Документ взят из кэша поисковой машины. Адрес оригинального документа : http://www.eso.org/public/ukraine/about-eso/esoglance/
Дата изменения: Unknown
Дата индексирования: Wed Apr 13 13:48:21 2016
Кодировка: UTF-8
Поисковые слова: р п р п р п р п р п п р п п р п р п п р п п р п р п р п р п р п р п р п р п р п п р п п р п р п р п р п п р п п р п р п
ESO - ?вропейська <b style="color:black;background-color:#ffff66">П</b>?вденна Обсерватор?я | ESO Укра?на

ESO - ?вропейська П?вденна Обсерватор?я

Астроном?ю часто називають найстар?шою наукою ? не може бути н?якого сумн?ву, що вигляди зоряних пол?в величного Чумацького Шляху, як вони простягаютьсяљв неб? в ясну н?ч, повинн? були бути вражаючим видовищем для людей р?зних в?к?в ? культур. Сьогодн? астроном?я вид?ля?ться як одна з найсучасн?ших ? динам?чних наук, котра використову? передов? технолог?? ? складну техн?ку, яка доступна для вчених. Це захоплююч? часи для астроном??: технолог?я тепер дозволя? вивчати об'?кти на далекому краю Всесв?ту для виявлення доказ?в ?снування планет навколо ?нших з?рок. Ми можемо почати в?дпов?дати на фундаментальне питання, яке чару? кожного з нас: чи самотн? ми у Всесв?т??

Paranal Observatory?вропейська П?вденна Обсерватор?я (ESO) ? видатною м?журядовою науковою та технолог?чною астроном?чною орган?зац??ю. Вона зд?йсню? ?н?ц?ативну програму, зосереджену на проектуванн?, буд?вництв? та експлуатац?? потужних наземних астроном?чних спостережних об'?кт?в, що дозволя? робити важлив? науков? в?дкриття. ESO також в?д?гра? пров?дну роль у сприянн? та орган?зац?? сп?вроб?тництва в астроном?чних досл?дженнях.

ESO працю? на трьох ун?кальних м?сцинах св?тового класу спостереження, котр? знаходяться на просторах пустел? Атакама в Чил?: Ла С?лла,љПаранал ? Чахнантор. Перша з обсерватор?й ESO розм?щена на гор? Ла С?лла 2400 м висоти, що на 600 км п?вн?чн?ше Сантьяго де Чил?. Вона обладнана к?лькома оптичними телескопами з дзеркалами д?аметром до 3.6 метра. Тут було створенољ3.5 метровий Телескоп Ново? Технолог?? (NTT), який першим у св?т? мав комп'ютерне управл?ння головним дзеркалом (адаптивна оптика), що заклало нов? основи для проектування та буд?вництва телескоп?в. Ця технолог?я розроблена в ESO ? нараз? застосову?ться у б?льшост? наявних у св?т? великих телескопах. Наљ3.6-метровому телескоп? ESO в даний час ?прожива?? найперший у св?т? мисливець на екзопланети: спектрограф з неперевершеною точн?стюљHARPS (High Accuracy Radial velocity Planet Searcher).

Хоча Ла С?лла залиша?ться на передньому кра? астроном?? та дос? ? другою за науковою продуктивн?стю у наземн?й астроном??, флагманським об'?ктом ?вропейсько? астроном?? ? Дуже Великий Телескоп (VLT), котрий розташований на гор? Паранал висотою 2600 м. Гора знаходиться приблизно за 130 км п?вденн?ше в?д Антофагасти (Чил?) в одн?й з найб?льш посушливих областей в св?т?, що в 12 км в?д узбережжя Тихого океану. Наукову д?яльн?сть VLT розпочав у 1999 роц? та дав результати в багатьох дуже усп?шних науково-досл?дних програмах.

VLT ? дуже незвичайним телескопом на основ? нов?тн?х технолог?й. Це не просто один ?нструмент, а масив ?з чотирьох окремих телескоп?в, кожен з яких ма? головне дзеркало 8.2 метра в д?аметр?. На одному ?з таких телескоп?в, протягом одн??? години експозиц??, можна отримати зображення небесних об'?кт?в до 30m зоряно? величини. Це дозволя? побачити об'?кти, котр? в чотири м?льярди раз?в слабк?ш?, н?ж т?, що видим? неозбро?ним оком.

VLT також ма? чотири додатков? 1.8 метров? рухом? Допом?жн? Телескопи. Одн??ю ?з найц?кав?ших особливостей VLT ? можлив?сть використовувати його, як г?гантський оптичний ?нтерферометр (VLT ?нтерферометр або VLTI). Це робиться шляхом по?днання св?тла в?д дек?лькох окремих телескоп?в, або в?д рухомих допом?жних телескоп?в. У цьому ?нтерферометричному режим?, телескоп ма? бачення тако? гостроти, як у телескопа ?з розм?ром, як в?дстань м?ж двома найб?льш в?ддаленими дзеркалами: для VLTI ?з допом?жними телескопами - це до 200 метр?в.

Щороку робиться близько 2000 пропозиц?й з проханням щодо використання телескоп?в ESO, що потребу? в?д чотирьох до шести раз?в б?льше н?чного часу, н?ж нараз? доступно. ESO ? найб?льш астроном?чною обсерватор??ю у св?т?, яка щор?чно згаду?ться в багатьох фахових виданнях: т?льки у 2013 роц? було опубл?ковано понад 840 реферованих роб?т, заснованих на даних в?д ESO. Кр?м того, науков? статт?, заснован? на даних в?д VLT, цитуються вдв?ч? част?ше, н?ж у середньому. Дуже високо? ефективност? "наукова машина? ESOљ нараз? на дуже висок?й швидкост? генеру? величезн? обсяги даних. Вони збер?гаються в пост?йному фонд?љНаукового Арх?ву в штаб-квартирах ESO. Нараз? арх?в м?стить б?льше 10 м?льйон?в зображень та спектри ?з загальним об'?мом близько 200 терабайт (200 000 000 000 000 байт) даних. Це в?дпов?да? зм?сту близько 90 м?льйон?в книг по 1000 стор?нок; вони б займали б?льше 3000 к?лометр?в книжкових полиць!

Великий М?л?метрово-субм?л?метровий Масив Атакама (ALMA) у Чил?, ? найб?льшим ?снуючим проектом в наземн?й астроном??. В?н ? нов?тн?м устаткуванням для св?тово? астроном??. ALMA склада?ться ?з 66 г?гантських антен 12 м та 7 м д?аметру для спостережень у м?л?метровому та субм?л?метровому д?апазонах довжин хвиль. ALMA почав науков? спостереження у 2011 роц?, а його урочисте в?дкриття мало м?сце у 2013 роц?.љ ALMA знаходиться на високог?рному плато Чахнантор (5000 м над р?внем моря) ? ? одн??ю з найвищих астроном?чних обсерватор?й у св?т?. ALMA ? партнерством ESO, котра представля? сво? кра?ни-учасниц?, а також NSF (США) та NINS (Япон?я), разом ?з NRC (Канада), NSC та ASIAA (Тайвань), KASI (П?вденна Корея) у сп?вроб?тництв? ?з Республ?кою Чил?. На плато Чахнантор також знаходиться 12 м рад?отелескоп APEX, котрий працю? в м?л?метровому ? субм?л?метровому д?апазонах хвиль та управля?ться ESO в?д ?мен? Косм?чно? Обсерватор?? Онсали ?нституту Рад?оастроном?? ?м. Макса Планка.

Наступним за VLT кроком ? буд?вництво ?вропейського Надзвичайно Великого Телескопа (E-ELT) з головним 39 метровим дзеркалом. E-ELT буде найб?льшим оптичним та ближн?м ?Ч телескопом у св?т?: "найб?льшим у св?т? оком у небо". E-ELT буде спрямовано на вир?шення багатьох з найб?льш актуальних невир?шених питань у галуз? астроном??. Такий телескоп може, в к?нцевому рахунку, перевернути наше уявлення про Всесв?т под?бно до того, як це зробив телескоп Гал?лея 400 рок?в тому. "Зелену вулицю" для буд?вництва, E-ELT отримав на к?нець 2014 року, а початок його експлуатац?? плану?ться на 2024 р?к.

Штаб-квартири ESO знаходяться у Гарх?нз? п?д Мюнхеном (Н?меччина). Це науковий, техн?чний та адм?н?стративний центр, де зд?йснюються програми техн?чного розвитку з метою забезпечення обсерватор?? найб?льш передовими ?нструментами.

Над?шл?ть нам ваш? зауваження!
Subscribe to receive news from ESO in your language
Accelerated by CDN77