Документ взят из кэша поисковой машины. Адрес оригинального документа : http://www.eso.org/public/ukraine/news/eso1313/
Дата изменения: Unknown
Дата индексирования: Mon Apr 11 15:57:22 2016
Кодировка: UTF-8

Поисковые слова: молекулы
ALMA перепису? ?стор?ю спалаху народження з?рок Всесв?ту | ESO Укра?на

eso1313uk — Науковий рел?з

ALMA перепису? ?стор?ю спалаху народження з?рок Всесв?ту

Рекордний "улов" далеких галактик вм?щу? нараз? найв?ддален?ше виявлення води

13 березня 2013 р.

Спостереження ?з Великим М?л?метрово-субм?л?метровим Масивом Атакама (ALMA) показують, що найб?льш енерг?йн? сплески народження з?рок у космос? в?дбулися набагато ран?ше, н?ж це дос? вважалося. Результати досл?дження опубл?кован? в низц? статей, котр? з'являться у журнал? Nature за 14 березня 2013 року та в Astrophysical Journal. Дане досл?дження ? найостанн?шим прикладом в?дкритт?в, котр? походять ?з ново? м?жнародно? обсерватор?? ALMA, яка сьогодн? святку? сво? в?дкриття.

Важа?ться, що най?нтенсивн?ший спалах зореутворення мав м?сце у ранньому Всесв?т? в масивних яскравих галактиках. Под?бн? зореутворююч? галактики шалено перетворювали величезн? "поклади" косм?чного газу та пилу у нов? зор?, роблячи це в сотн? раз?в швидше, н?ж величн? сп?ральн? галактики, схож? на наш Чумацький Шлях. Дивлячись у глибокий космос на далек? галактики, св?тлу в?д котрих потр?бно було багато м?льярд?в рок?в, щоб досягти нас, астрономи можуть спостер?гати цей жвавий пер?од юност? Всесв?ту.

"Чим дал? галактика, тим глибше у час? ?? видно. Таким чином, вим?рюючи в?дстан? до них, ми можемо скласти л?н?ю часу, котра продемонстру?, наск?льки енерг?йно Всесв?т творив нов? зор? на р?зних стад?ях сво?? 13.7 млрд ?стор??",- сказав Хоак?н В??йра (Кал?форн?йський технолог?чний ?нститут, США), оч?льник науково-досл?дно? групи та пров?дний автор статт? в журнал? Nature.

М?жнародна група досл?дник?в вперше виявила ц? далек? загадков? галактики з? спалахом зореутворення ?з 10 м Телескопом на П?вденному Полюс? (SPT) Нац?онального Наукового Фонду США, а пот?м використовували ALMA для б?льш масштабного вивчення зоряного "беб?-буму" у молодому Всесв?т?. Науковц? були здивован?, виявивши, що багато ?з цих далеких багатих на пил зореутворюючих галактик розташован? дал?, н?ж оч?кувалося. Це означа?, що в середньому спалахи зореутворення мали м?сце 12 м?льярд?в рок?в тому, коли в?к Всесв?ту становив трохи менше 2 м?льярд?в рок?в. А це на м?льярд рок?в ран?ше, н?ж дос? вважалось.

Дв?йко таких галактик ? найб?льш далекими ?з под?бних в?домих, що ?х св?тло почало св?й шлях, коли в?к Всесв?ту становив т?льки один м?льярд рок?в. Б?льш того, в одн?й з цих рекордсменок виявлено молекули води, вода ? одним з молекул виявили, що ? фактом найв?ддален?ших спостережень вода в космос?, нараз? опубл?кованим.

Група використовувала неперевершену чутлив?сть ALMA для захоплення св?тла в?д 26 таких галактик на довжин? хвил? близько трьох м?л?метр?в. Св?тло певних довжин хвиль випром?ню?ться молекулами газу в цих галактиках, але внасл?док розширення Всесв?ту на протяз? м?льярд?в рок?в, довжини хвиль зб?льшуються, такими досягаючи Земл?. Шляхом вим?рювання зб?льшення довжин хвиль, астрономи можуть обчислити, ск?льки часу тривала подорож св?тла, що визнача? м?сце кожно? галактики у конкретному момент? косм?чно? ?стор??.

"Чутлив?сть ALMA та широкий робочий д?апазон довжин хвиль означають, що ми могли проводити наш? вим?ри протягом дек?лькох хвилин на одну галактику - це приблизно в сто раз?в швидше, н?ж ран?ше",- сказав Аксель Вайсс (?нститут Рад?оастроном?? ?м. Макса Планка в Бонн?, Н?меччина), який очолював роботу вим?рювань в?дстаней до галактик. "Ран?ше под?бн? вим?рювання були трудом?стким процесом об'?днання даних в?д оптичних та рад?отелескоп?в".

У б?льшост? випадк?в, одних спостережень ?з ALMA було достатньо для точного визначення в?дстан?, але для к?лькох галактик група по?днанала дан? в?д ALMA ?з вим?рами за допомогою ?нших телескоп?в, в тому числ? APEX (Atacama Pathfinder Experiment) та Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO [1].

Астрономи використовували лише частковий масив на 16 антен ALMA з ?х загального числа 66, оск?льки тод? обсерватор?я була ще на стад?? буд?вництва, котре мало м?сце на в?ддаленому плато Чахнантор у чил?йських Андах, на висот? 5000 метр?в. П?сля завершення буд?вництва, ALMA буде ?ще б?льш чутливим телескопом, що дасть змогу виявити б?льш слабк? галактики. Дос? астрономи досл?джували т?льки найяскрав?ш? ?з них. Також вони користалися "рукою допомоги" в?д природи: ефект грав?тац?йно? л?нзи, передбачений загальною теор??ю в?дносност? Ейнштейна, спотворю? св?тло в?д далеко? галактики грав?тац?йним полем, котре д?? як л?нза, роблячи в?ддалене джерело яскрав?шим.

Щоб точно д?знатись, наск?льки це грав?тац?йне л?нзування п?двищу? видиму яскрав?сть галактик, група одержала ?х б?льш ч?тк? зображення за допомогою низки спостережень ?з ALMA на довжинах хвиль близько 0.9 м?л?метра.

"Ц? чудов? зображення в?д ALMA показують, що вигляди фонових галактик деформован? численними дугами св?тла, в?домими як к?льця Ейнштейна, як? оточують галактики на передньому план?",- сказав Яшар Гезаве (McGill University, Монреаль, Канада), котрий керував досл?дженням грав?тац?йного л?нзування. "Ми використову?мо величезн? маси темно? матер?? навколо галактик, котр? знаходяться на половин? шляху через Всесв?т, наче косм?чний телескоп, щоб бачити ?ще б?льш далек? галактики б?льшими та яскрав?шими".

Анал?з спотворень показу?, що деяк? з далеких зореутворюючих галактик в 40 000 000 000 000 (40 м?льйон м?льйон?в) яскрав?ш? в?д Сонця, ? що грав?тац?йне л?нзування зб?льшу? ?х до 22 раз?в.

"Дос? лише к?лька грав?тац?йно л?нзованих галактик були виявлен? ран?ше на цих субм?л?метрових довжинах хвиль, але нараз? SPT ? ALMA виявили десятки таких",- сказав Карлос де Бройк (ESO), учасник досл?дно? групи. "Под?бн? досл?дження ран?ше головним чином проводились на хвилях видимого св?тла за допомогою Косм?чного Телескопа Хаббл, але наш? результати показують, що ALMA явля? собою дуже потужного нового гравця на пол?".

"Чудовий приклад сп?впрац? астроном?в ?з усього св?ту, щоб зробити дивовижн? в?дкриття ?з найсучасн?шим обладнанням",- сказав учасник досл?джень Дан?ель Мерроун (Ун?верситет Ар?зони, США). "Це т?льки початок для ALMA ? для вивчення цих галактик з? спалахом зореутворення. Наш наступний крок поляга? у б?льш докладному вивченн? таких об'?кт?в, щоб точно з'ясувати, як ? чому вони формують зор? у таких величезних к?лькостях".

Прим?тки

[1] Додатков? спостереження проводились ?з APEX, VLT, Australia Telescope Compact Array (ATCA) та Submillimeter Array (SMA).

Детальн?ше

Дане досл?дження описане в статт? ?Dusty starburst galaxies in the early Universe as revealed by gravitational lensing?, by J. Vieira et al., в журнал? Nature. Робота ?з вим?р?в дистанц?й до галактик описана у статт? ?ALMA redshifts of millimeter-selected galaxies from the SPT survey: The redshift distribution of dusty star-forming galaxies?, by A. Weiss et al., iв Astrophysical Journal. Досл?дження грав?тац?йного л?нзування описане у статт? ?ALMA observations of strongly lensed dusty star-forming galaxies?, by Y. Hezaveh et al., також в Astrophysical Journal.

Великий М?л?метрово-субм?л?метровий Масив Атакама (ALMA) ? м?жнародним астроном?чним об??ктом. В?н явля?ться партнерством ?вропи, П?вн?чно? Америки та Сх?дно? Аз?? у сп?впрац? з Республ?кою Чил?. ALMA в ?вроп? ф?нансу?ться ESO, в П?вн?чн?й Америц? - Нац?ональним Науковим Фондом США (NSF) у сп?впрац? з Нац?ональною Радою Досл?джень Канади (NRC) ? Нац?ональною Науковою Радою Тайваню (NSC), в Сх?дн?й Аз?? - Нац?ональними ?нститутами Природничих Наук (NINS) Япон?? в сп?впрац? з Академ??ю С?н?ца (AS) на Тайван?. Буд?вництво та управл?ння ALMA в?д ?мен? ?вропи проводить ESO, в?д ?мен? П?вн?чно? Америки - Нац?ональна Рад?оастроном?чна Обсерватор?я (NRAO), яка управля?ться корпоративною Асоц?ац??ю Ун?верситет?в (AUI), в?д ?мен? Сх?дно? Аз?? - Нац?ональна Астроном?чна Обсерватор?я Япон?? (NAOJ). Сп?льна Обсерватор?я ALMA (JAO) забезпечу? ?дине кер?вництво та управл?ння буд?вництвом, введення в експлуатац?ю та експлуатац?ю ALMA.

?вропейська П?вденна Обсерватор?я - це передова м?журядова астроном?чна орган?зац?я в ?вроп? та найб?льш продуктивна астроном?чна обсерватор?я св?ту. ?? п?дтриму? 15 кра?н: Австр?я, Бельг?я, Бразил?я, Чеська Республ?ка, Дан?я, Франц?я, Ф?нлянд?я, Н?меччина, ?тал?я, Н?дерланди, Португал?я, ?спан?я, Швец?я, Швейцар?я та Сполучене Корол?вство. ESO зд?йсню? ?н?ц?ативну програму, зосереджену на проектуванн?, буд?вництв? та експлуатац?? потужних наземних спостережних об'?кт?в, що дозволя? астрономам робити важлив? науков? в?дкриття. ESO також в?д?гра? пров?дну роль у сприянн? та орган?зац?? сп?вроб?тництва в астроном?чних досл?дженнях. ESO працю? на трьох ун?кальних, св?тового класу обсерватор?ях в Чил?: Ла С?лла, Паранал ? Чахнантор. На гор? Паранал, в ESO працю? Дуже Великий Телескоп - найб?льш передова в св?т? астроном?чна обсерватор?я видимого д?апазону та VISTA - найб?льший оглядовий телескоп в св?т?. ESO ? ?вропейським партнером просунутого астроном?чного рад?отелескопу ALMA, найб?льшого ?снуючого астроном?чного проекту.љВ даний час, ESO плану? 39 метровий ?вропейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближн?й ?Ч д?апазони), який стане "найб?льшим у св?т? оком у небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com

Axel Weiss
Max-Planck-Institut f?r Radioastronomie
Bonn, Germany
Телефон: +49 228 525 273
Email: aweiss@mpifr-bonn.mpg.de

Joaquin Vieira
California Institute of Technology
USA
Ст?льниковий: +1 949 887 5795
Email: vieira@caltech.edu

Yashar Hezaveh
McGill University
Montr?al, Canada
Телефон: +1 514 398 7032
Email: yasharh@physics.mcgill.ca

Richard Hook
ESO, Public Information Officer
Garching bei M?nchen, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Ст?льниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Douglas Pierce-Price
ESO, Public Information Officer
Garching bei M?nchen, Germany
Телефон: +49 89 3200 6759
Email: dpiercep@eso.org

Carlos de Breuck
ESO
Garching bei M?nchen, Germany
Телефон: +49 89 3200 6613
Email: cdebreuc@eso.org

Charles E. Blue
National Radio Astronomy Observatory, Public Information Officer
Charlottesville, USA
Телефон: +1 434 296 0314
Email: cblue@nrao.edu

Connect with ESO on social media

Переклад прес-рел?зу ESO eso1313.

Про рел?з

Рел?з ?:eso1313uk
Тип:Early Universe : Galaxy : Activity : Starburst
Facility:Atacama Large Millimeter/submillimeter Array,Hubble Space Telescope,South Pole Telescope
Science data:2013Natur.495..344V
2013ApJ...767...88W
2013ApJ...767..132H

Зображення

ALMA images of gravitationally-lensed distant star-forming galaxies
ALMA images of gravitationally-lensed distant star-forming galaxies
т?льки на англ?йськ?й
Gravitational lensing of distant star-forming galaxies (schematic)
Gravitational lensing of distant star-forming galaxies (schematic)
т?льки на англ?йськ?й

В?део

Gravitational lensing of distant star-forming galaxies (schematic)
Gravitational lensing of distant star-forming galaxies (schematic)
т?льки на англ?йськ?й

Також див?ться наш?