Серг?й Костянтинович Всехсвятський

У червн? 2005 р. Ки?вський Нац?ональний ун?верситет ?м. Тараса Шевченка п?д ег?дою ЮНЕСКО в?дзнача? 100-р?ччя в?д дня народження видатного укра?нського астронома, зав?дувача кафедри астроном?? (1939-1981), директора Астроном?чно? обсерватор?? ун?верситету (1939-1953) Серг?я Костянтиновича Всехсвятського.

Народився Серг?й Костянтинович 20 червня 1905 р. в с?м'? в?домого московського священика К.Д.Всехсвятського. Талановитому, допитливому й завзятому п?дл?тков? прийшлося нелегко в п?сляреволюц?йн?й Москв? - заважало "нев?рне" походження. У 13 рок?в в?н почина? працювати. Книга Мей?ра "Св?тобудова", прочитана в п'ятнадцятир?чному в?ц?, справила на нього величезне враження ? визначила житт?вий шлях. Протягом наступних двох рок?в в?н бере активну участь у робот? "Московського товариства аматор?в астроном??" ? в 1922 р. одержу? рекомендац?ю для вступу в Московський ун?верситет.

Професор С.В.Орлов залуча? першокурсника Всехсвятського до кометних досл?джень. "Це був пер?од захопливо? роботи й осягнення чудових результат?в досл?джень Бредих?нсько? школи кометно? астроном??", - згаду? С.К.Всехсвятський. Перш? роботи 18-р?чного студента, виконан? п?д кер?вництвом С.В.Орлова ? присвячен? вивченню хвост?в комети 1912 II й оболонок у голов? комети Галлея, були надрукован? в 1923 р. в Н?меччин? у в?домому часопис? "Astronomishe Nachrichten".

У 1924 р. студент останнього курсу ун?верситету С.Всехсвятський почина? працювати на посад? молодшого наукового сп?вроб?тника Державного астроф?зичного ?нституту, де продовжу? досл?дження в галуз? комет. В?н сформулював поняття "абсолютно? величини комети" ? вперше визначив ц? величини для 250 комет. Проанал?зувавши отриман? дан? в?н знайшов, що в середньому яскрав?сть комет зм?ню?ться обернено пропорц?йно четвертому ступеню рад?уса-вектора орб?ти комети. Результатом цих фундаментальних досл?д?в було в?дкриття явища швидко? дез?нтеграц?? короткопер?одичних комет, що вказувало на недавн? походження ?х. Це твердження суперечило вс?м в?домим на той час теор?ям походження комет. Надал?, протягом 40 рок?в в?н розробля? космолог?ю малих т?л Сонячно? системи - комет, метеор?в, метеорно? речовини, к?лець великих планет.

У 1930 р. п?сля зак?нчення асп?рантури в Головнауц? Рос?? в?н захища? кандидатську дисертац?ю, присвячену питанням еволюц?? й походження комет ? одержу? звання викладача вузу, що в?дпов?да? сучасному званню доцента. У 1935 р. С.К. Всехсвятському за сукупн?стю опубл?кованих наукових праць було присуджено ступ?нь доктора ф?зико-математичних наук, а пот?м в?н разом з в?сьмома астрономами кра?ни ув?йшов у першу групу вчених, обраних д?йсними членами М?жнародно? астроном?чно? сп?лки.

Того ж року С.К.Всехсвятський переходить до Пулковсько? астроном?чно? обсерватор??, де працю? спочатку науковим сп?вроб?тником, а пот?м заступником директора. У Пулков? в?н поряд ?з численними досл?дженнями комет бере активну участь в орган?зац?? важливого експерименту - спостереження сонячно? корони п?д час повного затемнення Сонця 19 червня 1936 р. ?дентичними коронографами з р?зних пункт?в у смуз? затемнення.

Поштовхом до в?дкриття ?снування пост?йного корпускулярного вит?кання ?з Сонця, нос??м якого ? корональн? промен?, зробленого С.К.Всехсвятським, ? наступно? розробки ц??? концепц?? (1939-1944 рр.), стало вивчення численних зн?мк?в нашого св?тила, отриманих у результат? спостереження повного сонячного затемнення 19 червня 1936 р. Ретельне пор?вняння плат?вок, отриманих у р?зних пунктах у смуз? затемнення, дозволило С.К.Всехсвятському виявити й вим?ряти зм?ни в хромосфер? та корон?. Численн? вим?ри дозволили йому зробити висновок, що хромосферна ? корональна речовина безперервно розт?ка?ться в?д Сонця в м?жпланетний прост?р, тобто С.К.Всехсвятський уперше виявив на плат?вках корональну матер?ю у рус?. Проведений ним анал?з результат?в вим?ру дозволив зробити висновок про обертання корони як одного ц?лого разом ?з Сонцем. Обидва ц? результати, надрукован? в 1939 р. в журнал? "Доклади Академ?? наук", були в?дкриттями. Але, на жаль, в?дкриття поток?в плазми, що безперервно рухаються в м?жпланетний прост?р в?д Сонця сусп?льною думкою було в?ддано американському вченому Ю.Паркеру, який у 1957-58 рр. ретельно досл?див це явище ? дав йому дуже вдалу назву "сонячний в?тер".

В 1939 р. С.К.Всехсвятский усп?шно проходить конкурс на зам?щення посад зав?дувача кафедри астроном?? та директора Астроном?чно? обсерватор?? Ки?вського державного ун?верситету ?м. Тараса Шевченка.

У 1940 р. С.К.Всехсвятський зд?йснив серйозн? заходи щодо створення нового, а також реконструкц?? ? в?дновлення наявного в обсерватор?? устаткування. На початку в?йни йому вдалося вивезти його частину у Свердловськ, де Ки?вською астроном?чною обсерватор??ю в 1942 р. разом ?з Астроном?чним ?нститутом Московського ун?верситету була створена "Служба Сонця", дан? яко? використовувалися для розрахунк?в умов в ?оносфер? Земл? ? визначали можлив?сть зв'язку на коротких рад?охвилях, що було необх?дно п?д час в?йни.

На початку 1953 р. С.К.Всехсвятский залишив посаду директора обсерватор??. Надал? його пл?дна наукова праця тривала на кафедр? астроном?? Ки?вського ун?верситету, зав?дувачем яко? в?н працював до 1981 р. Наприк?нц? 50-х рр. С.К.Всехсвятський ?н?ц?ю? п?онерськ? досл?дження полярних сяйв ? атмосфери Арктики, як? понад 10 рок?в проводилися ним ? його учнями. У 60- 70 рр. сп?вроб?тники Ки?вського ун?верситету п?д кер?вництвом С.К.Всехсвятського взяли участь у п?дготовц? й усп?шному проведенн? наукових експеримент?в у навколоземному косм?чному простор?.

Результатом тридцятир?чно? роботи С.К.Всехсвятського в 1958 р. стала фундаментальна монограф?я "Ф?зичн? характеристики комет", а пот?м ще чотири ?? доповнення. Ц? роботи м?стять ?стор?ю вс?х комет, як? спостер?галися з 466 р. до н.е. до 1975 р., в?домост? про обставини ?х в?дкриття, подальших спостережень, фотометричних ? спектральних даних, елементи орб?т, а також перший у св?т? каталог абсолютних величин ус?х комет, що спостер?галися на той час.

Наприк?нц? 50-х рр. С.К.Всехсвятський на п?дстав? велико? к?лькост? тридцятир?чних особистих спостережень, досл?джень ? обчислювань д?йшов висновку про ?снування вулкан?чно? активност? в систем? Юп?тера ? наявност? в планети к?льця, под?бного до к?льця Сатурна. В?н показав, що в системах великих планет в?дбуваються активн? вулкан?чн? процеси, як? наповнюють речовиною ?снуюч? навколопланетн? к?льця. Це в?дкриття С.К.Всехсвятського, що багатьом здавалася неймов?рною, було п?дтверджено наприк?нц? 1978 р. американськими м?жпланетними станц?ями "Вояджер-1" ? "Вояджер-2", як? в досл?джували систему Юп?тера.

Оф?ц?йне визнання, не зовс?м в?дпов?дне його науковим заслугам, в останн? роки життя С.К.Всехсвятский усе ж таки одержав. У 1967 р. його обирають почесним доктором Дебреценського ун?верситету в Угорщин?. У 1978 р. в?н отриму? вищу в галуз? астроном?? наукову прем?ю Академ?? наук СРСР ?мен? Ф.О.Бредих?на за фундаментальну працю "Ф?зичн? характеристики комет", медал? Астроном?чно? ради СРСР "За виявлення нових астроном?чних об'?кт?в" ? ?мен? Юр?я Гагар?на Федерац?? космонавтики СРСР. На к?нець 70-х рр. С.К.Всехсвятський майже зовс?м втратив з?р ? не м?г проводити оптичн? спостереження, але працював в?н за письмовим столом до останнього дня життя - 6 жовтня 1984 р.

?м'я С.К.Всехсвятського залишилося в Космос? назавжди - одна з в?дкритих малих планет ? 2721 названа в його честь.

За матер?алами статт? Д.П.Андр??нка та ?.Зосимович