|
Документ взят из кэша поисковой машины. Адрес
оригинального документа
: http://www.kosmofizika.ru/papers/kuzmenko.htm
Дата изменения: Fri Aug 11 12:30:38 2006 Дата индексирования: Tue Oct 2 00:01:39 2012 Кодировка: Windows-1251 Поисковые слова: п п п п п п п п п п п п п п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п |
В.П.Кузьменко (Н?УРВ РНБО Укра?ни)
ГЕЛ?ОКОСМ?ЧН?
ЧИННИКИ ВПЛИВУ
НА СОЦ?АЛЬНО-ПОЛ?ТИЧН? ПРОЦЕСИ
допов?дь в скороченому
вигляд? (без тексту, що набрано курсивом)
зроблено автором 23 кв?тня 1999 р. на ??-?й
м?жнародн?й конференц??
'Соц?ально-психолог?чн? аспекти нац?онально?
безпеки',
що в?дбулась у Ки?в? 23-25 кв?тня 1999 року.
'И вновь и вновь
взошли на Солнце пятна,
И омрачились трезвые умы,
И пал престол, и были неотвратны
Голодный мор и ужасы чумы.
И вал морской вскипел от колебаний,
И норд сверкал, и двигались смерчи,
И родились на ниве состязаний
Фанатики, герои, палачи.
И жизни лик подернулся гримасой:
Метался компас - буйствовал народ,
А над землей и над людскою массой
Свершало Солнце свой законный ход.
О, ты, узревший солнечные пятна
С великолепной дерзостью своей -
Не ведал ты, как будут мне понятны
И близки твои скорби, Галилей!'
921 [1]
Ц? чудов? поетичн? строки належать Гал?лею ХХ стол?ття - видатному рос?йському вченому Олександру Чижевському ? св?дчать про наявн?сть глибинних зв'язк?в законом?рностей сусп?льно-пол?тичного та еколого-природного розвитку на Земл? з космопланетарними процесами. Сп?льний розгляд цих систем дозволя? визначити прям? ? зворотн? зв'язки м?ж соц?ально-пол?тичними та еколого-природними системами ? моделювати ?х як загальний коеволюц?йний процес розвитку сусп?льства ? навколишнього середовища в кожн?й з його сфер: л?то-г?дро-атмо-б?о-сферах. Соц?ум, який також належить до б?осфери, тобто ? нев?д'?мною частиною природи, створю? за Володимиром Вернадським сферу людського розуму - ноосферу, а за Павлом Флоренським - духовну сферу - пневмотосферу.
Визначивши ц? законом?рност? та ?хню причинн?сть можна через р?зн? регулятори ц?леспрямовано посилювати вплив позитивних тенденц?й ? послаблювати - негативних. Таким чином, системний анал?з ? прогнозування цикл?чно-еволюц?йно? динам?ки соц?ально-економ?чного та еколого-природного розвитку з акцентом на синхрон?зац?ю р?знохарактерних цикл?в ма? мету попередження ? пом'якшення насл?дк?в соц?альних та природних катастроф.
В науковому середовищ? ?сну? певний скепсис щодо можливост? передбачення майбутн?х ?сторичних под?й, оск?льки це дуже р?дко вдавалося вченим з використанням традиц?йних п?дход?в. Б?льш того досить часто, якщо згадати, наприклад, нещодавню розбудову 'св?тлого комун?стичного майбутнього', при реал?зац?? масштабних ц?льових комплексних програм отримували результат, подекуди д?аметрально протилежний тому, що було задумано при ?х плануванн? та проектуванн?. Але ряд вчених все ж продовжували шукати коеволюц?йний вза?мозв'язок м?ж сусп?льними та косм?чними процесами у ?х цикл?чно-еволюц?йн?й динам?ц?.
Ще наприк?нц? ХV??? стол?ття засновник зоряно? астроном??, англ?йський вчений У?льям Гершель, що побудував першу модель Галактики та в?дкрив планету Уран, зробив спробу встановити зв'язок м?ж числом сонячних плям, неврожаями та ц?нами на хл?б ? визначив досить велику кореляц?ю м?ж ними.
У 70-т? роки Х?Х стол?ття його сп?вв?тчизник У?льям Джевонс (в?домий б?льше як засновник теор?? маржинал?зму разом з ?ншими економ?стами - австр?йцем Карлом Менгером та швейцарцем Леоном Вальрасом) розвинув думку, що повед?нка соц?альних колектив?в у ?х д?яльност? залежить в?д цикл?чних явищ на Сонц?. Це допомогло йому пояснити економ?чн? цикли не т?льки у с?льському господарств?, де вони пов'язан? з прямим впливом сонячно? активност? на врожайн?сть, але й у промисловост?. До реч?, маржинал?зм, що явля?ться, можливо, найб?льш кардинальним переворотом св?тово? економ?чно? думки (визнання його на пострадянському простор? в?дбува?ться б?льше чим через 120 рок?в п?сля в?дкриття) було створено незалежно один в?д одного трьома вказаними вченими в одному й тому ж 1871 роц?. У цей же р?к (в?н був наступним за максимальним за сонячною активн?стю у Х?Х стол?тт? роком франко-прусько? в?йни) пруський канцлер Б?смарк на переможн?й во?нн?й хвил? проголосив Н?мецьку ?мпер?ю, а у Франц?? п?сля пад?ння Друго? ?мпер?? пала й Паризька комуна. Наприк?нц? Х?Х стол?ття н?мець Мовес та француз Делоне також п?дтвердили п?дпорядкован?сть соц?ально? динам?ки на Земл? ритм?чност? у 11 рок?в у в?дпов?дност? ?з сонячними циклами.
У першу чверть ХХ стол?ття було проведено досл?дження впливу сонячно? активност? на б?осферу та соц?ум рос?йським вченим Олександром Чижевським (поряд з ним на це ще в часи революц?й 1917 р. звернув увагу ? рос?йський астроном Дмитро Святський). У 1924 р. Чижевський в Калуз? видав книгу 'Ф?зичн? фактори ?сторичного процесу: вплив косм?чних фактор?в на повед?нку орган?зованих людських мас ? на х?д всесв?тньо-?сторичного процесу, починаючи з V стол?ття до Р.Х. ? до нашого часу. Стислий виклад досл?джень ? теор??' [2]. Саме ця робота започаткувала системн? досл?дження сусп?льних та природних процес?в з оц?нкою впливу на них космоф?зичних фактор?в. Але його головну працю 'Земля в об?ймах Сонця' було повн?стю надруковано т?льки у 1995р., до стор?ччя з дня його народження, яке було в?дзначено св?товою науковою сп?льнотою 7 лютого 1997 р. м?жнародним науковим форумом, який розпочався у цей день в Москв?.
В головному, було доведено синхронн?сть максимум?в сонячно? активност? з пер?одами виникнення революц?й та в?йн. Знайдено, що злам у розвитку соц?уму в?дбува?ться в реперних точках динам?чного екстремуму (найвищого приросту по модулю сонячно? активност?). На синхронн?сть 'пас?онарних поштовх?в' з екстремумами сонячно? активност? вказував у сво?й теор?? етногенезу й Лев Гумильов [3].
На гел?окосм?чн? чинники все част?ше з'являються посилання у наукових та публ?цистичних працях. Так, ще у с?чн? 1935 р. видатний рос?йсько-?нд?йський культуролог ? св?товий сусп?льний д?яч Микола Рер?х в есе 'Зор? смерт?' писав: 'Абат Море - французький астроном зверта? увагу ус?х дипломат?в на 1936 та 1937 роки. У ц? роки, в?н каже, буде спостер?гатись сильне нарощування д?яльност? сонячних плям. Астроном нагаду?, що пер?оди посилено? д?яльност? сонячних плям часто сп?впада? з в?йнами та усякими сусп?льними сум'яттями.
'Пер?оди найменшо? д?яльност? сонячних плям на Земл? звичайно пом?чен? як мирн? часи, тод? як максимальна д?яльн?сть цих плям, певно, виклика? нервову напругу, яка зваблю? народи до зла та дико? боротьби - каже абат. Якщо сонячна д?яльн?сть зб?льшу? усяк? магнетичн? в?дхилення, то серед насл?дк?в ?? розвива?ться також й дивний гарячковий стан, який еп?дем?чно опанову? людством. ?нод? такий гарячковий стан почина?ться трохи ран?ше максимума, як то в?дбулось у першу св?тову в?йну в 1914 роц?'.
'Чи наближа?ться друга в?йна - це нев?домо, але я нагадую, що зг?дно статистики, що покрива? багато стол?ть, роки 1936 та 1937 повинн? вважатися особливо небезпечними'
'<:> важко сказати, чи буде вже цей р?к показовим у грубо земному значенн?, чи в?н започатку? насл?дки для найближчого часу' [4]. Цей прогноз нов?тня ?стор?я п?дтвердила дуже скоро. Вже у 1936 р. розпочалася в?йна в ?спан??, на наступн? два роки припав п?к репрес?й в СРСР, а у 1939 р. було розв'язано другу св?тову в?йну.
На сьогодн?, окр?м в?дкритого у середин? Х?Х стол?ття 11-р?чного циклу сонячно? активност? Швабе-Вольфа, в?дом? в?дкритий наприк?нц? Х?Х стол?ття 72-р?чний (2 по 36 рок?в) цикл Ганського та в?дкритий у середин? ХХ стол?ття б?льше як 600-р?чний цикл Рубашева, а також к?лька менш значних флуктуац?й Сонця. Вже у 60-т? роки ХХ стол?ття у Кисловодськ?й обсерватор?? було в?дкрито пов'язаний з? зм?ною полярност? сонячних плям 22-р?чний парний цикл Гн?вишева-Оля, за яким другий у пар? 11-р?чний цикл у пор?внянн? з попередн?м в 1,4 рази вищий за сонячною активн?стю. Саме такий цикл повинен зак?нчитися у 2000-2002 роках, як? т?льки з урахуванням правила Гн?вишева-Оля повинн? мати майже полуторн? значення чисел Вольфа по в?дношенню до ?х величин у 1989-1991 роках. (Видатний австр?йський астроном Рудольф Вольф ще у середин? Х?Х стол?ття у якост? ?ндикатора сонячно? активност? запропонував використовувати к?льк?сть плям на Сонц?, число яких було окреслено заголовною л?терою його пр?звища - W). До того ж ХХ стол?ття в?д страшного Х?V стол?ття пандем?й морово? чуми - 'чорно? смерт?' та голодомор?в, пов'язаних з повенями, посухами, землетрусами ? пер?одичними навалами сарани в?дд?ляють 600 з лишком рок?в. Це сп?впада? з циклами появи у пол? зору землян комет, як? так зачастили до Земл? наприк?нц? другого тисячол?ття Християнсько? ери. Враховуючи пер?одичн?сть як сонячних, так й ?сторичних процес?в, та важлив?сть виявлення ефект?в ?х синхрон?зац??, системний анал?з пол?цикл?чного процесу коеволюц?? природи та сусп?льства вбача?ться на сьогодн? одним з перспективних напрямк?в наукових досл?джень у сфер? прогностики.
Зокрема, в реперний 1988 р?к максимального приросту сонячно? активност? з середньор?чно? величини числа Вольфа W=29,4 1987 р. до 100,2 у 1988 р., розпочалась армянсько-азербайджанська в?йна за Карабах. Вона ж синхрон?зувала ?з страшним землетрусом в Армен?? наприк?нц? року, коли середньом?сячн? величини чисел Вольфа зб?льшились з W=125,1 у жовтн? та листопад? до W=179,2 у грудн? з м?нливими добовими ?ндикаторами сонячно? активност?, як? в окрем? дн? досягали й W=255.
На п?ку зростання сонячно? активност? - у червн? 1991 року (11 червня W=250) в Югослав?? розпочалась жорстока в?йна та в серпн? того ж року (19 серпня W=280) у Москв? в?дбувся серпневий путч, який по сут? започаткував основи процесу розпаду СРСР. Наприк?нц? 1994 р. (р?к локального подв?йного максимуму сонячно? активност? та з?ткнення комети Шумейкеров-Лев? з Юп?тером) розпочалась в?йна у Чечн?. Зак?нчились обидв? ц? в?йни в 1996 р. - роц? м?н?муму сонячно? активност?, коли за Чижевським сутт?во зменшу?ться густота соц?альних катакл?зм?в.
Враховуючи, що за правилом Гневишева-Оля, яке стосу?ться парного 22-р?чного циклу, у поточному 11-р?чному цикл? сонячна активн?сть буде в 1,4 рази б?льше, н?ж у попередньому, сл?д чекати посилення природних та соц?альних катакл?зм?в на рубеж? тисячол?ть ? п?дготувати регулятори ?х запоб?гання та пом'якшення. До того ж, початок третього тисячол?ття у 2000-2001 роках в?д початку першо? св?тово? в?йни у 1914 роц? в?докремлюють 86-87 рок?в ? саме 85,7-р?чний пер?од притаманний параметрам б?цикл?в 3-? та 4-? за масами, п?сля Плутону найб?льш в?ддалених в?д Сонця, планет Урану та Нептуну, вза?мод?я яких на жаль може негативно впливати на природн? та сусп?льн? процеси на Земл?, а з лагом у п?втори роки обумовлю? наступний в ??рарх?? цикл?в сонячно? активност? 87-р?чний цикл, реперн? роки якого сп?впадуть тод? з п?ком фрактально пов'язаного з ним 22-р?чного циклу, що може викликати ефект ?х синхрон?зац?? у форм? природних та соц?альних катастроф.
Таким чином, у поточному 22-р?чному цикл? сонячно? активност? т?льки за правилом Гн?вишева-Оля можна чекати у 2000-2002 роках дн?в з числами Вольфа W=400 ? б?льше, оск?льки у минулому цикл? межею добових показник?в чисел Вольфа було W=300 за виключенням одного випадку ?? перевищення. Синхрон?зац?я цього циклу з в?ковими (87рок?в) та багатов?ковими (цикл у 600 з лишком рок?в виявлений рос?йським астрономом Б.Рубашевим у 1949 р. за частотою к?лькост? комет з м?н?мумом, що припав на другу половину ХV?? стол?ття, досл?дження якого пров?в Маундер, а максимум спостер?гався за 300 рок?в до цього м?н?муму у ХIV cтол?тт?) ? нав?ть тисячол?тн?ми (за р?зними оц?нками нам?ча?ться цикл довжиною у 1800-2000 рок?в) циклами сонячно? активност? може сутт?во зб?льшити як числа Вольфа, так ? насл?дки природних та соц?альних катакл?зм?в на рубеж? тисячол?ть.
Рудольф Вольф за допомогою свого комб?нованого ?ндексу сонячних плям, що д?став назву чисел Вольфа, побудував ?х часовий ряд з 1700 по 1848 роки ? п?сля цього в?н пост?йно поповню?ться, а у ХХ стол?тт? - нав?ть щодобовими данними. Але значно ран?ше, ще у Кита? спостер?гали сонячн? плями у XV cтол?тт?, а Гал?лео Гал?лей в?дм?тив ?х в?дсутн?сть на Сонц? на початку XVI стол?ття, у 1610 роц?.
Олександр Чижевський виявив синхрон?зац?ю максимум?в сонячно? активност? з пер?одами пандем?й та еп?зоот?й, а також взагал? прискореного розмноження окремих вид?в б?оорган?зм?в як то, наприклад, сарани.. Результати його досл?джень було вперше надруковано ще в 30-т? роки у Франц?? в робот?, що пот?м вийшла у СРСР книгою 'Земне в?длуння сонячних бур' вийшла двома виданнями, але вже т?льки у 1973 ? 1976 роках [5]. Найб?льша частота пандем?й та эп?зоот?й спостер?галась у другому тисячол?тт? християнсько? ери протягом 30-80-х рок?в Х?V стол?ття, коли навала сарани т?льки у Центральн?й ?вроп? тривала з пер?одичн?стю 10-12 рок?в у 1333-1341, 1353-1363, 1373-1388 роках [6], що призводило до масових неврожа?в та голодомору. П?к стих?йних негаразд?в припав на 1348 р?к, коли, за описом фон Мегенсберга, майже по ус?й ?вроп?, з п?вдня на п?вн?ч, з? сходу на зах?д проб?гла хвиля к?лькох страшних землетрус?в з руйнуванням десятк?в м?ст та сотен замк?в, палали л?си та виходили з берег?в р?чки, а 'чорна смерть' - чума м?льйонами косила населення р?зних континент?в, за св?дченням сучасника тих под?й - ?тал?йського вченого де В?нар?о [7], з пер?одичн?стю спалах?в пандем?? в 11 рок?в, що в?дпов?да? найб?льш в?домим сьогодн? циклам сонячно? активност? Швабе-Вольфа.
Ще у 1843 р. видатний н?мецький астроном Генр?х фон Швабе вперше визначив пер?одичн?сть цикл?в появи сонячних плям у 10 рок?в, яка у 1852 р. була уточнена Вольфом як середньоарифметична ?х пер?оду в 11,1 рок?в, хоча в д?йсност? в?н ма? вар?ац?ю в?д 8,5 до 14 рок?в м?ж сус?дн?ми м?н?мумами ? в?д 7,3 до 17 рок?в м?ж макcимумами [8]. Причому, як правило у роки м?н?мум?в вар?ац?я W коливалася в?д 0 до 10, а у роки нормальних максимум?в - в?д 50 до 100. Ус? ц? розрахунки було виконано ще у середин? Х?Х стол?тт? ? до 1917 р. вони п?дтверджувались.
В 1994 р. у Рос?? вийшла книга Л.В. Константиновсько? 'Коли приходять Пророки, або Наука цикл?в' [9], в як?й вперше була приведена щоденна статистика чисел Вольфа у XX стол?тт?, аж до 1993 року. Через р?к там же з'явився дов?дковий пос?бник '?стор?я двох тисячол?ть у датах' [10], в якому досить детально була представлена щоденна хронолог?я найб?льш значимих ?сторичних под?й Ново? ери людсько? ?стор??, включаючи останн? ?? стол?ття, найб?льш значим? под?? котрого були з?ставлен? нами з гел?окосм?чною статистикою. У результат? пор?вняльного анал?зу цих даних були одержан? висновки,, що повн?стю п?дтвердили ген?альн? в?дкриття Чижевського, зроблен? ним ще у 1917 роц? у 20-р?чному в?ц?.
У 1917 р. при середньор?чному W=103,9 у пер?од м?ж двома рос?йськими революц?ями середньом?сячна оц?нка сонячно? активност? серпня W=154,9, а в окрем? його дн? W=248, на що й звернули увагу Святський та Чижевський. Наступними роками, коли середньор?чне значення W перевищувало 100, були страшн? для радянського народу 1937-1938 рр., середньом?сячн? оц?нки сонячно? активност? в яких липня 1937 р. W=145,1, а липня 1938 р. W=165,3.
П?втори сотенний середньор?чний руб?ж сонячно? активност? було подолано у 1947 р. з W=151,6 при середньом?сячному W=201,3 у травн? та п?ковому добовому W=323, який спостер?гався 25 травня 1947 року. Загальнов?домо, що саме у цей пер?од св?т вперше стояв на пороз? ядерно? в?йни..СРСР створював 'соц?ал?стичний таб?р', а зах?дн? кра?ни протид?яли його розширенню. Так, у березн? 1947 року, коли спостер?галось перевищення добових W=200, було проголошено 'доктрину Трумена', спрямовану на боротьбу проти сил соц?ал?зму, ? були усунен? м?н?стри-комун?сти з бельг?йського уряду, а у травн? 1947 р. - з уряд?в двох найрозвинут?ших ?вропейських кра?н - ?тал?? та Франц?? та заборонено Компарт?ю Бразил??.
У наступному 11-р?чному цикл?, що був другим у парному 22-р?чному, сонячна активн?сть вже наблизилась до двохсотенного середньор?чного рубежу у 1957 роц? з W=190,2 при середньом?сячному W=253,8 у жовтн?. В наступному 1958 роц? спостер?гався нав?ть рекордний п?ковий день 31 березня, коли W=342, але сонячна активн?сть нарощувалась поступово (30 березня W=338) ? н?чого екстраординарного у св?т? не в?дбулось. В той же час на п?втори роки ран?ше, у реперному 1956 роц? максимального приросту сонячно? активност? (б?льше як в 3,5 рази з середньор?чного W=38 у 1955 р. до W=141,7 у 1956 р.) наприк?нц? жовтня - початку листопада спостер?галось р?зке коливання сонячно? активност?, коли за 10 дн?в вона п?дскочила б?льше як в 2 рази з W=140 - 27 жовтня до п?кового добового значення W=312 - 8 листопада, максимального за середньом?сячним значенням листопада (W=201,3) у катастроф?чному за соц?ально-пол?тичними насл?дками роц?. Саме у цей пер?од, 30 жовтня було розпочато ?зра?льско-арабську в?йну, яка по сут? не вщухла повн?стю ? через 42 роки. Ще ран?ше, 23 жовтня розпочався виступ населення Угорщини проти ?снуючого режиму влади ? через 10 дн?в - 4 листопада Хрущов з? згоди член?в Презид?? ЦК КПРС в?ддав наказ про негайне придушення повстання у Будапешт? у в?дпов?дь на прохання про допомогу голови новоствореного уряду Яноша Кадара. ? радянськ? танки ув?йшли в столицю Угорщини, що призвело до кривавого бою на вулицях м?ста з? значними людськими жертвами.
Через неповн? 12 рок?в - 20 серпня у черговому п?ковому 1968 роц? сонячно? активност? (W=105,9) радянськ? танки знову з'явились на вулицях столичного м?ста, але вже для придушення 'празько? весни'. В цей пер?од сонячна активн?сть не була такою значною, як у попередньому цикл?, а головне, ?? м?н?мальний прир?ст у пор?внянн? з попередн?м роком (у 1967 р. W=93,8) не викликав катастроф?чних под?й ?, хоча й були людськ? жертви (за останн?ми уточненими даними - б?ля 120 з обох стор?н), зам?на кер?вництва у Чехословаччин? пройшла в?дносно спок?йно. В СРСР т?льки в наступну н?ч з 21 на 22 серпня, коли W=143, у Москв? було розкидано лист?вки з протестом проти окупац?? Чехословаччини. Вже 25 серпня, коли W=86, т?льки 8 радянських дисидент?в с?ли на парапет у лобного м?сця на Червон?й площ? з плакатами 'Руки геть в?д ЧРСР' та 'Ганьба окупантам', п?сля чого вони негайно були побит? та вкинут? у машини переодягненими сп?вроб?тниками КДБ, що чергували у чеканн? ви?зду чехословацько? делегац?? з Кремлю. Публ?чний протест тим ? зак?нчився, а п?сля суду у жовтн? двох учасник?в в?дправили у табори, трьох - у заслання, одного - до псих?чно? л?карн? ? т?льки поетесу Наталку Горбан?вську з грудним дитям в?дпустили, а юн?й Тетян? Ба?в?й товариш? п?дказали сказати, що вона опинилась на площ? випадково та 'чудову с?мку' не зна? ? це зберегло ?? в?д репрес?й.
Сл?д зазначити, що ще ран?ше, навесн? того ж 1968 року, 4 кв?тня у США в м?ст? Мемф?с? расистами було вбито л?дера негритянського руху Март?на Лютера К?нга (з 30 березня - W=154 до 5 кв?тня - W=89 за тиждень сонячна активн?сть впала в 1,7 раз), а через п?втори м?сяця у середин? травня у Франц?? в Париж? у п?дтримку вимог студент?в почались масов? заворушення з барикадами трудящих, що протримались до початку червня (у цей максимальний за сонячною активн?стю пер?од середньом?сячне W=127,2 з п?ковим днем 24 травня, коли W=165). Цей же пер?од став дуже бол?сним для народу США, коли у процес? весняного наступу в'?тнамського Дав?да проти американського Гол?афа загинуло багато громадян ц??? кра?ни, а в ?? столиц? - Вашингтон? пройшла багатом?льйонна антиво?нна демонстрац?я. Зак?нчився цей тяжкий для П?вн?чно? Америки пер?од 5 червня ще одним резонансним вбивством у Лос-Анжелос? сенатора Роберта Кеннед?. У П?вденн?й Америц? вже у жовтн? в результат? во?нних переворот?в до влади прийшли генеральск? хунти у Перу та Панам?.
Ще через неповн? 12 рок?в, 27 грудня 1979 року (середньор?чне W=155,4 тод? зб?льшилось у пор?внянн? з минулим роком з W=92,5 б?льше як в 1,6 рази, а у пор?внянн? з 1977 р. з W=27,5 майже у 6 раз?в) радянськ? танки знову ув?йшли в столицю ?ншо? держави Кабул, що призвело до страшно? в?йни, яка по сут? роздерла Афган?стан на антагон?стичн? частини, що протиборствують до нашого часу, загрожуючи вже п?вденним кордонам кра?н СНД. До катастроф?чних насл?дк?в нападу СРСР на Афган?стан сл?д в?днести, по-перше, той факт, що ця в?йна п?д?рвала в?ру в непереможн?сть радянсько? арм??, а головне, у людян?сть ?? солдат?в - 'визволител?в', а по-друге, що стало одн??ю з сутт?вих передумов й розвалу СРСР, вона виснажила ресурси кра?ни ? п?д?рвала розвиток ?? економ?ки на пол?пшення життя народу, який не м?г вибачити влад? безглузду ? ганебну, по сут?, загибель кращих сво?х син?в. Усю цю правду влад? спочатку у лист? до не?, а п?сля перебування у засланн? з протестуючими довготривалими голодовками, вже публ?чно на з'?зд? народних депутат?в СРСР сказав Андр?й Сахаров, що виявило ганебну аморальн?сть ус??? комун?стично? системи ? цей д?йсний гн?в народу вона вже не витримала.
Таким чином, катастроф?чн? соц?ально-пол?тичн? под?? у реперн? роки максимального приросту сонячно? активност? географ?чно перем?щувались в залежност? в?д ендогенно? соц?ально-психолог?чно? п?дготовленост? соц?ум?в в тих чи ?нших ареалах Земл? до участ? у б?фуркац?йних под?ях на п?ку сонячно? активност?. При цьому механ?зм впливу нарощування сонячно? активност? на р?зк? зм?ни у соц?ально-психолог?чному середовищ? у тому чи ?ншому рег?он? Земл? дуже нагаду? механ?зми, що спрацьовують у ?? надрах, викликаючи землетруси. Так, родоначальники методу оц?нки ?нтенсивност? землетрус?в - видатн? американськ? вчен? Бено Гутенберг ? Чарльз Р?хтер (перший теоретично обгрунтував у 1941 роц?, а другий практично запропонував ще у 1935 роц? 12-бальну шкалу Р?хтера, яка класиф?ку? землетруси за ?х магн?тудами, що оц?нюють енерг?ю сейсм?чних хвиль) вказували на можливост? екзогенного впливу косм?чних фактор?в на тектон?ку Земл? та псих?ку соц?уму, що на н?й прожива?, у якост? 'спускового механ?зму' [11], для спрацювання якого у тому чи ?ншому ?? ареал? задовго до цього ендогенним чином визр?ли в?дпов?дн? умови тектон?чно? або соц?ально-психолог?чно? напруги. Знання цих умов з урахуванням рег?онального ?х розпод?лу та часових характеристик зм?ни сонячно? активност?, шляхом ?х просторо-часового сум?щення дозволя? зробити в?дпов?дн? висновки у процес? як анал?зу, так й прогнозування катастроф?чних под?й. Це ста? особливо ефективним при розгляданн? вже не р?чних чи м?сячних, а добових показник?в ?нтенсивност? зм?ни сонячно? активност?.
Так, нещодавно газета 'Труд' надрукувала матер?али бес?ди ?? кореспондента з московським вченим В?ктором Фроловим, котрий керу? ун?кальною лаборатор??ю у Нац?ональному ком?тет? еколог?чно? безпеки РФ. У н?й вчений вказу? 'повороти' сонячно? рад?ац?? з лютого цього року по травень наступного та да? такий висновок: 'Ми сам? були здивован? точн?стю 'попадання' нашого прогнозу. Почасти, пер?од м?ж к?нцем березня та початком кв?тня, коли, за нашим прогнозом, найб?льш в?рог?дн? потряс?ння, сп?впав з под?ями на Балканах, з хвилюваннями у пол?тичних верхах Рос??. Вернадський писав про розумну ноосферу, котра включа? до себе й нашу планету, й нас з вами. ? виявля?ться, що у техногенних та сусп?льних катастроф ?диний 'cпусковий механ?зм':Ви пам'ята?те, звичайно, жахливий Сп?такський землетрус. Але ж то був ще й пер?од ?нших катастроф: рушився Союз, йшла в?йна за Карабах. У газетах промайнули припущення, що небесн? сили обрушили кару на людей за ?х повед?нку. Ближче до ?стини, думаю, те, що й до тектон?чних, й до сусп?льних вибух?в причетн? т? ж сам? косм?чн? сили - пульсац?я прародителя усього живого - Сонця. П?двищена збудлив?сть, амб?ц?йн?сть, 'скандальн?сть' без достатн?х привод?в - у такий стан люди почасти впадають саме п?д впливом сонячно? рад?ац??. В моменти ?? зм?н!' [12].
Cл?д в?дзначити, що сам механ?зм впливу зм?н сонячно? активност? (СА) на б?оорган?зми, включаючи орган?зм людини, досить детально в?дсл?дковувався ки?вськими вченими - медиками на чол? з Петром Василиком [13]. Причому ним досл?джувалась не т?льки хвильова, але й корпускулярна складова випром?нювання нашого св?тила - так званого 'сонячного в?тру', сила гел?оф?зичного впливу якого сутт?во перевищу? енерг?ю геомагн?тних бур. ?нший укра?нський вчений Залман Ф?лер з К?ровограду, котрий разом з? сво?ми учнями безпосередньо проводив астроном?чн? спостереження повед?нки Сонця, зробив наступний висновок:
'Сонце зм?ню? стан магн?тосфери та атмосфери Земл?. Магн?тн? поля та потоки часток, як? йдуть в?д сонячних плям, досягають Земл? та впливають перш за все на мозок, серцево-судинну та кровоносну системи людини, на ?? ф?зичний, нервовий та психолог?чний стан. Високий р?вень сонячно? активност?, його швидк? зм?ни збуджують кожну людину, а тому й колектив, клас, сусп?льство, особливо, коли ? сп?льн? ?нтереси та зрозум?ла ? сприйнятна ?дея. У великому 11-р?чному цикл? йдуть швидк? коливання р?вня СА з пер?одом, близьким до 4 тижн?в, пов'язан? з власним обертанням Сонця навколо сво?? ос? та впливом Меркур?я ? Венери. Земля та 'зовн?шн?' планети обумовлюють довгопер?одичн? зм?ни СА. Враховуючи зм?ни полярност? магн?тних плям в к?нц? 11-р?чного циклу, вважають справжн?м пер?одом СА 22-р?чний' [14], котрий було названо за пр?звищами ?х першов?дкривач?в циклом Гн?вишева-Оля.
?, нарешт?, л?дер укра?нсько? школи вчених - цикл?ст?в Арнольд Кул?нкович, обгрунтовуючи свою концепц?ю 'ново? соц?олог??' зробив наступний висновок: 'Природ? було потр?бно використати жорстку - сувайворну - модель розвитку, сутн?сть яко? зводиться до просто? схеми: планета Земля (?, в?дпов?дно, ?? б?осфера) час в?д часу вверга?ться у полум'я рад?оеколог?чно? кризи, коли гине все, що ще не досягло необх?дно? досконалост?, а найб?льш досконал? виживають. В?д випробування до випробування рад?оактивним мечем б?осфера створювала все б?льш бездоганн? орган?зми, поки не створила найб?льш бездоганний таксон - вид Homo sapiens, людство. Зверта?мо увагу на подв?йний характер 'рад?оактивного меча': це - ? 'друг', оск?льки в?н 'упорядник прогресу', але це й 'смертельний ворог', оск?льки в?дпов?дальний за колосальн? спустошення в б?осфер?.
<:> 'Фатальний фактор' (тобто той самий 'рад?оактивний меч', котрий одночасно ? й 'другом', й 'смертельним ворогом'), безсумн?вно, дуже серйозний супротивник, його ф?зична природа ще не зрозум?ла. Робоча г?потеза природи 'фатального фактору' ('нейтринна задуха') особливого оптим?зму не вселя?: людство в наш час безсиле у боротьб? з потужними потоками високоенерг?йних нейтрино. Необх?дна моб?л?зац?я потуг усього св?тового сп?втоваривства, сп?вроб?тництва багатьох 'локальних цив?л?зац?й' для р?шення проблеми 'фатального фактору' (виявлення його д?йсно? ф?зично? природи, законом?рностей його впливу на б?осферу та на людину, розробка засоб?в захисту людства).
<:> Але фатальний фактор представля? загрозу не т?льки тод?, коли в?н 'п?д?йма?ться на задн? лапи' та веде тотальну в?йну з людством на його знищення. То у б?льшому, то в меншому ступеню в?н завжди несе смерть та загибель, то у вигляд? 'сер?йних смертей' (одночасов? випадки летального ?нфаркту у р?зних л?карнях м?ста), то в ?нш?й форм?:' [15]. Це п?дтверджу?ться не т?льки медичною статистикою, але й безпосередн?ми спостереженнями посилення частоти захворювань близьких та знайомих у пер?оди активного Сонця. Причому, останн?м часом рос?йськ? вчен? Юр?й М?зун та В'ячеслав Хаснул?н, проводячи спостереження у Сиб?ру, ? нав?ть на Кольському п?востров?, звернули увагу, що особливо вразливим ста? людський орган?зм у н?чн? часи, коли корпускулярн? частки 'сонячного в?тру' досягають поверхн? Земл? [16]. ? саме точков? щодобов? спостереження за нашим Св?тилом дають найб?льш переконлив? результати.
Все вищесказане особливо вража? у процес? анал?зу нещодавн?х соц?ально-пол?тичних катакл?зм?в у процес? б?фуркац?йного розпаду 'св?тово? соц?ал?стично? системи' та СРСР, що ?? орган?зував. Його вдалося виконати на основ? щоденних з?ставлень сонячно? статистики чисел Вольфа з рядом под?й 1989-1991 рр., що представлен? у книгах [9-10].
У попередньому 11-р?чному цикл? п?ковий день сонячно? активност? з числом Вольфа W=326 спостер?гався 20 с?чня 1990 року. Причому це був не т?льки день абсолютного максимуму, але й максимального приросту сонячно? активност?, яка за день з 19 с?чня (W=199) зросла на 127 пункт?в або б?льше як у 1,6 рази з тим, щоб наступного дня 21 с?чня знову впасти до W=217, тобто мати максимальне добове пад?ння на 109 пункт?в або у 1,5 рази. Саме так? реперн? дн? максимального коливання сонячно? активност?, як показують р?зноман?тн? досл?дження, особливо небезпечн? як для природи, так й для соц?уму, який ? ?? нев?д'?мно? частиною. Виявилось, що серед тисяч? з лишком дн?в трьох останн?х рок?в (1989-1991рр.) ?снування СРСР, як? мали максимальн? за останн? 15 рок?в середньор?чн? показники W=142,6-157,6, саме прийняте 20 с?чня 1990 року р?шення мало за насл?дками найб?льшу к?льк?сть жертв серед мирного населення колишньо? ?мпер??. У цей день бойов? п?дрозд?ли радянсько? арм?? ув?йшли в Баку, в результат? чого нав?ть за р?зними оф?ц?йними даними загинуло в?д 83 до 128 мирних громадян. ?снують й так? азербайджанськ? джерела, як? засв?дчують, що число загиблих було значно б?льшим ? перевищувало 300 особ. ? чи не була ця акц?я першим кроком на шляху прояву ?мперсько? жорстокост? рос?йських во?н?в до 'особи кавказько? нац?ональност?', яка таки далась взнаки через 5 рок?в на в?йн? у Чечн?? А корен? ??, вочевидь, лежать ще в афганськ?й в?йн?.
Другий за силою сонячно? активност? день, коли W=300, cпостер?гався у момент розв'язки путчу 21 серпня 1991 року, але ?? нарощування з його початку 19 серпня було поступовим ? 20 серпня (W=291) загинуло 3 особи, яких, у день проголошення незалежност? Укра?ни у Ки?в?, 24 серпня (W=259) ховали у Москв? вже як останн?х геро?в Радянського Союзу. Таким чином, плавний п?дйом хоча й до значного р?вня сонячно? активност? у дн? путчу та плавний ?? спад п?сля його зак?нчення, незважаючи на шалену напругу населення, призв?в до м?н?мальних жертв серед нього.
Трет?й за силою сонячно? активност? день спостер?гався 20 серпня 1990 року (W=295), коли менше як за два тижн? з 7 серпня (W=120) вона зб?льшилась на 175 пункт?в або майже у 2,5 рази. Саме в цей пер?од, п?сля проголошення Гагаузсько? республ?ки у склад? СРСР з неп?дпорядкуванням ?? кер?вництва владним структурам республ?ки Молдова розпочалось во?нне протистояння з нею. Особливо воно посилилось п?сля проголошення вже у вересн? Придн?стровсько? Молдавсько? РСР у склад? СРСР, що не була визнана Молдовою, у як?й, в свою чергу, посилився сепаратизм у напрямку не т?льки виходу з СРСР, але й входження у склад румунсько? держави. Все це призвело до во?нного протистояння з? значними людськими жертвами, а з 2 листопада у м?ст? Бендери було нав?ть проголошено надзвичайний стан. Т?льки ч?тк? ? сво?часн? д?? радянських во?н?в на чол? з генералом Олександром Леб?д?м зупинили кровопролиття та не дали перейти конфл?кту до югославського вар?анту.
Четвертий за силою сонячно? активност? пер?од спостер?гався у п?ковому 1989 роц? (середньор?чне W=157,6) з п?ковим днем 11 вересня (W=280), коли за 10 дн?в з 1 вересня (W=147) вона зб?льшилась на 133 пункти або майже у 2 рази. Саме у вересн? (середньом?сячне W=176,7) утеча н?мц?в з? Сходу на Зах?д набула спонтанного характеру, коли ?з Сх?дно? Н?меччини через кордон з Чехословаччиною та Угорщиною за день в?д'?жджало до к?лькох тисяч оc?б. На к?нец року загальна к?льк?сть ем?грант?в наблизилась до 350 тис. громадян НДР. Але ще 18 жовтня (W=184) Ер?х Хонеккер був нарешт? усунутий з посад Генерального секретаря ЦК С?ПН та Голови Держради НДР, а 8-10 листопада (W=245 за день до цих под?й) Пленум ЦК радикально поновив склад Пол?тбюро ? у н?ч з 9 на 10 листопада було зруйновано знамениту Берл?нську ст?ну (W коливалась з 1 листопада м?ж W=153 та W=245 при сердньом?сячному W=173, а вже через 5 дн?в в?д цих под?й, 16 листопада впало до W=124, тобто в 2 рази за 10 дн?в).
П'ятий за силою сонячно? активност? пер?од спостер?гався у тому ж п?ковому роц?, але на початку л?та з п?ковим днем 16 червня 1989 року (W=265), коли з 1 червня (W=136) за два тижн? вона зб?льшилась майже у 2 рази. На початку цього пер?оду, 3 червня у Башкир?? стався вибух газопроводу б?ля зал?зниц?, уздовж яко? у цей час проходив пасажирський потяг, в якому в результат? ц??? катастрофи загинуло близько 400 пасажир?в. У цей же день почались м?жнац?ональн? хвилювання у Ферган? в Узбекистан?, в яких у результат? погром?в загинуло близько 90 турок-месхетинц?в. П?сля введення в?йськ розв'язка конфл?кту наступила т?льки наприк?нц? вказаного пер?оду, на який припали в?дом? под?? у Кита? на площ? Тяньаньмень, що також призвели до значних людських жертв. Та й сам автор саме у цей пер?од майже не став жертвою впливу косм?чних сил, коли з наближенням до 42-р?чного рубежу свого життя (в?к акме) з г?потоника перетворився у г?пертон?ка ? у кризовому стан? опинився у л?карн?, де слухав емоц?йн? виступи Тельмана Гдляна, Миколи Шмельова, Бориса ?льцина, Андр?я Сахарова, Юр?я Власова та ?нших делегат?в ?-го з'?зду народних депутат?в СРСР, що проходив як раз у цей пер?од. На цьому ж з'?зд? в?дбулась розборка катастроф?чних под?й у Тб?л?с? в н?ч з 9 на 10 кв?тня 1989 р., коли в?д саперних лопаток радянських во?н?в загинув 21 демонстрант, здеб?льше ж?нки, як? виступали тод? п?д лозунгами незалежност? Груз?? (Хоча сонячна активн?сть була не дуже високою - середньом?сячне кв?тневе W=130,6, а безпосередньо у цю н?ч 10 кв?тня W=122, але за день до цих под?й W=185, тобто впало за добу в 1,5 рази, а ще через день до W=92, тобто у ц?лому за дек?лька дн?в у 2 рази). Щоб там не казали, ця кривава под?я дуже посилила вплив на грузин нац?онально? ?де?, яка разом з настроями протид?? ?снуюч?й влад? ? проклала шлях до влади Зв?аду Гамсахурд?я, обраному президентом через два роки - 14 кв?тня 1991 р. (сонячна активн?сть 12 ? 15 кв?тня досягала добового W=217), а розборка катастроф?чно? под?? на з'?зд? мало що додала для прояснення ситуац??. Можливо, ус? ц? з'?зди з перманентним характером ?х роботи ? виконали роль амортизатора катастроф?чних под?й, коли енерг?я мас йшла не на площ?, а в екрани телев?зор?в. ? хто його зна?, якби не т? телев?з?йн? пол?тичн? шоу, то, можливо, СРСР розвалився б разом з 'соц?ал?стичним табором' вже у п?ковому 1989 роц?, але не у форм? 'м'якого' народного в?дклику на невдалий путч, а за жорсткими кривавими югославським або румунським вар?антами його розпаду.
Шостий за силою сонячно? активност? пер?од спостер?гався також у 1989 роц?, але вже наприк?нц? його, коли з 21 по 28 грудня вона за тиждень зросла з W=111 до 249, тобто у 2,2 рази, а вже 31 грудня впала до W=201. Так? ?? коливання у цьому пер?од? були в?дм?чен? масовим громадянським виступом румунського народу проти режиму Чаушеску, який пав 22 грудня. Протистояння зак?нчилось розстр?лом демонстрант?в, п?сля чого справжн?й гн?в народу скинув брехливих правител?в, а самого Н?кола? Чаушеску з дружиною Оленою за вироком спец?ального суду, за злочини перед румунським народом, було розстр?ляно 25 грудня. Саме ця под?я продемонструвала можливий вар?ант розвитку 'демократичних' процес?в у Радянському Союз? ? п?двела п?дсумки розпаду 'соц?ал?стичного табору' у 1989 р. з подальшим розвалом СРСР через два роки.
Сл?д зазначити, що до юв?лею Чижевського рос?йським вченим Олександром Фроловим вже робився анал?з под?й у Москв? ? п?сля 1991 р., але автор обмежився щом?сячною статистикою сонячно? активност? (СА) [17]. Щор?чна статистика СА використовувалась багатьма вченими ? до Чижевського. Починаючи з 1991 р. як щор?чна, так ? щом?сячна статистика СА використовувалась нами при анал?з? динам?ки р?зноман?тних ?сторичних под?й, перш за все тих, що в?дбулися на територ?? Рос?? та СРСР [18]. Регулярна щоденна статистика використана нами вперше ? тому особливо вража? точковий 'спусковий механ?зм' впливу приросту СА на простор? колишнього СРСР на протяз? трьох останн?х рок?в його ?снування, б?фуркац?йн? дн? яких вже були свого роду ?ндикаторами його остаточного розвалу.
Московським вченим В?ктором Фроловим нещодавно було зроблено й прогноз СА на найближчий р?к, що досить насторожу?: 'За попередн?ми прикидками, катастрофу можна оч?кувати у жовтн? цього року: це пов'язано з сонячною активн?стю та входженням випром?нювання нашого св?тила у смугу здеб?льшого ультраф?олету. Люди хвороблив? повинн? потурбуватися про сво? здоров'я: послабиться ?мунна система орган?зму. Участяться випадки прийняття непродуманих, ?мпульсивних р?шень, розгоряться р?зного роду пристраст?. Взагал? жовтень, схоже, буде багатим на земн? непри?мност?' [12]. А на к?нець жовтня в Укра?н? як раз нам?чен? перевибори президента. Так що час для цього, за крайньою м?рою, виходячи з космоф?зичних фактор?в, вибрано не самий кращий.
Таким чином, синхрон?зац?я соц?ально-пол?тичних катастроф?чних под?й з реперними пер?одами зм?ни сонячно? активност?, як? вже навчились прогнозувати астрономи, нагаду? нам дуже актуальний на сьогодн? висл?в Чижевського: 'Державна влада повинна знати стан Сонця у будь-який момент ? з?ставляти з ним р?шення, що приймаються нею, оск?льки св?дчення Сонця безпомилков? та ун?версальн? у простор? та час?'. Впровадження механ?зму в?дсл?дковування динам?ки сонячно? активност? та ?нших космоф?зичних фактор?в, що впливають на природн? та сусп?льн? процеси на Земл?, дозволить попереджати катастроф?чн? под?? з включенням засоб?в ?х пом'якшення та л?кв?дац?? негативних насл?дк?в, запоб?гти яких повн?стю неможливо.
Л?ТЕРАТУРА