Документ взят из кэша поисковой машины. Адрес оригинального документа : http://space.univ.kiev.ua/history_u.html
Дата изменения: Wed Feb 16 11:41:12 2005
Дата индексирования: Mon Oct 1 19:37:16 2012
Кодировка: Windows-1251

Поисковые слова: р п р п р п р п р п р п р п р п р п
?стор?я Кафедри астроном?? та ф?зики космосу
Main
Research
Study
Conference
staff
Post-graduates
Students
History
Links

Астроном?я в Ки?вському ун?верситет?

В статут? новостворюваного Ки?вського ун?верситету (1834 р.) серед тринадцяти кафедр ф?лософського факультету була закладена ? кафедра астроном??.

Лише в 1837 р. на посаду зав?дуючого кафедрою був прийнятий В.Ф.Федоров(1802-1855), учень знаменитого рос?йського астронома, першого директора Пулк?всько? обсерватор?? В.Я.Струве (1793-1864). В.Я.Струве на той час вже був астрономом св?тового р?вня, та вс?ляко допомагав В.Ф.Федорову у створенн? астроном?чно? обсерватор?? Ки?вського ун?верситету, обрання його почесним членом ун?верситету св. Володимира (1846) в значн?й м?р? було подякою за цю допомогу. При сприянн? Струве б?бл?отека обсерватор?? одержала частину книг з б?бл?отеки в?домого н?мецького астронома Ольберса Г.В., яка була придбана Пулк?вською обсерватор??ю.

В.Ф. Федоров читав курси плоско? та сферично? геометр??, геодез??, загальн? основи астроном??, сферичну, теоретичну та практичну астроном?ю, з 1938 р. професор, в 1840-42 рр. був деканом ф?зико-математичного в?дд?лення ф?лософського факультету, 1843-47 рр. обирався ректором ун?верситету. Багато зусиль в?н доклав до буд?вництва та обладнання ун?верситетсько? обсерватор??. Астроном?чна обсерватор?я ун?верситету була введена в д?ю в 1845 р. На жаль, через р?зн? обставини, на обсерватор?? велись лише еп?зодичн? спостереження, як? не дали якихось визначних наукових результат?в протягом першого десятир?ччя роботи. В 1951 р. смуга сонячного затемнення проходила через Укра?ну, за ?н?ц?ативою Федорова В.Ф. Ки?вський ун?верситет орган?зував спостереження в чотирьох пунктах; результати усп?шних спостережень були опубл?кован?.

В 1856 р. п?сля передчасно? смерт? Федорова В.Ф. зав.кафедрою астроном?? було обрано професора Харк?вського ун?верситету Шидловського А.П. (1818 - 1892). Шидловський А.П. - випускник Харк?вського ун?верситету, працював в Дерптському ун?верситет? та Пулковськ?й обсерватор?? п?д кер?вництвом В.Я.Струве. В "спадщину" новому директору д?сталась побудована в?дносно недавно ун?верситетська обсерватор?я, але, внасл?док невисоко? якост? буд?вництва та придбаного обладнання, вона не в?дпов?дала тогочасному р?вню наукових досл?джень, ? , в кращому випадку, могла забезпечити навчальн? роботи студент?в. В 1862 р. п?сля величезних зусиль Шидловського А.П. та при п?дтримц? кер?вництва ун?верситету вдалось ввести в д?ю рефрактор, придатний для серйозно? науково? роботи. Однак, через ц?лу низку об'?ктивних та суб?ктивних причин, регулярн? спостереження високого р?вня на обсерватор?? орган?зувати не вдалося. Шидловського А.П. було зв?льнено з поста директора обсерватор?? та зав.кафедрою в 1868 р., за вислугою встановленого терм?ну служби, хоча читати лекц?? в ун?верситет? в?н продовжував ще протягом багатьох рок?в.

В 1869 р., п?сля невдало? спроби запросити до Ки?ва в?домого астронома Ф.О.Бред?х?на, на посаду зав.кафедрою астроном?? та директора обсерватор?? було обрано московського астронома М.Ф.Хандрикова (1837 - 1915). На той час М.Ф.Хандриков був вже досв?ченим спостер?гачем, визнаним спец?ал?стом в галуз? теоретично? астроном??, мав досв?д читання лекц?й в Московському ун?верситет?, був знайомий з б?льш?стю обсерватор?й ?вропи та ?х обладнанням. Хандриков М.Ф. досить усп?шно проводив модерн?зац?ю обсерватор??, заплановану ще Шидловським А.П. В 1872 р. було введено в д?ю мерид?анний круг, виготовлений н?мецькою ф?рмою Репсольда, який б?льше сотн? рок?в залишався основним астрометричним ?нструментом обсерватор??. В 1882 р. було встановлено новий рефрактор, який мав дв? паралельн? труби - в?зуальну та фотограф?чну, цей ?нструмент до 1949 року був найпотужн?шим ки?вським телескопом. В?дновлено було також великий пасажний ?нструмент. Кр?м цих великих придбань, обсерватор?я поповнилась ц?лою низкою малих ?нструмент?в, необх?дних для навчально? роботи та експедиц?й, а також астроном?чними годинниками та хронометрами, як? працюють ? зараз. Хандрикову М.Ф. вдалось залучити до роботи в обсерватор?? висококвал?ф?кованих астроном?в-спостер?гач?в В.?.Фабриц?уса, Р.П. Фогеля та М.П. Диченка. Вс? вони були великими ентуз?астами та неперес?чними особами. Фабриц?ус В.?. виконав велику к?льк?сть астрометричних спостережень на мерид?анному круз? обсерватор??, б?льш?сть яких було опрацьовано та опубл?ковано, особливу увагу в?н прид?ляв спостереженням б?ляполярних з?рок.

В 1879 р. почали видавати Анали Ки?всько? обсерватор??, де публ?кувались результати спостережень ки?вських астроном?в. В Ки?вському ун?верситет? значна увага прид?лялась роботам в галуз? теоретично? астроном?? - визначенню орб?т. Цей напрямок розвивався Хандриковим М.Ф. та його учнями ? колегами: Фабриц?усом В.?., Фогелем Р.П., п?зн?ше Чорним С.Д. та ?лл?нським ?.Г. Хандриков М.Ф., був засновником ки?всько? школи теоретично? астроном??, в?н запропонував нов? методи визначення елемент?в орб?т планет та комет; водночас, як глибоко ерудований та прогресивний астроном, в?н розум?в велику перспективу астроф?зичних досл?джень, як? т?льки почали розвиватися в ?вроп?. Його московський колега Бред?х?н Ф.О. досить ?нтенсивно розвивав спектроскоп?чн? методи досл?дження з?рок та туманностей, розвивалися методи фотограф?чно? астрофотометр??. Хандриков добива?ться для свого учня Фогеля в?дрядження спочатку в Пулково, а пот?м у Франц?ю та ?тал?ю з метою вивчення нових метод?в в астроном??. Хоча закордонне стажування Фогеля ? вдалося, його власн? науков? ?нтереси були пов'язан? з теоретичною астроном??ю, тому в?н не став ентуз?астом астроф?зики, астроф?зичн? досл?дження розпочалися в Ки?в? значно п?зн?ше.

Фогель Р.П. (1859 - 1920) ста? зав?дуючим кафедрою в 1897 р., а в 1901 р. - директором обсерватор??, Хандриков продовжу? читати астроном?чн? курси та математику, як позаштатний професор. Обидва професори в р?зний час читали лекц?? з астроном?? та математики на Вищих ж?ночих курсах, Фогель тут дв?ч? (в 1912 та 1915 рр.) обирався деканом ф?зико-математичного в?дд?лення. Фогель Р.П. залишався на посту зав?дуючого кафедрою ? директора обсерватор?? до 1920 р. Як зазначають досл?дники (1,4,5), д?яльн?сть обсерватор?? в цей час не в?дзначалась великими досягненнями. Значна матер?альна скрута, дв? революц??, перша св?това в?йна, евакуац?я обсерватор?? в Саратов в 1915 р., громадянська в?йна - досить серйозн? об'?ктивн? причини, а ще, як завжди, були ? суб'?ктивн?...

П?сля смерт? Фогеля лекц?? з астроном?? читав Диченко М.П.(1863 - 1932), в?н же тимчасово керував обсерватор??ю. Диченко М.П. зак?нчив Ки?вський ун?верситет в 1891 р., а з 1898 р., п?сля роботи в Пулково, працював астрономом-спостер?гачем в Ки?вськ?й обсерватор??, б?льше 30-ти рок?в в?н був основним спостер?гачем на мерид?анному круз?. Ки?вський ун?верситет в 1920-33 рр. був реорган?зований у Вищий ?нститут Народно? Осв?ти (В?НО). В 1923 р. на посаду директора обсерватор?? та професора В?НО був зарахований С.Д.Чорний (1874-1956). Чорний С.Д. був випускником ф?зико-математичного факультету Ки?вського ун?верситету 1897 р., працював викладачем в р?зних вузах, в 1908 - 1915 рр. - професор астроном?? та директор обсерватор?? Варшавського ун?верситету, в 1915 - 1923 рр. професор Ростовського ун?верситету. Його науков? ?нтереси лежали в галуз? теоретично? астроном?? та небесно? механ?ки. Досл?дники ?стор?? Ки?всько? обсерватор?? вказують(1)на значний внесок в?домих ки?вських астроном?в ?.Г.?лл?нського та ?.?.Пут?л?на в розвиток теор?? орб?т. ?лл?нський ?.Г. (1887 - 1968) був випускником Ки?вського ун?верситету (1912), учнем Хандрикова та Фогеля. Його основн? науков? роботи пов'язан? з задачею визначення орб?т, в?н розробив практичн? прийоми обчислень; за св?дченнями сучасник?в, ?лл?нський був неперевершеним обчислювачем орб?т докомп'ютерно? епохи - швидко та безпомилково обчислював орб?ту комети за трьома спостереженнями, використовуючи лише пап?р, ол?вець та таблиц? логарифм?в. Пут?л?н ?.?. був випускником Московського ун?верситету (1922), працював в б?бл?отец? ун?верситету та в Астроном?чному ?нститут? ?м. Штернберга, з 1935 р. працював в Ки?вському ун?верситет? на посад? доцента та астронома-спостер?гача обcерватор??. Його роботи присвячен? досл?дженням малих планет, багато уваги Пут?л?н прид?ляв збуреному руху астеро?д?в, особливо Ган?меда.

Протягом 1960-2004 рок?в на кафедр? працював проф. Дзюбенко М.?.

П?дручники:
  • Шидловський А.П. "Руководство к сферической астрономии" в 2-х томах (1866,1869).
  • Хандриков М.Ф. "Общая теория возмущений" (1871), "Система астрономии" в 3-х томах(1875-77); "Очерк теоретической астрономии" (1883), "Описательная астрономия" (1886), "Курс сферической астрономии" (1889), "Теория фигуры Земли" (1900), пос?бники з математичного анал?зу "Курс анализа" (1887) "Теория эллиптических функций" (1903) , "Элементы математического анализа" (1904-1908), "Анализ бесконечно малых" в 3-х томах (1905-1908).
  • Фогель Р.П. "Курс сферической астрономии"(1910), "Основы теоретической астрономии"(1913), "Описательная астрономия" (1909,1919).
  • Чорний С.Д. "Курс описово? астроном??" (1930).

Last updated: January, 2005.