eso1233uk — Фото-рел?з

"Ceci N?est Pas Une Pipe"

Дивна темна туманн?сть постала, як н?коли ран?ше

15 серпня 2012 р.

Так само, як Рене Магр?тт написав на сво?й знаменит?й картин? "Це не люлька", це також не люлька. Однак, на зображенн? частина величезно? темно? хмари м?жзоряного пилу на пр?звисько "Туманн?сть Люлька". Дане нове ? дуже докладне зображення небесного об??кту, що також в?домий як Barnard 59, було захоплене Камерою Широкого Поля на 2.2 м телескоп? MPG/ESO в обсерватор?? ESO Ла С?лла. За зб?гом обставин, це зображення з'явля?ться на 45-у р?чницю в?д дня смерт? художника.

Туманн?сть "Люлька" ? яскравим прикладом темно? туманност?. Спочатку астрономи вважали, що то д?лянки космосу, де нема з?рок. Але п?зн?ше було виявлено, що темн? туманност? насправд? складаються ?з хмар м?жзоряного пилу, наст?льки щ?льного, що в?н може затримувати св?тло в?д з?рок за ними. Туманн?сть "Люлька" добре вимальову?ться на багатому зоряному тл? поблизу центра Чумацького Шляху в суз?р'? Зм??носця.

Barnard 59 на зображенн? в?д Камери Широкого Поля на 2.2 м телескоп? MPG/ESO, ? "мундштуком" туманност? "Люлька" [1]. Ця химерна та складна темна туманн?сть перебува? на в?дстан? близько 600-700 св?тлових рок?в в?д Земл?.

?? названо на честь американського астронома Едуарда Емерсона Барнарда, який почав першим систематично ре?струвати темн? туманност? за допомогою довгих фотограф?чних експозиц?й та був одним ?з тих, хто визнав ?х пилову природу. Барнард каталог?зував у ц?лому 370 темних туманностей по всьому неб?. Будучи самобутньою людиною, в?н купив св?й перший будинок на призов? грош? в?д в?дкриття к?лькох комет. Барнард був видатним спостер?гачем ?з винятковим зором, хто зробив внесок у багато галузей астроном?? в к?нц? Х?Х ? початку ХХ стол?ть.

На перший погляд, Ваша увага швидше за все буде звернена до центру зображення, де покручен? темн? хмари трохи схож? на лапи величезного павука, котрий простягнувся через зоряне павутиння. Однак, невдовз? ви почнете пом?чати деяк? менш? подробиц?. Примарн? димчаст? утворення посередин? темно? д?лянки п?дсв?чен? новими зорями, котр? формуються. Зореутворення поширене в частинах космосу, як? м?стять щ?льн? молекулярн? хмари, так? як в темних туманностях. Пил ? газ будуть злипатись п?д д??ю сили тяж?ння, все б?льше та б?льше матер?? буде сконцентровано, аж поки не утвориться зоря. Однак, у пор?внянн? ?з под?бними д?лянками, у Barnard 59 ма? м?сце в?дносно небагате зореутворення ? там ще багато пилу.

Якщо ви подивитесь б?льш уважно, то можете виявити б?льше десятка крих?тних син?х, зелених ? червоних рисок, розкиданих по вс?й картин?. Це астеро?ди - шматки каменю ? металу по к?лька к?лометр?в за розм?рами, що обертаються навколо Сонця. Б?льш?сть ?з них лежать у пояс? астеро?д?в м?ж орб?тами Марса ? Юп?тера. Barnard 59 десь близько десяти м?льйон?в раз?в дал? в?д Земл?, н?ж ц? крих?тн? об'?кти [2].

? нарешт?, дивлячись на цей розк?шний гобелен небесних об'?кт?в, на хвилину зауважимо, що спостер?гаючи дану д?лянку неба ?з поверхн? Земл?, ми в змоз? затулити ?? великим пальцем простерто? руки незважаючи на те, що ?? реальний розм?р становить близько шести св?тлових рок?в на в?дстан? Barnard 59.

Прим?тки

[1] Вся туманн?сть "Люлька" склада?ться ?з Barnard 65, 66, 67 та 78 на додаток до Barnard 59. ?? можна легко побачити неозбро?ним оком на темному та чистому неб?, краще всього у п?вденних широтах, де вона п?д?йма?ться високо над обр??м.

[2] Оск?льки астеро?ди рухаються на тл? з?рок, то п?д час експозиц?й вони залишають на фото коротк? сл?ди. Дане зображення було створене ?з р?зних зн?мк?в, зроблених через к?лька р?зних кольорових ф?льтр?в у р?зний час. Тому р?знокол?рн? стежки також зм?щен? одна в?дносно друго?.

Детальн?ше

2012 р?к ознаменований 50-ю р?чницею заснування ?вропейсько? П?вденно? Обсерватор?? (ESO). ?ESO, ?вропейська П?вденна Обсерватор?я - це передова м?журядова астроном?чна орган?зац?я в ?вроп? та найб?льш продуктивна астроном?чна обсерватор?я св?ту. ?? п?дтриму? 15 кра?н: Австр?я, Бельг?я, Бразил?я, Чеська Республ?ка, Дан?я, Франц?я, Ф?нлянд?я, Н?меччина, ?тал?я, Н?дерланди, Португал?я, ?спан?я, Швец?я, Швейцар?я та Сполучене Корол?вство. ESO зд?йсню? ?н?ц?ативну програму, зосереджену на проектуванн?, буд?вництв? та експлуатац?? потужних наземних спостережних об'?кт?в, що дозволя? астрономам робити важлив? науков? в?дкриття. ESO також в?д?гра? пров?дну роль у сприянн? та орган?зац?? сп?вроб?тництва в астроном?чних досл?дженнях. ESO працю? на трьох ун?кальних, св?тового класу обсерватор?ях в Чил?: Ла С?лла, Паранал ? Чахнантор. На гор? Паранал, в ESO працю? Дуже Великий Телескоп - найб?льш передова в св?т? астроном?чна обсерватор?я видимого д?апазону та VISTA - найб?льший оглядовий телескоп в св?т?. ESO ? ?вропейським партнером просунутого астроном?чного рад?отелескопу ALMA, найб?льшого ?снуючого астроном?чного проекту.љВ даний час, ESO плану? 40 метрового класу ?вропейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближн?й ?Ч д?апазони), який стане "найб?льшим в св?т? оком у небо".

Посилання

• Photos of the MPG/ESO 2.2-metre Telescope
• Other photos taken with the MPG/ESO 2.2-metre Telescope
• Photos of La Silla

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com

Richard Hook
ESO, La Silla, Paranal, E-ELT & Survey Telescopes Press Officer
Garching bei M?nchen, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Ст?льниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Connect with ESO on social media

Переклад прес-рел?зу ESO eso1233.