eso1220uk — Фото-рел?з

VISTA роздивля?ться величезну зоряну кулю

9 травня 2012 р.

Нове зображення Messier 55 в?д оглядового ?нфрачервоного телескопа VISTA (ESO) показу? десятки тисяч з?рок, котр? з?юрмилися, наче р?й бдж?л. Кр?м того, що ц? зор? "упакован?" у в?дносно невеликому простор?, вони також ? одними ?з найстар?ших у Всесв?т?. Астрономи вивчають Messier 55 та ?нш? под?бн? стар? об'?кти, зван? кульовими скупченнями, щоб д?знатися, як розвиваються галактики та як стар?ють зор?.

Кульов? скупчення утримуються в межах виразно? сферично? форми через д?ю сили тяж?ння. В Messier 55 зор? перебувають у надзвичайно т?сн?й компан??: приблизно 100 000 з?рок не виходять за меж? сфери д?аметром усього близько в 25 раз?в б?льше в?дстан? в?д Сонця до найближчо? зоряно? системи Альфа Центавра.

Близько 160 кульових скупчень були пом?чен? в оточенн? нашо? галактики Чумацького Шляху, в основному навколо ?? опуклого центру. Недавно було оголошено про в?дкриття двох нових скупчень при допомоз? телескопа VISTA (eso1141). Найб?льш? галактики можуть мати навколо себе тисяч? под?бних зоряних скупчень.

Спостереження з?рок у кульових скупченнях показують, що вони устворились ?з одн??? газово? хмари за в?дносно короткий пром?жок часу десь приблизно б?льше 10 м?льярд?в рок?в тому. У цей пер?од становлення, що мав м?сце через к?лька м?льярд?в рок?в п?сля Великого Вибуху, майже вс?м наявним газом був водень - найпрост?ший, найлегший та найпоширен?ший у Всесв?т?: поряд ?з ним була деяка к?льк?сть гел?ю та набагато менша к?льк?сть б?льш важких х?м?чних елемент?в, таких як кисень та азот.

Будучи в основному ?з водню, зор? в кульових скупченнях в?др?зняються в?д тих, що народилися в б?льш п?зн?х епохах як наше Сонце, бо у склад? останн?х присутн? б?льш важк? елементи, утворен? в попередн?х покол?ннях з?рок. Сонце запалало близько 4,6 м?льярда рок?в тому, через що його в?к становить половину в?ку старих з?рок в б?льшост? кульових скупчень. Х?м?чний склад хмари, ?з яко? утворилося Сонце, в?дображено в поширеност? елемент?в, що знаходяться по вс?й Сонячн?й систем? - в астеро?дах, на планетах та в наших власних т?лах.

Спостер?гач? неба можуть знайти Messier 55 у суз?р'? Стр?льця. Це особливо велике скупчення на вигляд майже дв? третини видимого розм?ру повного М?сяця, тому його зовс?м не важко побачити у невеликий телескоп, не зважаючи на те, що воно перебува? на в?дстан? близько 17 000 св?тлових рок?в в?д Земл?.

Французький астроном Н?коля Лу? де Лакайль вперше задокументував дане зоряне скупчення десь у 1752 роц?, а близько 26 рок?в по тому ?нший французький астроном Шарль Мессь? зан?с дане скупчення у св?й знаменитий астроном?чний каталог п?д номером 55. Об'?кт також зазначено як NGC 6809 в New General Catalogue - часто цитованому б?льш великому астроном?чному каталоз?, створеному в к?нц? дев'ятнадцятого стол?ття.

Дане нове зображення було одержане в ?нфрачервоному св?тл? при допомоз? 4.1 м Оптичного та ?нфрачервоного Оглядового Телескопа для Астроном?? (VISTA, eso0949) в обсерватор?? ESO Паранал, котра в п?вн?чн?й частин? Чил?.

Так само, як зор? в Messier 55, даний образ в?д VISTA також захопив багато галактик далеко за межами скупчення. Особливо пом?тна сп?ральна галактика (помаранчевого кольору), котру видно ?з ребра прав?ше та вище в?д центру зображення.

Детальн?ше

2012 р?к ознаменований 50-ю р?чницею заснування ?вропейсько? П?вденно? Обсерватор?? (ESO).?ESO, ?вропейська П?вденна Обсерватор?я - це передова м?журядова астроном?чна орган?зац?я в ?вроп? та найб?льш продуктивна астроном?чна обсерватор?я св?ту. ?? п?дтриму? 15 кра?н: Австр?я, Бельг?я, Бразил?я, Чеська Республ?ка, Дан?я, Франц?я, Ф?нлянд?я, Н?меччина, ?тал?я, Н?дерланди, Португал?я, ?спан?я, Швец?я, Швейцар?я та Сполучене Корол?вство. ESO зд?йсню? ?н?ц?ативну програму, зосереджену на проектуванн?, буд?вництв? та експлуатац?? потужних наземних спостережних об'?кт?в, що дозволя? астрономам робити важлив? науков? в?дкриття. ESO також в?д?гра? пров?дну роль у сприянн? та орган?зац?? сп?вроб?тництва в астроном?чних досл?дженнях. ESO працю? на трьох ун?кальних, св?тового класу обсерватор?ях в Чил?: Ла С?лла, Паранал ? Чахнантор. На гор? Паранал, в ESO працю? Дуже Великий Телескоп - найб?льш передова в св?т? астроном?чна обсерватор?я видимого д?апазону та VISTA - найб?льший оглядовий телескоп в св?т?. ESO ? ?вропейським партнером просунутого астроном?чного рад?отелескопу ALMA, найб?льшого ?снуючого астроном?чного проекту.љВ даний час, ESO плану? 40 метрового класу ?вропейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближн?й ?Ч д?апазони), який стане "найб?льшим в св?т? оком в небо".

Посилання

• Photos of VISTAљ
• Image of other objects from VISTA

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com

Richard Hook
ESO, La Silla, Paranal, E-ELT and Survey Telescopes Public Information Officer
Garching bei M?nchen, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Ст?льниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Connect with ESO on social media

Переклад прес-рел?зу ESO eso1220.