eso1301uk — Науковий рел?з
ALMA пролива? св?тло на планетоутворююч? газов? струмен?
Видим? ознаки поток?в живлення газових планет-г?гант?в
2 с?чня 2013 р.
Астрономи, використавши Великий М?л?метрово-субм?л?метровий Масив Атакама (ALMA), вперше зустр?лись ?з ключовим етапом у процес? народження планет-г?гант?в. Величезн? струмен? газу прот?кають через прогалину у диску матер?? навколо молодо? зор?. Це перш? прям? спостереження таких поток?в, котр?, як це вважа?ться, створен? поглинанням газу г?гантськими планетами п?д час ?х зростання. Результат опубл?кований в журнал? Nature за 2 с?чня 2013 року.
М?жнародна група астроном?в досл?дила молоду зорю HD 142527, що на в?дстан? 450 св?тлових рок?в в?д Земл?, котра оточена диском ?з газу та косм?чного пилу - залишк?в хмари, ?з яко? утворилась зоря. Пиловий диск розд?лений на внутр?шню ? зовн?шню частину прогалиною, котра, як це вважають, була утворена нещодавн?м формуванням газових планет-г?гант?в, коли вони "розчищували" сво? орб?ти по м?р? обертання навколо зор?. Внутр?шн?й диск простира?ться в?д зор? до меж, екв?валентих орб?т? Сатурна у Сонячн?й систем?, у той час як зовн?шн?й диск почина?ться в?д в?дстан? приблизно у 14 раз?в дал?. Зовн?шн?й диск не оточую? зорю р?вном?рно, зам?сть цього, в?н ма? форму п?дкови, котра ймов?рно пов'язана ?з грав?тац?йним впливом в?д обертання планет-г?гант?в.
Зг?дно теор??, планети-г?ганти зростають, захоплюючи газ ?з зовн?шнього диску потоками, як? утворюють мости через прогалину в диску.
"Астрономи передбачали, що ц? потоки повинн? ?снувати, але це вперше, коли ми ?х змогли побачити безпосередньо",- говорить Саймон Казасус (Ун?верс?дад де Чил?, Чил?), оч?льник нового досл?дження. "Завдяки новому телескопу ALMA, ми змогли отримати прям? спостереження, щоб висв?тлити сучасн? теор?? утворення планет!".
Casassus та його група використовували ALMA, щоб подивитися на газ та косм?чний пил навколо зор?, спостер?гаючи др?дн?ш? детал? ?ще ближче до зор?, н?ж ?х можна було б побачити ?з попередн?ми под?бними телескопами. Спостереження ?з ALMA на субм?л?метрових довжинах хвиль також ? непроникливими до сл?пучого св?тла зор?, котре вплива? на ?нфрачервон? та оптичн? телескопи. Про прогалину у пиловому диску вже було в?домо, але вчен? також виявили дифузний газ, що у н?й залишився, та два щ?льних потоки газу, котр? через прогалину надходять ?з зовн?шнього диска у внутр?шн?й.
"Ми вважа?мо, що там ?сну? г?гантська планета, прихована всередин?, котра ? виклика? кожен ?з цих поток?в. Планети зростають, захоплюючи частину газу ?з зовн?шнього диску, але вони д?йсно неохайн? ?дц?: залишки ?х "ненажерливост?" та "?ж?" у внутр?шньому диску навколо зор?",- говорить Себастьян Перес, член команди ?з Ун?верситету Чил?.
Спостереження в?дпов?ли на ?нше питання про диск навколо HD 142527. Оск?льки центральна зоря все ще форму?ться, захоплюючи матер?ю ?з внутр?шнього диску, внутр?шн?й диск був би вже поглинений, якщо б в?н якимось чином не поповнювався. Вчен? виявили, що швидк?сть, ?з якою потоки залишковового газу надходять до внутр?шнього диску ? ц?лком достатн? для його поповнення та для забезпечення зростання зор?.
Ще одним в?дкриттям стало виявлення дифузного газу у прогалин?. "Астрономи давно шукали цей газ протягом тривалого часу, але дос? у нас були т?льки непрям? докази. Тепер ?з ALMA ми можемо бачити його безпосередньо",- поясню? Герр?т ван дер Плас, ?нший член команди ?з Ун?верситету Чил?.
Цей залишковий газ ? додатковим доказом того, що потоки таки викликан? планетами-г?гантами, а не ?ще б?льшими об'?ктами, такими як зоря-компаньйон. "Друга зоря розчистила б прогалину б?льше, не залишаючи залишкового газу. Вивчаючи к?льк?сть залишку газу, ми зможемо точно визначити масу об'?кт?в, котр? розчищують",-дода? Перес.
А як щодо самих планет? Казасус поясню?, що хоча команда не виявила ?х безпосередньо, його це не здивувало. "Ми шукали власне планети ?з найсучасн?шими ?нфрачервоними приладами на ?нших телескопах. Однак, ми оч?ку?мо, що ц? зростаюч? планети все ще глибоко занурен? в потоки газу, як? майже непрозор?. Тому може бути мало шанс?в для безпосереднього виявлення планет".
Тим не менш, астрономи прагнуть д?знатися б?льше про п?дозрюван? планети шляхом вивчення газових поток?в, а також дифузного газу. Телескоп ALMA знаходиться на стад?? буд?вництва ? ще не досяг свого повного потенц?алу. Коли воно завершиться, його "з?р" буде ?ще гостр?шим ? нов? спостереження поток?в можуть дозволити команд? визначити властивост? планет, у тому числ? ? ?х маси.
Детальн?ше
Дане досл?дження представлене у статт? "Flows of gas through a protoplanetary gap", що вийшла в журнал? Nature за 2 с?чня 2013.
Науково-досл?дна група у склад? S. Casassus (Universidad de Chile, Chile; Millennium Nucleus for Protoplanetary Disks ? Ministry of Economy, Chilean Government), G. van der Plas (Universidad de Chile, Chile), S. P?rez M. (Universidad de Chile, Chile), W. R. F. Dent (Joint ALMA Observatory, Chile; European Southern Observatory, Chile), E. Fomalont (NRAO, USA), J. Hagelberg (Observatoire de Gen?ve, Switzerland), A. Hales (Joint ALMA Observatory, Chile; NRAO, USA), A. Jord?n (Pontificia Universidad Cat?lica de Chile, Chile), D. Mawet (European Southern Observatory, Chile), F. M?nard (CNRS / INSU, France; Universidad de Chile, Chile; CNRS / UJF Grenoble, France), A. Wootten (NRAO, USA), D. Wilner (Harvard-Smithsonian Center for Astrophysics, USA), A. M. Hughes (U. C. Berkeley, USA), M. R. Schreiber (Universidad Valparaiso, Chile), J. H. Girard (European Southern Observatory, Chile), B. Ercolano (Ludwig-Maximillians-Universit?t, Germany), H. Canovas (Universidad Valparaiso, Chile), P. E. Rom?n (University of Chile, Chile), V, Salinas (Universidad de Chile, Chile).
Великий М?л?метрово-субм?л?метровий Масив Атакама (ALMA) ? м?жнародним астроном?чним об??ктом. В?н явля?ться партнерством ?вропи, П?вн?чно? Америки та Сх?дно? Аз?? у сп?впрац? з Республ?кою Чил?. ALMA в ?вроп? ф?нансу?ться ESO, в П?вн?чн?й Америц? - Нац?ональним Науковим Фондом США (NSF) у сп?впрац? з Нац?ональною Радою Досл?джень Канади (NRC) ? Нац?ональною Науковою Радою Тайваню (NSC), в Сх?дн?й Аз?? - Нац?ональними ?нститутами Природничих Наук (NINS) Япон?? в сп?впрац? з Академ??ю С?н?ца (AS) в Тайван?. Буд?вництво та управл?ння ALMA в?д ?мен? ?вропи проводить ESO, в?д ?мен? П?вн?чно? Америки - Нац?ональна Рад?оастроном?чна Обсерватор?я (NRAO), яка управля?ться корпоративною Асоц?ац??ю Ун?верситет?в (AUI), в?д ?мен? Сх?дно? Аз?? - Нац?ональна Астроном?чна Обсерватор?я Япон?? (NAOJ). Сп?льна Обсерватор?я ALMA (JAO) забезпечу? ?дине кер?вництво та управл?ння буд?вництвом, введення в експлуатац?ю та експлуатац?ю ALMA.
?вропейська П?вденна Обсерватор?я - це передова м?журядова астроном?чна орган?зац?я в ?вроп? та найб?льш продуктивна астроном?чна обсерватор?я св?ту. ?? п?дтриму? 15 кра?н: Австр?я, Бельг?я, Бразил?я, Чеська Республ?ка, Дан?я, Франц?я, Ф?нлянд?я, Н?меччина, ?тал?я, Н?дерланди, Португал?я, ?спан?я, Швец?я, Швейцар?я та Сполучене Корол?вство. ESO зд?йсню? ?н?ц?ативну програму, зосереджену на проектуванн?, буд?вництв? та експлуатац?? потужних наземних спостережних об'?кт?в, що дозволя? астрономам робити важлив? науков? в?дкриття. ESO також в?д?гра? пров?дну роль у сприянн? та орган?зац?? сп?вроб?тництва в астроном?чних досл?дженнях. ESO працю? на трьох ун?кальних, св?тового класу обсерватор?ях в Чил?: Ла С?лла, Паранал ? Чахнантор. На гор? Паранал, в ESO працю? Дуже Великий Телескоп - найб?льш передова в св?т? астроном?чна обсерватор?я видимого д?апазону та VISTA - найб?льший оглядовий телескоп в св?т?. ESO ? ?вропейським партнером просунутого астроном?чного рад?отелескопу ALMA, найб?льшого ?снуючого астроном?чного проекту.љВ даний час, ESO плану? 39 метровий ?вропейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближн?й ?Ч д?апазони), який стане "найб?льшим у св?т? оком у небо".
Посилання
- Research paper
- Simulation video of the streams and gap in a protoplanetary disc created by two planets. The view rotates to keep one of the planets in the same apparent position. Credit: S. Casassus et al.
- Simulation video of the stream and gap in a protoplanetary disc created by one planet. The view rotates to keep the planet in the same apparent position. Credit: S. Casassus et al.
- More about ALMA at ESO
- The Joint ALMA Observatory
Контакти
Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com
Simon Casassus
Universidad de Chile
Santiago, Chile
Телефон: +56 2 9771137
Email: scasassus@u.uchile.cl
Douglas Pierce-Price
ESO Public Information Officer
Garching, Germany
Телефон: +49 89 3200 6759
Email: dpiercep@eso.org
John Stoke
National Radio Astronomy Observatory (NRAO)
Charlottesville, USA
Телефон: +1 434 244 6816
Email: jstoke@nrao.edu
Про рел?з
Рел?з ?: | eso1301uk |
Назва: | HD 142527 |
Тип: | Milky Way : Star : Circumstellar Material : Disk : Protoplanetary |
Facility: | Atacama Large Millimeter/submillimeter Array |
Science data: | 2013Natur.493..191C |