eso1409uk — Науковий рел?з

VLT побачив найб?льшу жовту зорю-г?перг?гант

По?днання старих ? нових спостережень виявили вельми незвичайну подв?йну систему

12 березня 2014 р.

Дуже Великий Телескоп-?нтерферометр (VLTI) ESO виявив найб?льшу жовту зорю - одну з десяти найб?льших з?рок, нараз? в?дкритих. Д?аметр г?перг?ганта б?льш, н?ж у 1300 раз?в перевершу? сонячний. Надзоря ? подв?йною системою, другий компонент яко? розташований наст?льки близько, що фактично стика?ться з головною зорею. Спостереження, що охоплюють понад ш?стдесят рок?в, деяк? з яких виконан? астрономами астроном??, також св?дчать, що цей р?дк?сний та незвичайний об'?кт дуже швидко зм?ню?ться ? що ми застали його на дуже короткочасному його еволюц??.

Використовуючи Дуже Великий Телескоп-?нтерферометр (VLTI) ESO, Ол?в'? Шесно з обсерватор?? Кот д'Азур (Н?цца, Франц?я ) ? м?жнародна група досл?дник?в виявили, що жовтий г?перг?гант HR 5171 [1] ? виключним велетнем: його поперечник у 1300 перевищу? сонячний, що набагато б?льше, н?ж передбачалось [2]. Таким чином, HR 5171 виявився найб?льшим ?з нараз? в?домих жовтих г?перг?гант?в. Велетень також у перш?й десятц? найб?льших в?домих з?рок: в?н на 50% б?льший, н?ж знаменитий червоний надг?гант Бетельгейзе, та приблизно в м?льйон раз?в яскрав?ший за Сонце.

"Наш? нов? спостереження також показали, що дана зоря ма? дуже т?сного партнера, що було ц?лковитою неспод?ванкою", - каже Шесно. "Компоненти системи розташован? наст?льки близько, що практично стикаються один з одним, через що вся система нагаду? г?гантський стручок арах?су".

У ц?й робот? астрономи скористалися техн?кою ?нтерферометр??, котра дозволя? по?днувати св?тлов? потоки в?д к?лькох окремих телескоп?в, наче створюючи один г?гантський телескоп ?з д?аметром дзеркала приблизно 140 метр?в. Нов? результати спонукали вчених ретельно розсл?дувати стар? спостереження зор?, котр? охоплюють понад ш?стдесят рок?в, щоб побачити, як вона поводилась у минулому [3].

Жовт? г?перг?ганти дуже р?дк?сн?, ?х у наш?й Галактиц? в?дкрито всього з дюжину; найв?дом?ший приклад - ро Касс?опе?. Вони ? одними ?з найб?льших та найяскрав?ших з?рок, нараз? в?домих, перебуваючи на стад?ях ?снування, коли вони нест?йк? та швидко зм?нюються. Через цю нест?йк?сть, жовт? г?перг?ганти також викидують ?з себе матер?ю, утворюючи поширену величезну атмосферу навколо себе.

Незважаючи на величезну в?дстань до ц??? зор?, що становить майже 12 000 св?тлових рок?в в?д Земл?, об'?кт можна розглед?ти нав?ть неозбро?ним оком [4], правда, це при дуже гострому зор?. Виявилося, що за останн? 40 рок?в HR 5171 зб?льшувалася у розм?рах та охолоджувалась, так що ми власне можемо спостер?гати за ?? розвитком. Всього к?лька з?рок заре?строван? на ц?й дуже короткочасн?й фаз? еволюц??, коли ?х температура швидко та р?зко зм?ню?ться.

Анал?зуючи зм?ни яскравост? зор?, а також використавши спостереження, проведен? в ?нших обсерватор?ях, астрономи п?дтвердили, що об'?кт явля? собою затемнювану подв?йну систему, в як?й вторинний компонент, обертаючись по орб?т? навколо HR 5171 ?з пер?одом 1300 дн?в, розташову?ться то перед ним, то за ним вздовж нашого променя зору. Вторинний компонент лише трохи гаряч?ший в?д HR 5171, температура поверхн? якого становить 5000 градус?в Цельс?я.

Шесно уклада?: "В?дкритий нами компонент ? дуже ?стотним, оск?льки ма? в?д?гравати важливу роль у дол? HR 5171 A. Наприклад, зривати зовн?шн? шари та впливати на х?д ?? ?волюц??".

Нове в?дкриття п?дреслю? важлив?сть вивчення таких г?гантських короткоживучих жовтих з?рок ? може сприяти загальному розум?нню еволюц?йних процес?в в масивних зорях.

Прим?тки

[1] Зоря також в?дома, як V766 Cen, HD 119796 та HIP 67261.

[2] Найближчими для пор?вняння об'?ктами можуть бути червон? надг?ганти, перетини яких б?льш? у 1000-1500 раз?в, н?ж у нашого Сонця, та котр? мають початков? маси не б?льше 20-25 мас Сонця. Оч?кували, що рад?ус жовтого г?перг?ганта буде у 400-700 раз?в б?льше за сонячний.

[3] Спектральн? дан? були отриман? на Англо-Австрал?йському Телескоп? ?з ешельним спектрографом UCLES (UUniversity College London Echelle Spectrograph), в П?вденноафриканськ?й Астроном?чн?й Обсерватор?? (SAAO) з приймачем PUCHEROS, у Папському ун?верситет? Чил? (PUC) та в ход? коронограф?чних спостережень на коронограф? ближнього ?Ч-св?тла NICI (Near-Infrared Coronagraphic Imager) на телескоп? Gemini South. У число вивчених фотометричних арх?в?в входили фотометрична база даних П?вденноафрикансько? Астроном?чно? Обсерватор??, що включа? матер?али спостережень в?д 1975 по 2013 роки, а також ?нш? бази даних в?д 1983 по 2002, серед яких були матер?али деяких аматорських обсерватор?й. Погодження профес?йних результат?в ?з результатами в?д аматора астроном?? Себастьяна Отеро (котр? в?д проводив у пер?од 2000-2013), на думку автор?в було "в?дм?нним", що власне "демонстру? як?сть цих аматорських спостережень".

[4] Видима зоряна величина HR 5171 A колива?ться м?ж 6.10 та 7.30. Зорю можна спостер?гати в суз?р'? Центавра.

Детальн?ше

Дане досл?дження представлене у статт? ?The yellow hypergiant HR 5171 A: Resolving a massive interacting binary in the common envelope phase?, by Chesneau et al., котра вийшла в журнал? Astronomy & Astrophysics.

Науково-досл?дна група у склад?љ O. Chesneau (Laboratoire Lagrange, Univ. Nice Sophia-Antipolis, CNRS, Observatoire de la C?te d?Azur, Nice, France [Lagrange]), A. Meilland (Lagrange), E. Chapellier (Lagrange), F. Millour (Lagrange), A.M. Van Genderen (Leiden Observatory, Leiden, The Netherlands), Y. Naz? (Le Fonds de la Recherche Scientifique, Li?ge, Belgium), N. Smith (Steward Observatory, Tucson, USA), A. Spang (Lagrange), J.V. Smoker (ESO, Santiago, Chile), L. Dessart (Aix Marseille Universit?, CNRS, Laboratoire d?Astrophysique de Marseille, Marseille, France), S. Kanaan (Instituto de F?sica y Astronom?a, Universidad de Valpara?so, Chile [IFA]), Ph. Bendjoya (Lagrange), M.W. Feast (South African Astronomical Observatory, South Africa [SAAO]), J.H. Groh (Geneva Observatory, Geneva, Switzerland), A. Lobel (Royal Observatory of Belgium, Brussels, Belgium), N. Nardetto (Lagrange), S. Otero (American Association of Variable Star Observers, Cambridge, MA, USA), R.D. Oudmaijer (School of Physics & Astronomy, University of Leeds, UK), A.G. Tekola (SAAO and Las Cumbres Observatory Global Telescope Network, Goleta, CA, USA), P.A. Whitelock (SAAO), C. Arcos (IFA), M. Cur? (IFA) and L. Vanzi (Department of Electrical Engineering and Center of Astro Engineering, Ponti?cia Universidad Catolica de Chile, Santiago, Chile).

?вропейська П?вденна Обсерватор?я - це передова м?журядова астроном?чна орган?зац?я в ?вроп? та найб?льш продуктивна астроном?чна обсерватор?я св?ту. ?? п?дтриму? 15 кра?н: Австр?я, Бельг?я, Бразил?я, Чеська Республ?ка, Дан?я, Франц?я, Ф?нлянд?я, Н?меччина, ?тал?я, Н?дерланди, Португал?я, ?спан?я, Швец?я, Швейцар?я та Сполучене Корол?вство. ESO зд?йсню? ?н?ц?ативну програму, зосереджену на проектуванн?, буд?вництв? та експлуатац?? потужних наземних спостережних об'?кт?в, що дозволя? астрономам робити важлив? науков? в?дкриття. ESO також в?д?гра? пров?дну роль у сприянн? та орган?зац?? сп?вроб?тництва в астроном?чних досл?дженнях. ESO працю? на трьох ун?кальних, св?тового класу обсерватор?ях в Чил?: Ла С?лла, Паранал ? Чахнантор. На гор? Паранал, в ESO працю? Дуже Великий Телескоп - найб?льш передова в св?т? астроном?чна обсерватор?я видимого д?апазону та VISTA - найб?льший оглядовий телескоп в св?т?. ESO ? ?вропейським партнером просунутого астроном?чного рад?отелескопу ALMA, найб?льшого ?снуючого астроном?чного проекту.љВ даний час, ESO плану? 39 метровий ?вропейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближн?й ?Ч д?апазони), який стане "найб?льшим у св?т? оком у небо".

Посилання

• Research paperљ(ArXiV pre-print)
• Photos of the VLTI
• Photos of AMBER

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com

Olivier Chesneau
Laboratoire Lagrange / Univ. Nice Sophia-Antipolis, CNRS - Observatoire de la C?te d?Azur
Nice, France
Телефон: +33 (0)4 92 00 19 79
Email: olivier.chesneau@oca.eu

Richard Hook
ESO, Public Information Officer
Garching bei M?nchen, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Ст?льниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Connect with ESO on social media

Переклад прес-рел?зу ESO eso1409.