Документ взят из кэша поисковой машины. Адрес оригинального документа : http://www.eso.org/public/ukraine/news/eso1216/
Дата изменения: Unknown
Дата индексирования: Mon Apr 11 14:22:12 2016
Кодировка: UTF-8
ALMA показу? принцип буття сус?дньо? планетно? системи | ESO Укра?на

eso1216uk — Науковий рел?з

ALMA показу? принцип буття сус?дньо? планетно? системи

12 кв?тня 2012 р.

Нова обсерватор?я, котра перебува? на стад?? буд?вництва, дала астрономам значний прорив у розум?нн? сус?дньо? планетно? системи та ц?нн? п?дказки, як так? системи формуються та еволюц?онують. Астрономи, використавши Великий М?л?метрово-субм?л?метровий Масив Атакама (ALMA) виявили, що планети, котр? обертаються навколо зор? Фомальгаут, повинн? бути набагато меншими, н?ж це спочатку передбачалося. Це перший опубл?кований науковий результатат в?д ALMA на початковому етап? розгорнутих спостережень астрономами з? всього св?ту (Рання Наука або Цикл 0).

В?дкриття стало можливим завдяки виключно виразним зображенням в?д ALMA диска, або к?льця, або пилу навколо зор? Фомальгаут, яка знаходиться на в?дстан? близько 25 св?тлових рок?в в?д Земл?. Воно допомогло вир?шити суперечки м?ж першими спостер?гачами системи. Зображення в?д ALMA показують, що пиловий диск ма? дуже виразн? кра?, що його внутр?шн?й та зовн?шн?й кра? тонк?. Одержан? дан? в по?днанн? з комп'ютерним моделюванням, привели вчених до висновку, що пилов? частинки перебувають у вигляд? диску завдяки грав?тац?йному впливу в?д двох планет, одна з яких ближче до зор?, н?ж диск, а ?нша дал? в?д нього [1].

Розрахунки вчених також вказують на ймов?рний розм?р планет: вони б?льш? н?ж Марс, але не б?льш? к?лькох розм?р?в Земл?. Це набагато менше, н?ж астрономи вважали ран?ше. У 2008 роц?, коли на зображенн? в?д Косм?чного Телескопа Хаббл (NASA/ESA) виявили внутр?шню планету, вважали, що вона буде б?льша, н?ж Сатурн - друга за величиною планета в наш?й Сонячн?й систем?. Проте в подальших спостереженнях ?з ?нфрачервоними телескопами дану планету не вдалося виявити.

Ця невдача призвела до того, що деяк? астрономи засумн?валися в ?снуванн? планети на зображенн? в?д Хаббла. Зображення в?д Хаббла у видимому св?тл? також виявили дуже маленьк? пилов? частинки, як? д??ю зоряного в?тру виштовхувались на околиц? системи, що спричинило до розмивання структури пилового диску. У спостереженнях в?д ALMA на довжинах хвиль б?льших, н?ж у видимого св?тла, простежуються б?льш? частинки пилу - близько 1 м?л?метра в д?аметр?, як? не переносяться випром?нюванням зор?. Дан? спостереження виразно показують ч?тк? кра? диска та його к?льцеву структуру, що вказу? на грав?тац?йний вплив в?д двох планет.

"По?днання спостережень ?з ALMA к?льцепод?бного утворення ?з комп'ютерними моделями, дало нам можлив?сть поставити дуже жорстк? обмеження на масу та орб?ту будь-яко? планети поряд ?з к?льцем",- сказав Аарон Бол? (Sagan Fellow з ун?верситету Флориди, США), який очолював досл?дження. "Маси цих планет мають бути невеликими, бо ?накше планети можуть зруйнувати к?льце",- додав в?н. Вчен? сказали, що мал? розм?ри планет пояснюють, чому ран?ше в ?нфрачервоних спостереженнях ?х не вдалося виявити.

Досл?дження ?з ALMA показу?, що ширина к?льця приблизно в 16 раз?в б?льше в?дстан? в?д Сонця до Земл?, а його товщина лише одна сьома частина в?д ширини. "К?льце ?ще вужче та тонше, н?ж це вважалося ран?ше",- сказав Метью Пейн, котрий також ?з Ун?верситету Флориди.

К?льце в?ддалене в?д зор? на в?дстань близько в 140 раз?в б?льше, н?ж в?дстань м?ж Землею та Сонцем. У наш?й Сонячн?й систем?, Плутон в 40 раз?в дал? в?д Сонця, н?ж Земля. "Через невелик? розм?ри планет б?ля цього к?льця та ???х велик? в?дстан? в?д сво?? зор?, вони входять до числа найб?льш холодних планет ?з дос? знайдених, що обертаються навколо нормально? зор?",- додав Аарон Бол?.

Вчен? спостер?гали систему зор? Фомальгаут у вересн? та жовтн? 2011 року, коли була в доступ? лише близько чверть ?з числа запланованих 66 антени ALMA. Коли буд?вництво буде завершено наступного року, повна система матиме набагато б?льше можливостей. Нав?ть на стад?? Ранньо? Науки, ALMA був досить потужним, щоб виявити знаков? структури, як? ран?ше вислизали в?д спостер?гач?в на м?л?метрових хвилях.

"Нехай ALMA все ще на стад?? буд?вництва, але в?н вже найпотужн?ший телескоп у сво?му род?. Це т?льки початок захоплюючо? ново? доби в досл?дженн? диск?в та формування планет навколо ?нших з?рок",- уклада? досл?дник Б?лл Дент, астроном ?з ESO (ALMA, Чил?).

Великий М?л?метрово-субм?л?метровий Масив Атакама (ALMA) ? м?жнародним астроном?чним об??ктом. В?н явля?ться партнерством ?вропи, П?вн?чно? Америки та Сх?дно? Аз?? у сп?впрац? з Республ?кою Чил?. ALMA в ?вроп? ф?нансу?ться ESO, в П?вн?чн?й Америц? - Нац?ональним Науковим Фондом США (NSF) у сп?впрац? з Нац?ональною Радою Досл?джень Канади (NRC) ? Нац?ональною Науковою Радою Тайваню (NSC), в Сх?дн?й Аз?? - Нац?ональними ?нститутами Природничих Наук (NINS) Япон?? в сп?впрац? з Академ??ю С?н?ца (AS) на Тайван?. Буд?вництво та управл?ння ALMA в?д ?мен? ?вропи проводить ESO, в?д ?мен? П?вн?чно? Америки - Нац?ональна Рад?оастроном?чна Обсерватор?я (NRAO), яка управля?ться корпоративною Асоц?ац??ю Ун?верситет?в (AUI), в?д ?мен? Сх?дно? Аз?? - Нац?ональна Астроном?чна Обсерватор?я Япон?? (NAOJ). Сп?льна Обсерватор?я ALMA (JAO) забезпечу? ?дине кер?вництво та управл?ння буд?вництвом, введення в експлуатац?ю та експлуатац?ю ALMA.

Прим?тки

[1] Вплив планет або ?х супутник?в на збереження ч?тко? форми пилового к?льця було вперше пом?чено, коли косм?чний апарат "Вояджер" пролет?в повз Сатурн, зробивши детальн? зображення к?льцево? системи планети. К?льце планети Уран р?зко обмежене його супутниками Кордел?я ? Офел?я. Под?бним чином спостер?гач? ?з ALMA висунули припущення про к?льце навколо Фомальгауту. Супутники, що обмежуючись к?льця сво?х планет, мають пр?звисько "пастир?в".

Супутники або планети обмежують под?бн? пилов? к?льця за допомогою грав?тац?йних вплив?в. Планета на внутр?шн?й сторон? к?льця оберта?ться навколо з?рки швидше, н?ж його пилов? частинки. ?? грав?тац?я дода? частинкам енерг?ю, яка ?х штовха? назовн?. Планета зовн? к?льця руха?ться пов?льн?ше, н?ж частинки пилу, ? ?? грав?тац?я зменшу? енерг?ю частинок, що змушу? ?х трохи зм?щуватися всередину.

Детальн?ше

Дане досл?дження було представлене у статт? ?Constraining the Planetary System of Fomalhaut Using High-Resolution ALMA Observations? by A. Boley et al. котра вийде вљAstrophysical Journal Letters.

Науково-досл?дна група у склад? A. C. Boley (University of Florida, Gainesville, USA), M. J. Payne (University of Florida), S. Corder (North American ALMA Science Center, Charlottesville, USA), W. Dent (ALMA, Santiago, Chile), E. B. Ford (University of Florida) та M. Shabram (University of Florida).

2012 р?к ознаменований 50-ю р?чницею заснування ?вропейсько? П?вденно? Обсерватор?? (ESO).?ESO, ?вропейська П?вденна Обсерватор?я - це передова м?журядова астроном?чна орган?зац?я в ?вроп? та найб?льш продуктивна астроном?чна обсерватор?я св?ту. ?? п?дтриму? 15 кра?н: Австр?я, Бельг?я, Бразил?я, Чеська Республ?ка, Дан?я, Франц?я, Ф?нлянд?я, Н?меччина, ?тал?я, Н?дерланди, Португал?я, ?спан?я, Швец?я, Швейцар?я та Сполучене Корол?вство. ESO зд?йсню? ?н?ц?ативну програму, зосереджену на проектуванн?, буд?вництв? та експлуатац?? потужних наземних спостережних об'?кт?в, що дозволя? астрономам робити важлив? науков? в?дкриття. ESO також в?д?гра? пров?дну роль у сприянн? та орган?зац?? сп?вроб?тництва в астроном?чних досл?дженнях. ESO працю? на трьох ун?кальних, св?тового класу обсерватор?ях в Чил?: Ла С?лла, Паранал ? Чахнантор. На гор? Паранал, в ESO працю? Дуже Великий Телескоп - найб?льш передова в св?т? астроном?чна обсерватор?я видимого д?апазону та VISTA - найб?льший оглядовий телескоп в св?т?. ESO ? ?вропейським партнером просунутого астроном?чного рад?отелескопу ALMA, найб?льшого ?снуючого астроном?чного проекту.љВ даний час, ESO плану? 40 метрового класу ?вропейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближн?й ?Ч д?апазони), який стане "найб?льшим в св?т? оком в небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com

Aaron. C. Boley
University of Florida
Gainesville, USA
Телефон: +1 352 294 1844
Email: aaron.boley@astro.ufl.edu

William Dent
Joint ALMA Observatory
Santiago, Chile
Телефон: +56 2 467 6249
Ст?льниковий: +56 9 827 9537
Email: wdent@alma.cl

Richard Hook
ESO Public Information Officer
Garching, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Email: rhook@eso.org

Dave Finley
Public Information Officer, National Radio Astronomy Observatory
Socorro, USA
Телефон: +1 575 835 7302
Email: dfinley@nrao.edu

Masaaki Hiramatsu
Education & Public Outreach Officer, National Astronomical Observatory of Japan
Japan
Телефон: +81 422 34 3900 ext.3150
Email: hiramatsu.masaaki@nao.ac.jp

William Garnier
Education and Public Outreach Officer, Joint ALMA Observatory
Santiago, Chile
Телефон: +56 2 467 6119
Email: wgarnier@alma.cl

Connect with ESO on social media

Переклад прес-рел?зу ESO eso1216.
Використання фото та в?део ESO
Are you a journalist? Subscribe to the ESO Media Newsletter in your language.

Про рел?з

Рел?з ?:eso1216uk
Назва:Fomalhaut
Тип:Milky Way : Star : Circumstellar Material
Milky Way : Star : Circumstellar Material : Disk : Protoplanetary
Facility:Atacama Large Millimeter/submillimeter Array
Science data:2012ApJ...750L..21B

Зображення

ALMA зауважу? к?льце навколо яскраво? зор? Фомальгаут
ALMA зауважу? к?льце навколо яскраво? зор? Фомальгаут
Яскрава зоря Фомальгаут у суз?р'? П?вденно? Риби
Яскрава зоря Фомальгаут у суз?р'? П?вденно? Риби
Широке поле огляду неба навколо яскраво? зор? Фомальгаут
Широке поле огляду неба навколо яскраво? зор? Фомальгаут
Планети утримують матер?ю у вузькому к?льц? навколо Фомальгауту
Планети утримують матер?ю у вузькому к?льц? навколо Фомальгауту

В?део

Zooming in on Fomalhaut and its dusty disc
Zooming in on Fomalhaut and its dusty disc
т?льки на англ?йськ?й

Також див?ться наш?

Над?шл?ть нам ваш? зауваження!
Subscribe to receive news from ESO in your language
Accelerated by CDN77