eso1147uk — Науковий рел?з

VLT знаходить зорю, котра дуже швидко оберта?ться

5 грудня 2011 р.

Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO знайшов зорю, котра дуже швидко оберта?ться навколо сво?? ос?. Ця масивна яскрава молода зоря знаходиться в сус?дн?й галактиц? - в Велик?й Магелланов?й Хмар? на в?дстан? близько 160 000 св?тлових рок?в в?д Земл?. Астрономи вважають, що в минулому зоря ймов?рно була викинута з подв?йно? зоряно? системи в результат? вибуху ?? супутника.

М?жнародна наукова група астроном?в використала Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO в обсерватор?? Паранал (ESO, Чил?), щоб зробити огляд наймасивн?ших та найяскрав?ших з?рок в туманност? Тарантул (eso1117), котра у Велик?й Магелланов?й Хмар?. Серед багатьох яскравих з?рок у цих зоряних яслах, вчен? в?дзначили одну зорю, котра назива?ться VFTS 102 [1]: л?н?йна швидк?сть ?? обертання становить б?льше двох м?льйон?в к?лометр?в на годину. Це б?льш н?ж в триста раз?в швидше, н?ж у нашого Сонця [2] ? дуже близько до моменту, коли зоря роздира?ться за рахунок в?дцентрових сил. VFTS 102 ? найб?льш верткою зорею ?з числа в?домих на сьогодн?шн?й день [3].

Астрономи також виявили, що ця зоря, маса котро? становить близько 25 мас Сонця ? яка приблизно в сто тисяч раз?в яскрав?ша в?д нього, руха?ться в простор? з? швидк?стю, яка значно в?др?зня?ться в?д тако? у сво?х сус?д?в [4].

"Приголомшлива швидк?сть обертання ? незвичайний рух у пор?внянн? з навколишн?ми з?рками привело нас до питання, якими були ранн? етапи життя ц??? зор?. Ми були в п?дозрах." поясню? Ф?л?п Дафтон (Корол?вський Ун?верситет Белфаста, П?вн?чна ?рланд?я, Великобритан?я), пров?дний автор статт? про результати досл?джень.

Ця р?зниця в швидкост? може означати, що VFTS 102 ? зорею-ут?качкою: вона були викинута з подв?йно? зоряно? системи п?сля того, коли ?? супутник вибухнув як наднова. Ця ?дея п?дкр?плю?ться ?ще двома п?дказками: пульсар та пов'язаний залишок надново? в його околицях [5].

Науково-досл?дна група розробила ймов?рну ?стор?ю розвитку ц??? дуже незвичайно? зор?. Можливо, що зоря почала сво? життя як один з компонент?в подв?йно? зоряно? системи. Коли обидв? зор? перебувають довол? близько, пот?к газу в?д компаньйона може передаватися зор?, в процес? чого швидк?сть ?? обертання пост?йно зб?льшу?ться. Це пояснило б один незвичайний факт: чому зоря оберта?ться так швидко. П?сля короткого життя близько десяти м?льйон?в рок?в, масивний супутник вибухнув як наднова. Це могло б пояснити характерну газову хмару поблизу, в?дому як залишок надново?. Вибух також призв?в до викиду зор? та м?г би пояснити третю аномал?ю - р?зницю м?ж швидкостями ?? та ?нших з?рок в ?? околицях. Якби таке трапилось, масивний супутник перетворився б на пульсар, який спостер?га?ться сьогодн? ? що завершу? р?шення головоломки.

Хоча астрономи поки що не можуть бути впевнен?, що все саме так сталося, Дафтон уклада?: "Це захоплююча ?стор?я, оск?льки вона поясню? кожну з незвичайних особливостей, як? ми бачили. Ця зоря однозначно показу? нам неспод?ван? сторони короткого але показного життя наймасивн?ших з?рок".

Прим?тки

[1] Назва VFTS102 в?дноситься до VLT-FLAMES Tarantula Survey, проведеного ?з використанням Fibre Large Array Multi Element Spectrograph (FLAMES) встановленому на Дуже Великому Телескоп? (VLT) ESO.

[2] Подорож л?таком на так?й швидкост? займе близько одн??? хвилини, щоб облет?ти навколо Земл? по екватору.

[3] Деяк? з?рки зак?нчують сво? життя як компактн? об'?кти, так? як пульсари (див. прим?тку [5]), що можуть обертатися набагато швидше, н?ж VFTS 102, але вони значно менш? та щ?льн?ш? ? не св?тяться в?д термоядерних реакц?й як звичайн? зор?.

[4] VFTS 102 руха?ться з? швидк?стю приблизно в 228 к?лометр?в на секунду, що на 40 км/с пов?льн?ше, н?ж ?нш? под?бн? з?рки в оточенн?.

[5] Пульсари ? результатом наднових. Ядро з?рки стиска?ться до дуже малих розм?р?в, внасл?док чого створю?ться нейтронна зоря, котра дуже швидко оберта?ться ? випуска? потужн? струмен? випром?нювання. Ц? струменя створюють регулярний "пульс", завдяки цьому ?з Земл? видно, як зоря оберта?ться навколо сво?? ос?. Зв'язаний залишок надново? ? характерною газовою хмарою, котра розширю?ться в?д ударно? хвил? в результат? переходу зор? в нейтронну.

Детальн?ше

Дане досл?дження було представлено у статт? в Astrophysical Journal Letters, ?The VLT-FLAMES Tarantula Survey: The fastest rotating O-type star and shortest period LMC pulsar ? remnants of a supernova disrupted binary??, в?д Philip L. Dufton та ?н.

Науково-досл?дна група у склад? P.L. Dufton (Astrophysics Research Centre, Queen?s University Belfast (ARC/QUB), UK), P.R. Dunstall (ARC/QUB, UK), C.J. Evans (UK Astronomy Technology Centre, Royal Observatory Edinburgh (ROE), UK), I. Brott (University of Vienna, Department of Astronomy, Austria), M. Cantiello (Argelander Institut fur Astronomie der Universitat Bonn, Germany, Kavli Institute for Theoretical Physics, University of California, USA), A. de Koter (Astronomical Institute ?Anton Pannekoek?, University of Amsterdam, The Netherlands), S.E. de Mink (Space Telescope Science Institute, USA), M. Fraser (ARC/QUB, UK), V. Henault-Brunet (Scottish Universities Physics Alliance (SUPA), Institute for Astronomy, University of Edinburgh, ROE, UK), I.D. Howarth (Department of Physics & Astronomy, University College London, UK), N. Langer (Argelander Institut fur Astronomie der Universitat Bonn, Germany), D.J. Lennon (ESA, Space Telescope Science Institute, USA), N. Markova (Institute of Astronomy with NAO, Bulgaria), H. Sana (Astronomical Institute ?Anton Pannekoek?, University of Amsterdam, The Netherlands), W.D. Taylor (SUPA, Institute for Astronomy, University of Edinburgh, ROE, UK).

ESO, ?вропейська П?вденна Обсерватор?я - це передова м?журядова астроном?чна орган?зац?я в ?вроп? та найб?льш продуктивна астроном?чна обсерватор?я св?ту. ?? п?дтриму? 15 кра?н: Австр?я, Бельг?я, Бразил?я, Чеська Республ?ка, Дан?я, Франц?я, Ф?нлянд?я, Н?меччина, ?тал?я, Н?дерланди, Португал?я, ?спан?я, Швец?я, Швейцар?я та Сполучене Корол?вство. ESO зд?йсню? ?н?ц?ативну програму, зосереджену на проектуванн?, буд?вництв? та експлуатац?? потужних наземних спостережних об'?кт?в, що дозволя? астрономам робити важлив? науков? в?дкриття. ESO також в?д?гра? пров?дну роль у сприянн? та орган?зац?? сп?вроб?тництва в астроном?чних досл?дженнях. ESO працю? на трьох ун?кальних, св?тового класу обсерватор?ях в Чил?: Ла С?лла, Паранал ? Чахнантор. На гор? Паранал, в ESO працю? Дуже Великий Телескоп - найб?льш передова в св?т? астроном?чна обсерватор?я видимого д?апазону та VISTA - найб?льший оглядовий телескоп в св?т?. ESO ? ?вропейським партнером просунутого астроном?чного рад?отелескопу ALMA, найб?льшого ?снуючого астроном?чного проекту.

В даний час, ESO плану? 40 метрового класу ?вропейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближн?й ?Ч д?апазони), який стане "найб?льшим в св?т? оком в небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com

Philip Dufton
Queen's University of Belfast
Belfast, UK
Телефон: +44 028 9097 3552
Email: P.Dufton@qub.ac.uk

Richard Hook
ESO, La Silla, Paranal, E-ELT & Survey Telescopes Press Officer
Garching bei M?nchen, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Ст?льниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Connect with ESO on social media