eso1210uk — Науковий рел?з

VLT знову в?дкрива? життя на Земл?

спостер?гаючи М?сяць

29 лютого 2012 р.

Спостер?гаючи М?сяць в дуже Великий Телескоп ESO, астрономи знайшли докази життя у Всесв?т?, а саме на Земл?. Пошук життя на наш?й планет? може здатися н?сен?тницею, але справа в ?ншому: новий п?дх?д м?жнародно? групи астроном?в може привести до майбутн?х в?дкритт?в життя десь у Всесв?т?. Результати досл?джень з?являться у статт? в журнал? Nature за 1 березня 2012 р.

?Ми п?шли на хитр?сть, щоб спостер?гати Землю, наче вона була б екзопланетою: для цього ми використали таке природне явище, як "попелясте" сяйво М?сяця",- каже Майкл Стерц?к (ESO), пров?дний автор статт? [1]. ?Сонце осв?тлю? Землю, а пот?м св?тло в?д не? в?дбива?ться до поверхн? М?сяця. М?сячна поверхня д?? наче велетенське дзеркало, повторно в?дбиваючи св?тло в?д Земл? ?знову до нас. Саме його ми ? спостер?гали ?з VLT.?

Астрономи досл?дили слабке попелясте св?тло у пошуках знак?в, котр? св?дчать про певн? по?днання газ?в в атмосфер? Земл? [2], як? ? явними св?доцтвами орган?чного життя. Цей метод встановлю? Землю в якост? ор??нтиру для майбутн?х пошук?в життя на планетах за межами нашо? Сонячно? системи.

Ознаки життя або ж "б?осигнатури", важко знайти традиц?йними методами, але наукова група стала першопрох?дцем ново? техн?ки спостережень, яка ? б?льш чутливою. Зам?сть того, щоб просто спостер?гати за яскрав?стю в?дображеного св?тла в р?зних кольорах, науковц? також досл?дили його поляризац?ю [3], використавши метод спектрополяриметр??. Застосувавши дану техн?ку для спостережень попелястого сяйва через VLT, б?осигнатури у в?дбитому в?д Земл? св?тла проявились дуже ч?тко.

Сп?вавтор досл?дження Стефано Баньюло (Обсерватор?я Арма, П?вн?чна ?рланд?я, Великобритан?я) поясню? переваги: "Св?тло далеко? екзопланети пригн?чене блиском ?? зор?, через що його дуже важко анал?зувати. Це трохи схоже на спробу вивчити порошинку поруч ?з потужною лампою розжарювання. Але св?тло, в?дбите в?д планети ? поляризованим в той час як св?тло в?д зор? н?. Ось так поляриметричн? методи допомагають нам вид?лити слабке в?дбите св?тло екзопланети в?д сл?пучого сяйва зор?".

Досл?джувалися як кол?р так ? ступ?нь поляризац?? св?тла в?д Земл? п?сля його в?дбиття в?д М?сяця, так наче б це св?тло виходило в?д екзопланети. Науковцям вдалося вивести, що атмосфера Земл? ?љчастково захмарена, що частина ?? поверхн? покрита океанами, а найголовн?ше те, що на планет? присутня рослинн?сть. Вони нав?ть змогли виявити зм?ни в хмарност? та к?льк?сть рослинност? в р?зних випадках в залежност? в?д того, св?тло в?д яких частин Земл? в?дображав М?сяць.

"Пошуки життя за межами Сонячно? системи залежать в?д двох речей: чи взагал? воно там ?сну?, та чи ? у нас техн?чна можлив?сть його виявлення",- дода? сп?вавтор статт? Енр?к Палле (?нститут Астроф?зики, о.Тенер?фе, ?спан?я). "Дана робота ? важливим кроком на шляху до досягнення ц??? можливост?".

"Спектрополяриметр?я в к?нцевому п?дсумку може пов?домити нам, чи мав м?сце десь у Всесв?т? розвиток простих рослинних форм життя на основ? процес?в фотосинтезу",- уклада? Стерц?к. "Але ми, безумовно, не шука?мо н? малих зелених чолов?чк?в, н? ознак розумного життя."

Телескопи наступного покол?ння, так? як E-ELT (?вропейський Надзвичайно Великий Телескоп), ц?лком можуть принести нам надзвичайн? новини про те, що Земля не ?диним нос??м життя на просторах Космосу.

Прим?тки

[1] Попелясте св?тло М?сяця, яке ?нод? називають "старий М?сяць в об?ймах нового", можна легко побачити неозбро?ним оком, а ще краще за ним спостер?гати в б?нокль. Його найкраще видно, коли М?сяць вигляда? наче тонкий серпик близько трьох дн?в до або п?сля молодика. Тод? окр?мљ яскравого серпика також видно ?ншу частину М?сяця, тьмяно осв?тлену сяйвои в?д Земл?.

[2] В атмосфер? Земл? основн? гази, котр? виникли в результат? б?олог?чних процес?в - це кисень, озон, метан та вуглекислий газ. Але вс? вони можуть виникнути природно в атмосфер? планети ? без присутност? життя. Б?осигнатурами ? одночасна присутн?сть цих газ?в в к?лькостях, як? сум?сн? т?льки ?з наявн?стю життя. Якби життя раптово зникло ? ц? гази б?льше б не поповнювалися, то вони б х?м?чно прореагували та рекомб?нували. Деяк? ?з них швидко б зникли, а разом ?з ними зникли б ? характерн? б?олог?чн? сигнатури.

[3]љ Компоненти електричного ? магн?тного пол?в поляризованого св?тла мають специф?чну спрямован?сть. В неполяризованому св?тл? ц? ор??нтац?? ? випадковими ? не мають переважного напрямку. Цю особлив?сть поляризованого св?тла використовуються в деяких 3D-к?нотеатрах: кадри зображення, зроблен? по-р?зному у поляризованому св?тл?, направляються в наш? л?в? та прав? оч? через поляризац?йн? ф?льтри в спец?альних окулярах. Досл?дники вим?ряли поляризац?ю за допомогою спец?ального ?нтсрументального режиму FORS2 на VLT.

Детальн?ше

Дане досл?дження було представлене у статт? ?Biosignatures as revealed by spectropolarimetry of Earthshine?, by M. Sterzik et al. котра вийде в журнал? Nature за 1 березня 2012.

Науково-досл?дна група у склад? Michael F. Sterzik (ESO, Chile), Stefano Bagnulo (Armagh Observatory, Northern Ireland, UK) та Enric Palle (Instituto de Astrofisica de Canarias, Tenerife, Spain).

2012 р?к ознаменований 50-ю р?чницею заснування ?вропейсько? П?вденно? Обсерватор?? (ESO).?ESO, ?вропейська П?вденна Обсерватор?я - це передова м?журядова астроном?чна орган?зац?я в ?вроп? та найб?льш продуктивна астроном?чна обсерватор?я св?ту. ?? п?дтриму? 15 кра?н: Австр?я, Бельг?я, Бразил?я, Чеська Республ?ка, Дан?я, Франц?я, Ф?нлянд?я, Н?меччина, ?тал?я, Н?дерланди, Португал?я, ?спан?я, Швец?я, Швейцар?я та Сполучене Корол?вство. ESO зд?йсню? ?н?ц?ативну програму, зосереджену на проектуванн?, буд?вництв? та експлуатац?? потужних наземних спостережних об'?кт?в, що дозволя? астрономам робити важлив? науков? в?дкриття. ESO також в?д?гра? пров?дну роль у сприянн? та орган?зац?? сп?вроб?тництва в астроном?чних досл?дженнях. ESO працю? на трьох ун?кальних, св?тового класу обсерватор?ях в Чил?: Ла С?лла, Паранал ? Чахнантор. На гор? Паранал, в ESO працю? Дуже Великий Телескоп - найб?льш передова в св?т? астроном?чна обсерватор?я видимого д?апазону та VISTA - найб?льший оглядовий телескоп в св?т?. ESO ? ?вропейським партнером просунутого астроном?чного рад?отелескопу ALMA, найб?льшого ?снуючого астроном?чного проекту.

В даний час, ESO плану? 40 метрового класу ?вропейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближн?й ?Ч д?апазони), який стане "найб?льшим в св?т? оком в небо".

Посилання

• Research paper: Nature paper
• Photos of the VLT

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com

Michael Sterzik
ESO
Santiago, Chile
Телефон: +56 55 43 5216
Ст?льниковий: +56 9 8819 3424
Email: msterzik@eso.org

Stefano Bagnulo
Armagh Observatory
UK
Телефон: +44 2837 522928
Email: sba@arm.ac.uk

Enric Palle
Instituto de Astrofisica de Canarias
Tenerife, Spain
Телефон: +34 922 60 + Ext. 5268
Email: epalle@iac.es

Richard Hook
ESO, La Silla, Paranal, E-ELT & Survey Telescopes Press Officer
Garching bei M?nchen, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Ст?льниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Connect with ESO on social media

Переклад прес-рел?зу ESO eso1210.