Документ взят из кэша поисковой машины. Адрес
оригинального документа
: http://www.mao.kiev.ua/calendar/stars.htm
Дата изменения: Wed Dec 5 16:54:08 2012 Дата индексирования: Sun Feb 3 02:21:53 2013 Кодировка: Windows-1251 Поисковые слова: п п п п п п п п п п п п п п п п п п п р п п р п п р п п р п п р п п р п |
Зор? до 2.5 зоряно? величини
з? схиленнями в?д +90° до −30°
Зоря |
Зоряна |
αJ2000.5 |
δJ2000.5 |
B−V |
Променева |
Паралакс |
Спектр |
---|---|---|---|---|---|---|---|
m |
h m s |
° ' '' |
m |
км/с |
'' | ||
α Андромеди (Альфарет) | 2.06 | 0 08 24.8 | +29 05 36 | −0.04 | −11.8 | 0.034 | |
β Касс?опе? (Шаф) | 2.28 | 0 09 12.3 | +59 09 09 | 0.38 | 11.4 | 0.060 | |
α Касс?опе?(Шедар) | 2.25 | 0 40 32.2 | +56 32 24 | 1.18 | −4.0 | 0.014 | |
β Кита (Д?фта) | 2.05 | 0 43 36.9 | −17 59 02 | 1.03 | 13.2 | 0.034 | |
γ Касс?опе? | 1.6−3.0 | 0 56 44.4 | +60 43 10 | −0.05 | −6.9 | 0.005 | |
β Андромеди (М?рах) | 2.08 | 1 09 45.6 | +35 37 23 | 1.59 | 0.3 | 0.016 | |
γ1 Андромеди (Аломак) | 2.17 | 2 03 55.8 | +42 19 56 | 1.40 | −11.5 | 0.009 | |
α Овна (Гамаль) | 2.02 | 2 07 12.1 | +23 27 53 | 1.16 | −14.3 | 0.050 | |
ο Кита (М?ра) | 2.0−10.1 | 2 19 22.2 | −02 58 31 | 1.42 | 57.8 | 0.013 | |
α Мало? Ведмедиц? (Полярна) | 2.00 | 2 32 22.4 | +89 15 59 | 0.62 | −17.4 | 0.008 | |
β Персея (Алголь) | 2.1−3.4 | 3 08 12.1 | +40 57 27 | −0.01 | 4.0 | 0.035 | |
α Персея (М?рфак) | 1.81 | 3 24 21.5 | +49 51 47 | 0.51 | −2.3 | 0.005 | |
α Тельця (Альдебаран) | 0.99 | 4 35 57.0 | +16 30 37 | 1.48 | 54.1 | 0.050 | |
β Ор?она (Р?гель) | 0.28 | 5 14 33.7 | −08 12 04 | 0.02 | 20.7 | 0.004 | |
α В?зничого (Капелла) | 0.08 | 5 16 43.6 | +45 59 55 | 0.80 | 30.2 | 0.077 | |
γ Ор?она (Беллатр?кс) | 1.66 | 5 25 09.5 | +06 21 00 | −0.14 | 18.2 | 0.013 | |
β Тельця (Нат) | 1.68 | 5 26 19.4 | +28 36 28 | −0.06 | 9.2 | 0.025 | |
δ Ор?она (М?нтака) | 2.23 | 5 32 01.9 | −00 17 56 | −0.17 | 16.0 | 0.004 | |
ε Ор?она (Альн?лам) | 1.72 | 5 36 14.3 | −01 12 06 | −0.12 | 25.9 | 0.002 | |
ζ Ор?она (Альн?так) | 1.74 | 5 40 47.0 | −01 56 33 | −0.20 | 18.6 | 0.004 | |
κ Ор?она (Са?ф) | 2.06 | 5 47 46.8 | −09 40 10 | −0.12 | 20.5 | 0.005 | |
α Ор?она (Бетельгейзе) | 0.4−1.3 | 5 55 11.9 | +07 24 26 | 1.74 | 21.0 | 0.008 | |
β В?зничого (Менкал?нан) | 1.90 | 5 59 33.9 | +44 56 51 | 0.07 | −18.2 | 0.040 | |
β Великого Пса (Мурз?м) | 1.96 | 6 22 43.3 | −17 57 22 | −0.16 | 33.7 | 0.007 | |
γ Близнят (Альхена) | 2.02 | 6 37 44.5 | +16 23 56 | 0.00 | −12.7 | 0.031 | |
α Великого Пса (Сир?ус) | −1.44 | 6 45 10.2 | −16 43 01 | 0.01 | −7.6 | 0.379 | |
ε Великого Пса (Адара) | 1.53 | 6 58 38.7 | −28 58 22 | −0.13 | 27.3 | 0.008 | |
δ Великого Пса (Везен) | 1.84 | 7 08 24.7 | −26 23 38 | 0.70 | 34.3 | 0.002 | |
η Великого Пса (Алудра) | 2.45 | 7 24 06.9 | −29 18 15 | −0.08 | 41.1 | − | |
α Близнят (Кастор) | 1.9−2.8 | 7 34 37.9 | +31 53 14 | 0.03 | 6.0 | 0.063 | |
α Малого Пса (Проц?он) | 0.40 | 7 39 19.7 | +05 13 25 | 0.43 | −3.2 | 0.286 | |
β Близнят (Поллукс) | 1.22 | 7 45 20.8 | +28 01 30 | 0.97 | 3.3 | 0.097 | |
α Г?дри (Альфард) | 1.99 | 9 27 36.7 | −08 39 39 | 1.45 | −4.4 | 0.018 | |
α Лева (Регул) | 1.41 | 10 08 23.9 | +11 57 53 | −0.04 | 5.9 | 0.042 | |
β Велико? Ведмедиц? (Мерак) | 2.35 | 11 01 52.3 | +56 22 47 | 0.03 | −12.0 | 0.041 | |
α Велико? Ведмедиц? (Дубхе) | 1.82 | 11 03 45.5 | +61 44 53 | 1.06 | −8.9 | 0.026 | |
β Лева (Денебола) | 2.13 | 11 49 05.1 | +14 34 09 | 0.14 | −0.2 | 0.090 | |
γ Велико? Ведмедиц? (Фекда) | 2.43 | 11 53 51.4 | +53 41 31 | 0.04 | −12.6 | 0.039 | |
ε Велико? Ведмедиц? (Ал?от) | 1.76 | 12 54 03.1 | +55 57 26 | 0.04 | −9.3 | 0.040 | |
ζ Велико? Ведмедиц? (М?цар) | 2.22 | 13 23 56.7 | +54 55 22 | 0.05 | −5.6 | 0.042 | |
α Д?ви (Сп?ка) | 1.06 | 13 25 13.2 | −11 09 50 | −0.14 | 1.0 | 0.012 | |
η Велико? Ведмедиц? (Бенетнаш) | 1.86 | 13 47 33.6 | +49 18 39 | −0.10 | −13.4 | 0.032 | |
α Волопаса (Арктур) | 0.16 | 14 15 41.0 | +19 10 47 | 1.14 | −5.4 | 0.089 | |
β Мало? Ведмедиц? (Кохаб) | 2.06 | 14 50 42.3 | +74 09 12 | 1.48 | 17.0 | 0.026 | |
α П?вн?чно? Корони (Гемма) | 2.22 | 15 34 42.5 | +26 42 47 | 0.03 | 1.7 | 0.044 | |
δ Скорп?она (Дшубба) | 2.30 | 16 00 21.8 | −22 37 23 | −0.09 | −7.0 | 0.008 | |
α Скорп?она (Антарес) | 1.07 | 16 29 26.3 | −26 25 59 | 1.84 | −3.0 | 0.005 | |
η Зм??носця (Саб?к) | 2.43 | 17 10 24.4 | −15 43 32 | 0.10 | −2.4 | 0.039 | |
α Зм??носця (Рас Альхаг) | 2.09 | 17 34 57.5 | +12 33 35 | 0.19 | 12.6 | 0.070 | |
γ Дракона (Етам?н) | 2.23 | 17 56 37.1 | +51 29 20 | 1.54 | −27.6 | 0.022 | |
α Л?ри (Вега) | 0.03 | 18 36 57.3 | +38 47 03 | 0.00 | −13.9 | 0.129 | |
σ Стр?льця (Нунк?) | 2.07 | 18 55 17.8 | −26 17 46 | −0.14 | −11.2 | 0.015 | |
α Орла (Альта?р) | 0.93 | 19 50 48.5 | +08 52 11 | 0.27 | −26.1 | 0.194 | |
γ Лебедя (Садр) | 2.23 | 20 22 14.8 | +40 15 30 | 0.69 | −7.5 | 0.002 | |
α Лебедя (Денеб) | 1.33 | 20 41 26.9 | +45 16 56 | 0.11 | −4.5 | 0.001 | |
ε Лебедя (Генах) | 2.49 | 20 46 13.9 | +33 58 20 | 1.04 | −10.6 | 0.045 | |
α Цефея (Альдерам?н) | 2.47 | 21 18 35.5 | +62 35 16 | 0.25 | −11.5 | 0.067 | |
ε Пегаса (Ен?ф) | 0.7−3.5 | 21 44 12.6 | +09 52 38 | 1.53 | 5.2 | 0.005 | |
α П?вденно? Риби (Фомальгаут) | 1.23 | 22 57 40.7 | −29 37 11 | 0.14 | 6.1 | 0.130 | |
β Пегаса (Шеат) | 2.1−3.0 | 23 03 47.9 | +28 05 08 | 1.63 | 8.7 | 0.016 | |
α Пегаса (Маркаб) | 2.49 | 23 04 47.2 | +15 12 29 | −0.01 | −2.2 | 0.023 |
Словник Астроном?чна одиниця (а.о.): середня в?дстань в?д Земл? до Сонця, дор?вню? 149.6 млн км. Паралакс: явище видимого зм?щення т?ла на тл? в?ддален?ших т?л у випадку зм?щення спостер?гача. Паралактичне зм?щення об'?кта пов'язане з в?дстанню до нього простим тригонометричним сп?вв?дношенням. Тому явище паралакса застосовують для визначення в?дстаней до об'?кт?в. Зм?ну координат св?тила, спричинену зм?ною положення Земл? в простор? внасл?док ?? орб?тального руху навколо Сонця, називають р?чним паралаксом. Тобто р?чний паралакс св?тила − це кут, п?д яким з цього св?тила видно середн?й рад?ус земно? орб?ти. Вим?рювання р?чних паралакс?в з?р ? найточн?шим методом вим?рювань в?дстаней приблизно до 100 парсек?в та взяте за основу шкали в?дстаней. Р?чн? паралакси з?р дуже мал?. Зокрема, для найближчих з?р вони мають так? значення: у Проксими Центавра 0.762", у С?р?уса 0.377". B−V: показник кольору, р?зниця м?ж зоряними величинами зор?,
вим?ряними в двох спектральних смугах. В?н означа?, на ск?льки зоряних
величин зоря в короткохвильов?й д?лянц? спектра яскрав?ша (слабша),
н?ж у довгохвильов?й. Прийнято, що Координати св?тила в екватор?альн?й систем? координат: пряме п?днесення (α) дуга небесного екватора, яку в?драховують в?д точки весняного р?внодення вздовж небесного екватора назустр?ч видимому обертанню небесно? сфери до кола схилення св?тила в?д 0 до 24 год. схилення (δ) в?дл?чують в?д небесного екватора до небесного т?ла по дуз? великого кола, яке проходить через полюс св?ту ? це т?ло (колу схилень). Розр?зняють додатне (п?вн?чне) та в?д'?мне (п?вденне) схилення, вим?рюють в?д 0 до ±90°. Парсек: [в?д пар(алакс) ? сек(унда)] − позасистемна одиниця в?дстан? в астроном?? (позначення − пк); 1 пк − це в?дстань, з яко? в?др?зок завдовжки в 1 астроном?чну одиницю, перпендикулярний до променя зору, спостер?гають п?д кутом 1" (або ж це в?дстань до зор?, паралакс яко? дор?вню? 1"). 1 пк = 30.86x1012 км =
206 264.81 а.о. = 3.26 св?тлових рок?в. 1 кпк =
1000 пк, 1 Мпк = 1 000 000 пк. Найближча до Сонця
зоря − Проксима Центавра − ма? паралакс 0.762", що в?дпов?да? в?дстан?
в Променева швидк?сть: проекц?я вектора просторово? швидкост? косм?чного об'?кта щодо спостер?гача на напрям спостер?гач−об'?кт (тобто на напрям променя зору спостер?гача). Св?тн?сть: повна к?льк?сть енерг??, яку випром?ню? астроном?чний об'?кт з ус??? поверхн? за одиницю часу. Cв?тностей класи: В?дпов?дно до зменшення св?тностей зор? под?ляються на так? класи св?тностей, як? позначено римськими цифрами: I − надг?ганти, II − яскрав? г?ганти, III − нормальн? г?ганти, IV − субг?ганти, V − нормальн? карлики (зор? головно? посл?довност?), VI − субкарлики, VII − б?л? карлики. Спектральн? класи: класи, на як? розпод?лено зор? зг?дно з ?хн?ми спектральними характеристиками. Головним чинником, що визнача? вид спектра зор?, ? ?? поверхнева температура. Спектральн? класи, що в?дпов?дають намряму зменшення температури, утворюють таку головну посл?довн?сть: O, B, A, F, G, K, M. Кожний спектральний клас ма? десять п?дклас?в, як? позначають цифрами в?д 0 до 9. Наприклад, Сонце − це зоря G2 V. |