Документ взят из кэша поисковой машины. Адрес оригинального документа : http://www.univer.kharkov.ua/docs/method/kons2006.doc Дата изменения: Thu Feb 5 15:50:31 2009 Дата индексирования: Mon Oct 1 21:08:52 2012 Кодировка: koi8-r Поисковые слова: п п п п п п п п п п п п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п р п

М?Н?СТЕРСТВО ОСВ?ТИ ? НАУКИ УКРА?НИ
?НСТИТУТ ?ННОВАЦ?ЙНИХ ТЕХНОЛОГ?Й ? ЗМ?СТУ ОСВ?ТИ

КОНСТИТУЦ?Я УКРА?НИ:
ГАРАНТ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ


КИ?В

Знання

2006

УДК 342.76
Укладач?: М.Ф. Степко, заступник М?н?стра осв?ти ? науки Укра?ни; Я.Я.
Болюбаш, директор Департаменту вищо? осв?ти М?н?стерства осв?ти ? науки
Укра?ни; А.В. Куд?н, директор ?нституту ?нновац?йних технолог?й ? зм?сту
осв?ти М?н?стерства осв?ти ? науки Укра?ни; К.М. Левк?вський, заступник
директора ?нституту ?нновац?йних технолог?й ? зм?сту осв?ти М?н?стерства
осв?ти ? науки Укра?ни; В.?. Кал?н?ченко, доцент ?нституту ?нновац?йних
технолог?й ? зм?сту осв?ти М?н?стерства осв?ти ? науки Укра?ни; О.М.
Мовчан, зав?дувач в?дд?лу ?нституту ?нновац?йних технолог?й ? зм?сту осв?ти
М?н?стерства осв?ти ? науки Укра?ни; В.Л. Петренко, зав?дувач в?дд?лу
?нституту ?нновац?йних технолог?й ? зм?сту осв?ти М?н?стерства осв?ти ?
науки Укра?ни; С.Г. Чкадуа, пров?дний спец?ал?ст ?нституту ?нновац?йних
технолог?й ? зм?сту осв?ти М?н?стерства осв?ти ? науки Укра?ни.
За загальною редакц??ю М.Ф. Степка
Конституц?я Укра?ни: гарант захисту прав людини: Рекомендац?? щодо
проведення у вищих навчальних закладах першо? лекц?? / Уклад.: М.Ф. Степко,
Я.Я. Болюбаш, А.В. Куд?н , К.М. Левк?вський, В.?. Кал?н?ченко, О.М. Мовчан,
В.Л. Петренко; С.Г. Чкадуа. В?дп. ред. М.Ф. Степко. - К.: Знання, 2006.
ISBN 966-346-211-6
У 2006/2007 навчальному роц? перша лекц?я на тему: "Конституц?я Укра?ни:
забезпечення прав людини" проводиться з метою виконання розпорядження
Каб?нету М?н?стр?в Укра?ни в?д 3 червня 2006 р. ? 311-р "Про затвердження
плану заход?в з п?дготовки та в?дзначення 10 р?чниц? Конституц?? Укра?ни".
У навчально-методичних рекомендац?ях висв?тлен? актуальн? проблеми
конституц?йного буд?вництва в Укра?н?. До проведення першо? лекц??
необх?дно також використати матер?али про державн? та громадськ?
святкування, присвячен? 15-й р?чниц? незалежност? Укра?ни, наголошуючи, що
Укра?на як держава виникла в результат? консол?дац?? всього народу,
зд?йснення мр?й багатьох покол?нь укра?нц?в.
УДК 342.76
ISBN 966-346-211-6
? М?н?стерство осв?ти ? науки Укра?ни, 2006
? Видавництво "Знання", 2006
ПЛАН ЛЕКЦ??
1. 10-р?ччя конституц?йного буд?вництва в Укра?н?
1.1. Конституц?я Пилипа Орлика (1710) - перший конституц?йний акт в ?вроп?
1.2. Конституц?я Укра?ни - Основний закон Укра?ни
1.3. Законодавчо-нормативне забезпечення осв?тянсько? галуз?
1.4. Профес?йне й моральне становлення молод?. ?дн?сть прав ? обов'язк?в
укра?нського студентства
1.5. Органи студентського самоврядування в ?нституц?ях вищо? осв?ти
2. 15 рок?в демократ?? незалежно? Укра?ни
2.1. Актив?зац?я сусп?льно-пол?тичного життя та зм?цнення самост?йного
державного ладу
2.2. Зм?ст трансформац?йних процес?в в укра?нському сусп?льств?
2.3. Головн? засади соц?ально-гуман?тарно? пол?тики
2.4. Осв?та й наука - д??в? чинники утвердження ?нновац?йно? модел?
розвитку Укра?ни
Л?тература




1. 10-Р?ЧЧЯ КОНСТИТУЦ?ЙНОГО БУД?ВНИЦТВА В УКРА?Н?
1.1. Конституц?я Пилипа Орлика (1710) - перший конституц?йний акт Укра?ни
Визначною под??ю нин?шнього року ? десятир?ччя прийняття Конституц??
Укра?ни. З ?? прийняттям розпочався надзвичайно важливий етап утвердження
укра?нсько? державност?.
Укра?на ма? власне джерело, з якого належить черпати основн? ?де? правово?
держави. Цим джерелом ? Конституц?я Гетьмана Пилипа Орлика, яку сл?д
оц?нювати не лише як значне юридичне досягнення, а ? як доказ зр?лост?
укра?нсько? пол?тично? думки того часу. Конституц?я Пилипа Орлика 1710 р.,
написана майже за 80 рок?в до Конституц?? США, мала так? демократичн?
основи, як визначальн? засади ?снування тод?шньо? козацько? держави:
розпод?л влади, приватна власн?сть ? незалежний судовий трибунал. Без
переб?льшення можна сказати, що Джеймс Мед?сон, автор Конституц?? США,
скористався п?зн?ше тими самими принципами демократ??, що й Пилип Орлик.
?сторична дов?дка. Пилип Орлик (1672-1742) - виходець з родини чесько-
литовсько-польського походження. Навчався у В?ленськ?й ?зу?тськ?й колег??
та Ки?во-Могилянськ?й Академ??. Працював писарем у канцеляр?? Ки?вського
митрополита. П?зн?ше займав р?зн? посади в Генеральн?й в?йськов?й
канцеляр??.
Ставши генеральним писарем Л?вобережно? Укра?ни - Гетьманщини, Орлик
п?дтриму? Мазепу в його намаганн? створити широку сп?лку
зах?дно?вропейських держав ? Швец?? з метою здобуття незалежност? Укра?ни.
П?сля поразки в Полтавськ?й битв? (1709) та смерт? Мазепи Орлик став
гетьманом В?йська Запор?зького (1710-1742). Протягом наступних рок?в
намагався зробити Укра?ну в?льною ? незалежною.
Пилип Орлик - головний автор укладено? м?ж ним та козацькою старшиною угоди
п?д назвою "Пакти ? Конституц?я прав ? вольностей В?йська Запор?зького", що
? першим конституц?йним актом Укра?ни. Регулювалися не лише вза?мини м?ж
укра?нськими станами, а й визначалися внутр?шн?й устр?й ? зовн?шн?
в?дносини козацько? держави. Головн? положення передбачали збереження
православ'я як державно? рел?г?? та утворення самост?йно? церкви,
проголошення станово? виборно? конституц?йно? монарх??, встановлення
колег?ально? форми правл?ння та виборн?сть ус??? державно? адм?н?страц??.
Конституц?я П. Орлика стала невичерпним джерелом для подальших прагнень
укра?нц?в сформувати власну державу.
П?д час перебування у пол?тичн?й ем?грац?? (1714-1742) Пилип Орлик мав
неодноразов? зустр?ч? з багатьма ?вропейськими монархами, метою яких було
укладання договор?в задля в?дновлення самост?йно? Укра?нсько? держави.
Гетьман П. Орлик був надзвичайно осв?ченою людиною - знав десять мов, мав
величезну, як на той час, б?бл?отеку. ? автором багатьох ман?фест?в, серед
них - "Пок?рний мемор?ал Запор?зького В?йська", "Вив?д прав Укра?ни",
"Ман?фест до ?вропейських уряд?в", та численних мемуар?в.
"Пакти й Конституц?я закон?в ? вольностей В?йська Запорозького" складаються
з преамбули та 16 параграф?в. У них сформульован? головн? принципи побудови
незалежно? держави: под?л влади, суверенн?сть, демократизм, соц?альн?сть,
законн?сть, забезпечення прав ? свобод людини та громадянина, правова
культура.
У текст? цього правового документа в?дображено дух нац??, ?? демократичний
ментал?тет. Ця традиц?йна миролюбна пол?тика Укра?нсько? держави ч?тко
заф?ксована у ст. 18 нин?шньо? Конституц?? Укра?ни: "зовн?шньопол?тична
д?яльн?сть Укра?ни спрямована на забезпечення ?? нац?ональних ?нтерес?в ?
безпеки шляхом п?дтримання мирного та вза?мовиг?дного сп?вроб?тництва з
членами м?жнародного сп?втовариства та загальновизнаними принципами ?
нормами м?жнародного права".
Особливе м?сце в Конституц?? П. Орлика пос?да? визначення демократичних
засад управл?ння та д?яльност? орган?в державно? влади, у якому категорично
забороня?ться узурпац?я влади. Порушення цього принципу, як зазначено в
документ?, спричиня? виникнення численних безпорядк?в, порушення закон?в ?
вольностей, громадськ? утиски, насильницьке розм?щення в?йськових посто?в
тощо. Ус? важлив? державн? справи гетьман ма? попередньо узгоджувати, "на
власний розсуд н?чого не повинне н? починатися, н? вир?шуватися, н?
зд?йснюватися". Отже, вже в т? далек? часи було зрозум?ло, до чого
призводить узурпац?я влади одними руками. Зважаючи на досв?д минулого, у
ст. 5 Конституц?? Укра?ни зазначено: "Н?хто не може узурпувати державну
владу".
Демократичн?сть укра?нсько? державност?, що формувався в середин? XVII ст.,
виражалася в перекладенн? владних повноважень на ради козацьких низ?в. Ус?
старшини, починаючи в?д сотник?в ? завершуючи гетьманом, вибиралися ? були
п?дзв?тн? козацтву, ?х влада була обмежена часом, тобто вони вибиралися на
певний терм?н.
У Конституц?? П. Орлика ч?тко визначалася й орган?зац?я третьо? влади -
судово?. "Винуватц?в (злочину) не повинен карати сам Ясновельможний Гетьман
з? власно? ?н?ц?ативи ? помсти, але таке правопорушення - ? умисне, ?
випадкове - ма? п?длягати (розгляду) Генерального суду, який повинен
винести р?шення не поблажливе ? лицем?рне, а таке, якому кожен мусить
п?дкорятися, як переможений законом".
Закладена в Конституц?? П. Орлика ?дея под?лу влади на законодавчу,
виконавчу ? судову знайшла сво? вт?лення ? в Конституц?? Укра?ни. Кожна
г?лка влади повинна не т?льки виконувати сво? повноваження, а уважно
спостер?гати за д?ями ?нших г?лок влади, а за необх?дност? - стримувати ?х
в?д спроб перебирання на себе, узурпац?? чи?хось повноважень. Тому ?диним
органом законодавчо? влади в Укра?н? ? парламент - Верховна Рада Укра?ни;
органами державно? виконавчо? влади - Каб?нет М?н?стр?в, центральн? та
м?сцев? органи державно? виконавчо? влади; органами судово? влади -
Конституц?йний Суд Укра?ни та суди загально? юрисдикц??.
У Конституц?? П. Орлика визнача?ться р?вн?сть вс?х перед законом: "якщо
хтось ?з Старшини, Полковник?в, генеральних радник?в, знатних козак?в та
?нших урядник?в учинить злочин, буде в?дпов?дати по вс?й суворост? д?ючого
закону".
Популярн? нин? ?де? про необх?дн?сть ?снування та розвитку ?нституту
м?сцевого самоврядування теж одержали правову оц?нку ще в Конституц?? П.
Орлика, в добу феодал?зму. Важливою ? ? проголошена соц?альна спрямован?сть
документа. Встановлено й оголошено непорушним, що "вдови козак?в, ?хн?
дружини та д?ти-сироти, козацьк? господарства ? господарства ж?нок,
чолов?ки яких на в?йн? або на якихось в?йськових службах, не
притягатимуться до жодних обов'язкових для простого люду загальних
повинностей ? не будуть обтяжен? оплатою податк?в".
Надзвичайно актуальним на сьогодн? ? засудження в Конституц?? таких
негативних явищ як п?дкуп ? протекц?он?зм: "Ясновельможний Гетьман повинен
заборонити ц? зловживання, що так поширилися, й, уникаючи ?х, сам г?дного
насл?дування прикладом викор?нюючи".
У п?дсумку сл?д сказати, що Конституц?ю Пилипа Орлика не можна вважати
конституц??ю в сучасному розум?нн? цього слова. Проте ?? вплив на
законотворчу д?яльн?сть в Укра?н? важко переоц?нити. ? хоча вона й не
набула сили закону, але стала ун?кальним ?сторичним документом, ц?нним
здобутком пол?тично? правово? думки Укра?ни. Пол?тико-правов? ?де?,
викладен? в Конституц?? Пилипа Орлика, мали значний вплив на подальший
розвиток укра?нсько? сусп?льно-пол?тично? думки.
Наприк?нц? XIX - початку XX ст. виникають перш? пол?тичн? орган?зац?? з
проукра?нськими програмами, зокрема масонського типу. Найб?льшу масонську
ложу "Любов до ?стини" заснували у XIX ст. в Полтав?, до не? входив ?ван
Котляревський. Головним об'?ктом прагнень ? метою д?яльност? член?в цих
орган?зац?й ставилося формування майбутньо? дол? Укра?ни. Проте намагання
виокремити Укра?ну з? складу Рос?йсько? ?мпер?? не знайшло широко?
п?дтримки.
Важливу роль у розвитку укра?нсько? сусп?льно-пол?тично? думки в?д?грало
Кирило-Мефод??вське товариство (1846-1847). Його учасники розробили модель
сусп?льства, яке мало базуватися на засадах справедливост?, р?вност?,
свободи, братерства. Основн? документи кирило-мефод??вц?в ?рунтувалися на
?де? про необх?дн?сть створення союзу слов'янських народ?в. Ус? ц? акти
були попул?стсько-декларативн? ? не мають конституц?йного характеру. Один
?з член?в товариства, 20-р?чний студент юридичного факультету Ки?вського
ун?верситету Георг?й Андрузький, розробив "Начерки Конституц?? Республ?ки".
Особлива увага в "Начерках..." прид?лена питанням самоврядування. У
документ? визначено особливост? функц?онування общини за правилами
сусп?льного життя, описано механ?зм д?яльност? округу, област?, штату.
Держав? належало об'?днати 7 автономних штат?в з? сво?ми президентами.
Знаменно, що до складу слов'янсько? конфедерац?? не мала входити Рос?я, що
не характерно для укра?нсько? сусп?льно-пол?тично? думки даного пер?оду.
П?сля розгрому товариства, на засланн?, Андрузький продовжував працювати -
писав публ?цистичн? статт?, в?рш?. П?д час одного з обшук?в у нього
виявлено к?лька зошит?в, а в одному з них такий запис: "Щоб створити
Укра?ну, необх?дно зруйнувати Рос?ю, а вона зм?цнювалася в?ками..."
На укра?нськ?й пол?тико-правов?й платформ? ?рунтувалися прац? Михайла
Драгоманова, що створив концепц?ю сусп?льства, в основ? якого лежала ?дея
асоц?ац?? гармон?йно розвинених особистостей. Шлях до цього ?деалу -
федерал?зм з максимальною децентрал?зац??ю та самоврядуванням громад й
областей. На його думку, забезпечення громадянських прав ? самоврядування
створить передумови для пол?тичного, економ?чного, культурного розвитку та
зв?льнення укра?нського народу.
Спадко?мцем пол?тико-правових концепц?й кирило-мефод??вц?в, Михайла
Драгоманова став Михайло Грушевський. У травн? 1905 р. у статт?
"Конституц?йне питання ? укра?нство в Рос??" в?н виклав проект майбутнього
конституц?йного ладу в Рос?йськ?й ?мпер??, яка для кращого розум?ння в
Рос?? згодом була перекладена рос?йською мовою. Конституц?йний проект
Михайла Грушевського ?рунту?ться на двох основних принципах:
репрезентац?йний уряд ? нац?онально-територ?альна децентрал?зац?я. Проте
умови Рос?йсько? ?мпер?? не дозволили вт?лити в життя ц? конструктивн?
пропозиц?? Грушевського.
Особливост? конституц?йного устрою Укра?нсько? держави були зумовлен?
попередн?ми етапами нац?онального в?дродження та пол?тичними процесами того
часу. З? створення Центрально? Ради (17 березня 1917 р.) почалася розбудова
?нститут?в державност? в Укра?н?. Першим актом законодавчого характеру був
? Ун?версал, який проголосив необх?дн?сть вироблення власних закон?в ?
самост?йного порядкування на сво?х землях. Це викликало стурбован?сть
Тимчасового уряду, тому до Ки?ва 17 липня 1917 р. прибула делегац?я на чол?
з Олександром Керенським. Результатом зустр?ч? стало прийняття II
Ун?версалу, де зазначалося, що Укра?на визна? Всерос?йськ? Установч? збори,
як? мають схвалити автоном?ю Укра?ни. Тимчасовий уряд видав "Тимчасову
?нструкц?ю для Генерального Секретар?ату", яка значно обмежила права
укра?нсько? автоном??. ?? сл?д розглядати як конституц?йний закон, що
репрезентував на той час д?яльн?сть вищих орган?в влади Укра?ни.
П?сля жовтневого перевороту в Петроград?, що л?кв?дував Тимчасовий уряд,
втратила свою чинн?сть його "?нструкц?я". Перед кер?вництвом Центрально?
Ради постала проблема: або визнати петроградський уряд народних ком?сар?в,
або дал?, вже самост?йно, управляти сво?ю державою. Укра?нська демократ?я
обрала другий шлях.
В?докремлення в?д Рос?? законодавчо заф?ксував III Ун?версал, проголошений
20 листопада 1917 р., що став першим актом конституц?йного характеру
Укра?нсько? держави. Ним було передбачено широку програму пол?тичних ?
соц?ально-економ?чних перетворень. Проголошено демократичн? принципи:
свободу слова, друку, в?роспов?дання, збор?в; недоторкан?сть особи.
В?дм?нено смертну кару. Заявлялося про скасування приватно? власност? на
землю, яка ставала власн?стю всього народу ? надавалася без викупу.
Впроваджувався 8-годинний робочий день, право роб?тничого контролю в
промисловост?.
Виникла потреба у прискоренн? створення власно? Конституц??.
Подальший переб?г под?й, зокрема загроза б?льшовицько? окупац?? та
необх?дн?сть мати статус незалежно? держави на мирних переговорах у Брест?,
зумовив прийняття 22 с?чня 1918 р. ?V Ун?версалу, яким проголошувалася
самост?йн?сть ? незалежн?сть Укра?ни ? який став законодавчою основою ново?
держави. Прийняття Конституц?? в?дкладалося на п?зн?ше. Лише в кв?тн? 1918
р. на останньому зас?данн? Центрально? Ради було заслухано ? ухвалено
проект Конституц?? або "Статуту про державний устр?й, права ? вольност?
УНР". Проте часу на проголошення Основного закону Укра?ни не вистачило, в?н
не набрав правово? чинност?, але в?д?грав роль важливого ?сторико-правового
документа доби Укра?нсько? держави 1917-1918 рок?в.
Радянська влада, що запанувала на укра?нських землях, мала на мет? юридично
п?дтвердити сво? визнання державно? незалежност? Укра?ни. Проект першо?
Конституц?? Укра?нсько? СРР був розроблений Центральним Виконавчим
Ком?тетом ? Радою Народних Ком?сар?в Укра?ни та схвалений ЦК Компарт??
Укра?ни. В основу проекту Конституц?? УСРР було покладено Конституц?ю
РСФРР. III Всеукра?нський з'?зд Рад 10 березня 1919 р. прийняв першу
Конституц?ю Укра?нсько? Соц?ал?стично? Радянсько? Республ?ки, а остаточну
?? редакц?ю - Всеукра?нський Центральний Виконавчий Ком?тет 14 березня 1919
р. Проте цей Основний закон, як ? Конституц?я РСФРР, ?рунтувався на
марксистсько-лен?нському вченн? про диктатуру пролетар?ату, тому виявився
б?льше пол?тичним, н?ж правовим документом.
У зв'язку з утворенням СРСР ? прийняттям у с?чн? 1924 р. першо? Конституц??
Радянського Союзу були внесен? в?дпов?дн? зм?ни до Конституц?? УСРР.
Зм?на пол?тичних ор??нтир?в Комун?стично? парт?? отримала в?дпов?дне
правове забезпечення. Прийняття програмно? тези про перемогу соц?ал?зму в
Кра?н? Рад стало передумовою нового Основного закону. За Конституц??ю СРСР
1936 р. Х? V Всеукра?нський з'?зд Рад в?дразу затвердив Конституц?ю УРСР.
Четверту Конституц?ю УРСР прийнято 20 червня 1978 р. позачерговою VII
сес??ю Верховно? Ради республ?ки. ?? текст розробила ком?с?я на чол? з В.В.
Щербицьким в?дпов?дно до Конституц?? СРСР 1977 р., яка в?добразила побудову
в СРСР розвинутого соц?ал?стичного сусп?льства ? стала пол?тико-правовою
основою конституц?й вс?х соц?ал?стичних республ?к.
Ус? чотири Конституц?? Радянсько? Укра?ни були документами пол?тичними, бо
спершу розроблялося ?х ?деолог?чне п?д?рунтя парт?йними органами. Зважаючи
на це, вказан? конституц?йн? акти з великим застереженням можна в?днести до
групи основних закон?в держави. Хоч Укра?нська РСР майже 70 рок?в мала
юридично закр?плений в Основному Закон? статус держави ? належн? для цього
атрибути (герб, прапор, столиця, г?мн), насправд? перебувала у стан?
державного безправ'я. Право виходу ?з Союзу, передбачене Конституц??ю СРСР,
було н?чим ?ншим, як пол?тичною облудою, ? жодними правовими нормами не
п?дкр?плювалося. УРСР фактично була позбавлена можливостей для реал?зац??
конституц?йного права самост?йно керувати економ?кою. Основн? ?? галуз?
п?дпорядковувалися союзним чи союзно-республ?канським органам. Роль
Верховно? Ради УРСР у державотворчих процесах була м?н?мальною. Сво?ю
абсолютною владою Компарт?я Укра?ни перебирала на себе визначен?
Конституц??ю функц?? вищого державного органу влади, н?велюючи тим самим
деклароване народовладдя.
У посттотал?тарному сусп?льств? основний державотворчий процес проходить в
Укра?н? з урахуванням ран?ше набутого ?сторичного досв?ду ? традиц?й.
У прийнят?й 28 червня 1996 р. Конституц?? незалежно? Укра?нсько? держави
зазначено, що Укра?на ? суверенною ? незалежною, демократичною, соц?альною
? правовою республ?кою, а нос??м ? ?диним джерелом влади в кра?н? ? народ.
Наголошу?ться, що право зм?нювати конституц?йний лад в Укра?н? належить
винятково народов? ? не може бути прерогативою держави, ?? орган?в або
посадових ос?б.
Прийняття ново? Конституц?? Укра?ни було центральною пол?тичною под??ю за
ус? п'ять рок?в ?снування укра?нсько? державност?. За сво?ю ?сторичною
значущ?стю вона може бути прир?вняна лише до всеукра?нського референдуму
1991 р., на якому народ Укра?ни проголосував за державну незалежн?сть. Саме
п?сля прийняття власно? Конституц?? Укра?на стала у св?т? лег?тимною
державою.
1.2. Конституц?я Укра?ни - Основний закон Укра?ни
Конституц?я Укра?ни - Основний закон Укра?ни - проголошу?, що кожна людина
ма? право на в?льний розвиток як особист?сть, якщо при цьому не порушуються
права й воля ?нших людей, ? обов'язки перед сусп?льством. За лог?кою ц???
норми Конституц??, в?льний розвиток кожно? д??здатно? особистост? не можна
розглядати поза ?? соц?ал?зац??ю, основним механ?змом яко? ? ?? активна
участь в розбудов? сусп?льства ? забезпеченн? його благополуччя.
Головним ?нструментом тако? соц?ал?зац?? ? осв?та та праця, право на як?
деклару?ться Конституц??ю Укра?ни та забезпечу?ться державними ?нститутами.

У ст. 43 ? 53 Конституц?? Укра?ни наголошу?ться:
"Кожний ма? право на працю, що включа? можлив?сть заробляти соб? на життя
працею, яку в?льно обира? ? на яку в?н в?льно погоджу?ться.
Держава створю? умови для повного зд?йснення громадянами права на працю,
гаранту? р?вн? можливост? у вибор? профес?? й роду трудово? д?яльност?,
реал?зову? програми профес?йно-техн?чного навчання, п?дготовки ?
переп?дготовки кадр?в у в?дпов?дност? до сусп?льних потреб".
Кожен ма? право на осв?ту. Загальна середня осв?та ? обов'язковою.
Держава забезпечу? "доступн?сть ? безоплатн?сть дошк?льно?, повно?
загально? середньо?, профес?йно-техн?чно?, вищо? осв?ти в державних ?
комунальних навчальних закладах; розвиток дошк?льно?, повно? загально?
середньо?, позашк?льно?, профес?йно-техн?чно?, вищо? ? п?слядипломно?
осв?ти р?зних форм навчання; надання державних стипенд?й ? п?льг учням ?
студентам"
Громадяни мають право на безкоштовне здобуття вищо? осв?ти в державних ?
комунальних навчальних закладах на конкурсн?й основ?.
Громадянам, як? належать до нац?ональних меншин, в?дпов?дно до закону
гаранту?ться право на навчання р?дною мовою чи на вивчення р?дно? мови у
державних ? комунальних навчальних закладах або через нац?ональн? культурн?
товариства.
Особлива увага зверта?ться на забезпечення конституц?йного права громадян
Укра?ни на безкоштовну загальну середню осв?ту у вс?х державних навчальних
закладах, незалежно в?д стат?, раси, нац?ональност?, соц?ального й
майнового стану, фаху, св?тоглядних переконань, належност? до парт?й,
ставлення до рел?г??, в?роспов?дання, стану здоров'я, м?сця проживання й
?нших характеристик.
Правовою основою формування державно? пол?тики в галуз? забезпечення прав
нац?ональних меншостей на середню осв?ту ? Декларац?я про державний
суверен?тет Укра?ни, Конституц?я Укра?ни, Закони Укра?ни "Про нац?ональн?
меншост? в Укра?н?", "Про мови", "Про ратиф?кац?ю ?вропейсько? харт??
рег?ональних мов нац?ональних меншостей", ?нш? нормативн? акти Укра?ни.
Нац?ональне законодавство ? практика регулювання етнонац?ональних процес?в
у сфер? середньо? осв?ти форму?ться нашою державою зг?дно з м?жнароднимм
нормами ? рекомендац?ями, викладеними у Загальн?й декларац?? прав людини,
Дакарських рамкових д?ях, Рамков?й конвенц?? про захист нац?ональних
меншостей, ?вропейськ?й харт?? рег?ональних мов нац?ональних меншостей,
Гаазьких рекомендац?ях з прав нац?ональних меншостей на осв?ту й ?нш?
документи.
Таким чином, народ Укра?ни у сво?й Конституц?? однозначно закр?плю? ?дност?
прав ? обов'язк?в громадян Укра?ни на працю й осв?ту як основних джерел
забезпечення вс?х ?нших прав ? волевиявлень людини та г?дних умов життя, що
? фундаментом розвитку й зм?цнення демократично?, соц?ально?, правово?
держави.
1.3. Законодавчо-нормативне забезпечення осв?тянсько? галуз?
Законодавство Укра?ни про вищу осв?ту базу?ться на Конституц?? Укра?ни, ?
його предметом ? регулювання сусп?льних в?дносин у сфер? навчання,
виховання, профес?йно?, науково?, загальнокультурно? п?дготовки громадян
Укра?ни.
Законодавство про вищу осв?ту склада?ться з :
- закон?в Укра?ни "Про осв?ту", "Про вищу осв?ту", "Про наукову ? науково-
техн?чну д?яльн?сть";
- указ?в Президента Укра?ни в?д 12 вересня 1995 р. ? 832 "Про Основн?
напрями реформування вищо? осв?ти в Укра?н?", в?д 23 с?чня 1996 р. ? 77/96
"Про заходи щодо реформування системи п?дготовки спец?ал?ст?в та
працевлаштування випускник?в вищих навчальних заклад?в", в?д 8 лютого 2001
р. ? 78/2001 "Про програму роботи з обдарованою молоддю на 2001-2005 роки",
в?д 17 лютого 2004 р. ? 199/2004 "Про заходи щодо вдосконалення системи
вищо? осв?ти";
- Постанов Каб?нету М?н?стр?в Укра?ни в?д 3 листопада 1993 р. ? 896 "Про
Державну нац?ональну програму "Осв?та (Укра?на XXI стол?ття)", в?д 12
листопада 1997 р. ? 1260 "Про документи про осв?ту та вчен? звання", в?д 24
травня 1997 р. ? 507 "Про перел?к напрям?в та спец?альностей, за якими
зд?йсню?ться п?дготовка фах?вц?в у вищих навчальних закладах за
в?дпов?дними осв?тньо-квал?ф?кац?йними р?внями", в?д 20 с?чня 1998 р. ? 65
"Про затвердження Положення про осв?тньо-квал?ф?кац?йн? р?вн? (ступеневу
осв?ту)", в?д 7 серпня 1998 р. ? 1247 "Про розроблення державних стандарт?в
вищо? осв?ти".
Якщо м?жнародними договорами Укра?ни, чинн?сть яких на територ?? Укра?ни
ухвалена Верховною Радою Укра?ни, встановлено ?нш? правила, н?ж т?, що
передбачен? законодавством про вищу осв?ту, то застосовуються правила
м?жнародних договор?в.
Система осв?ти Укра?ни повною м?рою забезпечу? можливост? громадянам щодо
реал?зац?? ?хн?х прав на осв?ту ? ? сукупн?стю вза?мод?ючих документ?в, що
встановлю? визначен? норми ? положення стосовно: реал?зац?? осв?тнього
процесу; навчальних заклад?в; ?нших юридичних ос?б, як? надають осв?тн?
послуги; орган?в, що зд?йснюють керування у сфер? осв?ти, п?дв?домчих ?м
наукових, проектних, виробничих, кл?н?чних, медико-проф?лактичних,
культурно-осв?тн?х орган?зац?й ? установ, як? забезпечують функц?онування
та розвиток системи осв?ти.
Основним документом, який регламенту? функц?онування системи осв?ти, ?
Закон Укра?ни "Про осв?ту". Закон встановлю?, що осв?та в Укра?н? ? основою
?нтелектуального, культурного, духовного, соц?ального, економ?чного
розвитку сусп?льства ? держави. Метою осв?ти ? всеб?чний розвиток людини як
особистост? та найвищо? ц?нност? сусп?льства, ?? талант?в, розумових ?
ф?зичних зд?бностей, виховання високих моральних якостей, формування
громадян, здатних до св?домого сусп?льного вибору, збагачення на ц?й основ?
?нтелектуального, творчого, культурного потенц?алу народу, п?двищення
осв?тнього р?вня, забезпечення народного господарства квал?ф?кованими
фах?вцями.
Осв?та в Укра?н? ?рунту?ться на принципах гуман?зму, демократ??,
нац?онально? св?домост?, вза?моповаги м?ж нац?ями та народами.
В?дпов?дно до Конституц?? закон установлю?, що громадяни Укра?ни мають
право на безкоштовну осв?ту у вс?х державних навчальних закладах незалежно
в?д стат?, раси, нац?ональност?, соц?ального ? майнового стану, фаху,
св?тоглядних переконань, належност? до парт?й, ставлення до рел?г??,
в?роспов?дання, стану здоров'я, м?сця проживання й ?нших обставин.
Це право забезпечу?ться:
- розгалуженою мережею навчальних заклад?в державно? й ?нших форм
власност?, наукових установ, установ п?слядипломно? осв?ти;
- в?дкритим характером навчальних заклад?в, створенням умов для обрання
проф?лю навчання ? виховання з урахуванням зд?бностей, ?нтерес?в
громадянина;
- р?зними формами навчання - очною, веч?рньою, заочною, екстернатною, а
також педагог?чним патронажем.
Держава зд?йсню? соц?альний захист вихованц?в, учн?в, студент?в, курсант?в,
слухач?в, стажист?в, кл?н?чних ординатор?в, асп?рант?в, докторант?в й ?нших
ос?б незалежно в?д форм ?хнього навчання ? тип?в тих навчальних заклад?в,
де вони навчаються, сприя? одержанню осв?ти вдома.
Укра?на визна? осв?ту пр?оритетною сферою соц?ально-економ?чного, духовного
? культурного розвитку сусп?льства.
Державна пол?тика у сфер? осв?ти визнача?ться Верховною Радою Укра?ни
в?дпов?дно до Конституц?? Укра?ни ? зд?йсню?ться органами виконавчо?
державно? влади й органами м?сцевого самоврядування.
Зрозум?ло, що забезпечення права громадян на осв?ту неможливе без
державного контролю за д?яльн?стю навчальних заклад?в незалежно в?д форм
власност?, який зд?йсню?ться центральними (М?н?стерство осв?ти ? науки
Укра?ни, м?н?стерства, яким п?дпорядкован? вищ? навчальн? заклади),
м?сцевими органами управл?ння осв?тою ? Державною ?нспекц??ю навчальних
заклад?в при М?н?стерств? осв?ти ? науки Укра?ни для забезпечення
реал?зац?? ?дино? державно? пол?тики у сфер? осв?ти.
Одними з основних принцип?в осв?ти в Укра?н? ?:
- доступн?сть для кожного громадянина ус?х форм ? тип?в осв?тн?х послуг,
наданих державою;
- р?вн?сть умов для кожно? людини щодо повно? реал?зац?? ?? зд?бностей,
таланту, всеб?чного розвитку.
Отже, система осв?ти Укра?ни покликана забезпечити громадянам реал?зац?ю
?хнього права на осв?ту ? таким чином, сприяти реал?зац?? ?хн?х прав на
квал?ф?ковану працю.
Система осв?ти в Укра?н? ма? складну структуру, до яко? входять дошк?льна,
загальна середня, позашк?льна, профес?йно-техн?чна, вища, п?слядипломна
осв?та, асп?рантура, докторантура, самоосв?та. Наявн?сть тако?
багатор?внево? схеми ма? принципове значення, оск?льки гаранту? особистост?
в?льний виб?р ? да? можлив?сть одержання осв?ти в?дпов?дно до розумових ?
профес?йних зд?бностей. Так? можливост? додатково розширюють право громадян
обирати форму одержання осв?ти: очну, веч?рню, заочну, екстернатну,
дистанц?йну.
Основними завданнями законодавства Укра?ни про вищу осв?ту ? забезпечення
права на безкоштовне одержання вищо? осв?ти громадянами Укра?ни в державних
? комунальних вищих навчальних закладах на конкурсн?й основ? в рамках
стандарт?в вищо? осв?ти, якщо визначений осв?тньо-квал?ф?кац?йний р?вень
громадянин здобува? вперше. Громадяни також в?льн? у вибор? форми одержання
вищо? осв?ти, вищого навчального закладу, напряму п?дготовки й
спец?альност?.
Зазначен? гарант?? поширюються також на громадян Укра?ни, як? втратили за
станом здоров'я можлив?сть виконувати службов? ? посадов? обов'язки за
отриманою ран?ше квал?ф?кац??ю.
Мета ? пр?оритетн? напрями розвитку осв?ти на Укра?н?, у тому числ?
профес?йно-техн?чно?, ?? ?нновац?йний розвиток, р?вний доступ ? соц?альн?
гарант?? учасникам навчального процесу визначен? Указом Президента Укра?ни
в?д 17 кв?тня 2002 р. ? 347/2002 "Про Нац?ональну доктрину розвитку
осв?ти".
З? здобуттям незалежност? Укра?на набула можливост? поглиблення
м?жнародного сп?вроб?тництва, покликаного забезпечити ?нтеграц?ю
нац?онально? осв?ти в м?жнародний осв?тн?й прост?р. Держава сприя? такому
сп?вроб?тництву в галуз? осв?ти ? зд?йсню? заходи щодо розвитку та
зм?цнення вза?мовиг?дного м?жнародного сп?вроб?тництва в рамках дво- ?
багатосторонн?х м?жнародних договор?в та угод.
Законодавство Укра?ни забезпечу? право громадян на одержання осв?ти в ?нших
кра?нах св?ту. Автоном?я вищих навчальних заклад?в да? змогу розробляти й
реал?зовувати програми вза?мообм?ну та стажування студент?в ? викладач?в в
?нших вищих навчальних закладах Укра?ни й св?ту. М?н?стерство осв?ти ?
науки Укра?ни за допомогою системи грант?в зд?йсню? п?дтримку укра?нських
студент?в для ?х навчання у закордонних вищих навчальних закладах.
Якщо на к?нець 1999 р. сп?вроб?тництво в галуз? осв?ти зд?йснювалося ?з 46
кра?нами св?ту, то на сьогодн? п?дписано 82 м?журядових ? 56 м?жв?домчих
угод про сп?вроб?тництво в галуз? осв?ти ? науки з 70 кра?нами св?ту.
М?н?стерство осв?ти ? науки Укра?ни та його навчальн? заклади зд?йснюють
сп?вроб?тництво з ?вропейським Союзом у рамках програми транс'?вропейського
сп?вроб?тництва в галуз? вищо? осв?ти - Tempus (Tас?s), ? на двосторонн?й
основ? з - кра?нами - членами ?С, ?х центральними державними органами
управл?ння осв?тою та навчальними закладами.
В основу розвитку осв?ти в Укра?н?, вибору його пр?оритет?в покладено
методолог?чн? документи, резолюц?? ? рекомендац?? ЮНЕСКО з питань осв?ти.
Зокрема, це "Рекомендац?? щодо осв?ти на принципах м?жнародного
вза?морозум?ння, сп?вроб?тництва, миру й осв?ти в галуз? прав людини ?
основних свобод особи" (Париж, 1974), "Всесв?тня програма д?й у галуз?
осв?ти з прав людини ? демократ??" (Монреаль, 1993), "Декларац?я ? Програма
д?й Всесв?тньо? конференц?? ООН ?з питань прав людини" (В?день, 1993),
"Декларац?я М?н?стр?в осв?ти" (прийнята на 44-й сес?? М?жнародно?
конференц?? з питань осв?ти, Женева, 1994), "?нтегрован? рамки д?й у галуз?
осв?ти на принципах миру, прав людини ? демократ??" (схвален? ? прийнят? на
28-й сес?? Генерально? конференц??, Париж, 1995), "Декларац?я принцип?в
толерантност?" (Париж, 1995), "Декларац?я ? Стратег?я д?й Всесв?тньо?
конференц?? з питань прав ж?нок" (Беджинг, 1995) й ?н.
У рамках програми Tempus за участю М?н?стерства осв?ти ? науки Укра?ни,
?нституту м?жнародних в?дносин Ки?вського нац?онального ун?верситету ?мен?
Тараса Шевченка, Рейнсько-Вестфальського техн?чного ун?верситету (Аахен,
Н?меччина) й ?мперського коледжу (Лондон, Велика Британ?я) розпочата
д?яльн?сть ?нновац?йного центру з м?жнародних осв?тн?х програм "?НКОС", що
може стати одн??? з? складових процесу реформування системи вищо? осв?ти в
Укра?н? шляхом залучення укра?нських вищих навчальних заклад?в до
позабюджетних джерел ф?нансування (насамперед, закордонних ? м?жнародних
фонд?в), ?хньо? участ? в м?жнародних осв?тн?х програмах, установлення
прямих вза?мовиг?дних контакт?в ?з закордонними партнерами. У рамках
згаданих вище угод 50 вищих навчальних заклад?в Укра?ни зд?йснюють
сп?вроб?тництво з 61 вищим навчальним закладом Н?меччини.
У 1998 р. п?дписан? угоди м?ж Союзом ректор?в вищих навчальних заклад?в
Укра?ни ? Конференц??ю ректор?в ? президент?в вищих навчальних заклад?в
Н?меччини про академ?чне сп?вроб?тництво м?ж вищими навчальними закладами
Укра?ни ? ФРН.
Нац?ональн? критер?? оц?нювання якост? та в?дпов?дност? ?ноземних осв?тн?х
квал?ф?кац?й, отриманих у р?зних рег?онах св?ту, ?рунтуються на положеннях
Л?сабонсько? конвенц??.
Осв?та в Укра?н? регламенту?ться стандартами осв?ти (осв?тн?ми стандартами)
, що ? складовою системи осв?ти Укра?ни. Стандарти осв?ти в Укра?н? - це
сукупн?сть норм ? положень, як? визначають:
- зм?ст осв?ти - зумовлену ц?лями розвитку ? потребами сусп?льства систему
знань, ум?нь ? навичок, профес?йних, св?тоглядних ? цив?льних якостей, що
може бути сформована в процес? навчання з урахуванням перспектив розвитку
науки, техн?ки, технолог?й, культури ? мистецтва;
- зм?ст навчання - структуру, зм?ст ? обсяг навчально? ?нформац??,
засво?ння яко? забезпечу? можлив?сть одержання осв?ти та визначено?
квал?ф?кац?? особою;
- нормативний терм?н навчання - терм?н навчання за визначеною формою,
необх?дний для засво?ння особою зм?сту навчання;
- засоби д?агностики якост? осв?ти - стандартизован? методики, призначен?
для к?льк?сного та як?сного оц?нювання досягнутого особою р?вня знань,
ум?нь ? навичок, профес?йних, св?тоглядних ? громадянських якостей.
Стандарти осв?ти ? важливим елементом будь-яко? нац?онально? системи
осв?ти, тип яко? визнача?ться пол?тичними, соц?ально-економ?чними умовами,
традиц?ями визначено? кра?ни тощо. У свою чергу тип системи осв?ти вплива?
на функц??, вид ? структуру осв?тн?х стандарт?в. Проте, на основ? загальних
п?дход?в до стандартизац?? стандарти компетенц?? розробляються ?
затверджуються на р?вн? держави, галуз? або орган?зац??.
Тому, залежно в?д р?вня органа чи орган?зац??, що затверджу? стандарт,
розр?зняють державн?, галузев? стандарти осв?ти й стандарти осв?ти
навчальних заклад?в .
В Укра?н? державн? стандарти осв?ти - сукупн?сть вза?мод?ючих документ?в,
що встановлюють визначен? норми ? положення щодо реал?зац?? осв?тнього
процесу в Укра?н?, у тому числ? й права на осв?ту, зокрема вищу.
Окремо розглянемо систему стандартизац?? вищо? осв?ти. В?дпов?дно до
чинного законодавства, державний стандарт вищо? осв?ти ? складовою системи
стандарт?в вищо? осв?ти ? м?стить: перел?к профес?йних квал?ф?кац?й та
перел?к напрям?в ? спец?альностей, за якими зд?йсню?ться п?дготовка
фах?вц?в у вищих навчальних закладах.
Галузев? стандарти вищо? осв?ти також ? складовою системи стандарт?в вищо?
осв?ти Укра?ни. Вони м?стять: осв?тньо-квал?ф?кац?йн? характеристики
випускник?в вищих навчальних заклад?в , осв?тньо-профес?йн? програми
п?дготовки й засоби д?агностики якост? вищо? осв?ти .
Осв?тньо-квал?ф?кац?йна характеристика ? компетентн?сною моделлю випускника
вищого навчального закладу (майбутнього фах?вця), що визнача? м?сце фах?вця
в структур? галузей економ?ки держави, вимоги до його компетентност?, ?нших
соц?ально важливих якостей ?, головне, в?добража? мету вищо? осв?ти та
профес?йно? п?дготовки у форм? системи ум?нь, як? використовуються п?д час
вир?шення визначених завдань у майбутн?й д?яльност?.
Осв?тньо-профес?йна програма п?дготовки - модель п?дготовки випускника
вищого навчального закладу (майбутнього фах?вця), яка форму?ться на
п?дстав? осв?тньо-квал?ф?кац?йно? характеристики. У н?й встановлюються
вимоги до зм?сту, обсягу й р?вня осв?ти ? профес?йно? п?дготовки фах?вця у
форм? системи модул?в зм?сту навчання й нормативного терм?ну навчання .
Для визначення в?дпов?дност? осв?тн?х послуг вимогам стандарт?в вищо?
осв?ти п?д час акредитац?? напрям?в ? спец?альностей, атестац?? та
профес?йно? сертиф?кац?? випускник?в вищого навчального закладу
застосовують засоби д?агностики якост? вищо? осв?ти. Як?сть вищо? осв?ти -
сукупн?сть якостей, як? формуються у випускника в результат? реал?зац??
вищим навчальним закладом осв?тньо-профес?йно? програми п?дготовки й
в?дображають його профес?йну компетентн?сть, ц?нн?сн? ор??нтац??, соц?альну
спрямован?сть, що вплива? на здатн?сть задовольняти як особист? духовн? ?
матер?альн? потреби, так ? потреби сусп?льства.
Стандарти вищо? осв?ти вищих навчальних заклад?в - складова системи
стандарт?в вищо? осв?ти Укра?ни, що розробля?ться ? затверджу?ться самим
вищим навчальним закладом. Вона м?стить: вар?ативн? частини осв?тньо-
квал?ф?кац?йних характеристик, осв?тньо-профес?йних програм, засоб?в
д?агностики якост? вищо? осв?ти; навчальн? плани й програми навчальних
дисципл?н .
Можна зробити висновок, що законодавче нормативне забезпечення осв?тянсько?
галуз? в Укра?н? добре структуроване та досить зм?стовне, спрямоване на
досягнення кращих результат?в у вихованн? та ?нтелектуальному розвитку
молод? - майбутн?х фах?вц?в.
1.4. Профес?йне й моральне становлення молод?. ?дн?сть прав та обов'язк?в
укра?нського студентства
Тепер доц?льно порушити питання про вза?мозв'язок конституц?йних прав й
обов'язк?в, в?дпов?дальност? молодо? людини за навчання та подальшу
д?яльн?сть за фахом. Як зазначалося, головними ?нструментами соц?ал?зац??
особистост? ? осв?та ? праця, право на як? деклару?ться у Конституц??
Укра?ни ? забезпечу?ться державними ?нститутами.
Зауважимо, що права кожно? особистост? на осв?ту ? працю не можна
розглядати окремо в?д обов'язк?в перед сусп?льством.
У ст. 43 Конституц?? Укра?ни проголошено:
"Кожний ма? право на працю, що включа? можлив?сть заробляти соб? на життя
працею, яку в?н в?льно вибира? ? на яку в?н в?льно погоджу?ться.
Держава створю? умови для повно? реал?зац?? громадянами права на працю,
гаранту? р?вн? можливост? при вибор? профес?? ? фаху (спец?альност?),
реал?зу? програми профес?йно-техн?чного навчання, п?дготовки ?
переп?дготовки кадр?в в?дпов?дно до сусп?льних потреб".
В Укра?н? концептуальн? основи й державн? пр?оритети розвитку осв?ти
розглядаються насамперед з погляду рол? й м?сця особи в забезпеченн?
житт?д?яльност? сусп?льства, безпосереднього вза?мозв'язку осв?ти з? сферою
прац?. Ведеться системна робота:
- з? створення умов для визначення проблем у сфер? осв?ти, зважаючи на
розвиток кра?ни та ?? рег?он?в, в?дпов?дно до пол?тичного бачення ?
прийняття р?шень на державному р?вн?;
- проблемами осв?ти, що виникають на ринку прац?;
- наданням систем? осв?ти б?льшо? гнучкост? й ширших можливостей одержання
громадянами профес?йно? п?дготовки.
На в?дм?ну в?д р?зноман?ття структур ? форм нац?ональних систем осв?ти,
структури ? форми систем прац? б?льшост? кра?н св?ту здеб?льшого
в?дпов?дають вимогам М?жнародно? стандартно? класиф?кац?? профес?й (ISCO-
88). В?дпов?дно до не? профес?йна квал?ф?кац?я - це здатн?сть прац?вника
виконувати конкретн? завдання й обов'язки на визначен?й посад?.
П?дготовка фах?вц?в в Укра?н? зд?йсню?ться в рамках двоступенево? системи
вищо? осв?ти. Для кожного ступеня визначен? академ?чна та профес?йна
квал?ф?кац??, що здобуваються громадянами одночасно п?д час осво?ння
в?дпов?дно? осв?тньо-профес?йно? програми визначеного осв?тнього й осв?тньо-
квал?ф?кац?йного р?вн?в. ?хн? набуття п?дтверджу?ться документом, що ?
одночасно сертиф?катом ?, у б?льшост? випадк?в, л?ценз??ю. При цьому терм?н
квал?ф?кац?я використовують винятково в значенн?, яке застосовують у
систем? прац?.
Профес?йну вищу осв?ту в Укра?н? спрямовано на п?дготовку громадян до
виконання обов'язк?в ? завдань (зокрема профес?йних) визначено? первинно?
посади, тобто тако?, що потребу? досв?ду профес?йно? д?яльност?. Академ?чна
квал?ф?кац?я випускник?в дозволя? ?м у майбутньому робити кар'?ру за
обраним фахом за допомогою надбаного обсягу та р?вня знань ? ум?нь, а також
здобутого практичного досв?ду - набутих компетентностей .
У систем? профес?йно? осв?ти Укра?ни первинн? посади для кожно?
квал?ф?кац?? визначаються, переважно, за одним з основних нормативно-
правових документ?в у сфер? прац? ? соц?ального захисту - Дов?дником
квал?ф?кац?йних характеристик профес?й прац?вник?в. У ньому наведено
квал?ф?кац?йн? характеристики посад, тобто перел?ки завдань ? обов'язк?в,
як? мають виконувати прац?вники, вимоги до ?х профес?йних знань, осв?тнього
й осв?тньо-квал?ф?кац?йного р?вн?в. На п?дстав? квал?ф?кац?йних
характеристик (тобто вимог ринку прац?) ? вимог сусп?льства до соц?ально
важливих рис ? якостей випускника вищого навчального закладу форму?ться
компетентн?сна модель фах?вця у вигляд? складово? стандарту вищо? осв?ти -
осв?тньо-квал?ф?кац?йно? характеристики , що ? перел?ком основних
компетентностей випускника.
Таким чином, в Укра?н? реал?зац?я права на одержання вищо? та середньо?
спец?ально? осв?ти т?сно пов'язана з правом на одержання профес?йно?
квал?ф?кац??, тобто, в тих випадках, коли йдеться про право на одержання
осв?ти, ма?ться на уваз? ? право на профес?йну осв?ту, ? право на профес?ю.

Основною ?нституц??ю в систем? вищо? осв?ти Укра?ни ? вищий навчальний
заклад - осв?тн?й, осв?тньо-науковий заклад, який заснований ? д??
в?дпов?дно до законодавства про осв?ту, реал?зу? зг?дно з наданою л?ценз??ю
осв?тньо-профес?йн? програми вищо? осв?ти за певними осв?тн?ми та осв?тньо-
квал?ф?кац?йними р?внями, забезпечу? навчання, виховання та профес?йну
п?дготовку ос?б за ?х покликанням, ?нтересами, зд?бностями ? нормативними
вимогами в галуз? вищо? осв?ти, а також зд?йсню? наукову та науково-
техн?чну д?яльн?сть. Законами Укра?ни "Про вищу осв?ту" ? "Про наукову ?
науково-техн?чну д?яльн?сть" вищ? навчальн? заклади III-IV р?вн?в
акредитац?? за статусом прир?внян? до наукових установ Нац?онально?
академ?? наук Укра?ни.
Основною метою д?яльност? вищого навчального закладу ? забезпечення умов,
необх?дних для отримання особою вищо? осв?ти, п?дготовка фах?вц?в
в?дпов?дно до потреб Укра?ни.
Головними завданнями вищого навчального закладу ? :
- зд?йснення осв?тньо? д?яльност? за певним напрямом, яка забезпечу?
п?дготовку фах?вц?в в?дпов?дних осв?тньо-квал?ф?кац?йних р?вн?в ?
в?дпов?да? стандартам вищо? осв?ти;
- зд?йснення науково? ? науково-техн?чно? (для вищих навчальних заклад?в
III ? IV р?вн?в акредитац??), творчо?, мистецько?, культурно-виховно?,
спортивно? та оздоровчо? д?яльност?;
- забезпечення виконання державного замовлення й угод на п?дготовку
фах?вц?в з вищою осв?тою;
- зд?йснення п?дготовки наукових ? науково-педагог?чних кадр?в та ?х
атестац?я в акредитованих вищих навчальних закладах III ? IV р?вн?в
акредитац??;
- вивчення попиту на окрем? спец?альност? на ринку прац? та сприяння
працевлаштуванню випускник?в;
- забезпечення культурного й духовного розвитку особистост?, виховання
ос?б, як? навчаються у вищих навчальних закладах, в дус? укра?нського
патр?отизму й поваги до Конституц?? Укра?ни;
- п?двищення осв?тньо-культурного р?вня громадян.
Громадяни Укра?ни, а також особи, як? не мають громадянства, мають право:
навчатися за будь-яким напрямом п?дготовки та за будь-якою спец?альн?стю
певного осв?тньо-квал?ф?кац?йного р?вня, що зазначен? в Постанов? Каб?нету
М?н?стр?в Укра?ни в?д 24 травня 1997 р. ? 507 "Про перел?к напрям?в та
спец?альностей, за якими зд?йсню?ться п?дготовка фах?вц?в у вищих
навчальних закладах за в?дпов?дними осв?тньо-квал?ф?кац?йними р?внями".
Прийом на навчання до вищих навчальних заклад?в зд?йсню?ться за кошти
державного бюджету чи ф?зичних, або юридичних ос?б винятково на конкурсних
засадах, умови яких визначаються правилами прийому до конкретного вищого
навчального закладу, формуються з урахуванням вимог типових правил,
затверджених М?н?стерством осв?ти ? науки Укра?ни.
Особи, як? вступають на навчання за осв?тньо-квал?ф?кац?йним р?внем
молодшого спец?ал?ста, повинн? мати осв?тн?й р?вень повно? загально?
середньо? осв?ти. В результат? навчання вони здобувають неповну вищу
осв?ту, спец?альн? ум?ння та знання, достатн? для зд?йснення виробничих
функц?й певного р?вня профес?йно? д?яльност?, передбачен? для первинних
посад у певному вид? економ?чно? д?яльност?.
Особам, як? завершили навчання в акредитованому вищому профес?йному
училищ?, центр? профес?йно-техн?чно? осв?ти, може присвоюватись осв?тньо-
квал?ф?кац?йний р?вень молодшого спец?ал?ста за в?дпов?дною спец?альн?стю,
з яко? також зд?йсню?ться п?дготовка роб?тник?в високого р?вня
квал?ф?кац??.
Особи, як? мають базову загальну середню осв?ту, можуть одночасно навчатися
за осв?тньо-профес?йною програмою п?дготовки молодшого спец?ал?ста ?
здобувати повну загальну середню осв?ту.
Особи, як? вступають за осв?тньо-квал?ф?кац?йним р?внем бакалавра, повинн?
мати осв?тн?й р?вень повно? загально? середньо? осв?ти. В результат?
навчання вони здобувають базову вищу осв?ту, фундаментальн? ? спец?альн?
ум?ння та знання щодо узагальненого об'?кта прац? (д?яльност?), достатн?
для виконання завдань та обов'язк?в (роб?т) певного р?вня профес?йно?
д?яльност?, передбачен? для первинних посад у певному р?зновид? економ?чно?
д?яльност?.
П?дготовка фах?вц?в осв?тньо-квал?ф?кац?йного р?вня бакалавра може
зд?йснюватися на основ? осв?тньо-квал?ф?кац?йного р?вня молодшого
спец?ал?ста.
Особи, як? в пер?од навчання за осв?тньо-профес?йною програмою п?дготовки
бакалавра у вищих навчальних закладах II - IV р?вн?в акредитац?? припинили
подальше навчання, мають право за ?ндив?дуальною програмою здобути осв?тньо-
квал?ф?кац?йний р?вень молодшого спец?ал?ста за одн??ю з? спец?альностей,
в?дпов?дних напряму п?дготовки бакалавра, у тому самому або ?ншому
акредитованому вищому навчальному заклад?.
Особи, як? вступають за осв?тньо-квал?ф?кац?йним р?внем спец?ал?ста,
повинн? мати осв?тн?й р?вень бакалавра. В результат? навчання вони
здобувають повну вищу осв?ту, спец?альн? ум?ння та знання, достатн? для
виконання завдань ? обов'язк?в (роб?т) певного р?вня профес?йно?
д?яльност?, передбачен? для первинних посад у певному вид? економ?чно?
д?яльност?.
Особи, як? вступають за осв?тньо-квал?ф?кац?йним р?внем маг?стра, повинн?
мати осв?тн?й р?вень бакалавра. В результат? навчання вони здобувають повну
вищу осв?ту, спец?альн? ум?ння та знання, достатн? для виконання
профес?йних завдань ? обов'язк?в (роб?т) ?нновац?йного характеру певного
р?вня профес?йно? д?яльност?, передбачен? для первинних посад у певному
вид? економ?чно? д?яльност?.
П?дготовка фах?вц?в осв?тньо-квал?ф?кац?йного р?вня маг?стра може
зд?йснюватися на основ? осв?тньо-квал?ф?кац?йного р?вня спец?ал?ста.
Особи, як? в пер?од навчання за осв?тньо-профес?йною програмою п?дготовки
маг?стра припинили подальше навчання, мають право за ?ндив?дуальною
програмою здобути осв?тньо-квал?ф?кац?йний р?вень спец?ал?ста за такою
самою або под?бною спец?альн?стю у тому самому або ?ншому акредитованому
вищому навчальному заклад?.
Вступники мають право :
Ознайомитися з л?ценз??ю на певну осв?тню д?яльн?сть вищого навчального
закладу , оск?льки осв?тня д?яльн?сть на територ?? Укра?ни зд?йсню?ться
вищими навчальними закладами на п?дстав? л?ценз?й, як? видаються у порядку,
встановленому Каб?нетом М?н?стр?в Укра?ни. В л?ценз?? зазначаються назва
напряму, терм?н д?? л?ценз??, а також юридична адреса вищого навчального
закладу, його в?докремлен? структурн? п?дрозд?ли (ф?л??) та ?хн? юридичн?
адреси.
Ознайомитися з галузевим стандартом вищо? осв?ти за певним напрямом
п?дготовки або спец?альн?стю , затвердженим М?н?стерством осв?ти ? науки
Укра?ни.
Ознайомитися з навчальним планом, затвердженим ректором (директором) вищого
навчального закладу та погодженим з М?н?стерством осв?ти ? науки Укра?ни .
Ознайомитися з затвердженими ректором (директором) вищого навчального
закладу програмами навчальних дисципл?н, зазначеними у навчальному план? .
Ознайомитися з? списками викладацького або науково-викладацького складу
вищого навчального закладу, залученого до викладання навчальних дисципл?н,
зазначених у навчальному план? .
Ознайомитися з? зразком диплома в?дпов?дного осв?тньо-квал?ф?кац?йного
р?вня (молодший спец?ал?ст, бакалавр, спец?ал?ст, маг?стр) та зразком
додатка до диплома , вигляд яких встановлено Постановою Каб?нету М?н?стр?в
Укра?ни в?д 12 листопада 1997 р. ? 1260 "Про документи про осв?ту та вчен?
звання". У дипломах будь-якого осв?тньо-квал?ф?кац?йного р?вня обов'язково
ма? бути зазначен? напрям п?дготовки, спец?альн?сть та одна профес?йна
квал?ф?кац?я з перел?ку профес?йних квал?ф?кац??, що наданий в основному
документ? системи прац? та соц?ального захисту - Нац?ональному
класиф?катор? Укра?ни "Класиф?катор профес?й ДК 003:2005".
П?сля зак?нчення навчання за осв?тньо-профес?йною програмою певного
осв?тньо-квал?ф?кац?йного р?вня за результатами державно? атестац??
отримати диплом державного зразка про вищу осв?ту та додаток до диплома ?з
зазначеними в них напрямом п?дготовки, спец?альн?стю та профес?йною
квал?ф?кац??ю; особа обов'язково в?драхову?ться ?з вищого навчального
закладу наказом ректора (директора).
У дипломах про вищу осв?ту осв?тньо-квал?ф?кац?йного р?вня бакалавра та
додатка до диплома допуска?ться зазначення лише напряму п?дготовки та
профес?йно? квал?ф?кац??.
На вимогу випускника може також видаватися додаток до диплома ?вропейського
зразка.
Особи п?д час навчання у вищих навчальних закладах мають право :
- на виб?р форми навчання;
- безпечн? й нешк?длив? умови навчання, прац? та побуту;
- трудову д?яльн?сть у позанавчальний час;
- додаткову оплачувану в?дпустку у зв'язку з навчанням за основним м?сцем
роботи, скорочений робочий час й ?нш? п?льги, передбачен? законодавством
для ос?б, як? по?днують роботу з навчанням;
- користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною,
побутовою, оздоровчою базою вищого навчального закладу;
- участь у науково-досл?дних, досл?дно-конструкторських роботах,
конференц?ях, симпоз?умах, виставках, конкурсах; представлення сво?х роб?т
для публ?кац?й;
- участь в обговоренн? та вир?шенн? питань удосконалення навчально-
виховного процесу, науково-досл?дно? роботи; призначення стипенд?й,
орган?зац?? дозв?лля, побуту, оздоровлення;
- надання пропозиц?й щодо умов ? розм?р?в плати за навчання;
- участь в об'?днаннях громадян;
- обрання навчальних дисципл?н за спец?альн?стю в межах, передбачених
осв?тньо-профес?йною програмою п?дготовки та навчальним планом;
- участь у формуванн? ?ндив?дуального навчального плану;
- моральне та (або) матер?альне заохочення за усп?хи у навчанн? й активну
участь у науково-досл?дн?й робот?;
- захист в?д будь-яких форм експлуатац??, ф?зичного та псих?чного
насильства;
- безкоштовне користування у вищих навчальних закладах б?бл?отеками,
?нформац?йними фондами, послугами навчальних, наукових, медичних й ?нших
п?дрозд?л?в вищого навчального закладу;
- кан?кулярну в?дпустку тривал?стю не менше, н?ж в?с?м календарних тижн?в.
Студенти вищих навчальних заклад?в, як? навчаються за денною (очною) формою
навчання, мають право на п?льговий про?зд у транспорт?, а також на
забезпечення гуртожитком у порядку, встановленому Каб?нетом М?н?стр?в
Укра?ни.
Студенти вищих навчальних заклад?в мають право на отримання стипенд?й,
призначених юридичними та ф?зичними особами, як? направили ?х на навчання,
а також ?нших стипенд?й в?дпов?дно до законодавства.
П?сля отримання диплома в?дпов?дного осв?тньо-квал?ф?кац?йного р?вня особа
ма? право :
1. П?сля зак?нчення навчання за осв?тньо-профес?йною програмою певного
осв?тньо-квал?ф?кац?йного р?вня за результатами державно? атестац??
випускник вищого навчального закладу отриму? в?дпов?дний диплом про вищу
осв?ту ? в?драхову?ться з вищого навчального закладу наказом ректора
(директора). П?сля цього громадяни Укра?ни набувають право на
працевлаштування за профес??ю (квал?ф?кац??ю), зазначеною у диплом? про
вищу осв?ту в?дпов?дного осв?тньо-квал?ф?кац?йного р?вня.
2. Випускники вищого навчального закладу, як? отримали неповну вищу осв?ту
(молодший спец?ал?ст) мають право на конкурсних засадах без будь-яких
обмежень й умов, як? порушують права особи на одержання вищо? осв?ти,
закр?плених в Конституц?? та законодавств? Укра?ни, вступити до будь-якого
вищого навчального закладу на навчання за осв?тньо-профес?йною програмою
бакалавра будь-якого напряму п?дготовки. П?д час конкурсного в?дбору до
уваги беруться лише результати навчання за нормативною частиною
в?дпов?дного галузевого стандарту вищо? осв?ти.
Якщо спец?альн?сть, за якою випускник отримав диплом молодшого спец?ал?ста,
належить до того самого напряму п?дготовки, на навчання за яким особа
вступила, навчання може зд?йснюватися за ?ндив?дуальним навчальним планом,
у якому врахован? результати навчання за зм?стовими частинами галузевого
стандарту вищо? осв?ти спец?альност? осв?тньо-квал?ф?кац?йного р?вня
молодшого спец?ал?ста, як? зб?гаються з? зм?стовими частинами галузевого
стандарту вищо? осв?ти в?дпов?дного напряму п?дготовки, в тому числ? ?
результати навчання за зм?стовими частинами галузевих стандарт?в вищо?
осв?ти п?дготовки фах?вц?в осв?тньо-квал?ф?кац?йних р?вн?в молодшого
спец?ал?ста та бакалавра щодо гуман?тарно?, соц?ально-економ?чно? й
еколог?чно? осв?ти й осв?ти з безпеки життя ? д?яльност? людини, охорони
прац?, затверджен? М?н?стерством осв?ти ? науки Укра?ни й надан? в
?нструктивному лист? в?д 19 червня 2002 р. ? 1/9-307.
Якщо спец?альн?сть, за якою випускник отримав диплом молодшого спец?ал?ста,
належить до ?ншого напряму п?дготовки, на навчання за яким поступила особа,
в ?ндив?дуальному навчальному план? враховуються т?льки результати навчання
за зм?стовими частинами галузевих стандарт?в вищо? осв?ти п?дготовки
фах?вц?в осв?тньо-квал?ф?кац?йних р?вн?в молодшого спец?ал?ста та бакалавра
щодо гуман?тарно?, соц?ально-економ?чно? та еколог?чно? осв?ти й осв?ти з
безпеки життя та д?яльност? людини, й охорони прац?.
3. Випускники вищого навчального закладу, як? отримали базову вищу осв?ту
(бакалавр), мають право на конкурсних засадах без будь-яких обмежень та
умов, як? порушують права особи на одержання вищо? осв?ти, закр?плених в
Конституц?? та законодавств? Укра?ни, та в?дпов?дно до принцип?в
Болонського процесу, вступити до будь-якого вищого навчального закладу на
навчання за будь-якою осв?тньо-профес?йною програмою спец?ал?ста або
маг?стра того самого напряму п?дготовки. П?д час конкурсного в?дбору до
уваги беруться лише результати навчання за нормативною частиною
в?дпов?дного галузевого стандарту вищо? осв?ти.
Особи, як? навчаються у вищих навчальних закладах, зобов'язан? :
- додержуватися закон?в, статуту та правил внутр?шнього розпорядку вищого
навчального закладу;
- виконувати граф?к навчально-виховного процесу та навчальний план.
1.5. Органи студентського самоврядування в ?нституц?ях вищо? осв?ти
Укра?нське законодавство забезпечу? обов'язкову участь студент?в у
прийнятт? р?шень на вс?х р?внях у систем? вищо? осв?ти, яка ма?
зд?йснюватися за допомогою функц?онування обраних студентами
представницьких орган?в, як? мають назву "органи студентського
самоврядування".
Студентськ? представницьк? органи, зг?дно ?з Законом Укра?ни "Про вищу
осв?ту", обов'язково створюються на р?вн? академ?чно? групи, факультету,
гуртожитку, вищого навчального закладу в ц?лому. Залежно в?д контингенту
студент?в, типу та специф?ки вищого навчального закладу, так? органи за
бажанням студент?в можуть створюватися також на р?вн? курсу, спец?альност?,
студентського м?стечка, структурних п?дрозд?л?в вищого навчального закладу.
Таким чином, система студентського представництва ма? гнучку розгалужену
структуру, що забезпечу? ?? зв'язок з кожним студентом.
До компетенц?? орган?в студентського самоврядування належить представництво
?нтерес?в студент?в з питань зм?сту й орган?зац?? навчання, гарантування
можливостей зд?йснення науково? та творчо? д?яльност?, умов проживання в
гуртожитках, соц?ального забезпечення студент?в.
Кер?вники студентських представницьких орган?в вищих навчальних заклад?в
входять до складу вчених рад закладу, кер?вники студентських
представницьких орган?в факультет?в - до вчених рад в?дпов?дних
факультет?в.
М?н?стерство осв?ти ? науки Укра?ни систематично сп?впрацю? з нац?ональним
студентським союзом Укра?ни - Укра?нською асоц?ац??ю студентського
самоврядування (УАСС), що на добров?льних засадах об'?дну? органи
студентського самоврядування вищих навчальних заклад?в ус?х рег?он?в
Укра?ни. Ця сп?впраця поляга? у пер?одичному вза?мних консультац?й,
конференц?й та сем?нар?в, залученн? представник?в УАСС до п?дготовки
проект?в нормативних акт?в з питань вищо? осв?ти та соц?ального
забезпечення студент?в.
За результатами двох конференц?й, проведених УАСС за участю М?н?стерства
осв?ти ? науки Укра?ни у листопад? 2002 р. в Ки?в? та в червн? 2003 р. у
Львов?, до Верховно? Ради Укра?ни було внесено проект закону про частков?
зм?ни до Закону Укра?ни "Про вищу осв?ту", який зм?цню? юридичне становище
студентських ? представницьких орган?в, над?ля? ?х б?льш ширшими та
юридично краще захищеними правами, а також п?двищу? к?льк?сть представник?в
студентства в ус?х органах управл?ння вищих навчальних заклад?в.
У п?дготовц? цього законопроекту значну допомогу надали представники ESIB -
Нац?ональних студентських союз?в у ?вроп?, а також членських орган?зац?й
ESIB, студентських союз?в Австр??, Угорщини та Словаччини.
Кр?м того, в Укра?н? створена Всеукра?нська студентська рада при
Президентов? Укра?ни, яка розгляда? актуальн? проблеми студентського життя.

Серед асоц?ац?й (сп?лок) студент?в визначають:
- молод?жн? фахов? об'?днання, орган?зац?? за ?нтересами;
- молод?жн? рел?г?йн? орган?зац??;
- студентськ? профсп?лков? орган?зац??;
- благод?йн? фонди для молод? та молод?жн? благод?йн? фонди;
- нац?ональн? молод?жн? орган?зац??;
- студентський рух;
- громадсько-пол?тичн? орган?зац?? молод?;
- молод?жн? парт??, ф?л?? молод?жних парт?й.
Законодавчою базою д?яльност? молод?жних орган?зац?й ? прийнятий у 1998 р.
Закон Укра?ни "Про молод?жн? та дитяч? громадськ? орган?зац??", який
окреслю? особливост? орган?зац?йних засад ?хнього утворення та д?яльност?,
а також державн? гарант?? забезпечення ?х д?яльност?.
Сп?впрацю адм?н?страц?й вищих навчальних заклад?в управл?ння осв?тою та
молод?жних громадських орган?зац?й сл?д зарахувати до чинник?в, як?
найб?льше впливають на формування ? зд?йснення державно? молод?жно?
пол?тики.
Упродовж останн?х рок?в частка молод?жних ? студентських об'?днань
продовжу? зб?льшуватися, п?двищу?ться ?х активн?сть, д??в?сть, авторитет
серед молод?.
Студентська молодь входить в об'?днання та орган?зац?? за ?нтересами;
благод?йн? фонди; громадсько-пол?тичн? орган?зац?? молод?. Окремо д?ють
студентськ? об'?днання та рухи (парламенти, ради тощо), а також студентська
сп?лка Укра?ни.
У сп?впрац? орган?в осв?ти й молод?жних орган?зац?й окреслилися ? добре
себе зарекомендували форми роботи, як? розширюють можливост? використання
орган?зац?йного потенц?алу студентських об'?днань, зокрема так?, як:
- сприяння створенню координац?йних структур у вищих навчальних закладах з
метою узгодження студентського руху, концентрац?? зусиль на зд?йснення
державно? молод?жно? пол?тики;
- сприяння навчанню л?дер?в й актив?ст?в студентського руху;
- зустр?ч? кер?вник?в орган?в осв?ти з представниками молод?жних
орган?зац?й;
- включення представник?в студентських орган?зац?й до складу дорадчих
орган?в у вищих навчальних закладах й ?нш?.
П?дтримка студентських молод?жних орган?зац?й - одне з основних завдань,
вир?шення якого позитивно вплине на формування й ефективн?сть продовження
державно? молод?жно? пол?тики.


2. 15 РОК?В ДЕМОКРАТ?? НЕЗАЛЕЖНО? УКРА?НИ
2.1. Актив?зац?я сусп?льно-пол?тичного життя та зм?цнення самост?йност?
державного ладу
Незалежн?сть Укра?ни проголошена 24 серпня 1991 р. "Актом про державний
суверен?тет". На загальнонац?ональному референдум? 1 грудня 1991 р. цей
документ був схвалений переважною б?льш?стю громадян Укра?ни.
Лише п?сля здобуття незалежност? в Укра?н? розпочався процес
державотворення, зм?цнення демократичних засад, посилення рол? ринково?
економ?ки та пошуку шлях?в до ?вропейсько? ?нтеграц??, як?сно нового р?вня
м?ждержавних в?дносин.
Укра?на нин? вступила в новий етап утвердження незалежност? - етап
конструктивних реформ, поглиблення трансформац?й в ус?х сферах сусп?льно-
пол?тичного життя: економ?ки й пол?тики, науки й культури, осв?ти й
виховання. Головною складовою цих под?й були процеси пол?тичного
становлення держави й утвердження демократ??.
Формування м?цно? пол?тично? системи за час укра?нсько? державност?
в?дбувалося й в?дбува?ться за умов громадянського миру, без застосування
силових метод?в розв'язання актуальних питань. Декларован? зм?ни сталися за
15 рок?в нашо? ?стор?? зд?йснювалися здеб?льшого саме завдяки збереженню
сусп?льно? злагоди та засад майбутнього цив?л?зованого розвитку.
Це переконливо св?дчить про велик? внутр?шн? потенц?? нашого народу у
демократичному державотворенн?, про наше сп?льне в?дчуття пол?тично?
в?дпов?дальност? за долю держави про зростання к?лькост? та активност?
впливових пол?тичних сил в укра?нському сусп?льств?.
Найб?льш переконливо позиц?я укра?нського народу засв?дчилася в пер?од
президентських вибор?в (жовтень - грудень 2004 р.) та парламентських
вибор?в у березн? 2006 р., коли цей пол?тичний курс був п?дтриманий
переважною б?льш?стю наших громадян.
Активна внутр?шня ? зовн?шня пол?тика Укра?ни останн?х рок?в отримала
м?жнародну п?дтримку ООН, ?вропейського Союзу та значно? б?льшост?
пров?дних держав св?ту. Уряди цих кра?н позитивно оц?нили ор??нтац?ю
незалежно? Укра?ни на побудову гуман?стичного сусп?льства, р?вн?сть у
розвитку ус?х сектор?в економ?ки, створення кожному громадянину г?дних умов
для в?льно? економ?чно? д?яльност?, вибору ?деолог?чних, ?нтелектуальних,
етичних, рел?г?йних засад самоутвердження та розвитку в межах сво?? держави
або сп?вдружност? держав.
Зростанню пол?тично? й ?нтелектуально? культури у вищ?й школ? сприяли
загальнонац?ональн? документи: "Вт?лення у нац?ональну практику Укра?ни
р?шень Всесв?тньо? конференц?? з вищо? осв?ти" (1998), "Нац?ональна
програма розвитку пол?тично? культури громадян Укра?ни" (2000),
"Нац?ональна програма правово? осв?ти населення Укра?ни" (2001), Указ
Президента Укра?ни "Про заходи щодо вдосконалення системи вищо? осв?ти
Укра?ни" (2004) й ?н.
Шлях, який Укра?на пройшла за 15 рок?в, значний. Людина у наш?й кра?н? ма?
право на свободу збор?в, м?тинг?в, вуличних поход?в ? демонстрац?й, яке
проголошено в Конституц?? Укра?ни. Тепер кожен громадянин або сусп?льно-
пол?тична орган?зац?я можуть подати заявку в м?сцевий орган влади на
проведення таких заход?в.
Отже, укра?нське сусп?льство яскраво демонстру? значущ?сть можливостей для
кожно? людини обирати сво? житт?в? стратег??, р?вень гнучкост? та
моб?льност? соц?ально? повед?нки, право на особист?сне вдосконалення шляхом
осв?ченост?, профес?онал?зму, р?зносторонност?, компетентност?,
комун?кабельност? тощо.
2.2. Зм?ст трансформац?йних процес?в в укра?нському сусп?льств?
На початку XXI ст. наукова й сусп?льна думка в Укра?н?, як ? у всьому
св?т?, прагне осмислити та узагальнити здобутки минулого, зрозум?ти, на
яких стартових рубежах ми опинилися перед подальшим рухом вперед.
XX ст. ув?йшло в ?стор?ю людства важливими досягненнями. Накопичено нов?
знання щодо природи атома й атомно? енерг??, як насл?док, створено могутн?
генерувальн? реактори та системи енергопостачання; осво?но принципово нов?
покол?ння двигун?в для аерокосм?чно? техн?ки й технолог?й, лазерн? системи
р?зного призначення.
Докор?нно зм?нено погляди на нов?тн? засоби комун?кац??. Вперше людина
вийшла у космос, створила косм?чну станц?ю, полет?ла на М?сяць, готу?
експедиц?? на ?нш? планети. Водночас саме розширення знань про атомну
енергетику п?двело людство до вкрай небезпечно? меж? - створення засоб?в
масового знищення людей. Руйн?вна потужн?сть збро? набува? щораз б?льших
масштаб?в ? спрямована у р?зних напрямках - в?д надзвичайно? сили вибухових
засоб?в до х?м?чно?, б?олог?чно?, б?оф?зично?, б?ох?м?чно? збро?. Створено
й засоби точно? ?х доставки й ураження заздалег?дь визначених ц?лей. Так?,
на жаль, реальн? вияви суперечностей ? протистоянь у людському сусп?льств?,
коли будь-який, нав?ть незначний, конфл?кт прихову? небезпечну загрозу.
Виникла глобальна проблема забезпечення технолог?чно? безпеки, а також
припинення проектування, створення й розповсюдження систем масового
ураження. Без цього неможливо усунути загрозу ?снування планети в
майбутньому.
Все-таки здобутки прогресу, спрямован? на добро, нин? дом?нують. Потреби
сусп?льства в тенденц?? його розвитку зумовлюють усе б?льше прогресивних
зрушень. У п?дсумку людство ста? багатшим духовно, загалом, прогрес за умов
в?дтворювальних процес?в перемага? регрес. Оч?куються як?сно нов? науково-
технолог?чн? й сусп?льно-гуман?тарн? прориви у сфер? знань, формуванн?
досконал?ших форм сусп?льного та господарського устрою ?, в?дпов?дно,
зростання р?вня ? стандарт?в життя людини.
Фундаментальн? в?дкриття у ф?зичних, х?м?чних ? б?олог?чних науках
забезпечили синтез багатьох нових сполук, одержання матер?альних ресурс?в з
наперед визначеними властивостями, особливо пол?мерних матер?ал?в
р?зноман?тного призначення.
Укра?нськими вченими досл?джено механ?зми б?ох?м?чних ? б?оф?зичних,
б?омолекулярних ? б?огенних процес?в, що в?дбуваються в живих орган?змах.
Найб?льшим досягненням учених ? розшифрування формули геному живих ?стот,
особливе значення ма? п?знання системи геному людини, яка перебува? на
найвищому щабл? еволюц?йного розвитку.
Значними ? досягнення укра?нських вчених у царин? ?нформатики й
обчислювально? техн?ки, ?х не лише використовують у центральних ланках
локальних ? державних систем управл?ння науково-технолог?чними,
господарськими, ринковими, пол?тичними, економ?чними та соц?альними
процесами, а ? як головний зас?б м?жнародного, всесв?тнього та
загальнопланетарного сп?лкування.
?стотними ? науков? здобутки у сфер? вивчення глибинних шар?в надр земл? й
океан?в для в?днайдення нових джерел та родовищ. Важлив? результати
одержано у п?знання закон?в ? принцип?в житт?д?яльност? людського
сусп?льства, п?двищенн? р?вн?в життя й здоров'я людини та забезпечення ??
довгол?ття.
Наукове осмислення ?сторично? минувшини Укра?ни на основ? достов?рних
факт?в, прогнозн? оц?нки й розрахунки за сучасними методами моделювання
дають змогу скласти об?рунтовану програму в?ддаленого майбутнього та
зд?йснити короткострокове планування. Лише в орган?чному ?х по?днанн?
можливе точне наукове передбачення шлях?в соц?ально-економ?чного та науково-
технолог?чного прогресу з визначенням необх?дних для цього внутр?шн?х ?
зовн?шн?х джерел ?нвестування. Для створення ч?тко? картини майбутн?х
процес?в у план включаються прогнози розвитку банк?всько-ф?нансових систем
? фондових ринк?в та ?х в?дпов?дне ресурсне забезпечення. Це стосу?ться
прогноз?в ? план?в, моделювання розвитку глобально? та локально? нов?тн?х
систем ринкового господарювання на в?дпов?дних територ?ях, у межах як
нац?ональних кордон?в окремих кра?н, так ? ?х ?нтегрованих об'?днань.
З двох протилежних тенденц?й - ?нтеграц?? та дез?нтеграц??, що протид?ють
одна одн?й, у сучасному св?т? нин? переважа? ?нтеграц?йна. Саме це зб?льшу?
економ?чну могутн?сть ?нтегрованих угрупувань кра?н, зм?нюють ?хн? оц?нки
за узагальнювальними критер?ями: а) приросту ВВП; б) приросту НД; в)
приросту сукупного чистого доходу (ЧД: прибуток + рента) - не лише у
валових обсягах кожного ?з зазначених показник?в, а й у розрахунку на душу
населення, на одиницю витраченого сукупного кап?талу та на одиницю сукупних
ресурс?в, що функц?онують у загальному в?дтворювальному кругооборот?.
Економ?чна ?нтеграц?я окремих кра?н, у тому числ? Укра?ни, та ?х груп за
модельними розрахунками забезпечу? р?чний прир?ст вир?шальних оц?ночних
показник?в у обсяз? близько 20 %. Це да? п?дстави для заклик?в до св?тового
сп?втовариства до глобально? ?нтеграц?? кра?н, незалежно в?д досягнутого
ними соц?ально-економ?чного та науково-технолог?чного р?вня. У зв'язку з
цим поширюються погляди про перех?д людства до як?сно нового етапу
функц?онування вс??? системи м?жнародного управл?ння й регулювання, про
зам?ну д?ючих, застар?лих на думку прихильник?в глобал?зац??, ?нститут?в
ООН, з розгалуженим чиновницьким апаратом та структурами. Бо вони
пригн?чують розвиток демократ??, прагнуть п?дпорядкувати б?льш?сть кра?н з?
слабкою економ?кою сильн?шим, сучасн?ше орган?зованим.
Противники глобал?зму категорично заперечують зазначений висновок. Вони
небезп?дставно вважають, що вир?внювання темп?в ? обсяг?в економ?чного та
наукового зростання м?ж групою кра?н-л?дер?в св?тового прогресу й групою
кра?н-аутсайдер?в не в?дбува?ться ? не в?дбудеться. Б?льше того, вже тепер
?з групи останн?х виокремилася досить велика п?дгрупа, яка н?коли не зможе
наздогнати першу. Вир?внювання соц?ально-економ?чних ? науково-
технолог?чних ступен?в розвитку передових ? менш усп?шних кра?н ?
безп?дставною мр??ю окремих фантаст?в чи прожектер?в. Навпаки, анал?з
фактичного стану св?тово? економ?ки лише за останн? п'ять рок?в (2001-2005)
св?дчить про те, що загальн? темпи економ?чного зростання мають тенденц?ю
до зниження нав?ть в державах з розвинутою економ?кою.
2.3. Головн? засади соц?ально-гуман?тарно? пол?тики
Декларац??ю про державний суверен?тет в?д 16 липня 1990 р. Укра?ну
проголошено соц?альною державою, в як?й людину, ?? життя та здоров'я, честь
? г?дн?сть, недоторканн?сть ? безпека визнано найвищими соц?альними
ц?нностями. Держава створена для людини, а не навпаки - такий зм?ст
багатьох норм Конституц?? Укра?ни, як? визначають загальнодержавну пол?тику
в соц?альн?й сфер?, забезпечують соц?альну спрямован?сть економ?ки.
Зокрема, ст. 1 Конституц?? Укра?ни проголошу?: "Укра?на ? суверенна ?
незалежна, демократична, соц?альна, правова держава". Ст. 13 Конституц??
Укра?ни встановлю?: "...Держава забезпечу?.. соц?альну спрямован?сть
економ?ки".
Важливою ознакою держави ?з соц?альною спрямован?стю ? не лише врахування,
а й сприяння задоволенню ?нтерес?в ус?х соц?альних груп ? прошарк?в
населення, зм?цнення на ц?й основ? злагоди та ?дност? народу. Захищаючи
принципи соц?ально? справедливост?, Конституц?я гаранту? р?вн? умови для
розвитку кожно? особистост?, можливост? реал?зац?? нею сво?х зд?бностей
заради власно? та сусп?льно? корист?. Держава ?з соц?альним спрямуванням
прагне встановити сп?вроб?тництва м?ж р?зними частинами сусп?льства та
поклада? численн? соц?ально-економ?чн? обов'язки не т?льки на себе, а й на
п?дпри?мц?в, органи м?сцевого самоврядування. Створюються соц?альн? служби,
як? загалом формують систему соц?ального захисту громадян.
Так ст. 46 Конституц?? Укра?ни визначено: "Громадяни мають право на
соц?альний захист, що включа? право на забезпечення ?х у раз? повно?,
частково? або тимчасово? втрати працездатност?, втрати годувальника,
безроб?ття з незалежних в?д них обставин, а також у старост? та в ?нших
випадках, передбачених законом".
Це право забезпечу?ться загальнообов'язковим державним соц?альним
страхуванням за рахунок страхових внеск?в громадян, п?дпри?мств, установ ?
орган?зац?й, а також бюджетних та ?нших державних, комунальних, приватних
заклад?в для п?дтримки непрацездатних.
Реал?зац?я та ф?нансування цих конституц?йних норм зд?йснюються шляхом
формування певно? соц?ально? пол?тики держави й покладаються переважно на
державне забезпечення. Водночас запровадження економ?чних реформ, свобода
п?дпри?мництва, в?льний виб?р виду зайнятост?, л?берал?зац?я ц?н,
регулювання оплати прац? через тарифн? угоди зумовили необх?дн?сть
вироблення в?дпов?дного механ?зму реал?зац?? державно? соц?ально? пол?тики,
який би давав змогу ефективно охопити вс?х ?? суб'?кт?в.
Концепц?я соц?ального забезпечення населення Укра?ни була схвалена
постановою Верховно? Ради Укра?ни ще у грудн? 1993 р. В н?й передбачалося,
що на соц?альне забезпечення мають право громадяни, як? працюють за наймом,
члени ?хн?х с?мей ? непрацездатн? особи. Громадяни, як? самост?йно
забезпечують себе роботою, а також п?дпри?мц?, особи, що займаються творчою
д?яльн?стю, члени кооператив?в, фермери мають право лише на т? соц?альн?
гарант??, у ф?нансуванн? яких вони беруть участь.
Зусилля вс?х попередн?х уряд?в переважно були спрямован? на зупинення
економ?чного спаду й недопущення зниження р?вня життя населення, але вони
не принесли швидкого результату, хоча й спостер?галися незначн? зрушення в
загальноеконом?чн?й ситуац??. Факторами дестаб?л?зац?? залишалися спад
виробництва, деф?цит бюджету, низький житт?вий р?вень переважно? б?льшост?
населення, зростання безроб?ття (зокрема й прихованого), напружена
демограф?чна ситуац?я.
Для створення конкретних механ?зм?в реал?зац?? принцип?в соц?ально?
ор??нтац?? економ?ки, п?двищення ефективност? соц?ально? пол?тики на основ?
рац?онального використання наявних ф?нансових ? матер?альних ресурс?в
(2004). Президент Укра?ни видав Указ "Про основн? напрями соц?ально?
пол?тики на 2005-2010 роки". Ц? принципи стали складовою частиною ?деолог??
розбудови держави, посилення соц?ально? спрямованост? економ?ки й
наближення нац?онального законодавства до м?жнародних стандарт?в,
передбачених ?вропейською соц?альною харт??ю.
Необх?дною передумовою проведення ефективно? соц?ально? пол?тики була
запланована структурна перебудова всього народногосподарського комплексу, а
не т?льки окремих його галузей ? п?дпри?мств. Потр?бно було також
розв'язати проблему розроблення економ?чних ? правових заход?в для
посилення мотивац?? прац? та створення передумов для зупинення спаду
реальних доход?в населення, нормал?зац?? сп?вв?дношень м?н?мальних обсяг?в
зароб?тно? плати, пенс?й, стипенд?й та соц?альних виплат, запровадження
механ?зму ?ндексац?? грошових доход?в населення за умов зростання споживчих
ц?н.
Президент Укра?ни у сво?му щор?чному посланн? до Верховно? Ради в лютому
2004 р. "Укра?на: поступ у XXI стол?ття. Стратег?я економ?чно? та
соц?ально? пол?тики на 2004-2010 рр." знову п?дкреслив необх?дн?сть
?стотного посилення соц?ально? спрямованост? ринкових реформ. Водночас
наголошувалося, що така соц?альна спрямован?сть економ?чно? пол?тики ? не
тактичним ходом, а головною метою реформування економ?ки. Основн? ц?л?
соц?ально? пол?тики в цьому посланн? сформульован? так:
- забезпечити за п'ять рок?в зростання реальних доход?в населення в 1,3-1,4
раза;
- створити в Укра?н? м?льйон нових робочих м?сць;
- п?двищити м?н?мальний р?вень трудових пенс?й до меж? прожиткового
м?н?муму.
На основ? цього послання урядом було розроблено програму "Реформи заради
добробуту", за основну мету яко? ставилися сприяння економ?чному зростанню
та формування потужно? соц?ально? пол?тики. Каб?нет М?н?стр?в Укра?ни
запропонував новий п?дх?д до розв'язання нагальних економ?чних проблем,
який базу?ться на розширенн? економ?чних свобод громадян ? суб'?кт?в
п?дпри?мницько? д?яльност? та економ?чн?й самост?йност? рег?он?в.
Демократичн? свободи й ?н?ц?атива громадян - такий шлях держави до сталого
економ?чного розвитку й д?йово? соц?ально? пол?тики.
Насамперед ставилося за мету реформування системи оплати прац? й зд?йснення
на ц?й основ? пол?тики, яка гарантувала б зростання платоспроможного попиту
населення та вартост? робочо? сили, утвердження сучасних мотивац?йних
механ?зм?в високопродуктивно? прац?, стимулювання розвитку й зм?цнення
позиц?й нац?онального ринку. Реал?зуючи програму, Каб?нет М?н?стр?в Укра?ни
за дорученням Президента Укра?ни створив Концепц?ю подальшого реформування
оплати прац?. Концепц?я, зокрема, визначала напрями та механ?зми п?двищення
зароб?тно? плати, в?дновлення основних ?? функц?й. Цим документом
передбачалися заходи, спрямован? на зростання зароб?тно? плати, п?двищення
?? куп?вельно? спроможност?, стимулювання розвитку в?тчизняного виробництва
та мотивац?ю до прац?. Визначено також заходи щодо посилення захисту прав
прац?вник?в на сво?часне отримання зароб?тно? плати, вдосконалення
державного та колективно-догов?рного регулювання оплати прац?.
До нових напрям?в соц?ально-гуман?тарно? пол?тики належить ?? формування на
основ? соц?альних стандарт?в. Дос? законодавчо визначено один з головних
соц?альних норматив?в - прожитковий м?н?мум. Саме категор?я прожиткового
м?н?муму потр?бна для визначення та гарантування права людини на достатн?й
житт?вий р?вень, як це передбачено Конституц??ю Укра?ни. На основ? цього
нормативу ма? реформуватися чинна нормативно-правова база державних
соц?альних стандарт?в та соц?ального захисту населення Укра?ни.
Оск?льки поняття "соц?альне" в широкому розум?нн? характеризу? все те, що
стосу?ться житт?д?яльност? людського сусп?льства, то, в?дпов?дно, вс?
проблеми, як? виникають у сфер? сусп?льних в?дносин, можна вважати
соц?альними, як ? пол?тику держави, спрямовану на зм?ну цих в?дносин.
Таким чином, у роки незалежност? держава визначила так? основн? сфери
соц?ально? пол?тики, як? мають бути пол?пшен?:
- доходи та р?вень життя населення;
- зайнят?сть населення та стан ринку прац?;
- орган?зац?я й оплата прац?;
- охорона прац?;
- загальнообов'язкове державне соц?альне страхування;
- житлове забезпечення громадян тощо.
На сучасному етап? можна вид?лити так? складов? системи соц?ального
захисту:
- система соц?ального страхування, пов'язана з трудовою д?яльн?стю (пенс??,
допомога у випадку тимчасово? непрацездатност? й безроб?ття, одноразов?
грошов? виплати) та соц?альн? пенс??;
- система допомоги с?м'ям з д?тьми;
- адресн? соц?альн? допомоги малозабезпеченим верствам населення;
- житлов? субсид??;
- компенсац?? та п?льги громадянам, як? потерп?ли в?д техногенно-
еколог?чних ? природних катастроф.
Водночас не варто переб?льшувати роль держави у реал?зац?? соц?ально?
пол?тики, вона не абсолютна. Необ?рунтоване спод?вання на ?? необмежен?
можливост? зд?йснення соц?ального захисту неминуче гальмують потенц?ал
людини та сусп?льства у регуляц?? ситуац??. Належить усв?домлювати, що
держава ма? бути над?йним партнером сусп?льства, який у свою чергу,
в?дпов?да? перед громадянами як партнерами за результати сво?? д?яльност?.
2.4. Осв?та ? наука - д??в? чинники утвердження ?нновац?йно? модел?
розвитку Укра?ни
З ?стор?? розвитку р?зних держав в?домо, що осв?та ? наука були важливими
чинниками ?х розбудови. Ця ?дея нин? досить приваблива, саме тому науков?
знання ?стотно впливають не лише на ?нновац?йний процес виробництва, але й
на вс? ?нш? сфери сусп?льного життя, а отже, ? на формування особистост?.
В Укра?н? останн?м часом в?дбулися важлив? зм?ни в економ?чн?й, культурн?й
? пол?тичн?й сферах, як? стосуються осв?ти й науки ? ? нев?д'?мними
складовими сусп?льного життя.
Проблема осв?ти ? науки виходить на передн?й план у зв'язку з формуванням
нового типу сусп?льних в?дносин - ?нформац?йних, вони ? основою базових
галузей народного господарства Укра?ни. Актуальною проблемою подальшого
розвитку осв?ти ? науки в Укра?н? ? ?х вплив на формування ?нтелектуальних
ресурс?в укра?нсько? нац??.
Сучасний стан ? р?вень розвитку осв?ти ? науки в Укра?н? можна оц?нити як
задов?льний. Але процес глобал?зац??, прагнення Укра?ни вступити досягти
?вропейського Союзу, до визнання р?вн?в квал?ф?кац?? (диплом?в) укра?нських
спец?ал?ст?в у св?товому простор? при нев?дпов?дност? р?вня сусп?льно?
св?домост? укра?нц?в р?вню громадян розвинених кра?н - все це спонука? до
роздум?в, пошук?в шлях?в ? засоб?в трансформац?? сучасно? осв?ти ?, як
результат - до в?дкриття нових п?дход?в до розбудови громадянського
сусп?льства, що в?дпов?да? вимогам нашо? Конституц??.
Осв?та ? наука в Укра?н? ма? ?рунтуватися не т?льки на традиц?йних (знання,
вм?ння, навички) засадах, але на нових, запропонованих ЮНЕСКО: "вчитися
знати, вчитися робити, вчитися бути, вчитися сп?в?снувати".
Пол?пшення р?вня якост? та зм?сту осв?ти й науки можливо досягти шляхом
при?днання Укра?ни до Болонського процесу. Саме рейтингова система
оц?нювання д?яльност? вищих навчальних заклад?в ?нформуватиме сусп?льство
про стан вищо? осв?ти, динам?ку ?х розвитку. Це й стане важливим кроком на
шляху до реал?зац?? стратег?чного курсу Укра?ни щодо при?днання до
?вропейського Союзу.
Стратег?я ? тактика державного управл?ння Укра?ни розроблен? для вир?шення
проблем трансформац?? осв?ти ? науки, сусп?льства загалом.
Нин? в Укра?н? зм?цню?ться ?дея про те, що досягнення нашою державою
пол?тично?, економ?чно? та соц?ально? конкурентоспроможност? може стати
?днальною метою для жител?в ус?х рег?он?в, Сходу ? Заходу, незалежно в?д
?хньо? етн?чно?, рел?г?йно? чи мовно? належност?.
Укра?на живе у глобал?зованому св?т?, вона не може бути ?зольованою в?д
нього. Укра?нська нац?я, яка ма? тисячол?тньою ?стор??ю, багат? культуру,
звича? ? традиц??, формально здобула статус державно? нац??. Перебуваючи
упродовж стол?ть нац??ю залежною ? бездержавною, укра?нц? не з могли
виплекати власну нац?ональну ел?ту, яка б моб?л?зувала народ на реал?зац?ю
укра?нсько? нац?онально? ?де?.
Нин?, окр?м традиц?йних, етнокультурних характеристик, укра?нська нац?я ма?
виховати в соб? активн? пол?тичн? й духовно-вольов? якост?, як? б сприяли
?? процв?танню в майбутньому.
За визначенням теоретик?в укра?нсько? державност?, зокрема Д. Донцова,
укра?нська ?дея розум?лася як ?дея побудови незалежно? соборно? Укра?нсько?
держави. Ця визначальна ?дея, яку кращ? представники нашого народу пронесли
кр?зь в?ки, в?дстоювали ?? у важк?й боротьб? за свою свободу, ? важливою
складовою нац?ональних самосв?домост? ? людсько? г?дност?.
Нац?ональна ?дея - це комплекс проблем теоретичного, св?тоглядного ?
практичного значення, найвищим виявом якого ? розум?ння основно? пол?тично?
мети - створення нац?онально? держави та всеб?чний ?? розвиток. Нац?ональна
?дея найчаст?ше асоц?ю?ться з нац?ональними ?нтересами, ц?нностями та
самобутн?стю. Вона задекларована в г?мнах б?льшост? розвинених держав св?ту
? ? стрижнем ?х нац?онально? культури.
Лише високий р?вень осв?ти, науки й культури, самосв?домост? укра?нсько?
нац?? нададуть можливост? будувати по-новому в?дносини з? св?товим
сп?втовариством, ?вропою зокрема, повн?стю реал?зувати ?де?
державотворчост?, забезпечити верховенство права.

Л?тература
1. Актуальн? проблеми трансформац?? соц?огуман?тарно? осв?ти. - К., 2004.
2. Вища осв?та ? Болонський процес. - Т., 2004.
3. Вища осв?та в Укра?н? / За ред. В.Г. Кременя, С.М. Н?кола?нка. - К.,
2005.
4. Вища осв?та ? наука - найважлив?ш? сфери в?дпов?дальност? громадянського
сусп?льства та основа ?нновац?йного розвитку. - К., 2005.
5. Допов?дь М?н?стра осв?ти ? науки С.М. Н?кола?нка на п?дсумков?й колег??
М?н?стерства осв?ти ? науки Укра?ни "П?двищення ефективност? вищо? осв?ти -
визначальний чинник зростання соц?ально-економ?чного потенц?алу держави"
(23 лютого 2006 року, м. Ки?в) // Осв?та Укра?ни. - 2006. - ? 19. - 10
березня.
6. Делор Ж. Осв?та для майбуття // Кур'?р ЮНЕСКО. - 1996. - Червень. - С.
6.
7. Конституц?я Укра?ни. - К.: Парламентське вид-во, 1999. - 22 с.
8. Крес?н О. Конституц?я Пилипа Орлика // Пол?толог?чн? читання. -1995. -
Ч. 3. - С. 258-261.
9. Лукашевич О.А., Манжул К.В. "Конституц?я" Пилипа Орлика -?сторико-
правова пам'ятка Х VIII ст. - Х.: Основа, 1996.
10. Народжен? Укра?ною. - К., 2002. - Т. 2. - С. 274.
11. Н?кола?нко С.М. Стратег?я розвитку осв?ти в Укра?н?. Початок ХХ?
стол?ття. - К.: Знання. - 2006.
12. Соц?огуман?тарн? проблеми людини // В?сник НАН Укра?ни. - 2005. - ? 1.
13. Стратег?я економ?чного ? соц?ального розвитку Укра?ни (2004-2010 роки).
Шляхом ?вропейсько? ?нтеграц??. - К., 2004.
14. ХХ? стол?ття: св?т м?ж минулим та майбутн?м. - К., 2004.
15. Пакти й Конституц?? закон?в та вольностей в?йська Запорозького /
Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. ?стор?я укра?нсько? конституц??. - К., 1999.
16. Футей Б. Становлення правово? держави в Укра?н?: 1991-2005. - К.:
Юр?нком ?нтер, 2005.
17. Кремень В., Табачник Д., Ткаченко В. Укра?на: проблеми самоорган?зац??.-
К.: Пром?нь, 2003.
18. Чорноморденко ?.В. Осв?та ? наука в Укра?н?: проблема трансформац??. //
Ф?лософ?я науки, техн?ки та арх?тектури: Постмодерний проект: Монограф?я /
За ред. д-ра ф?лос. наук В.А. Рижка. - К.: КНУБА, 2002. - С. 74.