eso1318uk — Науковий рел?з

ALMA визнача? положення ранн?х галактик ?з рекордною швидк?стю

17 кв?тня 2013 р.

Група астроном?в використала новий телескоп ALMA (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array), щоб точно визначити розташування б?льш н?ж 100 найактивн?ших галактик ?з зореутворенням у ранньому Всесв?т?. ALMA наст?льки потужний, що протягом к?лькох годин ?з ним було проведено ст?льки спостережень цих галактик, ск?льки ?х було зроблено при допомоз? вс?х под?бних телескоп?в св?ту протягом б?льше десяти рок?в.

Найактивн?ш? спалахи зореутворення у ранньому Всесв?т? мали м?сце у далеких галактиках, що м?стять багато косм?чного пилу. Ц? галактики пос?дають важливе значення для нашого розум?ння галактичного формування та еволюц?? на протяз? ?стор?? Всесв?ту, але пилов? зав?си утруднюють ?х розп?знання через оптичн? телескопи. Щоб в?дшукати галактики, астрономи повинн? використовувати телескопи, под?бн? до ALMA, котр? спостер?гають св?тло на довших хвилях ?з довжинами близько одного м?л?метра.

"Астрономи чекали на под?бн? дан? протягом б?льше десяти рок?в. ALMA наст?льки потужний, що в?н докор?нно зм?нив х?д спостережень цих галактик, хоча тод? телескоп не був повн?стю завершений",- сказала Жакл?н Ходж (?нститут Астроном?? ?м. М. Планка, Н?меччина), пров?дний автор статт? про спостереження ?з ALMA.

Дос? найкраща мапа цих далеких багатих на пил галактик була складена ?з використанням телескопа APEX (Atacama Pathfinder Experiment) в?д ESO. В?н обстежив д?лянку неба розм?ром ?з повний М?сяць [1], де було виявлено 126 таких галактик. Але на зображеннях в?д APEX кожен спалах зореутворення виглядав як довол? неч?тка пляма, котра може бути наст?льки широкою, що ?з лишком покрива? одну-дв? галактики на б?льш ч?тких зображеннях, одержаних на ?нших довжинах хвиль. Не знаючи точно, яка ?з галактик форму? зор?, астрономам було важко проводити досл?дження зореутворення у ранньому Всесв?т?.

Точне визначення положень галактик вимага? б?льш ч?тких спостережень, котр? потребують б?льшого телескопа. У той час як APEX ма? одну парабол?чну антену поперечником 12 м, схож? на ALMA телескопи використовувати к?лька под?бних парабол?чних антен, рознесених на велик? в?дстан?. Сигнали в?д ус?х антен по?днуються, внасл?док чого вс? вони працюють, як один г?гантський телескоп завб?льшки ?з весь антенний масив.

Група використовувала ALMA для спостереження галактик ?з мап в?д APEX п?д час першого етапу наукових досл?джень ?з ALMA, коли телескоп перебував на стад?? буд?вництва. Маючи менше чверт? антен в?д ?х остаточного числа 66, розташованих на в?дстанях до 125 метр?в, ALMA витрачав всього дв? хвилини на галактику, щоб точно визначити ?? положення на кожн?й крих?тн?й д?лянц?, яка у 200 раз?в менша в?д широко? плями в?д APEX, при цьому перевершуючи чутлив?сть останнього у три рази. ALMA ? набагато б?льш чутливими, н?ж ?нш? под?бн? телескопи, завдяки чому число под?бних спостережень за к?лька годин у два рази перевершило ?х загальну к?льк?сть до сьогодн?.

Вчен? не т?льки змогли однозначно встановити, як? галактики мали зони активного зореутворення, але майже у половин? випадк?в було виявлено, що к?лька галактик ?з зореутворенням були зм?шан? в одну пляму у попередн?х спостереженнях. Гострий з?р ALMA дозволив розщепити ц? плями на окрем? галактики.

"Ран?ше ми вважали, що найяскрав?ш? з цих галактик формують зор? в тисяч? раз?в б?льш енерг?йно, н?ж наша Галактика - Чумацький Шлях, чим ставлять себе п?д загрозу роз?рватись на шматки. Зображення в?д ALMA показали численн? менш? галактики, котр? формують зор? б?льш пом?рно",- сказав Александр Кар?м (Durham University, Велика Британ?я), учасник групи та пров?дний автор ?ншо? статт? про дане досл?дження.

Результати лягли в основу першого статистично достов?рного каталогу пилових зореутворюючих галактик у ранньому Всесв?т?, що створю? необх?дну основу для подальшого досл?дження властивостей цих галактик на р?зних довжинах хвиль, без ризику неправильного тлумачення у зв'язку ?з ?х видимим зм?шанням.

Незважаючи на р?зкий з?р ALMA та його неперевершену чутлив?сть, схож? на APEX телескопи все ще в?д?грають свою роль. "APEX може охоплювати широк? частини неба швидше, н?ж ALMA, а тому в?н ?деально п?дходить для виявлення цих галактик. Як т?льки ми д?зна?мось, куди нам дивитись, тод? можемо використовувати ALMA для ?х точного визначення",- уклав Ян Смейл (Durham University, Велика Британ?я), сп?вавтор ново? статт?.

Прим?тки

[1] Спостереження проводилися у частин? неба ?з назвою Chandra Deep South у п?вденному суз?р'? П?ч. Дана д?лянка була ретельно вивчена вже багатьма наземними та косм?чними телескопами. Нов? спостереження ?з ALMA продовжили та доповнили глибок? досл?дження ц??? частини неба ?з високою розд?льною здатн?стю у м?л?метрово-субм?л?метров?й частин? спектру.

Детальн?ше

Великий М?л?метрово-субм?л?метровий Масив Атакама (ALMA) ? м?жнародним астроном?чним об??ктом. В?н явля?ться партнерством ?вропи, П?вн?чно? Америки та Сх?дно? Аз?? у сп?впрац? з Республ?кою Чил?. ALMA в ?вроп? ф?нансу?ться ESO, в П?вн?чн?й Америц? - Нац?ональним Науковим Фондом США (NSF) у сп?впрац? з Нац?ональною Радою Досл?джень Канади (NRC) ? Нац?ональною Науковою Радою Тайваню (NSC), в Сх?дн?й Аз?? - Нац?ональними ?нститутами Природничих Наук (NINS) Япон?? в сп?впрац? з Академ??ю С?н?ца (AS) на Тайван?. Буд?вництво та управл?ння ALMA в?д ?мен? ?вропи проводить ESO, в?д ?мен? П?вн?чно? Америки - Нац?ональна Рад?оастроном?чна Обсерватор?я (NRAO), яка управля?ться корпоративною Асоц?ац??ю Ун?верситет?в (AUI), в?д ?мен? Сх?дно? Аз?? - Нац?ональна Астроном?чна Обсерватор?я Япон?? (NAOJ). Сп?льна Обсерватор?я ALMA (JAO) забезпечу? ?дине кер?вництво та управл?ння буд?вництвом, введення в експлуатац?ю та експлуатац?ю ALMA.

APEX ? сп?вроб?тництвом м?ж ?нститутом Рад?оастроном?? ?м. Макса Планка (MPIfR) (50%), Косм?чною обсерватор??ю Онсали (OSO) (23%) та ESO (27%).

Дане досл?дження представлене у робот? ?An ALMA Survey of Submillimeter Galaxies in the Extended Chandra Deep Field South: Source Catalog and Multiplicity?, by J. Hodge et al., котра вийде в Astrophysical Journal.

Супутня стаття ?An ALMA survey of submillimetre galaxies in the Extended Chandra Deep Field South: High resolution 870 ?m source counts?, on the multiplicity of the sources by A. Karim et al., вийде у св?т в Oxford University Press journal, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Науково-досл?дна група у склад? J. A. Hodge (Max-Planck-Institut f?r Astronomie Heidelberg, Germany [MPIA]), A. Karim (Institute for Computational Cosmology, Durham University, United Kingdom), I. Smail (Durham), A. M. Swinbank (Durham), F. Walter (MPIA), A. D. Biggs (ESO), R. J. Ivison (UKATC and Institute for Astronomy, University of Edinburgh, Edinburgh, United Kingdom), A. Weiss (Max?Planck Institut f?r Radioastronomie, Bonn, Germany), D. M. Alexander (Durham), F. Bertoldi (Argelander?Institute of Astronomy, Bonn University, Germany), W. N. Brandt (Institute for Gravitation and the Cosmos & Department of Astronomy & Astrophysics, Pennsylvania State University, University Park, USA), S. C. Chapman (Institute of Astronomy, University of Cambridge, United Kingdom; Department of Physics and Atmospheric Science, Dalhousie University, Halifax, United Kingdom), K. E. K. Coppin (McGill University, Montreal, Canada), P. Cox (IRAM, Saint?Martin d?H?res, France), A. L. R. Danielson (Durham), H. Dannerbauer (University of Vienna, Austria), C. De Breuck (ESO), R. Decarli (MPIA), A. C. Edge (Durham), T. R. Greve (University College London, United Kingdom), K. K. Knudsen (Department of Earth and Space Sciences, Chalmers University of Technology, Onsala Space Observatory, Onsala, Sweden), K. M. Menten (Max-Planck-Institut f?r Radioastronomie, Bonn, Germany), H.?W. Rix (MPIA), E. Schinnerer (MPIA), J. M. Simpson (Durham), J. L. Wardlow (Department of Physics & Astronomy, University of California, Irvine, USA) та P. van der Werf (Leiden Observatory, Netherlands).

?вропейська П?вденна Обсерватор?я - це передова м?журядова астроном?чна орган?зац?я в ?вроп? та найб?льш продуктивна астроном?чна обсерватор?я св?ту. ?? п?дтриму? 15 кра?н: Австр?я, Бельг?я, Бразил?я, Чеська Республ?ка, Дан?я, Франц?я, Ф?нлянд?я, Н?меччина, ?тал?я, Н?дерланди, Португал?я, ?спан?я, Швец?я, Швейцар?я та Сполучене Корол?вство. ESO зд?йсню? ?н?ц?ативну програму, зосереджену на проектуванн?, буд?вництв? та експлуатац?? потужних наземних спостережних об'?кт?в, що дозволя? астрономам робити важлив? науков? в?дкриття. ESO також в?д?гра? пров?дну роль у сприянн? та орган?зац?? сп?вроб?тництва в астроном?чних досл?дженнях. ESO працю? на трьох ун?кальних, св?тового класу обсерватор?ях в Чил?: Ла С?лла, Паранал ? Чахнантор. На гор? Паранал, в ESO працю? Дуже Великий Телескоп - найб?льш передова в св?т? астроном?чна обсерватор?я видимого д?апазону та VISTA - найб?льший оглядовий телескоп в св?т?. ESO ? ?вропейським партнером просунутого астроном?чного рад?отелескопу ALMA, найб?льшого ?снуючого астроном?чного проекту.љВ даний час, ESO плану? 39 метровий ?вропейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближн?й ?Ч д?апазони), який стане "найб?льшим у св?т? оком у небо".

Посилання

• Research paper
• Photos of ALMA

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com

Jacqueline Hodge
Max-Planck-Institut f?r Astronomie
Heidelberg, Germany
Телефон: +49 6221 528 467
Email: hodge@mpia.de

Alexander Karim
Institute for Computational Cosmology, Durham University
Durham, United Kingdom
Телефон: +49 228 733658 (Christina Stein-Schmitz)
Email: alexander.karim@durham.ac.uk

Mark Swinbank
Institute for Computational Cosmology, Durham University
Durham, United Kingdom
Телефон: +44 191 334 3772 (Lindsay Borrero)
Email: a.m.swinbank@durham.ac.uk

Richard Hook
ESO, Public Information Officer
Garching bei M?nchen, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Ст?льниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Connect with ESO on social media

Переклад прес-рел?зу ESO eso1318.