eso1128uk — Науковий рел?з

VISTA знаходить 96 зоряних скупчень, прихованих за косм?чним пилом

?нфрачервоний оглядовий телескоп ESO глибоко проника? в област? зореутворення нашого Чумацького Шляху

3 серпня 2011 р.

Використавши дан? в?д ?нфрачервоного оглядового телескопа VISTA обсерватор?? ESO Паранал, м?жнародна досл?дницька група астроном?в в?дкрила 96 розс?яних скупчень, котр? прихован? косм?чним пилом в Чумацькому Шляху. Ц? маленьк? слабк? об'?кти були невидим? для попередн?х досл?джень, але вони не могли уникнути чутливих ?нфрачервоних детектор?в на найб?льшому оглядовому телескоп? св?ту, котрий може зазирнути за зав?су пилу. Перший раз в ?стор?? астроном??, так багато слабких малих скупчень були виявлен? в?дразу.

Даний результат з?явився т?льки через р?к п?сля початку VISTA Variables в програм? Via Lactea (VVV) [1], котра ? одним ?з шести в?дкритих обстежень неба на новому телескоп?. Результати будуть опубл?кован? в журнал? Astronomy & Astrophysics.

"Це в?дкриття вказу? на величезний потенц?ал VISTA та огляду VVV для пошуку зоряних скупчень, особливо тих, як? переховуються в пилових рег?онах зореутворення в диску Чумацького Шляху. VVV просува?ться набагато глибше, н?ж ?нш? досл?дження", говорить Jura Borissova, пров?дний автор досл?дження.

Б?льш?сть з?рок ?з масами, б?льшими в?д половини маси нашого Сонця, утворюються у групах, як? називаються розс?яними скупченнями. Ц? скупчення ? буд?вельними блоками галактик. Вони мають житт?во важливе значення для формування та еволюц?? галактик, як наприклад наша. Однак, зорян? скупчення формуються в дуже запилених областях, котр? розс?юють та поглинають б?льшу частину видимого св?тла, котре випром?нюють молод? з?рки, тим самим роблячи ?х невидимими для б?льшост? огляд?в неба, але не для 4.1 м ?нфрачервоного телескопа VISTA.

"Для того, щоб простежити формування молодого зоряного скупчення, ми зосередили пошуки на в?домих областях зореутворення. У рег?онах, як? виглядали порожн?ми в попередн?х обстеженнях у видимому св?тл?, чутлив? ?нфрачервон? детектори VISTA виявили багато нових об'?кт?в", дода? Dante Minniti, пров?дний науковець огляду VVV.

За допомогою ретельно налаштованого комп'ютерного програмного забезпечення, група науковц?в була в змоз? видалити фонов? з?рки, котр? ф?гурують, неначе ширма перед кожним скупченням. Це потр?бно для того, щоб побачити справжн? складники скупчення. П?сля цього, вони провели в?зуальну експертизу зображень з метою вим?рювань розм?р?в скупчень, а також, для б?льш густонаселених скупчень, вони зробили ?нш? вим?ри, так?, як в?дстань, в?к та величина почервон?ння зоряного св?тла, викликаного м?жзоряним пилом м?ж ними та нами.

"Ми виявили, що б?льш?сть з? скупчень дуже мал? ? нал?чують лише близько 10-20 з?рок. У пор?внянн? з типовими розс?яними скупченнями, це дуже слабк? ? компактн? об'?кти. Косм?чний пил, котрий ц? скупчення закрива? в?д нашого погляду, робить ?х в?д 10 000 до 100 м?льйон?в раз?в слабк?шими у видимому св?тл?. Не дивно, що вони були захован?", поясню? Radostin Kurtev, ?ще один член науково-досл?дно? групи.

З час?в античност?, всього лише 2500 скупчень були виявлен? в Чумацькому Шляху, але астрономи оц?нюють ?х к?льк?сть в значно б?льше, н?ж 30 000. Десь приблизно ст?льки скупчень до цих п?р хова?ться за зав?сою косм?чного пилу та газу. Хоча яскрав? велик? розс?ян? скупчення легко пом?тити, це перший випадок, коли так багато слабких малих скупчень були виявлен? в?дразу.

Б?льше того, ц? нов? 96 розс?яних скупчень можуть бути лише верх?вкою айсберга. "Ми т?льки почали використовувати б?льш складне автоматичне програмне забезпечення для пошуку менш концентрованих та стар?ших скупчень. Я впевнена, що багато нового вже не за горами", дода? Borissova.?

Прим?тки

[1] З 2010 року, завданням VISTA Variables в програм? Via Lactea (VVV) було уважне вивчення центрально? частини Чумацького Шляху та п?вденно? площини галактичного диска в ?нфрачервоному св?тл?. Ц?й програм? було надано в ц?лому 1929 годин спостережень за п'ятир?чний пер?од. Via Lactea - це латинська назва Чумацького Шляху.?

Детальн?ше

Дане досл?дження, яке представлено у статт? ?New Galactic Star Clusters in the VVV Survey?, з?явиться в журнал? Astronomy & Astrophysics.

Науково-досл?дна група у склад? J. Borissova (Universidad de Valpara?so, Chile), C. Bonatto (Universidade Federal do Rio Grande do Sul, Brazil), R. Kurtev (Universidad de Valpara?so), J. R. A. Clarke (Universidad de Valpara?so), F. Pe?aloza (Universidad de Valpara?so), S. E. Sale (Universidad de Valpara?so; Pontificia Universidad Cat?lica, Chile), D. Minniti (Pontificia Universidad Cat?lica, Chile), J. Alonso-Garc?a (Pontificia Universidad Cat?lica), E. Artigau (D?partement de Physique and Observatoire du Mont M?gantic, Universit? de Montr?al, Canada), R. Barb? (Universidad de La Serena, Chile), E. Bica (Universidade Federal do Rio Grande do Sul), G. L. Baume (Instituto de Astrof?sica de La Plata, Argentina), M. Catelan (Pontificia Universidad Cat?lica), A. N. Chen? (Universidad de Valpara?so; Universidad de Concepci?n, Chile), B. Dias (Universidade de Sao Paulo, Brazil), S. L. Folkes (Universidad de Valpara?so), D. Froebrich (The University of Kent, UK), D. Geisler (Universidad de Concepci?n), R. de Grijs (Peking University, China; Kyung Hee University, Korea), M. M. Hanson (University of Cincinnati), M. Hempel (Pontificia Universidad Cat?lica), V. D. Ivanov (European Southern Observatory), M. S. N. Kumar (Universidade do Porto; Portugal), P. Lucas (University of Hertfordshire, UK), F. Mauro (Universidad de Concepci?n), C. Moni Bidin (Universidad de Concepci?n), M. Rejkuba (European Southern Observatory), R. K. Saito (Pontificia Universidad Cat?lica), M. Tamura National Astronomical Observatory of Japan, Japan), та I. Toledo (Pontificia Universidad Cat?lica).

ESO, ?вропейська П?вденна Обсерватор?я - це передова м?журядова астроном?чна орган?зац?я в ?вроп? та найб?льш продуктивна астроном?чна обсерватор?я св?ту. ?? п?дтриму? 15 кра?н: Австр?я, Бельг?я, Бразил?я, Чеська Республ?ка, Дан?я, Франц?я, Ф?нлянд?я, Н?меччина, ?тал?я, Н?дерланди, Португал?я, ?спан?я, Швец?я, Швейцар?я та Сполучене Корол?вство. ESO зд?йсню? ?н?ц?ативну програму, зосереджену на проектуванн?, буд?вництв? та експлуатац?? потужних наземних спостережних об'?кт?в, що дозволя? астрономам робити важлив? науков? в?дкриття. ESO також в?д?гра? пров?дну роль у сприянн? та орган?зац?? сп?вроб?тництва в астроном?чних досл?дженнях. ESO працю? на трьох ун?кальних, св?тового класу обсерватор?ях в Чил?: Ла С?лла, Паранал ? Чахнантор. На гор? Паранал, в ESO працю? Дуже Великий Телескоп - найб?льш передова в св?т? астроном?чна обсерватор?я видимого д?апазону та VISTA - найб?льший оглядовий телескоп в св?т?. ESO ? ?вропейським партнером просунутого астроном?чного рад?отелескопу ALMA, найб?льшого ?снуючого астроном?чного проекту.

В даний час, ESO плану? 40 метрового класу ?вропейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближн?й ?Ч д?апазони), який стане "найб?льшим в св?т? оком в небо".

Посилання

• Research paper
• Photos of VISTA

?

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com

Jura Borissova
Universidad de Valpara?so
Valpara?so, Chile
Телефон: +56 32 299 5550
Ст?льниковий: +56 9 82454638
Email: jura.borissova@uv.cl

Richard Hook
ESO, La Silla, Paranal, E-ELT and Survey Telescopes Public Information Officer
Garching bei M?nchen, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Email: rhook@eso.org

Connect with ESO on social media