В.П.Кузьменко (Н?УРВ РНБО Укра?ни)

ГЕЛ?ОКОСМ?ЧН? ЧИННИКИ ВПЛИВУ
НА СОЦ?АЛЬНО-ПОЛ?ТИЧН? ПРОЦЕСИ
допов?дь в скороченому вигляд? (без тексту, що набрано курсивом) зроблено автором 23 кв?тня 1999 р. на ??-?й м?жнародн?й конференц?? 'Соц?ально-психолог?чн? аспекти нац?онально? безпеки',
що в?дбулась у Ки?в? 23-25 кв?тня 1999 року.

'И вновь и вновь взошли на Солнце пятна,
И омрачились трезвые умы,
И пал престол, и были неотвратны
Голодный мор и ужасы чумы.
И вал морской вскипел от колебаний,
И норд сверкал, и двигались смерчи,
И родились на ниве состязаний
Фанатики, герои, палачи.
И жизни лик подернулся гримасой:
Метался компас - буйствовал народ,
А над землей и над людскою массой
Свершало Солнце свой законный ход.
О, ты, узревший солнечные пятна
С великолепной дерзостью своей -
Не ведал ты, как будут мне понятны
И близки твои скорби, Галилей!'
921 [1]

Ц? чудов? поетичн? строки належать Гал?лею ХХ стол?ття - видатному рос?йському вченому Олександру Чижевському ? св?дчать про наявн?сть глибинних зв'язк?в законом?рностей сусп?льно-пол?тичного та еколого-природного розвитку на Земл? з космопланетарними процесами. Сп?льний розгляд цих систем дозволя? визначити прям? ? зворотн? зв'язки м?ж соц?ально-пол?тичними та еколого-природними системами ? моделювати ?х як загальний коеволюц?йний процес розвитку сусп?льства ? навколишнього середовища в кожн?й з його сфер: л?то-г?дро-атмо-б?о-сферах. Соц?ум, який також належить до б?осфери, тобто ? нев?д'?мною частиною природи, створю? за Володимиром Вернадським сферу людського розуму - ноосферу, а за Павлом Флоренським - духовну сферу - пневмотосферу.

Визначивши ц? законом?рност? та ?хню причинн?сть можна через р?зн? регулятори ц?леспрямовано посилювати вплив позитивних тенденц?й ? послаблювати - негативних. Таким чином, системний анал?з ? прогнозування цикл?чно-еволюц?йно? динам?ки соц?ально-економ?чного та еколого-природного розвитку з акцентом на синхрон?зац?ю р?знохарактерних цикл?в ма? мету попередження ? пом'якшення насл?дк?в соц?альних та природних катастроф.

В науковому середовищ? ?сну? певний скепсис щодо можливост? передбачення майбутн?х ?сторичних под?й, оск?льки це дуже р?дко вдавалося вченим з використанням традиц?йних п?дход?в. Б?льш того досить часто, якщо згадати, наприклад, нещодавню розбудову 'св?тлого комун?стичного майбутнього', при реал?зац?? масштабних ц?льових комплексних програм отримували результат, подекуди д?аметрально протилежний тому, що було задумано при ?х плануванн? та проектуванн?. Але ряд вчених все ж продовжували шукати коеволюц?йний вза?мозв'язок м?ж сусп?льними та косм?чними процесами у ?х цикл?чно-еволюц?йн?й динам?ц?.

Ще наприк?нц? ХV??? стол?ття засновник зоряно? астроном??, англ?йський вчений У?льям Гершель, що побудував першу модель Галактики та в?дкрив планету Уран, зробив спробу встановити зв'язок м?ж числом сонячних плям, неврожаями та ц?нами на хл?б ? визначив досить велику кореляц?ю м?ж ними.

У 70-т? роки Х?Х стол?ття його сп?вв?тчизник У?льям Джевонс (в?домий б?льше як засновник теор?? маржинал?зму разом з ?ншими економ?стами - австр?йцем Карлом Менгером та швейцарцем Леоном Вальрасом) розвинув думку, що повед?нка соц?альних колектив?в у ?х д?яльност? залежить в?д цикл?чних явищ на Сонц?. Це допомогло йому пояснити економ?чн? цикли не т?льки у с?льському господарств?, де вони пов'язан? з прямим впливом сонячно? активност? на врожайн?сть, але й у промисловост?. До реч?, маржинал?зм, що явля?ться, можливо, найб?льш кардинальним переворотом св?тово? економ?чно? думки (визнання його на пострадянському простор? в?дбува?ться б?льше чим через 120 рок?в п?сля в?дкриття) було створено незалежно один в?д одного трьома вказаними вченими в одному й тому ж 1871 роц?. У цей же р?к (в?н був наступним за максимальним за сонячною активн?стю у Х?Х стол?тт? роком франко-прусько? в?йни) пруський канцлер Б?смарк на переможн?й во?нн?й хвил? проголосив Н?мецьку ?мпер?ю, а у Франц?? п?сля пад?ння Друго? ?мпер?? пала й Паризька комуна. Наприк?нц? Х?Х стол?ття н?мець Мовес та француз Делоне також п?дтвердили п?дпорядкован?сть соц?ально? динам?ки на Земл? ритм?чност? у 11 рок?в у в?дпов?дност? ?з сонячними циклами.

У першу чверть ХХ стол?ття було проведено досл?дження впливу сонячно? активност? на б?осферу та соц?ум рос?йським вченим Олександром Чижевським (поряд з ним на це ще в часи революц?й 1917 р. звернув увагу ? рос?йський астроном Дмитро Святський). У 1924 р. Чижевський в Калуз? видав книгу 'Ф?зичн? фактори ?сторичного процесу: вплив косм?чних фактор?в на повед?нку орган?зованих людських мас ? на х?д всесв?тньо-?сторичного процесу, починаючи з V стол?ття до Р.Х. ? до нашого часу. Стислий виклад досл?джень ? теор??' [2]. Саме ця робота започаткувала системн? досл?дження сусп?льних та природних процес?в з оц?нкою впливу на них космоф?зичних фактор?в. Але його головну працю 'Земля в об?ймах Сонця' було повн?стю надруковано т?льки у 1995р., до стор?ччя з дня його народження, яке було в?дзначено св?товою науковою сп?льнотою 7 лютого 1997 р. м?жнародним науковим форумом, який розпочався у цей день в Москв?.

В головному, було доведено синхронн?сть максимум?в сонячно? активност? з пер?одами виникнення революц?й та в?йн. Знайдено, що злам у розвитку соц?уму в?дбува?ться в реперних точках динам?чного екстремуму (найвищого приросту по модулю сонячно? активност?). На синхронн?сть 'пас?онарних поштовх?в' з екстремумами сонячно? активност? вказував у сво?й теор?? етногенезу й Лев Гумильов [3].

На гел?окосм?чн? чинники все част?ше з'являються посилання у наукових та публ?цистичних працях. Так, ще у с?чн? 1935 р. видатний рос?йсько-?нд?йський культуролог ? св?товий сусп?льний д?яч Микола Рер?х в есе 'Зор? смерт?' писав: 'Абат Море - французький астроном зверта? увагу ус?х дипломат?в на 1936 та 1937 роки. У ц? роки, в?н каже, буде спостер?гатись сильне нарощування д?яльност? сонячних плям. Астроном нагаду?, що пер?оди посилено? д?яльност? сонячних плям часто сп?впада? з в?йнами та усякими сусп?льними сум'яттями.

'Пер?оди найменшо? д?яльност? сонячних плям на Земл? звичайно пом?чен? як мирн? часи, тод? як максимальна д?яльн?сть цих плям, певно, виклика? нервову напругу, яка зваблю? народи до зла та дико? боротьби - каже абат. Якщо сонячна д?яльн?сть зб?льшу? усяк? магнетичн? в?дхилення, то серед насл?дк?в ?? розвива?ться також й дивний гарячковий стан, який еп?дем?чно опанову? людством. ?нод? такий гарячковий стан почина?ться трохи ран?ше максимума, як то в?дбулось у першу св?тову в?йну в 1914 роц?'.

'Чи наближа?ться друга в?йна - це нев?домо, але я нагадую, що зг?дно статистики, що покрива? багато стол?ть, роки 1936 та 1937 повинн? вважатися особливо небезпечними'

'<:> важко сказати, чи буде вже цей р?к показовим у грубо земному значенн?, чи в?н започатку? насл?дки для найближчого часу' [4]. Цей прогноз нов?тня ?стор?я п?дтвердила дуже скоро. Вже у 1936 р. розпочалася в?йна в ?спан??, на наступн? два роки припав п?к репрес?й в СРСР, а у 1939 р. було розв'язано другу св?тову в?йну.

На сьогодн?, окр?м в?дкритого у середин? Х?Х стол?ття 11-р?чного циклу сонячно? активност? Швабе-Вольфа, в?дом? в?дкритий наприк?нц? Х?Х стол?ття 72-р?чний (2 по 36 рок?в) цикл Ганського та в?дкритий у середин? ХХ стол?ття б?льше як 600-р?чний цикл Рубашева, а також к?лька менш значних флуктуац?й Сонця. Вже у 60-т? роки ХХ стол?ття у Кисловодськ?й обсерватор?? було в?дкрито пов'язаний з? зм?ною полярност? сонячних плям 22-р?чний парний цикл Гн?вишева-Оля, за яким другий у пар? 11-р?чний цикл у пор?внянн? з попередн?м в 1,4 рази вищий за сонячною активн?стю. Саме такий цикл повинен зак?нчитися у 2000-2002 роках, як? т?льки з урахуванням правила Гн?вишева-Оля повинн? мати майже полуторн? значення чисел Вольфа по в?дношенню до ?х величин у 1989-1991 роках. (Видатний австр?йський астроном Рудольф Вольф ще у середин? Х?Х стол?ття у якост? ?ндикатора сонячно? активност? запропонував використовувати к?льк?сть плям на Сонц?, число яких було окреслено заголовною л?терою його пр?звища - W). До того ж ХХ стол?ття в?д страшного Х?V стол?ття пандем?й морово? чуми - 'чорно? смерт?' та голодомор?в, пов'язаних з повенями, посухами, землетрусами ? пер?одичними навалами сарани в?дд?ляють 600 з лишком рок?в. Це сп?впада? з циклами появи у пол? зору землян комет, як? так зачастили до Земл? наприк?нц? другого тисячол?ття Християнсько? ери. Враховуючи пер?одичн?сть як сонячних, так й ?сторичних процес?в, та важлив?сть виявлення ефект?в ?х синхрон?зац??, системний анал?з пол?цикл?чного процесу коеволюц?? природи та сусп?льства вбача?ться на сьогодн? одним з перспективних напрямк?в наукових досл?джень у сфер? прогностики.

Зокрема, в реперний 1988 р?к максимального приросту сонячно? активност? з середньор?чно? величини числа Вольфа W=29,4 1987 р. до 100,2 у 1988 р., розпочалась армянсько-азербайджанська в?йна за Карабах. Вона ж синхрон?зувала ?з страшним землетрусом в Армен?? наприк?нц? року, коли середньом?сячн? величини чисел Вольфа зб?льшились з W=125,1 у жовтн? та листопад? до W=179,2 у грудн? з м?нливими добовими ?ндикаторами сонячно? активност?, як? в окрем? дн? досягали й W=255.

На п?ку зростання сонячно? активност? - у червн? 1991 року (11 червня W=250) в Югослав?? розпочалась жорстока в?йна та в серпн? того ж року (19 серпня W=280) у Москв? в?дбувся серпневий путч, який по сут? започаткував основи процесу розпаду СРСР. Наприк?нц? 1994 р. (р?к локального подв?йного максимуму сонячно? активност? та з?ткнення комети Шумейкеров-Лев? з Юп?тером) розпочалась в?йна у Чечн?. Зак?нчились обидв? ц? в?йни в 1996 р. - роц? м?н?муму сонячно? активност?, коли за Чижевським сутт?во зменшу?ться густота соц?альних катакл?зм?в.

Враховуючи, що за правилом Гневишева-Оля, яке стосу?ться парного 22-р?чного циклу, у поточному 11-р?чному цикл? сонячна активн?сть буде в 1,4 рази б?льше, н?ж у попередньому, сл?д чекати посилення природних та соц?альних катакл?зм?в на рубеж? тисячол?ть ? п?дготувати регулятори ?х запоб?гання та пом'якшення. До того ж, початок третього тисячол?ття у 2000-2001 роках в?д початку першо? св?тово? в?йни у 1914 роц? в?докремлюють 86-87 рок?в ? саме 85,7-р?чний пер?од притаманний параметрам б?цикл?в 3-? та 4-? за масами, п?сля Плутону найб?льш в?ддалених в?д Сонця, планет Урану та Нептуну, вза?мод?я яких на жаль може негативно впливати на природн? та сусп?льн? процеси на Земл?, а з лагом у п?втори роки обумовлю? наступний в ??рарх?? цикл?в сонячно? активност? 87-р?чний цикл, реперн? роки якого сп?впадуть тод? з п?ком фрактально пов'язаного з ним 22-р?чного циклу, що може викликати ефект ?х синхрон?зац?? у форм? природних та соц?альних катастроф.

Таким чином, у поточному 22-р?чному цикл? сонячно? активност? т?льки за правилом Гн?вишева-Оля можна чекати у 2000-2002 роках дн?в з числами Вольфа W=400 ? б?льше, оск?льки у минулому цикл? межею добових показник?в чисел Вольфа було W=300 за виключенням одного випадку ?? перевищення. Синхрон?зац?я цього циклу з в?ковими (87рок?в) та багатов?ковими (цикл у 600 з лишком рок?в виявлений рос?йським астрономом Б.Рубашевим у 1949 р. за частотою к?лькост? комет з м?н?мумом, що припав на другу половину ХV?? стол?ття, досл?дження якого пров?в Маундер, а максимум спостер?гався за 300 рок?в до цього м?н?муму у ХIV cтол?тт?) ? нав?ть тисячол?тн?ми (за р?зними оц?нками нам?ча?ться цикл довжиною у 1800-2000 рок?в) циклами сонячно? активност? може сутт?во зб?льшити як числа Вольфа, так ? насл?дки природних та соц?альних катакл?зм?в на рубеж? тисячол?ть.

Рудольф Вольф за допомогою свого комб?нованого ?ндексу сонячних плям, що д?став назву чисел Вольфа, побудував ?х часовий ряд з 1700 по 1848 роки ? п?сля цього в?н пост?йно поповню?ться, а у ХХ стол?тт? - нав?ть щодобовими данними. Але значно ран?ше, ще у Кита? спостер?гали сонячн? плями у XV cтол?тт?, а Гал?лео Гал?лей в?дм?тив ?х в?дсутн?сть на Сонц? на початку XVI стол?ття, у 1610 роц?.

Олександр Чижевський виявив синхрон?зац?ю максимум?в сонячно? активност? з пер?одами пандем?й та еп?зоот?й, а також взагал? прискореного розмноження окремих вид?в б?оорган?зм?в як то, наприклад, сарани.. Результати його досл?джень було вперше надруковано ще в 30-т? роки у Франц?? в робот?, що пот?м вийшла у СРСР книгою 'Земне в?длуння сонячних бур' вийшла двома виданнями, але вже т?льки у 1973 ? 1976 роках [5]. Найб?льша частота пандем?й та эп?зоот?й спостер?галась у другому тисячол?тт? християнсько? ери протягом 30-80-х рок?в Х?V стол?ття, коли навала сарани т?льки у Центральн?й ?вроп? тривала з пер?одичн?стю 10-12 рок?в у 1333-1341, 1353-1363, 1373-1388 роках [6], що призводило до масових неврожа?в та голодомору. П?к стих?йних негаразд?в припав на 1348 р?к, коли, за описом фон Мегенсберга, майже по ус?й ?вроп?, з п?вдня на п?вн?ч, з? сходу на зах?д проб?гла хвиля к?лькох страшних землетрус?в з руйнуванням десятк?в м?ст та сотен замк?в, палали л?си та виходили з берег?в р?чки, а 'чорна смерть' - чума м?льйонами косила населення р?зних континент?в, за св?дченням сучасника тих под?й - ?тал?йського вченого де В?нар?о [7], з пер?одичн?стю спалах?в пандем?? в 11 рок?в, що в?дпов?да? найб?льш в?домим сьогодн? циклам сонячно? активност? Швабе-Вольфа.

Ще у 1843 р. видатний н?мецький астроном Генр?х фон Швабе вперше визначив пер?одичн?сть цикл?в появи сонячних плям у 10 рок?в, яка у 1852 р. була уточнена Вольфом як середньоарифметична ?х пер?оду в 11,1 рок?в, хоча в д?йсност? в?н ма? вар?ац?ю в?д 8,5 до 14 рок?в м?ж сус?дн?ми м?н?мумами ? в?д 7,3 до 17 рок?в м?ж макcимумами [8]. Причому, як правило у роки м?н?мум?в вар?ац?я W коливалася в?д 0 до 10, а у роки нормальних максимум?в - в?д 50 до 100. Ус? ц? розрахунки було виконано ще у середин? Х?Х стол?тт? ? до 1917 р. вони п?дтверджувались.

В 1994 р. у Рос?? вийшла книга Л.В. Константиновсько? 'Коли приходять Пророки, або Наука цикл?в' [9], в як?й вперше була приведена щоденна статистика чисел Вольфа у XX стол?тт?, аж до 1993 року. Через р?к там же з'явився дов?дковий пос?бник '?стор?я двох тисячол?ть у датах' [10], в якому досить детально була представлена щоденна хронолог?я найб?льш значимих ?сторичних под?й Ново? ери людсько? ?стор??, включаючи останн? ?? стол?ття, найб?льш значим? под?? котрого були з?ставлен? нами з гел?окосм?чною статистикою. У результат? пор?вняльного анал?зу цих даних були одержан? висновки,, що повн?стю п?дтвердили ген?альн? в?дкриття Чижевського, зроблен? ним ще у 1917 роц? у 20-р?чному в?ц?.

У 1917 р. при середньор?чному W=103,9 у пер?од м?ж двома рос?йськими революц?ями середньом?сячна оц?нка сонячно? активност? серпня W=154,9, а в окрем? його дн? W=248, на що й звернули увагу Святський та Чижевський. Наступними роками, коли середньор?чне значення W перевищувало 100, були страшн? для радянського народу 1937-1938 рр., середньом?сячн? оц?нки сонячно? активност? в яких липня 1937 р. W=145,1, а липня 1938 р. W=165,3.

П?втори сотенний середньор?чний руб?ж сонячно? активност? було подолано у 1947 р. з W=151,6 при середньом?сячному W=201,3 у травн? та п?ковому добовому W=323, який спостер?гався 25 травня 1947 року. Загальнов?домо, що саме у цей пер?од св?т вперше стояв на пороз? ядерно? в?йни..СРСР створював 'соц?ал?стичний таб?р', а зах?дн? кра?ни протид?яли його розширенню. Так, у березн? 1947 року, коли спостер?галось перевищення добових W=200, було проголошено 'доктрину Трумена', спрямовану на боротьбу проти сил соц?ал?зму, ? були усунен? м?н?стри-комун?сти з бельг?йського уряду, а у травн? 1947 р. - з уряд?в двох найрозвинут?ших ?вропейських кра?н - ?тал?? та Франц?? та заборонено Компарт?ю Бразил??.

У наступному 11-р?чному цикл?, що був другим у парному 22-р?чному, сонячна активн?сть вже наблизилась до двохсотенного середньор?чного рубежу у 1957 роц? з W=190,2 при середньом?сячному W=253,8 у жовтн?. В наступному 1958 роц? спостер?гався нав?ть рекордний п?ковий день 31 березня, коли W=342, але сонячна активн?сть нарощувалась поступово (30 березня W=338) ? н?чого екстраординарного у св?т? не в?дбулось. В той же час на п?втори роки ран?ше, у реперному 1956 роц? максимального приросту сонячно? активност? (б?льше як в 3,5 рази з середньор?чного W=38 у 1955 р. до W=141,7 у 1956 р.) наприк?нц? жовтня - початку листопада спостер?галось р?зке коливання сонячно? активност?, коли за 10 дн?в вона п?дскочила б?льше як в 2 рази з W=140 - 27 жовтня до п?кового добового значення W=312 - 8 листопада, максимального за середньом?сячним значенням листопада (W=201,3) у катастроф?чному за соц?ально-пол?тичними насл?дками роц?. Саме у цей пер?од, 30 жовтня було розпочато ?зра?льско-арабську в?йну, яка по сут? не вщухла повн?стю ? через 42 роки. Ще ран?ше, 23 жовтня розпочався виступ населення Угорщини проти ?снуючого режиму влади ? через 10 дн?в - 4 листопада Хрущов з? згоди член?в Презид?? ЦК КПРС в?ддав наказ про негайне придушення повстання у Будапешт? у в?дпов?дь на прохання про допомогу голови новоствореного уряду Яноша Кадара. ? радянськ? танки ув?йшли в столицю Угорщини, що призвело до кривавого бою на вулицях м?ста з? значними людськими жертвами.

Через неповн? 12 рок?в - 20 серпня у черговому п?ковому 1968 роц? сонячно? активност? (W=105,9) радянськ? танки знову з'явились на вулицях столичного м?ста, але вже для придушення 'празько? весни'. В цей пер?од сонячна активн?сть не була такою значною, як у попередньому цикл?, а головне, ?? м?н?мальний прир?ст у пор?внянн? з попередн?м роком (у 1967 р. W=93,8) не викликав катастроф?чних под?й ?, хоча й були людськ? жертви (за останн?ми уточненими даними - б?ля 120 з обох стор?н), зам?на кер?вництва у Чехословаччин? пройшла в?дносно спок?йно. В СРСР т?льки в наступну н?ч з 21 на 22 серпня, коли W=143, у Москв? було розкидано лист?вки з протестом проти окупац?? Чехословаччини. Вже 25 серпня, коли W=86, т?льки 8 радянських дисидент?в с?ли на парапет у лобного м?сця на Червон?й площ? з плакатами 'Руки геть в?д ЧРСР' та 'Ганьба окупантам', п?сля чого вони негайно були побит? та вкинут? у машини переодягненими сп?вроб?тниками КДБ, що чергували у чеканн? ви?зду чехословацько? делегац?? з Кремлю. Публ?чний протест тим ? зак?нчився, а п?сля суду у жовтн? двох учасник?в в?дправили у табори, трьох - у заслання, одного - до псих?чно? л?карн? ? т?льки поетесу Наталку Горбан?вську з грудним дитям в?дпустили, а юн?й Тетян? Ба?в?й товариш? п?дказали сказати, що вона опинилась на площ? випадково та 'чудову с?мку' не зна? ? це зберегло ?? в?д репрес?й.

Сл?д зазначити, що ще ран?ше, навесн? того ж 1968 року, 4 кв?тня у США в м?ст? Мемф?с? расистами було вбито л?дера негритянського руху Март?на Лютера К?нга (з 3