________________ Бердянського державного
педагог?чного ун?верситету за адресою: БДПУ, корп. 1, вул. Шм?дта, 4,
м. Бердянськ.
?нтерв'юер Респондент»
В?дм?чу, що при п?дписанн? таких угод вже вкотре прислужилась практика
проведення ?нтерв'ю з односельцями та родичами, адже в?домо, з якою
п?дозрою ставляться стар? люди до п?дписання будь яких документ?в, а
особливо тих, як? пропонуються нев?домими ?м особами.
Принципово важливо, що кожен ?нтерв'юер був зобов'язаний власноруч
нев?дкладно, «по гарячих сл?дах», по св?ж?й пам'ят? набрати транскрипт
проведеного ним ?нтерв'ю. Загалом же по завершенню експедиц?? (або
експедиц?й, оск?льки в багатьох випадках студенти проводили опитування
впродовж к?лькох при?зд?в до населеного пункту) кожен мав здати по кожному
проведеному ?нтерв'ю папку, яка включа?:
1. Касети (диск) ?з ауд?озаписом ?нтерв'ю.
2. Дискету (диск) з досл?вним транскриптом ?нтерв'ю (правила
транскрибування кожен одержу? заздалег?дь, разом ?з «Пам'яткою»).
3. Щоденник ?нтерв'юера (склада?ться п?сля кожного опитування в той же
день; в щоденнику ?нтерв'юер зазнача?, як в?н д?знався про
респондента; хто його з ним познайомив; як респондент зустр?в
(рад?сно, з готовн?стю в?дпов?дати, насторожено, вороже тощо); чи був
хтось ще присутн?й п?д час ?нтерв'ю; в як?й обстановц? проходило
?нтерв'ю; як? враження у студента залишились п?сля ?нтерв'ю тощо).
4. Угоду про збер?гання та використання в наукових ц?лях матер?ал?в
?нтерв'ю.
5. Фотограф?? респондент?в.
6. Мемуари, щоденники, ?нш? документи, надан? респондентом (по
можливост?).
П?сля одержання кожно? тако? папки вже наступала черга моя ?
В.М. Констант?ново? зв?ряти в?дпов?дн?сть ауд?озаписам кожного слова в
набраних транскриптах.
В результат? на кв?тень 2008 року в розпорядженн? учасник?в обох
проект?в вже був сформований комплекс джерел усно? ?стор??. Студенти,
маг?странти тепер могли завершувати сво? дипломн? та маг?стерськ?, а я -
приступити безпосередньо до п?дготовки ?нтерв'ю до публ?кац??. Адже хоча
одержаний ?рант ? не передбачав видання книги, я планував взяти участь у
конкурс? на ?рант ACLS в п?дтримку публ?кац?й, аби завершити розпочату
справу виявлення та введення до наукового об?гу комплексу джерел усно?
?стор?? з тематики «Трансформац?? рел?г?йност? населення в умовах
пол?культурного рег?ону»...
Я навмисно так докладно зупинився на в?двертому викладенн? перипет?й
?стор?? п?дготовки ц??? книги, ф?ксац?? етап?в пройденого шляху. Шляху,
сповненого ? рутинно? роботи, ? серйозних розм?рковувань, ? залагодження
безл?ч? орган?зац?йних питань. Шляху, вельми симптоматичного для сучасно?
?стор?ограф?чно? ситуац??.
Певною м?рою це ? сл?дуванням вже давно ?снуюч?й ? у в?тчизнян?й, ? в
заруб?жн?й ?стор?ограф?? традиц?? в передмов? до книги хоча б стисло,
к?лькома реченнями описувати перед?стор?ю ?? появи. Традиц??, яка склалась
? п?дтриму?ться далеко не випадково. Причиною тому - не лише бажання
саморефлекс?? автора чи упорядника, його певна ностальг?я за «славними
часами» напружено?, а головне, пл?дно? прац? в арх?вах, б?бл?отеках, «в
пол?» або у сво?му каб?нет?. Не т?льки прагнення (яке, скаж?мо в?дверто,
досить прозоро ?нод? прогляда? в деяких працях) г?пертрофовано змалювати
«велич задуму» ? зусилля, витрачен? на його реал?зац?ю. Не лише ц?лком
природне ? шляхетне бажання в?ддати моральн? борги вс?м тим, хто був так чи
?накше залучений до реал?зац?? проекту. Набагато важлив?шим ? те, що
викладення самим автором чи упорядником мотивац??, з яко? в?н звернувся до
вивчення певно? проблеми, опис етап?в та ?нструментар?ю роботи, врешт?-
решт, згадки про тих, хто сво?ми порадами чи практичною допомогою зробив
внесок у справу п?дготовки видання, дозволяють читачев? б?льш адекватно
сприймати книгу ?, можливо, скористатись викладеним досв?дом для проведення
власних досл?джень.

???. Картина конфессиональной жизни Южной Украины по материалам устной
истории
Темы для обсуждения:
Взаимоотношения между конфессиями в регионе.
Взаимопроникновение религиозной культуры. Проявления религиозного
синкретизма.
Специфика отдельных локальных конфессиональных групп региона.
Обрядность различных конфессиональных групп региона.
Демонология в восприятии конфессиональных групп.

Источники для чтения:
? 1. - 2008 р., с?чень 22. - с. Приморське Першотравневого району Донецько?
област?. - ?нтерв'ю з Петровською Варварою Григор??вною, 1921 року
народження, мешканкою с. Приморське Донецько? област?, проведене Ковшаровою
Дар'?ю Серг??вною (БДПУ).
? 2. - 2008 р., лютий 2. - с. Приморське Першотравневого району Донецько?
област?. - ?нтерв'ю ?з Заболотським Олександром В?кторовичем, 1916 року
народження, мешканцем с. Приморське Донецько? област?, проведене Ковшаровою
Дар'?ю Серг??вною (БДПУ).
? 3. - 2008 р., с?чень 24. - с. Приморське Першотравневого району Донецько?
област?. - ?нтерв'ю з Кашковою Верою Микола?вною, 1922 року народження,
мешканкою с. Приморське Донецько? област?, проведене Ковшаровою Дар'?ю
Серг??вною (БДПУ).
? 4. - 2008 р., с?чень 23. - с. Приморське Першотравневого району Донецько?
област?. - ?нтерв'ю з Щербак Катериною ?ван?вною, 1924 року народження,
мешканкою с. Приморське Донецько? област?, проведене Ковшаровою Дар'?ю
Серг??вною (БДПУ).
? 5. - 2008 р., с?чень 3. - с. Тополине Володарського району Донецько?
област?. - ?нтерв'ю з Перехрест Оленою Георг??вною, 1928 року народження,
мешканкою с. Тополине Донецько? област?, проведене Варава Оленою
Олександр?вною (БДПУ).
? 6. - 2008 р., с?чень 13. - с. Стародубовка Володарського району Донецько?
област?. - ?нтерв'ю з Коваленко Над??ю Тимоф??вною, 1933 року народження,
мешканкою с. Стародубовка Донецько? област?, проведене Холод Анастас??ю
Анатол??вною (БДПУ).
? 7. - 2008 р., с?чень 5. - с. Стародубовка Володарського району Донецько?
област?. - ?нтерв'ю з Литвин Аллою Олександр?вною, 1933 року народження,
мешканкою с. Стародубовка Донецько? област?, проведене Холод Анастас??ю
Анатол??вною (БДПУ).
? 8. - 2008 р., с?чень 10. - с. Стародубовка Володарського району Донецько?
област?. - ?нтерв'ю з Юрченко Мар??ю Дмитр?вною, 1932 року народження,
мешканкою с. Стародубовка Донецько? област?, проведене Холод Анастас??ю
Анатол??вною (БДПУ).
? 9. - 2008 р., с?чень 18. - с. Октябр Великоновос?лк?вського району
Донецько? област?. - ?нтерв'ю з Колядою Валентиною Митрофан?вною, 1930 року
народження, мешканкою с. Октябр Донецько? област?, проведене Вас?н?ною
Валентиною Серг??вною (БДПУ).
? 10. - 2008 р., с?чень 15. - с. Октябр Великоновос?лк?вського району
Донецько? област?. - ?нтерв'ю з Карлаш Мар??ю Васил?вною, 1925 року
народження, мешканкою с. Октябр Донецько? област?, проведене Вас?н?ною
Валентиною Серг??вною (БДПУ).
? 11. - 2008 р., с?чень 24. - с. Октябр Великоновос?лк?вського району
Донецько? област?. - ?нтерв'ю з Давидовим Георг??м Костянтиновичем, 1928
року народження, мешканкою с. Октябр Донецько? област?, проведене Вас?н?ною
Валентиною Серг??вною (БДПУ).
? 12. - 2008 р., с?чень 28. - с. Октябр Великоновос?лк?вського району
Донецько? област?. - ?нтерв'ю з Аврамовою Сарою Михайл?вною, 1928 року
народження, мешканкою с. Октябр Донецько? област?, проведене Вас?н?ною
Валентиною Серг??вною (БДПУ).
? 13. - 2008 р., с?чень 19. - с. Октябр Великоновос?лк?вського району
Донецько? област?. - ?нтерв'ю з Першак Мар??ю Федот?вною, 1918 року
народження, мешканкою с. Октябр Донецько? област?, проведене Вас?н?ною
Валентиною Серг??вною (БДПУ).
? 14. - 2008 р., с?чень 21. - с. Стародубовка Володарського району
Донецько? област?. - ?нтерв'ю з Соломат?ною В?рою Дмитр?вною, 1924 року
народження, мешканкою м. Павлоград Дн?пропетровсько? област?, проведене
Холод Анастас??ю Анатол??вною (БДПУ).
? 15. - 2008 р., с?чень 4. - c. Солодководне Роз?вського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Матв??нко В?рою Петр?вною, 1925 року народження,
мешканкою c. Солодководне Запор?зько? област?, проведене Ол?йник Юл??ю
Васил?вною (БДПУ).
? 16. - 2008 р., с?чень 25. - c. Солодководне Роз?вського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Сам?йленко Катериною Петр?вною, 1928 року
народження, мешканкою c. Солодководне Запор?зько? област?, проведене
Ол?йник Юл??ю Васил?вною (БДПУ).
? 17. - 2008 р., с?чень 22. - c. Кобильне Роз?вського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Божко Галиною Матв??вною, 1921 року народження,
мешканкою c. Кобильне Запор?зько? област?, проведене Ол?йник Юл??ю
Васил?вною (БДПУ).
? 18. - 2008 р., с?чень 23. - c. Кобильне Роз?вського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Галенко Ольгою Микит?вною, 1928 року народження,
мешканкою c. Кобильне Запор?зько? област?, проведене Ол?йник Юл??ю
Васил?вною (БДПУ).
? 19. - 2008 р., с?чень 24. - c. Кобильне Роз?вського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Ол?йник Л?д??ю ?ван?вною, 1930 року народження,
мешканкою c. Кобильне Запор?зько? област?, проведене Ол?йник Юл??ю
Васил?вною (БДПУ).
? 20. - 2008 р., с?чень 22. - c. Кобильне Роз?вського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Плотником Василем Дмитровичем, 1927 року народження,
мешканцем c. Кобильне Запор?зько? област?, проведене Ол?йник Юл??ю
Васил?вною (БДПУ).
? 21. - 2008 р., лютий 10. - с. Микола?вка Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Рудн?вою Г?зеллю ?ван?вною, 1933 року народження,
мешканкою с. Микола?вка Запор?зько? област?, проведене Сморигою Серг??м
Олександровичем (БДПУ).
? 22. - 2008 р., с?чень 15. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з ?ременко Катериною Денис?вною, 1927 року народження, мешканкою
м. Бердянськ Запор?зько? област?, проведене Ромасько ?лизаветою Юр??вною
(БДПУ).
? 23. - 2008 р., с?чень 26. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з Опокою Валентиною Микола?вною, 1925 року народження, мешканкою
м. Бердянськ Запор?зько? област?, проведене Ромасько ?лизаветою Юр??вною
(БДПУ).
? 24. - 2008 р., с?чня 20. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з
Пшеничною Валентиною Георг??вною, 1927 року народження, мешканкою
м. Бердянськ Запор?зько? област?, проведене Ромасько ?лизаветою Юр??вною
(БДПУ).
? 25. - 2008 р., с?чень 21. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з Щербиною Галиною Опанас?вною, 1921 року народження, мешканкою Бердянськ
Запор?зько? област?, проведене Сопотницькою Ганною Юр??вною (БДПУ).
? 26. - 2008 р., с?чень 22. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з М?т?вою Валентиною Лазар?вною, 1928 року народження, мешканкою Бердянськ
Запор?зько? област?, проведене Сопотницькою Ганною Юр??вною (БДПУ).
? 27. - 2008 р., с?чень 22. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з Сопотницьким Дмитром Георг?йовичем, 1918 року народження, мешканцем м.
Бердянськ Запор?зько? област?, проведене Сопотницькою Анною Юр??вною
(БДПУ).
? 28. - 2008 р., с?чень 19. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з Барановою Галиною ?ван?вною, 1924 року народження, мешканкою м. Бердянськ
Запор?зько? област?, проведене Х?мченком Олександром Серг?йовичем (БДПУ).
? 29. - 2008 р., с?чень 15. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з Коваль Тетяною Павл?вною, 1915 року народження, мешканкою м. Бердянськ
Запор?зько? област?, проведене Кар?мовою Катериною Володимир?вною (БДПУ).
? 30. - 2008 р., с?чень 22. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з Дмитрик Соф??ю ?ван?вною, 1926 року народження, мешканкою м. Бердянськ
Запор?зько? област?, проведене Кар?мовою Катериною Володимир?вною (БДПУ).
? 31. - 2008 р., с?чень 24. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з Кобилешною Ольгою Михайл?вною, 1921 року народження, мешканкою
м. Бердянськ Запор?зько? област?, проведене Кар?мовою Катериною
Володимир?вною (БДПУ).
? 32. - 2008 р., с?чень 27. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з Щербиною Мариною Микола?вною, 1916 року народження, мешканкою
м. Бердянськ Запор?зько? област?, проведене Кар?мовою Катериною
Володимир?вною (БДПУ).
? 33. - 2008 р., с?чень 28. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з Корневим Серг??м Олекс?йовичем, 1926 року народження, мешканцем
м. Бердянськ Запор?зько? област?, проведене Кар?мовою Катериною
Володимир?вною (БДПУ).
? 34. - 2008 р., с?чень 7. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з
Юрко Олександром Васильовичем, 1916 року народження, мешканцем м. Бердянськ
Запор?зько? област?, проведене ?ванюхою Стан?славом Олександровичем (БДПУ).
? 35. - 2007 р., серпень 23. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з Драй Петром Андр?йовичем, 1914 року народження, мешканцем м. Бердянськ
Запор?зько? област?, проведене Гниб?дою ?вгеном Володимировичем (БДПУ).
? 36. - 2007 р., серпень 25. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з Мазенко Над??ю Роман?вною, 1915 року народження, мешканкою м. Бердянськ
Запор?зько? област?, проведене Гниб?дою ?вгеном Володимировичем (БДПУ).
? 37. - 2007 р., липень 28. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
?з Завадько Клавд??ю Антон?вною, 1926 року народження, мешканкою
м. Бердянськ Запор?зько? област?, проведене Гниб?дою ?вгеном
Володимировичем (БДПУ).
? 38. - 2007 р., липень 15. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з Шелудченко Л?нар??ю ?ван?вною, 1927 року народження, мешканкою
м. Бердянськ Запор?зько? област?, проведене Тадиущук Олександрою
В?ктор?вною (БДПУ).
? 39. - 2007 р., листопад, 8. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. -
?нтерв'ю з Чухвановою Юл??ю Пилип?вною, 1927 року народження, мешканкою м.
Бердянськ Запор?зько? област?, проведене Тадиущук Олександрою В?ктор?вною
(БДПУ).
? 40. - 2008 р., с?чень 8. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з
Милай Мар??ю Трифон?вною, 1931 року народження, мешканкою м. Бердянськ
Запор?зько? област?, проведене Трухановою ?риною Володимир?вною (БДПУ).
? 41. - 2008 р., с?чень 13. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з Тахтаджи?вою Ганною Дмитр??вною, 1923 року народження, мешканкою
м. Бердянськ Запор?зько? област?, проведене Трухановою ?риною
Володимир?вною (БДПУ).
? 42. - 2008 р., с?чень 11. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з Козир?вим ?ваном Михайловичем, 1915 року народження, мешканцем
м. Бердянськ Запор?зько? област?, проведене Трухановою ?риною
Володимир?вною (БДПУ).
? 43. - 2008 р., березень 7. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з Бурлаковою Степанидою Федор?вною, 1914 року народження, мешканкою
м. Бердянськ Запор?зько? област?, проведене М?ненко ?вген??ю Микола?вною
(БДПУ).
? 44. - 2008 р., с?чень 31. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з Вертепорох В?рою Микола?вною, 1930 року народження, мешканкою
м. Бердянськ Запор?зько? област?, проведене М?ненко ?вген??ю Микола?вною
(БДПУ).
? 45. - 2008 р., с?чень 24. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з? Штокаловою Ра?сою ?ван?вною, 1930 року народження, мешканкою
м. Бердянськ Запор?зько? област?, проведене М?ненко ?вген??ю Микола?вною
(БДПУ).
? 46. - 2008 р., с?чень 30. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з Михайловою В?рою Григор?вною, 1927 року народження, мешканкою
м. Бердянськ Запор?зько? област?, проведене М?ненко ?вген??ю Микола?вною
(БДПУ).
? 47. - 2008 р.,кв?тень 7. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з
Сидоренко Варварою Михайл?вною, 1931 року народження, мешканкою
м. Бердянськ Запор?зько? област?, проведене Сидоренком Артемом ?горовичем
(БДПУ).
? 48. - 2008 р., кв?тень 9. - м. Бердянськ Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з Сук Ольгою Олександр?вною, 1931 року народження, мешканкою м. Бердянськ
Запор?зько? област?, проведене Сидоренком Артемом ?горовичем (БДПУ).
? 49. - 2008 р., лютий 3. - с. Роза Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з? Скул?нець Оленою ?ван?вною, 1929 року народження,
мешканкою с. Роза Запор?зько? област?, проведене М?ненко ?вген??ю
Микола?вною (БДПУ).
? 50. - 2008 р., с?чень 3. - с. Берестове Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Марченко Соф??ю Федор?вною, 1932 року народження,
мешканкою с. Берестове Запор?зько? област?, проведене Бобро Оксаною
Микола?вною (БДПУ).
? 51. - 2008 р., с?чень 5. - с. Берестове Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Гальченко Пол?ною Васил?вною, 1925 року народження,
мешканкою с. Берестове Запор?зько? област?, проведене Бобро Оксаною
Микола?вною (БДПУ).
? 52. - 2008 р., с?чень 12. - с. Берестове Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Онищенко Марфою Сав?чною, 1922 року народження,
мешканкою с. Берестове Запор?зько? област?, проведене Бобро Оксаною
Микола?вною (БДПУ).
? 53. - 2008 р., с?чень 24. - с. Берестове Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Хайло Мар??ю Андр??вною, 1929 року народження,
мешканкою с. Берестове Запор?зько? област?, проведене Бобро Оксаною
Микола?вною (БДПУ).
? 54. - 2008 р., с?чень 30. - с. Берестове Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з П?нчуком Павлом Федоровичем, 1929 року народження,
мешканцем с. Берестове Запор?зько? област?, проведене Бобро Оксаною
Микола?вною (БДПУ).
? 55. - 2008 р., с?чень 20. - c. Берестове Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Безуглою Соф??ю ?ван?вною, 1917 року народження,
мешканкою c. Берестове Запор?зько? област?, проведене Суницьким Серг??м
Серг?йовичем (БДПУ).
? 56. - 2008 р., с?чень 17. - c. Берестове Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Марченко Мар??ю Васил?вною, 1914 року народження,
мешканкою c. Берестове Запор?зько? област?, проведене Суницьким Серг??м
Серг?йовичем (БДПУ).
? 57. - 2008 р., с?чень 16. - c. Берестове Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Тимошенко Прасков??ю ?ван?вною, 1928 року народження,
мешканкою c. Берестове Запор?зько? област?, проведене Суницьким Серг??м
Серг?йовичем (БДПУ).
? 58. - 2008 р., с?чень 18. - c. Берестове Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Чмирем Миколою Йосиповичем, 1925 року народження,
мешканцем c. Берестове Запор?зько? област?, проведене Суницьким Серг??м
Серг?йовичем (БДПУ).
? 59. - 2007 р., липень 27. - с. Берестове Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Орищенко Мар??ю Сав?вною, 1922 року народження,
мешканкою с. Берестове Запор?зько? област?, проведене Ручкою Артемом
Олександровичем (БДПУ).
? 60. - 2007 р., серпень 25. - с. Берестове Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Маленко Зо?ю Макар?вною, 1917 року народження,
мешканкою с. Берестове Запор?зько? област?, проведене Ручкою Артемом
Олександровичем (БДПУ).
? 61. - 2008 р., с?чень 9. - с. Андр?вка Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Бондаренко Ганною Н?к?т?чною, 1928 року народження,
мешканкою с. Андр?вка Запор?зько? област?, проведене Бонжуковою Юл??ю
?вген?вною (БДПУ).
? 62. - 2008 р., с?чень 12. - с. Андр?вка Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Бончевою Катериною ?ван?вною, 1922 року народження,
мешканкою с. Андр?вка Запор?зько? област?, проведене Бонжуковою Юл??ю
?вген?вною (БДПУ).
? 63. - 2008 р., с?чень 16. - с. Андр?вка Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Георг?новою Солом??ю Юхим?вною, 1925 року народження,
мешканкою с. Андр?вка Запор?зько? област?, проведене Бонжуковою Юл??ю
?вген?вною (БДПУ).
? 64. - 2008 р., с?чень 9. - с. Андр?вка Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з К?ровою ?вдок??? Петр?вною, 1918 року народження,
Малярчук Ольгою ?ван?вною, 1925 року народження, Бонжуковою Ганною
Андр??вною, 1929 року народження, мешканками с. Андр?вка Запор?зько?
област?, проведене Бонжуковою Юл??ю ?вген?вною (БДПУ).
? 65. - 2008 р., с?чень 16. - с. Андр?вка Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Кюрчевим Дмитром ?вановичем, 1922 року народження,
мешканцем с. Андр?вка Запор?зько? област?, проведене Бонжуковою Юл??ю
?вген?вною (БДПУ).
? 66. - 2008 р., с?чень 19. - c. Андр?вка Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з В?рьовк?ною Ганною Микола?вною, 1925 року народження,
мешканкою c. Андр?вка Запор?зько? област?, проведене Назаровим Петром
Олександровичем (БДПУ).
? 67. - 2008 р., с?чень 12. - c. Андр?вка Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з К?рковою Пол?ною Дмитр?вною, 1913 року народження,
мешканкою c. Андр?вка Запор?зько? област?, проведене Назаровим Петром
Олександровичем (БДПУ).
? 68. - 2008 р., с?чень 6. - c. Андр?вка Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Маджаровим Дем'яном Христофоровичем, 1915 року
народження, мешканцем c. Андр?вка Запор?зько? област?, проведене Назаровим
Петром Олександровичем (БДПУ).
? 69. - 2008 р., с?чень 28. - c. Трояни Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Адамовою ?вдок??ю Петр?вною, 1926 року народження,
мешканкою c. Трояни Запор?зько? област?, проведене Пел?вановою Катериною
В?ктор?вною (БДПУ). (Переклад з болгарсько?)
? 70. - 2008 р., с?чень 28. - c. Трояни Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Кириловою ?риною ?ван?вною, 1908 року народження,
мешканкою c. Трояни Запор?зько? област?, проведене Пел?вановою Катериною
В?ктор?вною (БДПУ). (Переклад з болгарсько?)
? 71. - 2008 р., с?чень 28. - c. Трояни Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Тельчаровою Валентиною Семен?вною, 1932 року
народження, мешканкою c. Трояни Запор?зько? област?, проведене Пел?вановою
Катериною В?ктор?вною (БДПУ). (Переклад з болгарсько?)
? 72. - 2008 р., с?чень 18. - c. Трояни Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Чердакл??вою Лукер??ю Михайл?вною, 1925 року
народження, мешканкою c. Трояни Запор?зько? област?, проведене Пел?вановою
Катериною В?ктор?вною (БДПУ). (Переклад з болгарсько?)
? 73. - 2008 р., с?чень 29. - c. Трояни Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Тельчаровою Мар??ю Дмитр?вною, 1933 року народження,
мешканкою c. Трояни Запор?зько? област?, проведене Стороженко Тетяною
Володимир?вною (БДПУ). (Переклад з болгарсько?)
? 74. - 2008 р., с?чень 17. - c. Трояни Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Венцевою ?вдок??ю ?ван?вною, 1925 року народження,
мешканкою c. Трояни Запор?зько? област?, проведене Стороженко Тетяною
Володимир?вною (БДПУ).
? 75. - 2008 р., с?чень 29. - c. Трояни Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Чердакл??вим Георг??м Степановичем, 1928 року
народження, ? Чердакл??вою Катериною ?ван?вною, 1931 року народження,
мешканцями c. Трояни Запор?зько? област?, проведене Стороженко Тетяною
Володимир?вною (БДПУ). (Переклад з болгарсько?)
? 76. - 2008 р., с?чень 29. - c. Трояни Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Т?льки Ганною Костянтин?вною, 1918 року народження,
мешканкою c. Трояни Запор?зько? област?, проведене Стороженко Тетяною
Володимир?вною (БДПУ).
? 77. - 2008 р., с?чень 30. - c. Трояни Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Соповою Ольгою Степан?вною, 1933 року народження,
мешканкою c. Трояни Запор?зько? област?, проведене Стороженко Тетяною
Володимир?вною (БДПУ).
? 78. - 2008 р., с?чень 4. - с. Андр??вка Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Дахно Ольгою Андр??вною, 1931 року народження,
мешканкою с. Андр??вка Запор?зько? област?, проведене Бондаренко Русланою
Олександр?вною (БДПУ).
? 79. - 2008 р., с?чень 4. - с. Андр??вка Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Р?зник Любов'ю Макар?вною, 1927 року народження,
мешканкою с. Андр??вка Запор?зько? област?, проведене Бондаренко Русланою
Олександр?вною (БДПУ).
? 80. - 2008 р., с?чень 7. - с. Андр??вка Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Дахно Катериною Андр??вною, 1926 року народження,
мешканкою с. Андр??вка Запор?зько? област?, проведене Бондаренко Яною
Олександр?вною (БДПУ).
? 81. - 2008 р., с?чень 10. - с. Андр??вка Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Калюжною Галиною Лаврент?вною, 1930 року народження,
мешканкою с. Андр??вка Запор?зько? област?, проведене Бондаренко Яною
Олександр?вною (БДПУ).
? 82. - 2008 р., с?чень 4. - с. Андр??вка Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Костенко (Пучкою) Н?ною Карп?вною, 1926 року
народження, мешканкою с. Андр??вка Запор?зько? област?, проведене
Бондаренко Яною Олександр?вною (БДПУ).
? 83. - 2008 р., с?чень 4. - с. Андр??вка Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Н?кола?нко Н?ною Тимоф??вною, 1931 року народження,
мешканкою с. Андр??вка Запор?зько? област?, проведене Бондаренко Яною
Олександр?вною (БДПУ).
? 84. - 2008, кв?тень 20. - с. Шевченкове Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Кубрак Валентиною ?ван?вною,??? року народження,
мешканкою с. Шевченкове Запор?зько? област?, проведене Загребельною Алою
Борис?вною (БДПУ).
? 85. - 2008, с?чень 29. - с. Шевченкове Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Саранською Ра?сою ?ван?вною, 1932 року народження,
мешканкою с. Шевченкове Запор?зько? област?, проведене Загребельною Алою
Борис?вною (БДПУ).
? 86. - 2008, с?чень 26. - с. Шевченкове Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Жейновим Пилипом Васильовичем, 1925 року народження,
мешканцем с. Шевченкове Запор?зько? област?., проведене Загребельною Алою
Борис?вною (БДПУ).
? 87. - 2008, лютий 3. - с. Шевченкове Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю ?з Загребельною Ра?сою Михайл?вною, 1933 року
народження, мешканкою с. Шевченкове Запор?зько? област?, проведене
Загребельною Алою Борис?вною (БДПУ).
? 88. - 2007 р., грудень 30. - с. Мар'ян?вка Куйбишевсього району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Омельченко Ганною Пол??кт?вною, 1930 року
народження, мешканкою с. Мар'ян?вка Запор?зько? област?, проведене Збро?ю
Оксаною Серг??вною (БДПУ).
? 89. - 2008 р., с?чень 3. - с. Мар'ян?вка Куйбишевсього району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Хаченок Марфою Михайл?вною, 1918 року народження,
мешканкою с. Мар'ян?вка Запор?зько? област?, проведене Збро?ю Оксаною
Серг??вною (БДПУ).
? 90. - 2008 р., с?чень 4. - с. Мар'ян?вка Куйбишевсього району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Шуптою Василем Петровичем, 1927 року народження,
мешканцем с. Мар'ян?вка Запор?зько? област?, проведене Збро?ю Оксаною
Серг??вною (БДПУ).
? 91. - 2008 р., с?чень 6. - с. Мар'ян?вка Куйбишевсього району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Бурою Н?ною Олекс??вною, 1929 року народження,
мешканкою с. Мар'ян?вка Запор?зько? област?, проведене Збро?ю Оксаною
Серг??вною (БДПУ).
? 92. - 2008 р., с?чень 25. - с. Новоукра?нка Куйбишевського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Костенко Галиною Васил?вною, 1932 року
народження, мешканкою с. Новоукра?нка Запор?зько? област?, проведене
Шовковою Стеллою Юр??вною (БДПУ).
? 93. - 2008 р., с?чень 25. - с. Новоукра?нка Куйбишевського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Костенко Мар??ю Прокоп?вною, 1927 року
народження, мешканкою с. Новоукра?нка Запор?зько? област?, проведене
Шовковою Стеллою Юр??вною (БДПУ).
? 94. - 2008 р., с?чень 20. - с. Гогол?вка Куйбишевського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Чернявською Л?д??ю Марк?вною, 1931 року
народження, мешканкою с. Гогол?вка Запор?зько? област?, проведене Шовковою
Стеллою Юр??вною (БДПУ).
? 95. - 2008 р., с?чень 19. - с. Гогол?вка Куйбишевського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Костенком ?ваном Григоровичем, 1931 року
народження, мешканцем с. Гогол?вка Запор?зько? област?, проведене Шовковою
Стеллою Юр??вною (БДПУ).
? 96. - 2008 р., с?чень 10. - смт. Куйбишеве Куйбишевсього району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Бр?з?цьким ?ваном Трохимовичем, 1918 року
народження, мешканцем смт. Куйбишеве Запор?зько? област?, проведене
Карташовою Валентиною Петр?вною (БДПУ).
? 97. - 2008 р., с?чень 13. - смт. Куйбишеве Куйбишевсього району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Горбачовою В?рою Серг??вною, 1922 року
народження, мешканкою смт. Куйбишеве Запор?зько? област?, проведене
Карташовою Валентиною Петр?вною (БДПУ).
? 98. - 2008 р., с?чень 10. - смт. Куйбишеве Куйбишевсього району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Нечитайло ?ваном Юхимовичем, 1929 року
народження, мешканцем смт. Куйбишеве Запор?зько? област?, проведене
Карташовою Валентиною Петр?вною (БДПУ).
? 99. - 2008 р., с?чень 10. - смт. Куйбишеве Куйбишевсього району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Писаренко ?вдок??ю Карп?вною, 1920 року
народження, мешканкою смт. Куйбишеве Запор?зько? област?, проведене
Карташовою Валентиною Петр?вною (БДПУ).
? 100. - 2008 р., с?чень 28. - смт. Куйбишеве Куйбишевсього району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Недобугою Варварою Як?вною, 1925 року
народження, мешканкою смт. Куйбишеве Запор?зько? област?, проведене
Москаленко Оксаною Юр??вною (БДПУ).
? 101. - 2008 р., с?чень 23. - смт. Куйбишеве Куйбишевсього району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Бал?цькою Ганною Федор?вною, 1914 року
народження, мешканкою смт. Куйбишеве Запор?зько? област?, проведене
Москаленко Оксаною Юр??вною (БДПУ).
? 102. - 2008 р., с?чень 18. - смт. Куйбишеве Куйбишевсього району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Шевченко Ганною Никифор?вною, 1923 року
народження, мешканкою смт. Куйбишеве Запор?зько? област?, проведене
Москаленко Оксаною Юр??вною (БДПУ).
? 103. - 2008 р., с?чень 3. - cмт. Куйбишеве Куйбишевського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Бордюг Катериною Степан?вною, 1929 року
народження, мешканкою cмт. Куйбишеве Запор?зько? област?, проведене П?нчук
Юл??ю Стан?слав?вною (БДПУ).
? 104. - 2008 р., с?чень 5. - cмт. Куйбишеве Куйбишевського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з П?внем Василем Григоровичем, 1915 року
народження, мешканцем cмт. Куйбишеве Запор?зько? област?, проведене П?нчук
Юл??ю Стан?слав?вною (БДПУ).
? 105. - 2008 р., с?чень 4. - cмт. Куйбишеве Куйбишевського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Яська Ганною Федор?вною, 1929 року
народження, мешканкою cмт. Куйбишеве Запор?зько? област?, проведене П?нчук
Юл??ю Стан?слав?вною (БДПУ).
? 106. - 2008 р., лютий 10. - cмт. Куйбишеве Куйбишевського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Камишовим Степаном Михайловичем, 1928
року народження, мешканцем cмт. Куйбишеве Запор?зько? област?, проведене
П?нчук Юл??ю Стан?слав?вною (БДПУ).
? 107. - 2007 р., липень 24. - с. Смирнове Куйбишевського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Овчаровою Ольгою Дмитр?вною, 1929 року
народження, мешканкою с. Смирнове Запор?зько? област?, проведене Пилипенком
В?ктором Анатол?йовичем (БДПУ).
? 108. - 2008 р., с?чень 16. - смт. Куйбишеве Куйбишевсього району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Крючковою Мар??ю Федор?вною, 1925 року
народження, мешканкою с. Гусарка Куйбишевсього району Запор?зько? област?,
проведене Москаленко Оксаною Юр??вною (БДПУ).
? 109. - 2008 р., с?чень 19. - c. Партизани Приморського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Дубовиком Василем Федоровичем, 1927 року народження,
мешканцем c. Партизани Запор?зько? област?, проведене Х?мченком Олександром
Серг?йовичем (БДПУ).
? 110. - 2008 р., с?чень 20. - c. Партизани Приморського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Дубовик Над??ю Семен?вною, 1929 року народження,
мешканкою c. Партизани Запор?зько? област?, проведене Х?мченко Олександром
Серг?йовичем (БДПУ).
? 111. - 2008, с?чень 5. - с. Партизани Приморського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Гончаренко Тетяною Петр?вною, 1930 року народження,
мешканкою с. Партизани Запор?зько? област?, проведене Гурбич Мариною
Серг??вною (БДПУ).
? 112. - 2008, с?чень 17. - с. Партизани Приморського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю ?з Загорощенко Катериною Васил?вною, 1932 року
народження, мешканкою с. Партизани Запор?зько? област?, проведене Гурбич
Мариною Серг??вною (БДПУ).
? 113. - 2008, с?чень 2. - с. Партизани Приморського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Руденко Мар??ю Кузьм?вною, 1930 року народження,
мешканкою с. Партизани Запор?зько? област?, проведене Гурбич Мариною
Серг??вною (БДПУ).
? 114. - 2008, с?чень 18. - с. Партизани Приморського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Сакуном В?ктором Кузьмичем, 1929 року народження,
мешканцем с. Партизани Запор?зько? област?, проведене Гурбич Мариною
Серг??вною (БДПУ).
? 115. - 2008, с?чень 20. - с. Партизани Приморського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Т?ня?вою Параскою Петр?вною, 1924 року народження,
мешканкою с. Партизани Запор?зько? област?, проведене Гурбич Мариною
Серг??вною (БДПУ).
? 116. - 2008 р., с?чень 2. - с. Андр??вка Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Бондаренко (Педан) Катериною Микола?вною, 1930 року
народження, мешканкою с. ?лисе?вка Приморського району Запор?зько? област?,
проведене Бондаренко Русланою Олександр?вною (БДПУ).
? 117. - 2008 р., с?чень 5. - с. Андр??вка Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Косован Л?д??ю Павл?вною, 1932 року народження,
мешканкою с. ?лисе?вка Приморського району Запор?зько? област?, проведене
Бондаренко Русланою Олександр?вною (БДПУ).
? 118. - 2008 р., с?чень 2. - с. Андр??вка Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Педаном Андр??м Кириловичем, 1929 року народження,
мешканцем с. ?лисе?вка Приморського району Запор?зько? област?, проведене
Бондаренко Русланою Олександр?вною (БДПУ).
? 119. - 2008 р., с?чень 4. - с. Андр??вка Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Кан?вцем ?ваном Васильовичем, 1926 року народження,
мешканцем с. ?лисе?вка Приморського району Запор?зько? област?, проведене
Бондаренко Яною Олександр?вною (БДПУ).
? 120. - 2008 р., с?чень 4. - с. Андр??вка Бердянського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Кан?вець (Кирпичовою) Ниною Васил?вною, 1928 року
народження, мешканкою с. ?лисе?вка Приморського району Запор?зько? област?,
проведене Бондаренко Яною Олександр?вною (БДПУ).
? 121. - 2007 р., грудень 28. - с. ?лисе?вка Приморського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Б?лаш Н?ною Микит?вною, 1931 року
народження, мешканкою с. ?лисе?вка Запор?зько? област?, проведене В'юн
Св?тланою Володимир?вною (БДПУ).
? 122. - 2008 р., с?чень 4. - с. ?лисе?вка Приморського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з? Злиденним Андр??м Максимовичем, 1927 року
народження, мешканцем с. ?лисе?вка Запор?зько? област?, проведене В'юн
Св?тланою Володимир?вною (БДПУ).
? 123. - 2008 р., с?чень 3. - с. ?лисе?вка Приморського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Лисенко Ра?сою ?лл?н?шною, 1931 року народження,
мешканкою с. ?лисе?вка Запор?зько? област?, проведене В'юн Св?тланою
Володимир?вною (БДПУ).
? 124. - 2008 р., с?чень 5. - с. ?лисе?вка Приморського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Мирошниченко Галиною Федор?вною, 1927 року
народження, мешканкою с. ?лисе?вка Запор?зько? област?, проведене В'юн
Св?тланою Володимир?вною (БДПУ).
? 125. - 2008 р., с?чень 7. - с. ?лисе?вка Приморського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з? Скуйбедою Дар'?ю ?ван?вною, 1929 року народження,
мешканкою с. ?лисе?вка Запор?зько? област?, проведене В'юн Св?тланою
Володимир?вною (БДПУ).
? 126. - 2008 р., с?чень 12. - с. Гюн?вка Приморського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Безуглою Мар??ю Васил?вною, 1931 року народження,
мешканкою с. Гюн?вка Запор?зько? област?, проведене Морозовою Св?тланою
В?ктор?вною (БДПУ).
? 127. - 2008 р., с?чень 20. - с. Гюн?вка Приморського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Буцановим ?ваном Степановичем, 1929 року народження,
мешканцем с. Гюн?вка Запор?зько? област?, проведене Морозовою Св?тланою
В?ктор?вною (БДПУ).
? 128. - 2008 р., с?чень 20. - с. Гюн?вка Приморського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Буцановою Над??ю Васил?вною, 1929 року народження,
мешканкою с. Гюн?вка Запор?зько? област?, проведене Морозовою Св?тланою
В?ктор?вною (БДПУ).
? 129. - 2008 р., с?чень 19. - с. Гюн?вка Приморського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Новаковою Над??ю Микола?вною, 1929 року народження,
мешканкою с. Гюн?вка Запор?зько? област?, проведене Морозовою Св?тланою
В?ктор?вною (БДПУ).
? 130. - 2008 р., с?чень 23. - с. Гюн?вка Приморського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Ончевим Михайлом Миколайовичем, 1931 року народження,
мешканцем с. Гюн?вка Запор?зько? област?, проведене Морозовою Св?тланою
В?ктор?вною (БДПУ).
? 131. - 2008, с?чень 21. - с. Об?точне Черн?г?вського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Перепелицею Миколою Петровичем, 1925 року народження,
мешканцем с. Об?точне Запор?зько? област?, проведене Жолоб Натал??ю
Микола?вною (БДПУ).
? 132. - 2008, с?чень 18. - с. Верхн?й Токмак Черн?г?вського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Гусак Мар??ю Марк?ян?вною, 1921 року
народження, мешканкою с. Верхн?й Токмак Запор?зько? област?, проведене
Жолоб Натал??ю Микола?вною (БДПУ).
? 133. - 2008, с?чень 20. - с. Верхн?й Токмак Черн?г?вського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Коротичем Прокопом Григоровичем, 1925
року народження, мешканцем с. Верхн?й Токмак Запор?зько? област?, проведене
Жолоб Натал??ю Микола?вною (БДПУ).
? 134. - 2008 р., с?чень 30. - с. Панф?л?вка Черн?г?вського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Примак (Шелучко) Мар??ю Васил?вною, 1928
року народження, мешканкою с. Панф?л?вка Запор?зько? област?, проведене
Гапоненко Яною Олександр?вною (БДПУ).
? 135. - 2008, с?чень 24. - с. Панф?л?вка Черн?г?всткого району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Александровою Анною Костянтин?вною, 1927 року
народження, мешканкою с. Панф?л?вка Запор?зько? област?, проведене
Гапоненко Яною Олександр?вною (БДПУ).
? 136. - 2008, лютий 16. - с. Панф?л?вка Черн?г?вського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з ?вановою Мар??ю ?ван?вною, 1925 року народження,
мешканкою с. Панф?л?вка Запор?зько? област?, проведене Гапоненко Яною
Олександр?вною (БДПУ).
? 137. - 2008, с?чень 27. - с. Панф?л?вка Черн?г?вського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Коряковою Катериною ?ван?вною, 1931 року народження,
мешканкою с. Панф?л?вка Запор?зько? област?, проведене Гапоненко Яною
Олександр?вною (БДПУ).
? 138. - 2007 р., вересень 25. - с. Чубар?вка Полог?вського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Татьковою Св?тланою Андр??вною, 1931 року
народження, мешканкою с. Чубар?вка Запор?зько? област?, проведене
Шеховцовим Романом Серг?йовичем (БДПУ).
? 139. - 2008 р., с?чень 18. - с. Улян?вка Полог?вського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з? Скрипкою Петром Михайловичем, 1923 року народження,
мешканцем с. Улян?вка Запор?зько? област?, проведене Солохою Павлом
Павловичем (БДПУ).
? 140. - 2008 р., с?чень 23. - с. Семен?вка Полог?вського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з С?маковою Альв?ною Микола?вною, 1932 року
народження, мешканкою с. Семен?вка Запор?зько? област?, проведене Якименко
Анастас??ю Олекс??вною (БДПУ).
? 141. - 2008 р., с?чень 20. - с. Семен?вка Полог?вського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з ?ващенко Л?д??ю ?ван?вною, 1932 року
народження, мешканкою с. Семен?вка Запор?зько? област?, проведене Якименко
Анастас??ю Олекс??вною (БДПУ).
? 142. - 2008 р., с?чень 22. - с. Семен?вка Полог?вського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Якименком ?ваном Макаровичем, 1932 року
народження, мешканцем с. Семен?вка Запор?зько? област?, проведене Якименко
Анастас??ю Олекс??вною (БДПУ).
? 143. - 2008 р., с?чень 12. - м. Пологи Полог?вського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Сивирин Одаркою Роман?вною, 1911 року народження,
мешканкою м. Пологи Запор?зько? област?, проведене Солохою Павлом
Павловичем (БДПУ).
? 144. - 2008 р., с?чень 15. - м. Пологи Полог?вського району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Донець Мар??ю Онефан?вною, 1913 року народження,
мешканкою м. Пологи Запор?зько? област?, проведене Солохою Павлом
Павловичем (БДПУ).
? 145. - 2008 р., с?чень 5. - с. Марфополь Гуляйп?льського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Мартиненко Валентиною ?лл?нишною, 1933
року народження, мешканкою с. Марфополь Запор?зько? област?, проведене
Саутою Юл??ю Володимир?вною (БДПУ).
? 146. - 2008 р., с?чень 4. - с. Марфополь Гуляйп?льського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Шийкою ?вдоки?ю ?ван?вною, 1933 року
народження, мешканкою с. Марфополь Запор?зько? област?, проведене Саутою
Юл??ю Володимир?вною (БДПУ).
? 147. - 2008 р., лютий 24. - с. Воздвиж?вка Гуляйп?льського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Р?зн?ченко Анастас??ю Пантелеймон?вною,
1917 року народження, мешканкою с. Воздвиж?вка Запор?зько? област?,
проведене Омес?м ?вгеном Олександровичем (БДПУ).
? 148. - 2007 р., вересень 23. - с. Мала Токмачка Ор?х?вського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Орловською Валентиною Микола?вною, 1925
року народження, мешканкою с. Лиман Запор?зько? област?, проведене Настасом
Максимом Васильовичем (БДПУ).
? 149. - 2007 р., серпень 8 - 10. - с. Мала Токмачка Ор?х?вського району
Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з Панасенко Валентиною Як?вною, 1933 року
народження, мешканкою с. Мала Токмачка Запор?зько? област?, проведене
Настасом Максимом Васильовичем (БДПУ).
? 150. - 2008 р., лютий 5. - с. Скелювате Токмацького району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Чернявською Мар??ю ?лл?н?чною, 1927 року народження,
мешканкою с. Скелювате Запор?зько? област?, проведене Чернявською Натал??ю
Володимир?вною (БДПУ).
? 151. - 2008 р., лютий 5. - с. Скелювате Токмацького району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Чудновською Тетяною Федор?вною, 1914 року народження,
мешканкою с. Скелювате Запор?зько? област?, проведене Чернявською Натал??ю
Володимир?вною (БДПУ).
? 152. - 2008 р., лютий 5. - с. Скелювате Токмацького району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Коцур Ганною Мос??вною, 1925 року народження,
мешканкою с. Скелювате Запор?зько? област?, проведене Чернявською Натал??ю
Володимир?вною (БДПУ).
? 153. - 2008 р., лютий 4. - с. Очеретувате Токмацького району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Драчук Ганною Матв??вною, 1924 року народження,
мешканкою с. Очеретувате Запор?зько? област?, проведене Чернявською
Натал??ю Володимир?вною (БДПУ).
? 154. - 2008 р., лютий 6. - с. Очеретувате Токмацького району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Шевченко Олександрою Андр??вною, 1915 року
народження, мешканкою с. Очеретувате Запор?зько? област?, проведене
Чернявською Натал??ю Володимир?вною (БДПУ).
? 155. - 2008 р., с?чень 4. - м. Токмак Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю з
Лукаш Л?д??ю Горд??вною, 1931 року народження, мешканкою м. Токмак
Запор?зько? област?, проведене Зубенко Тетяною Юр??вною (БДПУ).
? 156. - 2008 р., лютий 4. - с. Жовтневе Токмацького району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Уманським ?ваном ?вановичем, 1926 року народження,
мешканцем с. Жовтневе Запор?зько? област?, проведене Зубенко Тетяною
Юр??вною (БДПУ).
? 157. - 2008 р., с?чень 28. - с. Жовтневе Токмацького району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю ?з З?нченко Над??ю ?ван?вною, 1925 року народження,
мешканкою с. Жовтневе Запор?зько? област?, проведене Зубенко Тетяною
Юр??вною (БДПУ).
? 158. - 2008 р., с?чень 21. - с. Жовтневе Токмацького району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Юд?нковою Тамарою Андр??вною, 1926 року народження,
мешканкою с. Жовтневе Запор?зько? област?, проведене Зубенко Тетяною
Юр??вною (БДПУ).
? 159. - 2008 р., с?чень 15. - с. Жовтневе Токмацького району Запор?зько?
област?. - ?нтерв'ю з Губ?й Олександром Олександровичем, 1925 року
народження, мешканцем с. Жовтневе Запор?зько? област?, проведене Зубенко
Тетяною Юр??вною (БДПУ).
? 160. - 2008 р., с?чень 14. - м. Васил?вка Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з Кабаченко Л?д??ю ?л?н?шною, 1918 року народження, мешканкою м. Васил?вка
Запор?зько? област?, проведене ?ванюхою Стан?славом Олександровичем (БДПУ).
? 161. - 2008 р., с?чень 21. - м. Васил?вка Запор?зько? област?. - ?нтерв'ю
з Кондрать?вою Ра?сою ?ван?вною, 1933 року народження, мешканкою
м. Васил?вка Запор?зько? област?, проведене ?ванюхою Стан?славом
Олександровичем (БДПУ).

Учитывая специфику документальных источников, их информативные
возможности недостаточны для многоаспектного изучения проблем, связанных с
«народным христианством», духовным миром населения того или другого края. А
какое-либо исследование по истории Церкви будет оставаться в большой
степени неполным, если не обратить внимание на эти проблемы. Ведь
трансформации церковно-территориального устройства, изменения
законодательной базы, деятельность органов епархиальной власти составляли и
составляют важную, но больше внешнюю сторону религиозно-церковного
комплекса, тогда как его сущностью было и остается содержание религиозной
жизни на уровне прихода, семьи, личности.
Значительно более широкие возможности (в сравнении с возможностями
законодательных, актовых, справочных или описательно-статистических
источников) для изучения духовного мира населения Южной Украины открывает
использование устных свидетельств.
Принимая во внимание значения устной истории для изучения церковного
прошлого, нами был реализован проект исследования трансформаций
религиозности населения в условиях поликультурного региона (Южной Украины).
Результаты проведенной работы по выявлению источников по духовной
истории Южной Украины выглядят следующим образом. В целом опрошено 275
респондентов. Экспедиции работали в 30 населенных пунктах. Интервью
проведены с жителями украинских, русских, болгарских, греческих, немецких,
еврейских, молдавских, белорусских сел. Если учесть, что многие респонденты
родились в других населенных пунктах Северного Приазовья и часть своего
детства и юношества провели именно там, становится понятным, что география
исследования достаточно представительская.
Как и предусматривалось еще на стадии формулировки проекта, учитывая
направленность вопросов и учитывая возраст респондентов, устные
свидетельства, записанные во время экспедиций, касаются преимущественно
первой половины ХХ в. - периода, когда происходила ломка мировоззренческих
императивов обитателей края, связанная с процессами, которые имели место в
целом в Российской империи и Советском Союзе. На характер этой ломки и
наложила свою специфику поликультурность, присущая Южной Украине. I vice
versa.
Вопросник был составлен таким образом, чтобы обеспечить возможность
получения информации по широкому спектру проблем, связанных с Церковью,
духовными традициями, ментальностью, религиозностью, синкретизмом,
межконфессиональными отношениями, взаимопроникновением культур, влиянием на
эти процессы государственной политики и т.п. Поэтому далеко не случайно в
нем имеются блоки, посвященные семье, вере, взаимоотношениям с
представителями других исповеданий и атеистами, обрядности, демонологии и
т.д.
Формулировки большинства вопросов потенциально предусматривали
получение не коротких ответов наподобие «да», «нет», «не помню», а
развернутых связных рассказов, целых «сюжетов». И хотя далеко не все
респонденты оказались готовыми выдавать на каждое из таких вопросов
«сплошной поток» информации, равно как и не все интервьюеры смогли провести
опрос таким образом, чтобы в каждом случае получить такой «поток», в
результате реализации проекта в распоряжении его участников оказался
солидный массив именно связных рассказов фактически по всему спектру
проблем, которые были поставлены. А даже те «неудачные» интервью и их
фрагменты, которые содержат односложные ответы, дают возможность составить
представление о внутреннем мире респондентов, в частности, об их ценностных
ориентирах, субъективном опыте переживания исторических событий и
процессов, которые были проявлением или же сопровождали и влияли на
трансформации религиозности населения Северного Приазовья в первой половине
ХХ ст. Вместе с тем, эти интервью и фрагменты в совокупности с другими дают
возможность сделать целый ряд статистических обобщений. Приведу лишь
некоторые из них (все цифры округлены до десятых процента).
Среди опрошенных 80,7 % составляют женщины, 19,3 % - мужчины.
По национальности респонденты позиционируют себя следующим образом:
- украинцы - 80 %;

- болгары - 12,4 %;

- русские - 4 %;

- молдаване - 1,1 %;

- немцы - 1,1 %;

- греки - 0,7 %;

- белорусы - 0,7 %.

Вместе с тем, стоит отметить, что из ряда самих интервью следует, что
такое позиционирование является крайне условным.
По образованию респонденты распределились таким образом:
- не учились вообще - 0,7 %;

- начальная, незаконченная средняя школа или закончена средняя
школа - 76 %;

- среднее специальное образование - 16,7 %;

- высшее образование - 6,5 %.

Относительно отношения к вере родителей респондентов, то:
- оба родителя были верующими - 77,8 %;

- мать верила, отец нет - 11,6 %;

- родители не были религиозными людьми - 5,5 %;

- не могли ответить, поскольку рано потеряли родителей - 2,2 %;

- не ответили - 2,2 %;

- отец верил, мать нет - 0,7 %.

На вопрос об их отношении к вере опрошенные позиционировали себя так:
- верующие - 85,1 %;

- неверующие - 10,6 %;

- относящиеся нейтрально - 4,4 %.

Здесь наблюдаем кардинальные отличия по гендерному признаку: неверующим
назвали себя лишь 5,8 % опрошенных женщин и 30,1 % мужчин.
О лицах и событиях, которые повлияли на то, что респонденты стали
верующими или неверующими, были получены такие ответы:
- семья - 52,4 %;

- возраст - 8 %;

- война - 5,5 %;

- школа - 2,5 %;

- «все верили, потому и я» - 2,5%;

- церковь - 1,5 %;

- не ответили - 27,6%.

Впервые услышали о Боге:
- в семье - 92,4 %;

- в церкви - 5,5 %;

- в школе - 2,2 %.

Среди семей опрошенных в годы их детства и юношества религиозных
обрядов:
- придерживались - 94,2 %;

- не придерживались - 5,8 %.

На просьбу вспомнить и описать, каким обычаям и обрядам их научили
жители других сел, из всех респондентов ответили, что: ничему не научились
- 25,8 %; никогда не бывали в других селах - 5,5 %; «не общались с другими
селами» - 4,7 %; «везде все одинаковое» - 4,4 %; «в каждом селе все
отдельно» - 3,3 %; «не использовали обычаи» - 1,1 %; «обычаи отличались» -
0,4 %; «ездили в их храм» - 1,1 %; «пасхи печь в сковородке» - 0,4 %;
«вышивать некоторые узоры» - 0,4 %; «одежду в соседнем селе носили другую»
- 0,4 %; «ездили Троицу встречать в другое село» - 0,4 %; «на Троицу траву
на пол посыпать» - 0,4 %; «отмечать день Спиридона» - 0,4 %; «ходили на
свадьбу» - 0,4 %; «их танцы танцевать» - 0,4 %.
На вопрос об отношении в детстве и юношестве к атеистам респонденты
ответили, что:
- относились положительно, хорошо - 28,7 %;

- относились негативно, плохо - 26,9 %;

- не знали, кто это - 21,8 %;

- относились «как ко всем» - 17,1 %;

- «они тоже верили» - 5,5 %.

Относительно того, жили ли в их селе и были ли они знакомы во времена
детства и молодости с представителями других религий, респонденты ответили:
«не был знаком» - 22,5 %; «не было» - 18,9 %; «были, баптисты» - 12,0 %;
«раньше одна вера была» - 11,3 %; «были, мусульмане» - 2,5 %; «были,
католики» - 2,2 %; «были какие-то секты» - 1,5 %; «были» - 1,5 %; «евреи» -
1,5 %; «не признавал никто другую веру» - 1,1 %; «были, только я их не
признавала» - 1,1 %; «были такие, только очень мало» - 0,4 %; «не понимаю,
что оно такое» - 0,4 %; «баптисты и пятидесятники» - 0,4 %; «приезжали
какие-то другие» - 0,4 %; «были, баптисты да еще какие-то» - 0,4 %; «был
один, субботник» - 0,4 %; «всякие были» - 0,4 %; «были, гуцулы» - 0,4 %.
На вопрос «Были ли во времена Вашего детства и молодости в Вашем селе
люди, которые перешли в другую веру?» ответили: «не было» - 22,5 %; «не
знаю» - 12,0 %; «были» - 10,5 %; «не помню» - 5,8 %; «все были одной веры»
- 4,4 %; «были, баптисты» - 3,6 %; «немного, но было» -1,1 %; «в баптисты
записалась, и еще одна в каких-то там...» -0,4 %; «много попереходило» -
0,4 %; «баптисты агитировали, но никто не соглашался» - 0,4 %; «было, ну то
уже позже» - 0,4 %; «все было тайно» - 0,4 %.
Во времена детства 77,1 % респондентов жили в населенных пунктах, где
имелась церковь, и 22,2 % - где церковь отсутствовала (0,7 % на вопрос не
ответили). После 1930-х годов церкви продолжали действовать в населенных
пунктах, где жили 38,9 % респондентов.
Относительно того, бывали ли они во времена детства и молодости в
церквях других сел, опрошенные сообщили: «не были» - 26,2 %; «были» -
15,3 %; «не бывали в других селах» - 4,4 %; «один раз» - 4,4 %; «как не
было у нас церкви, то мы ездили» - 3,3 %; «у нас своя церковь была» -
3,3 %; «были на большие праздники» - 2,5 %; «не было церкви, никто не
ходил» - 1,5 %; «не была, не хожу в церковь» - 1,5 %; «детей носили
крестить» - 1,1 %; «не было нигде церкви» - 1,1 %; «не был, потому что
далеко» - 1,1 %; «в одной, как на экскурсии» - 0,4 %; «тетка ездила пасхи
святить» - 0,4 %; «был два раза» - 0,4 %; «только в одной» - 0,4 %;
«венчаться, детей крестить» - 0,4 %; «венчались в другом селе» - 0,4 %.
Относительно отношения к священникам получены такие ответы:
- уважали, доверяли - 54,2 %;

- «не знаю, потому что не ходил в церковь», или «не знаю, потому
что церкви не было» - 11,6 %;

- «он был святой, как Бог. Первый человек на селе» - 6,2 %;

- кто доверял, а кто и нет - 3,6 %;

- не доверяли - 2,5 %;

- относились нейтрально - 1,8 %;

- над священником издевались - 1,5 %;

- доверяли все, кроме коммунистов - 0,7 %;

- не ответили - 17,8 %.

На вопрос «Что говорилось Вам в детстве и в юношестве в школе о церкви,
о церковных обрядах?» респонденты ответили, что:
- посещение церкви и соблюдение религиозных обрядов школой
запрещались - 55,6 %;

- в школе ничего об этом не говорили - 36,4 %;

- о церкви и обрядах «хорошо говорили» - 7,3 %.

Здесь следует иметь в виду, что 0,7 % опрошенных в школе вообще не
учились, а услышанное другими в школе о церкви зависело от того, в какие
именно годы они получали образование.
На вопрос, «Вспоминая прошлое, скажите, была ли необходима церковь
людям в 1930 - 40-е годы?» ответили:
- утвердительно - 84 %;

- отрицательно - 9,1 %;

- не знают, нужна или нет - 6,9 %.

Относительно того, считают ли они, что запретные действия в советские
времена были эффективными и многие люди переставали верить в Бога,
респонденты ответили:
- утвердительно - 47,6 %;

- отрицательно - 41,5 %;

- не знают, как ответить - 10,9 %.

Касательно того, во что в советское время, в годы юности респондентов
люди продолжали верить, чем заменялась вера в Бога ответили, что:
- трудом, верой в лучше будущее - 14,5 %;

- верой в коммунизм, партию, Ленина, Сталина, советскую власть -
12,4 %;

- «все равно вера оставалась» - 12,4 %;

- «ничем» - 4,4 %;

- походами в клубы, кино, дома-читальни - 3,6 %;

- хамством, пьянкой - 3,3 %

- не ответили - 49,5 %.

Относительно вопроса о распространенности в их местности колядований и
щедрований опрошенные ответили, что:
- да, были распространены - 90,2 %;

- не было колядований и щедрований, потому что их запрещали -
4,7 %.

В остальных (5,1 %) интервью этот вопрос не отражен.
Лишь 16 % опрошенных не смогли вспомнить никакие подробности обрядовых
действ, которые выполнялись в годы их детства и молодости на зимние
праздники.
У 17,1 % из тех, кто вспомнил подробности обрядовых действ, период
колядований ассоциируется с коллективными гуляниями девушек и парней, когда
после колядок молодежь собиралась для общих гуляний «на хате» и продолжала
праздновать там до утра.
13,1 % отмечают, что в колядовании принимали участие и дети, и
взрослые, причем независимо от пола. Здесь на вопрос «Кто колядовал?»
знаковым является ответ «Все кому не лень».
Зато 12 % вспоминают, что колядовали лишь мужчины, а 8 % - что девушки.
Относительно того, к кому ходили колядовать, ответили, что:
- ходили по всему населенному пункту - 27,3 %;

- ходили к родственникам - 16 %;

- ходили к «хорошим людям» (имеются в виду как зажиточные, которые
щедро одаривали колядников, так и те, кто гостеприимно,
дружелюбно их принимал) - 9,1 %;

- преимущественно посещали крестных отца и мать - 8 %;

- ходили к соседям - 8 %.

31 % из тех, кто в детстве и юношестве слышал о гадании, не принимали
участие в таких действах, поскольку считали это грехом.
Относительно способов гадания, которые использовались на Рождество,
Новый Год и Крещение, респонденты вспомнили о:
- перебрасывании обуви через крышу дома - 48 %;

- определении будущего мужа по поведению или внешности животного
(петуха, курицы, собаки, барана и др.) - 22,2 %;

- определении будущего по фразам, услышанным под окнами чужих жилищ
или непосредственно при вопросе об имени будущего мужа - 12 %;

- гадании с помощью замка, перстня, зеркала - 8 %;

- использовании записочек с именами - 6,9 %;

- гадании с помощью гребня, полотенца - 6,2 %;

- использовании забора - 2,2 %.

Давая ответы на ряд вопросов, связанных с хлеборобскими мотивами в
календарной обрядности весеннего, летнего и осеннего циклов, 1,8 %
респондентов вспомнили о праздновании Сорока Святых как дня встречи птиц,
когда нужно было выпекать из теста фигурки птиц, сорок крестиков, объезжать
с ними поля или же раздавать детям. 8 % вспомнили, что согласно народному
поверью, на Благовещенье просыпается земля, которая до этого времени
отдыхала; вот почему без Божьего благословения, то есть до Благовещенья,
нельзя было начинать работы в поле, даже не взирая на благоприятные
погодные условия. 5,8 % респондентов вспомнили, что во времена их детства и
юношества еще сохранялся обычай печь крест из теста и класть его на сеялку
для хорошего урожая.
Рассказывая о соблюдении Великого поста, респонденты сообщили, что:
- постились преимущественно старые люди - 18,9 %;

- они сами в детстве придерживались поста вместе с родителями, а
уже в годы их молодости было такое время, когда «каждый день был
пост, потому что есть было нечего» - 14,9 %;

- поскольку они сами были еще маленькими, им было трудно дождаться
постясь конца поста - 13,1 %.

Перечень постных блюд, которые были в рационе в годы их детства и
юношества во время Великого поста, вспомнили 24 %.
Относительно Ивана Купала, опрошенные сообщили, что:
- празднование происходило около водоема - 32,7 %;

- они сами не праздновали из-за отсутствия водоема, но знали, как
другие празднуют - 13,8 %;

- празднование связано с легендой о цветке папоротника - 9,8 %;

- празднование связано с таинственной «нечистой силой» - 5,1 %;

- празднование сопровождалось обливанием - 2,9 %;

- из-за отсутствия водоема празднование происходило около колодца -
1,8 %.

Весьма показательно, что среди опрошенных, которые сообщили, что в их
краях не праздновали Ивана Купала, 4,7 % вспомнили о Западной Украине,
высказавшись наподобие: «Да у нас такого праздника даже и не было, у нас
его не праздновали. Поэтому на Западной Украине в основном».
Для адекватного восприятия материалов интервью следует постоянно иметь
в виду, что устная история по своей природе в большой мере индивидуальная,
субъективная, и часто отражает не реальную действительность, а ее
восприятие (упоминание) респондентом. Именно по этой причине нет ничего
странного в том, что иногда встречаем диаметрально противоположные
свидетельства разных лиц о тех же событиях (варианты ответа на вопрос,
насколько достоверными являются устноисторические интервью, как эти
интервью могут быть сопоставлены с другими видами источников можно найти, в
частности, в ряде работ западных ученых [1-4]). Например, относительно
церкви в селе Трояны одни старожилы утверждают, что ее разрушили фашисты, а
другие - что коммунисты.
Ничего странного нет и в определенной непоследовательности, в
несогласованности между утверждениями одного и того же респондента. И здесь
причина не только в особенностях памяти старых людей. На программе
«Христианство, иудаизм, ислам в истории Европы...» ее академический
директор профессор МГУ и CEU М.В. Дмитриев сформулировал очень интересную
мысль: то, что для католиков и Западной Европы является полностью
недопустимым, для православной традиции, для постсоветского пространства
достаточно симптоматично и обычно: когда кого-то спрашивают, какой он веры,
тот не задумываясь отвечает, что православный, а затем, отвечая на другие
вопросы, говорит, что вообще-то он в Бога не верит и в церковь не ходит. Но
все же является православным. Немало таких примеров можно найти и в
записанных нами интервью.
В целом же стоит отметить, что собранные в рамках проекта источники
устной истории еще ожидают глубокого анализа. Проектом делается важный шаг
на пути их введения в научный оборот. А подготовка на основе этих
источников синтетической работы о трансформациях религиозности населения в
условиях поликультурного региона - дело будущего.


-----------------------
[1] Усна ?стор?я Степово? Укра?ни / Запор?зький край. - Запор?жжя: АА
Тандем, 2008. - Т. 1. - С. XXXIX - LIII; Усна ?стор?я: теор?я та практика /
Упорядники А. Бойко, С. Б?л?вненко, Ю. Головко та ?нш?. - Запор?жжя: Тандем-
У, 2008. - С. 47 - 76.
[2] http://www.ichistory.org/ukrsite/pages/seminar1d.php?id=665&1=1
[3] Народи П?вн?чного Приазов'я (етн?чний склад та особливост? побутово?
культури). - Запор?жжя: Просв?та, 1997. - 176 с.
[4] Головко Ю. Настанови до проведення експедиц?йних опитувань // Усна
?стор?я Степово? Укра?ни / Запор?зький край. - Запор?жжя: АА Тандем, 2008.
- Т. 1. - С. XXXI?.
[5] Там само.
[6] Гр?нченко Г.Г. Усна ?стор?я: Методичн? рекомендац?? з орган?зац??
досл?дження: Для студент?в ? асп?рант?в. - Х.: Харк?вський нац?ональний
ун?верситет ?мен? В.Н. Караз?на, 2007. - С. 26.