eso1222uk — Фото-рел?з

ALMA зводить сво? "оч?" на Centaurus A

31 травня 2012 р.

Нове зображення центру сво?р?дно? галактики Centaurus A, зроблене при допомоз? Великого М?л?метрово-субм?л?метрового Масиву Атакама (ALMA), показу?, яким чином нова обсерватор?я ?з неперевершеною як?стю дозволя? астрономам бачити кр?зь непрозор? смуги пилу, що приховують галактичний центр. Нараз? ALMA в стан? розробки, але на ньому вже проводяться спостереження ?з циклу Ранньо? Науки, як на найпотужн?шому телескоп? у сво?му род?. Обсерватор?я щойно оголосила конкурс проектних пропозиц?й для наступного циклу спостережень, коли телескоп матиме б?льш широк? можливост?.

Centaurus A [1] - це величезна ел?птична рад?огалактика, тобто галактика, яка випром?ню? сильн? рад?охвил?. Вона ? найб?льш в?домою, а також безумовно найближчою до нас рад?огалактикою в неб? [2]. Тому Centaurus A спостер?га?ться ?з р?зними телескопами. ?? дуже яскраве ядро вм?щу? надмасивну чорну д?ру ?з масою близько в 100 м?льйон?в раз?в б?льшою, н?ж у Сонця.

У видимому св?тл?, характерною особлив?стю галактики ? темна смуга, що прихову? ?? центр (див., наприклад eso1221). Ця пилова стежка прита?ла за собою велик? обсяги газу, пилу та молодих з?рок. Ц? риси, поряд ?з сильним рад?овипром?нюванням, слугують доказом того, що Centaurus A ? результатом з?ткнення г?гантсько? ел?птично? галактики ?з меншою сп?ральною галактикою, залишки котро? й утворили пилову смугу.

Щоб бачити кр?зь пил центрально? смуги, астрономам потр?бно проводити спостереження на б?льш довгих хвилях св?тла. Нове зображення Centaurus A по?дну? в соб? спостереження на довжинах хвиль близько одного м?л?метра, проведен? ?з ALMA, та спостереження в ближньому ?нфрачервоному св?тл?. Таким чином, воно кр?зь пил нада? нам ч?ткий вигляд яскравого центру галактики.

Нов? спостереження в?д ALMA, котр? тут показан? зеленим та жовтим кольорами, виявили положення та рух хмар газу в галактиц?. Вони ? найб?льш ч?ткими та проникливими спостереженнями ?з числа под?бних. ALMA був налаштований на виявлення сигнал?в ?з ??довжиною хвил? близько 1.3 м?л?метри, котр? випром?нюються молекулами монооксиду вуглецю. Рух газу в галактиц? виклика? незначн? зм?ни ц??? довжини хвил? за рахунок ефекту Доплера [3]. На цьому зображенн? рух показано через зм?ну кольор?в. Св?тло-зелений зображу? рух газу у напрям? до нас, а помаранчевий зображу? газ, що в?д нас в?ддаля?ться. Ми бачимо, що газ л?воруч в?д центру руха?ться до нас в той час як газ праворуч в?д центру в?д нас в?ддаля?ться. Це св?дчить про те, що газ газ оберта?ться навколо галактики.

Спостереження в?д ALMA наклали на ближн? ?нфрачервоне зображення Centaurus A, отримане на ?нструмент? SOFI, встановленому на Телескоп? Ново? Технолог?? (NTT) ESO. Зображення обробляли за допомогою нов?тньо? техн?ки, котра видаля? ефект пилового маскування (eso0944). Ми бачимо ч?тке к?льце з?рок та скупчень, що золотаво сяють - ц? розтр?пан? залишки сп?рально? галактики, що була роз?рвана грав?тац?йним тяж?ння г?гантсько? ел?птично? галактики.

В?дпов?дност? м?ж к?льцем з?рок, котре побачив NTT в ?нфрачервоному св?тл?, та газом, заре?строваним ALMA на м?л?метрових хвилях, п?дкреслюють р?зн? аспекти под?бних структур в галактиц?. Ось приклад того, як спостереження за допомогою ?нших телескоп?в можуть доповнювати ц? нов? спостереження ?з ALMA.

Буд?вництво ALMA на плато Чахнантор в п?вн?чн?й частин? Чил? завершиться у 2013 роц?, коли 66 високоточних антен буде встановлено в повному обсяз?. Половина антен вже в робот? (див. ann12035). Перш? науков? спостереження ?з часткою антенною реш?ткою почалися в 2011 роц? (див. eso1137) ? вже дали в?дм?нн? результати (див., наприклад eso1216). Показан? тут спостереження Centaurus A ?з ALMA були проведен? в рамках введення в експлуатац?ю та фази науково? перев?рки телескопа.

ALMA ? м?жнародним астроном?чним об??ктом. В?н явля?ться партнерством ?вропи, П?вн?чно? Америки та Сх?дно? Аз?? у сп?впрац? з Республ?кою Чил?. ALMA в ?вроп? ф?нансу?ться ESO, в П?вн?чн?й Америц? - Нац?ональним Науковим Фондом США (NSF) у сп?впрац? з Нац?ональною Радою Досл?джень Канади (NRC) ? Нац?ональною Науковою Радою Тайваню (NSC), в Сх?дн?й Аз?? - Нац?ональними ?нститутами Природничих Наук (NINS) Япон?? в сп?впрац? з Академ??ю С?н?ца (AS) в Тайван?. Буд?вництво та управл?ння ALMA в?д ?мен? ?вропи проводить ESO, в?д ?мен? П?вн?чно? Америки - Нац?ональна Рад?оастроном?чна Обсерватор?я (NRAO), яка управля?ться корпоративною Асоц?ац??ю Ун?верситет?в (AUI), в?д ?мен? Сх?дно? Аз?? - Нац?ональна Астроном?чна Обсерватор?я Япон?? (NAOJ). Сп?льна Обсерватор?я ALMA (JAO) забезпечу? ?дине кер?вництво та управл?ння буд?вництвом, введення в експлуатац?ю та експлуатац?ю ALMA.

Прим?тки

[1] Ця галактика назива?ться Centaurus A, оск?льки вона була першим великим джерелом рад?охвиль, в?дкритим у суз?р'? Центавра в 1950 роц?. Вона також в?дома як NGC 5128. Галактика була в?дкрита англ?йським астрономом Джеймсом Данлопом 4 серпня 1826.

[2] Centaurus А знаходиться на в?дстан? близько 12 м?льйон?в св?тлових рок?в в?д Земл? в п?вденному суз?р'? Центавра.

[3] Ефект Доплера поляга? у зм?н? довжини хвил? хвил? для спостер?гача, що руха?ться в?дносно джерела хвил?. Молекули в газових косм?чних хмарах випром?нюють св?тло на ч?тко визначених довжинах хвиль ? тому рух цих хмар призводить до невеликих зм?н в довжинах прийнятих хвиль.

Детальн?ше

2012 р?к ознаменований 50-ю р?чницею заснування ?вропейсько? П?вденно? Обсерватор?? (ESO). ?ESO, ?вропейська П?вденна Обсерватор?я - це передова м?журядова астроном?чна орган?зац?я в ?вроп? та найб?льш продуктивна астроном?чна обсерватор?я св?ту. ?? п?дтриму? 15 кра?н: Австр?я, Бельг?я, Бразил?я, Чеська Республ?ка, Дан?я, Франц?я, Ф?нлянд?я, Н?меччина, ?тал?я, Н?дерланди, Португал?я, ?спан?я, Швец?я, Швейцар?я та Сполучене Корол?вство. ESO зд?йсню? ?н?ц?ативну програму, зосереджену на проектуванн?, буд?вництв? та експлуатац?? потужних наземних спостережних об'?кт?в, що дозволя? астрономам робити важлив? науков? в?дкриття. ESO також в?д?гра? пров?дну роль у сприянн? та орган?зац?? сп?вроб?тництва в астроном?чних досл?дженнях. ESO працю? на трьох ун?кальних, св?тового класу обсерватор?ях в Чил?: Ла С?лла, Паранал ? Чахнантор. На гор? Паранал, в ESO працю? Дуже Великий Телескоп - найб?льш передова в св?т? астроном?чна обсерватор?я видимого д?апазону та VISTA - найб?льший оглядовий телескоп в св?т?. ESO ? ?вропейським партнером просунутого астроном?чного рад?отелескопу ALMA, найб?льшого ?снуючого астроном?чного проекту.љВ даний час, ESO плану? 40 метрового класу ?вропейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближн?й ?Ч д?апазони), який стане "найб?льшим в св?т? оком в небо".