eso1208uk — Фото-рел?з

VLT одержу? найб?льш детальне ?нфрачервоне зображення туманност? К?ля

8 лютого 2012 р.

Дуже Великий Телескоп ESO передав нам нараз? найдетальн?ше ?нфрачервоне зображення зоряних ясел в туманност? К?ля. Явлено багато ран?ше прихованих подробиць, розкиданих по усьому цьому чудовому небесному кра?виду ?з косм?чного газу, пилу та молодих з?рок. Це одне ?з найб?льш захоплюючих зображень ?з числа коли-небудь створених при допомоз? VLT.

Глибоко в серц? п?вденно? частини Чумацького Шляху знаходяться зорян? ясла, що називаються туманн?стю К?ля. Вони розташован? на в?дстан? близько 7500 св?тлових рок?в в?д Земл? в суз?р'? К?ля [1]. Ця хмара сяючого газу та пилу ? одним з найближчих до Земл? ?нкубатор?в дуже масивних з?рок ? включа? в себе к?лька найб?льш яскравих ? найб?льш масивних з?рок ?з числа в?домих. Одна ?з них, та?мнича та украй нестаб?льна зоря Ета К?ля, була другою за яскрав?стю зорею на всьому н?чному неб? протягом дек?лькох рок?в в 40-х роках XIX cт.Ц?лком ймов?рно, що вона вибухне як наднова в найближчому майбутньому (за астроном?чними м?рками). Туманн?сть К?ля ? ?деальною лаборатор??ю для астроном?в, що вивчають активне зореутворення та початок життя з?рок.

Хоча ця туманн?сть вигляда? привабливо на зображеннях у звичайному видимому св?тл? (eso0905), багато ?? та?мниць прихован? за густими хмарами пилу. Щоб проникнути за цю зав?су, ?вропейська група астроном?в на чол? з Томасом Прейб?шом (Ун?верситетська обсерватор?я, Мюнхен, Н?меччина), використала силу Дуже Великого Телескопа ESO, котра себе проявила через чутливу ?нфрачервону камеру ?з назвою HAWK-I [2].

Сотн? окремих зображень були об'?днан?, щоб створити дану картину, яка ? найб?льш детальною ?нфрачервоною моза?кою туманност? та одним ?з ефектних зображень, коли-небудь створених ?з даними в?д VLT. Вона показу? нам не т?льки яскрав? масивн? зор?, а й сотн? тисяч набагато слабк?ших з?рок [3], як? ран?ше були невидимими.

Сл?пуча з?рка Ета К?ля знаходиться в л?вому нижньому кутку нового зображення. Вона перебува? в оточенн? хмар газу, котр? сяють п?д натиском жорсткого ультраф?олетового випром?нювання. На картин? ? також багато компактних згустк?в темно? матер??, як? залишаються непрозорими нав?ть в ?нфрачервоному д?апазон?. Це пилов? кокони, в яких утворюються нов? зор?.

За останн? к?лька м?льйон?в рок?в, дана частина неба сформувала велику к?льк?сть з?рок як окремих, так ? в скупченнях. Яскраве зоряне скупчення недалеко в?д центру зображення назива?ться Трамплер 14. Хоча цей об'?кт добре видно у видимому св?тл?, на нашому ?нфрачервоному зображенн? в ньому можна побачити багато ?нших слабк?ших з?рок. А на л?в?й сторон? видно малу концентрац?ю жовтих з?рок. Дане угрупування вперше було побачене на цих нових даних в?д VLT, оск?льки ц? з?рки не взагал? не видно у видимому св?тл?. Це лише один ?з багатьох нових об'?ктах, виявлених вперше на ц?й захоплююч?й панорам?.

Прим?тки

[1] Суз?р'я К?ль веде сво? походження в?д м?фолог?чного корабля Арго, на якому Ясон ?з аргонавтами зд?йснили чимало подвиг?в.

[2] Пилов? д?лянки космосу поглинають та розс?юють короткохвильове син? св?тло сильн?ше, н?ж довгохвильове червоне. Даний ефект також поясню?, чому п?д час заходу Сонце ста? червоним, а особливо коли атмосфера запилена. В деяких пилових д?лянках космосу, зокрема в зонах зореутворення под?бних до туманност? К?ля, даний ефект наст?льки сильний, що видиме св?тло поглина?ться повнстю. Астрономи подолати цю проблему шляхом спостереження в ?нфрачервоному д?апазон? за допомогою спец?альних камер, таких як HAWK-I на VLT ESO або ?з Оглядовим ?нфрачервоним Телескопом VISTA.

[3] Одн??ю з основних ц?лей астроном?в ? пошук з?рок у ц?й частин? неба, як? були б були набагато слабк?ш? та менш масивн?, н?ж Сонце. Зображення також досить глибоке, щоб виявити молод? коричнев? карлики.

Детальн?ше

2012 р?к ознаменований 50-ю р?чницею заснування ?вропейсько? П?вденно? Обсерватор?? (ESO).
ESO, ?вропейська П?вденна Обсерватор?я - це передова м?журядова астроном?чна орган?зац?я в ?вроп? та найб?льш продуктивна астроном?чна обсерватор?я св?ту. ?? п?дтриму? 15 кра?н: Австр?я, Бельг?я, Бразил?я, Чеська Республ?ка, Дан?я, Франц?я, Ф?нлянд?я, Н?меччина, ?тал?я, Н?дерланди, Португал?я, ?спан?я, Швец?я, Швейцар?я та Сполучене Корол?вство. ESO зд?йсню? ?н?ц?ативну програму, зосереджену на проектуванн?, буд?вництв? та експлуатац?? потужних наземних спостережних об'?кт?в, що дозволя? астрономам робити важлив? науков? в?дкриття. ESO також в?д?гра? пров?дну роль у сприянн? та орган?зац?? сп?вроб?тництва в астроном?чних досл?дженнях. ESO працю? на трьох ун?кальних, св?тового класу обсерватор?ях в Чил?: Ла С?лла, Паранал ? Чахнантор. На гор? Паранал, в ESO працю? Дуже Великий Телескоп - найб?льш передова в св?т? астроном?чна обсерватор?я видимого д?апазону та VISTA - найб?льший оглядовий телескоп в св?т?. ESO ? ?вропейським партнером просунутого астроном?чного рад?отелескопу ALMA, найб?льшого ?снуючого астроном?чного проекту.

В даний час, ESO плану? 40 метрового класу ?вропейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближн?й ?Ч д?апазони), який стане "найб?льшим в св?т? оком в небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com

Thomas Preibisch
University Observatory Munich/Ludwig-Maximilians-University
Munich, Germany
Телефон: +49 89 2180 6016
Email: preibisch@usm.uni-muenchen.de

Richard Hook
ESO, La Silla, Paranal, E-ELT and Survey Telescopes Public Information Officer
Garching bei M?nchen, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Ст?льниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Connect with ESO on social media

Переклад прес-рел?зу ESO eso1208.