eso1336uk — Фото-рел?з

ALMA дивиться драму про народження з?рок

20 серпня 2013 р.

Астрономи, використавши Великий М?л?метрово-субм?л?метровий масив Атаками (ALMA), отримали живе докладне зображення витоку матер?? в?д новонароджено? зор?. Спостер?гаючи св?т?ння молекул монооксиду вуглецю в об'?кт?, званому Herbig-Haro 46/47, вони виявили, що викиди матер?? ?з нього ? ?ще б?льш енерг?йними, н?ж це вважалося ран?ше. Дуже докладн? нов? зображення також виявили ран?ше непом?чений пот?к (джет) в зовс?м ?ншому напрямку.

Молод? зор? ? "несамовитими" об'?ктами, що вивергають ?з себе матер?ю з? швидкостями вище, н?ж один м?льйон к?лометр?в на годину. Коли та матер?я вр?за?ться в газову хмару навколо зор?, то виника? св?т?ння, котре власне ? називають об??ктом Херб?га-Аро [1]. ?х гарним вз?рцем ? Herbig-Haro 46/47, котрий перебува? у п?вденному суз?р?? В?трил, на в?дстан? 1400 св?тлових рок?в в?д Земл?. Згаданий об??кт досл?джували ?з ALMA на стад?? "ранньо? науки", тобто п?д час побудови телескопу, задовго до його остаточного завершення.

Нов? зображення показують подробиц? у двох струменях матер??, один з яких у напрям? до Земл?, а ?нший у протилежному. Той ?нший струм?нь був майже непом?тний на б?льш ранн?х зн?мках, зроблених у видимому св?тл?, через затемнення пилом хмар, котр? оточують новонароджену зорю. ALMA не т?льки надав набагато б?льш ч?тк? зображення, н?ж попередн? телескопи, але також дозволив астрономам провести вим?рювання того, як швидко пот?к сяючо? речовини руха?ться у простор?.

Дан? нов? спостереження Herbig-Haro 46/47 показали, що деяк? ?з частин викинуто? матер?? мають швидкост? набагато вищ?, н?ж ?х дали попередн? вим?рювання. Це означа?, що витоки газу несуть набагато б?льше енерг?? та ?мпульсу, н?ж вважалося ран?ше.

Оч?льник групи астроном?в та перший автор нового досл?дження, Ектор Арс (?льський Ун?верситет, США) поясню?: "Неймов?рна чутлив?сть ALMA дозволя? виявляти ран?ше небачен? риси цього об??кту, як ось цей дуже швидкий пот?к речовини. Дане джерело також може слугувати хрестомат?йним прикладом просто? модел?, де молекулярний в?дт?к генеру?ться ширококутним в?тром в?д молодо? зор?".

Результати даних досл?джень були отриман? всього за п'ять годин роботи ?з ALMA, коли телескоп перебував на стад?? буд?вництва. Зауважимо, що спостереження под?бно? якост? ?з ?ншими телескопами потребували б часу в десятки раз?в б?льшого.

"Подробиц? у Herbig-Haro 46/47 приголомшують. Можливо, ?ще б?льш ?нтригуючим ? те, що ми т?льки почали так? спостереження. У майбутньому ALMA надасть нам ?ще кращ? зображення за такий же час застосування", - дода? Стюарт Кордер (Об'?днана обсерватор?я ALMA, Чил?), сп?вавтор ново? статт?.

Д??го Мардонес (Ун?верситет Чил?), ?нший сп?вавтор, п?дкреслю?: "Дана система схожа на найб?льш ?зольован? зор? ?з низькими масами, котр? перебувають на стад?? формування та народження. Проте вона незвична, оск?льки пот?к з?штовху?ться ?з газовою хмарою по один б?к в?д молодо? зор?, а виходить ?з хмари з ?ншого боку. Це робить його в?дм?нною системою для вивчення впливу зоряного в?тру на материнську хмару, з яко? утворилась молода зоря".

Ч?тк?сть та чутлив?сть, досягнут? в даних спостереженнях ?з ALMA, також дозволили науково-досл?дн?й груп? виявити неспод?вану частину потоку, що схоже виходить ?з менш масивного компаньйона молодо? зор?. Цей вторинний в?дт?к видно майже п?д прямим кутом до головного об'?кту: схоже на те, що в?н сам по соб? "свердлить" навколишню хмару.

Арс уклада?: "ALMA дозволив виявити подробиц? у спостережуваному витоку набагато б?льш ч?тко, н?ж у попередн?х досл?дженнях. Це св?дчить, що на нас чекають багато неспод?ванок та захоплюючих в?дкритт?в ?з повн?стю побудованим телесопом. ALMA однозначно звершить революц?ю на царин? досл?дження зореутворення!".

Прим?тки

[1] Астрономи Джордж Херб?г та Г?ль?рмо Аро не були першими, хто побачив один ?з об'?кт?в, котр? зараз носять ?х ?мена, але вони були першими, хто докладно досл?див спектри цих дивних об'?кт?в. Також вони зрозум?ли, що то не просто скупчення газу та пилу, котр? в?дбивають св?тло або ж сяють п?д впливом ультраф?олетового випром?нювання молодих з?рок, а новий клас об'?кт?в, де мають м?сце ударн? хвил? в?д матер??, що ?з високими швидкостями виверга?ться в рег?онах зореутворення.

Детальн?ше

Великий М?л?метрово-субм?л?метровий Масив Атакама (ALMA) ? м?жнародним астроном?чним об??ктом. В?н явля?ться партнерством ?вропи, П?вн?чно? Америки та Сх?дно? Аз?? у сп?впрац? з Республ?кою Чил?. ALMA в ?вроп? ф?нансу?ться ESO, в П?вн?чн?й Америц? - Нац?ональним Науковим Фондом США (NSF) у сп?впрац? з Нац?ональною Радою Досл?джень Канади (NRC) ? Нац?ональною Науковою Радою Тайваню (NSC), в Сх?дн?й Аз?? - Нац?ональними ?нститутами Природничих Наук (NINS) Япон?? в сп?впрац? з Академ??ю С?н?ца (AS) на Тайван?. Буд?вництво та управл?ння ALMA в?д ?мен? ?вропи проводить ESO, в?д ?мен? П?вн?чно? Америки - Нац?ональна Рад?оастроном?чна Обсерватор?я (NRAO), яка управля?ться корпоративною Асоц?ац??ю Ун?верситет?в (AUI), в?д ?мен? Сх?дно? Аз?? - Нац?ональна Астроном?чна Обсерватор?я Япон?? (NAOJ). Сп?льна Обсерватор?я ALMA (JAO) забезпечу? ?дине кер?вництво та управл?ння буд?вництвом, введення в експлуатац?ю та експлуатац?ю ALMA.

Дане досл?дження представлене у статт? "ALMA Observations of the HH 46/47 Molecular Outflow" by H?ctor Arce et al, котра вийшла у Astrophysical Journal.

Науково-досл?дна група у склад? H?ctor G. Arce (Yale University, New Haven, USA), Diego Mardones (Universidad de Chile, Santiago, Chile), Stuartt A. Corder (Joint ALMA Observatory, Santiago, Chile), Guido Garay (Universidad de Chile), Alberto Noriega-Crespo (Infrared Processing and Analysis Center, California Institute of Technology, Pasadena, USA) та Alejandro C. Raga (Instituto de Ciencias Nucleares, Mexico).

?вропейська П?вденна Обсерватор?я - це передова м?журядова астроном?чна орган?зац?я в ?вроп? та найб?льш продуктивна астроном?чна обсерватор?я св?ту. ?? п?дтриму? 15 кра?н: Австр?я, Бельг?я, Бразил?я, Чеська Республ?ка, Дан?я, Франц?я, Ф?нлянд?я, Н?меччина, ?тал?я, Н?дерланди, Португал?я, ?спан?я, Швец?я, Швейцар?я та Сполучене Корол?вство. ESO зд?йсню? ?н?ц?ативну програму, зосереджену на проектуванн?, буд?вництв? та експлуатац?? потужних наземних спостережних об'?кт?в, що дозволя? астрономам робити важлив? науков? в?дкриття. ESO також в?д?гра? пров?дну роль у сприянн? та орган?зац?? сп?вроб?тництва в астроном?чних досл?дженнях. ESO працю? на трьох ун?кальних, св?тового класу обсерватор?ях в Чил?: Ла С?лла, Паранал ? Чахнантор. На гор? Паранал, в ESO працю? Дуже Великий Телескоп - найб?льш передова в св?т? астроном?чна обсерватор?я видимого д?апазону та VISTA - найб?льший оглядовий телескоп в св?т?. ESO ? ?вропейським партнером просунутого астроном?чного рад?отелескопу ALMA, найб?льшого ?снуючого астроном?чного проекту.љВ даний час, ESO плану? 39 метровий ?вропейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближн?й ?Ч д?апазони), який стане "найб?льшим у св?т? оком у небо".

Посилання

• Research paper
• More about ALMA
• Photos of ALMA

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: eson-ukraine@eso.org

H?ctor Arce
Yale University
New Haven, USA
Телефон: +1 203 432 3018
Email: hector.arce@yale.edu

Diego Mardones
Universidad de Chile
Santiago, Chile
Телефон: + 56 2 977 1143
Email: dmardone@das.uchile.cl

Stuartt Corder
Joint ALMA Observatory
Santiago, Chile
Email: scorder@alma.cl

Lars Lindberg Christensen
Head, ESO education and Public Outreach Department
Garching bei M?nchen, Germany
Ст?льниковий: +49 173 38 72 621
Email: lars@eso.org

Connect with ESO on social media

Переклад прес-рел?зу ESO eso1336.