eso1137uk — Орган?зац?йний рел?з

ALMA в?дкрива? оч?

Найпотужн?ший в св?т? м?л?метрово-субм?л?метровий телескоп готовий до роботи. Перша картина космосу в?д нього.

3 жовтня 2011 р.

Великий М?л?метровий та субм?л?метровий Масив Атакама (ALMA) - найскладн?ша в ?стор?? людства наземна астроном?чна обсерватор?я, оф?ц?йно в?дкрита для астроном?в! Але найперше опубл?коване зображення в?д цього телескопа, котрий все ще на стад?? буд?вництва, в?дкрива? перед нами Всесв?т, котрий недосяжний для вс?х оптичних на ?нфрачервоних телескоп?в. Тисяч? науковц?в з усього св?ту змагалися, щоб бути в числ? перших досл?дник?в у справ? вивчення одних ?з найдальших, найтемн?ших, найхолодн?ших та найб?льш сокровенних та?мниць космосу ?з цим новим астроном?чним ?нструментом.

На даний час, близько третини рад?оантен ALMA, ?з ?х загально? к?лькост? 66 одиниць, в?докремлен? в?дстанями лишень в 125 метр?в, а не 16 км максимумом, становлять зростаючу антенну реш?тку на плато Чахнантор (5000 м висоти), котре у п?вн?чному Ч?л?. ? тим не менше, нав?ть у процес? буд?вництва ALMA став найкращим љу сво?му род? телескопом, про що св?дчить надзвичайне число астроном?в, як? зробили запит на час для спостережень з ALMA.

"Нав?ть на ц?й дуже ранн?й стад?? ALMA вже перевершу? вс? ?нш? субм?л?метров? антенн? реш?тки. Досягнення цього рубежу ? даниною вражаючих зусиль багатьох вчених та ?нженер?в ?з кра?н-партнер?в ALMA по всьому св?ту, як? зробили це можливим", сказав Т?м де Зеу, Генеральний Директор ESO - ?вропейського партнера в проект? ALMA.

ALMA спостер?га? Всесв?т у св?тл? м?л?метрових та субм?л?метрових довжин хвиль, котр? приблизно в тисячу раз?в довш? в?д довжин хвиль видимого св?тла. Використання цих довших хвиль дозволя? астрономам вивчати дуже холодн? косм?чн? об'?кти, як то: щ?льн? хмари косм?чного газу та пилу, з яких утворюються з?рки та планети, а також дуже далек? об'?кти раннього Всесв?ту.

ALMA у сво?й основ? в?др?зня?ться в?д оптичних та ?нфрачервоних телескоп?в. Це масив пов'язаних м?ж собою антен (?накше кажучи - антенна реш?тка), котр? д?ють, як ?диний г?гантський телескоп, який прийма? набагато довш? довжини хвиль, н?ж у видимого св?тла. Тому зображення в?д нього виглядають ц?лком ?накше, на в?дм?ну в?д б?льш звичних фотограф?й космосу.

Робоча група ALMA, протягом останн?х дек?лькох м?сяц?в, була зайнята випробовуваннями систем обсерватор?? в рамках п?дготовки до першого кола наукових спостережень, в?домого як "Рання Наука" (Early Science). Одним з результат?в цих випробувань ? перше зображення, одержане з ALMA, хоча ще ? далеке в?д можливостей швидко зростаючого телескопа. Б?льш?сть спостережень, використаних для створення цього образу галактик "Антени" були зроблен? з використанням т?льки дванадцяти антен, що працюють разом. Це набагато менше, н?ж буде використано для перших наукових спостережень. Кр?м того, антени розм?щен? набагато ближче одна до одно?, н?ж при наукових спостереженнях. Обидва ц? фактори роблять нове зображення т?льки пробою того, що ма? прийти. Так як обсерватор?я зроста?, то ч?тк?сть, ефективн?сть та як?сть ?? спостережень також р?зко зросте, коли б?льше антен стають доступними по м?р? зб?льшення розм?р?в антенно? реш?тки [1].

Галактики "Антена" - то пара галактик ?з р?зко викривленими формами, через процеси ?х з?штовхування. Хоча видиме св?тло показу? нам з?рки в галактиках, зображення в?д ALMA розкрива? те, що не можна побачити у видимому св?тл?: хмари щ?льного холодного газу, з яких формуються нов? з?рки [2]. Це найкраще зображення ц??? галактично? пари, ?з коли-небудь одержаних на м?л?метрових довжинах хвиль.

Масивн? концентрац?? газу знайден? не т?льки в серцях двох галактик, а й в хаотично? област?, де вони стикаються. Тут загальна к?льк?сть газу в м?льярди раз?в б?льша за масу нашого Сонця. То багате джерело речовини для майбутн?х покол?нь з?рок. Спостереження, под?бн? до цих, в?дкривають нове в?кно в субм?л?метровий Всесв?т. Вони матимуть житт?во важливе значення, допомагаючи нам зрозум?ти, як галактичн? з?ткнення можуть викликати народження нових з?рок. Це лише один приклад того, як ALMA показу? частини Всесв?ту, котр? неможливо побачити через оптичн? та ?нфрачервон? телескопи.

ALMA зм?г прийняти т?льки близько сотн?, або б?ля того, проект?в для перших дев'яти м?сяц?в фази "Ранньо? Науки". Проте за останн? к?лька м?сяц?в, повн? натхнення астрономи з усього св?ту, представили понад 900 спостережних пропозиц?й. Це в дев'ять раз?в перевищу? робочий р?вень ? ? рекордом для телескопа. Усп?шн? проекти були обран? на основ? ?х науково? г?дност?, ?х рег?онального р?знома?ття та в?дпов?дност? до основних наукових ц?лей ALMA.

"Ми живемо в ?сторичний для науки, зокрема для астроном??, момент, а можливо також ? для еволюц?? людства, бо почина?мо використовувати найб?льшу на даний момент обсерватор?ю, котра ?ще на стад?? буд?вництва", сказав Thijs de Graauw, Директор ALMA.

Одним ?з проект?в, обраних для спостережень в фаз? "Ранньо? Науки" ?з ALMA, був в?д Давида В?льнера ?з Гарвардсько-См?тсон?вського Центру Астроф?зики в Кембридж? (штат Массачусетс, США). В?льнер сказав: "Моя команда полю? за першоосновами Сонячно? системи, а ALMA однозначно споряджена для ?х виявлення."

Об??ктом уваги його групи ? з?рка AU Microscopii, котра знаходиться на в?дстан? 33 св?тлових рок?в в?д Земл?, в?ком всього 1% в?д в?ку Сонця. "Ми будемо використовувати ALMA для отримання зображень "к?льця народження" планетозималей, як?, як це ми вважа?мо, обертаються навколо ц??? молодо? з?рки. Однак, т?льки з ALMA ми можемо спод?ватися виявити згустки в цих запорошених астеро?дних поясах, котр? можуть вказувати на наявн?сть поки що невидимих ??планет". В?льнер ? його команда будуть обм?нюватися сво?ми даними з ?вропейською досл?дною групою, яка також забажала час для спостережень ?з ALMA ц??? близько? з?рки, оточено? пиловим к?льцем.

Будь-як? пошуки придатних для життя планет навколо ?нших з?рок часто починаються ?з пошук?в води в тих далеких сонячних системах. Диски скелястих уламк?в, ро? пилу, газу та кам?ння навколо з?рок також п?дозрюються на вм?ст скелястих льодяних шматк?в замерзло? води, газу, ба нав?ть орган?чних молекул - астрох?м?? життя.

Simon Casassus ?з Чил?йського Ун?верситету та його команда будуть використовувати ALMA для спостережень газопилового диску навколо HD 142527 - молодо? з?рки, яка знаходиться на в?дстан? 400 св?тлових рок?в в?д Земл?. "Пиловий диск навколо ц??? з?рки ма? дуже велику прогалину, котра ймов?рно була утворена формуванням планет-г?гант?в", сказав Casassus. "Поза прогалиною диск м?стить достатньо газу для утворення близько дюжини планет розм?ром з Юп?тер. Усередин? прогалини, молод? газопод?бн? планети-г?ганти можуть перебувати на стад?? формування, якщо там присутн? газопод?бн? матер?али". Спостереження ?з ALMA будуть вим?рювати масу та ф?зичн? умови газу у внутр?шн?х зонах прогалини. "Таким чином, ALMA да? нам можлив?сть спостер?гати формування планет, або ж останн? фази", сказав Casassus.

?ще дал?, на в?дстан? 26 000 св?тлових рок?в в?д нас, у центр? нашо? галактики перебува? Sagittarius A* - надмасивна чорна д?ра, котра в чотири м?льйони раз?в перевищу? масу нашого Сонця. Газ та пил приховують ?? в?д наших оптичних телескоп?в. Однак, ALMA налаштований бачити кр?зь галактичний морок ? да? нам дражлив? види Sagittarius A*.

Хейно Фальке, астроном ?з Radboud University Nijmegen (Н?дерланди), сказав: "ALMA дозволить нам спостер?гати спалахи св?тла, навколо ц??? надмасивно? чорно? д?ри та отримати зображення хмар газу, захоплених ?? величезним тяж?нням. Це дозволить нам вивчити звички живлення цього монстра. Ми вважа?мо, що частина газу може вирватися з пастки з? швидк?стю, близькою до швидкост? св?тла".

Под?бно до чорних контур?в в дитячих книжках-розмальовках, косм?чний пил та холодний газ окреслюють структуру усередин? галактик, нав?ть якщо ми не можемо ясно бачити т? галактики. На зовн?шн?х околицях нашого видимого Всесв?ту, лежать та?мнич? галактики з? спалахом зореутворення, яскрав? острови спок?йного темного космосу. ALMA буде полювати за холодним газом та пилом, в?дстежуючи його аж до к?лькох сотень м?льйон?в рок?в п?сля Великого Вибуху - до тих час?в, котр? астрономи називають "косм?чним св?танком".

Масам? Оуч? з Ток?йського Ун?верситету (Япон?я) буде використовувати ALMA, щоб спостер?гати "Х?м?ко" - дуже далеку галактику, оточену г?гантською яскравою туманн?стю, котра щороку утворю? з?рок ?з загальною масою не менше 100 сонячних. "?нш? телескопи не можуть нам показати, чому "Х?м?ко" наст?льки яскрава ? як вона утворила таку величезну гарячу туманн?сть, коли весь навколишн?й древн?й Всесв?т довол? темний та спок?йний", говорить Оуч?. "ALMA може показати нам холодний газ в глибинах зореутворення туманност? "Х?м?ко", допомогти у в?дстеженн? внутр?шн?х рух?в та активност?. В к?нц? к?нц?в, ми зможемо побачити, як галактики почали формуватися в часи косм?чного "св?танку".

На протяз? фази спостережень "Рання Наука", ALMA перебуватиме на стад?? свого буд?вництва в чил?йських Андах, високо на в?ддаленому плато Чахнантор в сувор?й пустел? Атакама. Кожна нова кл?матично захищена антена буде при?днуватися до масиву та буде п?д??днана за допомогою волоконно-оптичних кабел?в. Зображення в?д кожно? далеко? антени збираються в одне велике зображення одними з найб?льших у св?т? суперкомп'ютер?в спец?ального призначення: ALMA корелятор, котрий може виконувати 17 квадрильйон?в [3] операц?й на секунду.

До 2013 року, ALMA стане масивом 16 км ширини ?з 66 ультра-точними антенами м?л?метрово-субм?л?метрових рад?охвиль, котр? працюють разом, як один телескоп. Буд?вництво ALMA зд?йснять багатонац?ональн? партнери ?з ?вропи, П?вн?чно? Америки та Сх?дно? Аз??.

Великий М?л?метровий та субм?л?метровий Масив Атакама (ALMA) - це м?жнародний астроном?чний об??кт, котрий ? партнерством ?вропи, П?вн?чно? Америки та Сх?дно? Аз?? у сп?впрац? з Республ?кою Чил?. ALMA в ?вроп? ф?нансу?ться ESO, в П?вн?чн?й Америц? - Нац?ональним Науковим Фондом США (NSF) у сп?впрац? з Нац?ональною Радою Досл?джень Канади (NRC) ? Нац?ональною Науковою Радою Тайваню (NSC), в Сх?дн?й Аз?? - Нац?ональними ?нститутами Природничих Наук (NINS) Япон?? в сп?впрац? з Академ??ю С?н?ца (AS) в Тайван?. Буд?вництво та управл?ння ALMA в?д ?мен? ?вропи проводить ESO, в?д ?мен? П?вн?чно? Америки - Нац?ональна Рад?оастроном?чна Обсерватор?я (NRAO), яка управля?ться корпоративною Асоц?ац??ю Ун?верситет?в (AUI), в?д ?мен? Сх?дно? Аз?? - Нац?ональна Астроном?чна Обсерватор?я Япон?? (NAOJ). Сп?льна Обсерватор?я ALMA (JAO) забезпечу? ?дине кер?вництво та управл?ння буд?вництвом, введення в експлуатац?ю та експлуатац?ю ALMA.

Прим?тки

[1] Як?сть зображення в?д ?нтерферометричного телескопа, под?бного до ALMA, залежить як в?д в?дстан? м?ж антенами, так ? в?д ?х к?лькост?. Б?льше в?ддалення означа?, що можуть бути створен? ч?тк?ш? зображення й б?льше, а якщо б?льше антен працюють разом, то можуть бути отриман? б?льш детальн? зображення. Детальн?шу ?нформац?ю про ALMA ? ?нтерферометр?? можна знайти за адресою: http://www.eso.org/public/teles-instr/alma/interferometry.html.

[2] Спостереження проводилися на конкретних довжинах хвиль м?л?метрового та субм?л?метрового св?тла для виявлення молекул монооксиду вуглецю (чадного газу) в невидимих ??хмарах водню, де формуються нов? з?рки.

[3] 1.7x10¹⁶ операц?й на секунду.

Детальн?ше

ESO, ?вропейська П?вденна Обсерватор?я - це передова м?журядова астроном?чна орган?зац?я в ?вроп? та найб?льш продуктивна астроном?чна обсерватор?я св?ту. ?? п?дтриму? 15 кра?н: Австр?я, Бельг?я, Бразил?я, Чеська Республ?ка, Дан?я, Франц?я, Ф?нлянд?я, Н?меччина, ?тал?я, Н?дерланди, Португал?я, ?спан?я, Швец?я, Швейцар?я та Сполучене Корол?вство. ESO зд?йсню? ?н?ц?ативну програму, зосереджену на проектуванн?, буд?вництв? та експлуатац?? потужних наземних спостережних об'?кт?в, що дозволя? астрономам робити важлив? науков? в?дкриття. ESO також в?д?гра? пров?дну роль у сприянн? та орган?зац?? сп?вроб?тництва в астроном?чних досл?дженнях. ESO працю? на трьох ун?кальних, св?тового класу обсерватор?ях в Чил?: Ла С?лла, Паранал ? Чахнантор. На гор? Паранал, в ESO працю? Дуже Великий Телескоп - найб?льш передова в св?т? астроном?чна обсерватор?я видимого д?апазону та VISTA - найб?льший оглядовий телескоп в св?т?. ESO ? ?вропейським партнером просунутого астроном?чного рад?отелескопу ALMA, найб?льшого ?снуючого астроном?чного проекту.

В даний час, ESO плану? 40 метрового класу ?вропейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближн?й ?Ч д?апазони), який стане "найб?льшим в св?т? оком в небо".

Посилання

• ESO ALMA pages
• Pictures of ALMA
• JAO?s ALMA web pages
• NRAO?s ALMA web pages
• NAOJ?s ALMA web pages
• List of the 112 highest priority projects selected for ALMA Early Science, including titles, investigators, and short descriptions (PDF)

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com

Paola Andreani
European ARC Manager, ESO
Garching, Germany
Телефон: +49 89 3200 6576
Email: pandrean@eso.org

Douglas Pierce-Price
ESO Public Information Officer
Garching, Germany
Телефон: +49 89 3200 6759
Email: dpiercep@eso.org

Lars-?ke Nyman
Head of Science Operations, Joint ALMA Observatory
Santiago, Chile
Телефон: +56 2 467 6127
Email: lnyman@alma.cl

William Garnier
Education and Public Outreach Officer, Joint ALMA Observatory
Santiago, Chile
Телефон: +56 2 467 6119
Email: wgarnier@alma.cl

Mark McKinnon
North American ALMA Project Manager
USA
Телефон: +1 434-296-0229
Email: mmckinno@nrao.edu

Tania Burchell
Science Writer, National Radio Astronomy Observatory
Charlottesville, USA
Телефон: +1 434 244 6812
Email: tburchel@nrao.edu

Sachiko K. Okumura
East Asian ARC Manager, National Astronomical Observatory of Japan
Japan
Телефон: +81 422 34 3782
Email: sachiko.k.okumura@nao.ac.jp

Masaaki Hiramatsu
Education & Public Outreach Officer, National Astronomical Observatory of Japan
Japan
Телефон: +81 422 34 3900 ext.3150
Email: hiramatsu.masaaki@nao.ac.jp

Connect with ESO on social media

Переклад прес-рел?зу ESO eso1137.