Документ взят из кэша поисковой машины. Адрес оригинального документа : http://space.univ.kiev.ua/research_u.html
Дата изменения: Wed Feb 16 11:41:18 2005
Дата индексирования: Mon Oct 1 19:37:54 2012
Кодировка: Windows-1251

Поисковые слова: запрещенные спектральные линии
Науков? досл?дження Кафедри астроном?? та ф?зики космосу
Main
Research
Study
Conference
staff
Post-graduates
Students
History
Links
Sun Antarctics Ephemerids Space research Lisnyky

Науковa д?яльн?сть кафедри

Сьогоднi на кафедрi проводяться як експериментальнi, так i теоретичнi дослiдження, у тому числi астрономiчнi та iоносфернi спостереження, активнi експерименти на космiчних апаратах. З 1992 р. на кафедрi працю? група фiзикiв-теоретикiв, спецiалiстiв з теорi? космiчно? плазми.

Основнi напрямки наукових дослiджень кафедри:

  • Фiзика сонячно? корони та активних утворень на Сонцi.
  • Фiзика сонячно-земних зв'язкiв.
  • Ефемеридна астроном?я.
  • Зоряна астрономiя.
  • Фiзика, динамiка i космогонiя комет та малих тiл сонячно? системи.
  • Оптичнi спостереження та фiзика полярних сяйв.
  • Активнi експерименти в космосi, спостереження з космiчних апаратiв.
  • Теорiя хвильових процесiв у космiчнiй плазмi.
  • Дослiдження озоносфери ("озоново? дiри") та верхньо? атмосфери Землi на антарктичнiй станцi? академiк Вернадський.
  • Астрономiчне приладобудування та автоматизацiя спостережень.

Основнi науковi та науково-органiзацiйнi досягнення кафедри

Кафедра органiзувала та провела бiльше 50 експедицiй для спостережень сонячних затемнень, полярних сяйв, комет, метеорних потокiв, керованих експериментiв у космосi, а також для дослiджень геофiзичних характеристик. Серед них ? експедицi? за полярне коло i на екватор, на Кубу i в Антарктиду, на ракетний полiгон Капустин Яр i о. Сахалiн. Активними учасниками експедицiй завжди були студенти та аспiранти кафедри. Також ведуться регулярн? геоф?зичн? спостереження. Пост?йно обраховуються та представляються у всесв?тн?й мереж? ?нтернет комп’ютерн? ефемериди.

наверх

Спостереження сонячних затемнень:

С.К.Всехсвятський, О.Т.Несмянович, М.I.Дзюбенко, Г.А.Рубо , В.Г.Iванчук, О.С.Попов, М.?.П?шкало та iншi.
  • 1952 - Казахстан,
  • 1954 - Чернiгiвська обл.,
  • 1961 - Крим i Башкирiя,
  • 1965 - острови Кука,
  • 1968 - Курганська обл.,
  • 1970 - Мексика,
  • 1972 - Чукотка,
  • 1973 - Мавританiя,
  • 1976 - Азербайджан,
  • 1981 - Сахалiн i Казахстан,
  • 1990 - Магаданська обл.,
  • 1991, 1994 - Бразилiя,
  • 1999 - Румун?я.

наверх

Спостереження полярних сяйв:

С.К.Всехсвятський, Д.П.Андрi?нко, М.I.Дзюбенко , М.М. Близнюк, Г.П.Мiлiневський, О.М.?втушевський та iншi.
  • 1958-1959, 1960-1961, 1961-1962, 1962-1963, 1965, 1967, 1973-1974, 1976, 1979 - бухта Тiксi, острiв Муостах, мис Шмiдта.

Комп’ютерн? ефемериди:

В.Я.Чол?й

наверх

Радiовимiрювання емiсiй iоносфери:

С.I. Мусатенко, В.В. Чмiль, та iншi.
  • 1974 - Архангельська область,
  • 1981, 1991 - Туркменiя;
  • 1988, 1989 - Пущино, Московська обл.

Активнi експерименти в космосi:

М.I.Дзюбенко, В.М.Iвченко, Г.П.Мiлiневський, О.М.?втушевський, В.П.Лапчук, та iншi.
  • 1973, 1975-1992 - полiгон Капустин Яр, Архангельська область, науково-дослiдне судно Професор Зубов, Куба, космодром Байконур.

Комплекснi геофiзичнi вимiрюванння (магнiтне поле, озон, iоносфера):

Г.П.Мiлiневський, М.А.Леонов

Науков? прац?(публ?кац?? сп?вроб?тник?в кафедри за 1997-2002):

наверх

Науковий доробок

  • запропонована концепцiя протяжно? динамiчно? сонячно? корони, що склада?ться з корпускулярних сонячних потокiв (корональних променiв);
  • побудована перша реальна модель сонячно? корони (гiдродинамiчна, 1953-1957 рр.), що випередила вiдкриття явища сонячного вiтру;
  • розроблена еруптивна теорiя походження комет внаслiдок викиду ?х iз планетних систем; передбачено iснування кiлець у великих планет i вулканiв на ?х супутниках;
  • створена кометна i радiоастрономiчна станцiя в с.Лiсники;
  • вiдкритi структурнi елементи сонячно? корони: надтонкi струменi, корональний дощ, пустоти, субтранзi?нти;
  • ототожнено емiсi? гелiю в свiтiннi полярних сяйв, береговi ефекти в ?х морфологi?, вперше в СРСР проведенi масовi визначення висот полярних сяйв, вивченi просторово-часовi характеристики тонких деталей сяйв;
  • проведенi успiшнi спостереження 11 сонячних затемнень, 60 комет, iнших небесних об'?ктiв рiзними методами, 43 керованих експериментiв в космосi, полярних сяйв протягом 16 сезонiв;
  • створено та п?дтриму?ться регулярна щор?чна публ?кац?я "Комп’ютерн? ефемериди"
  • вiдкритi комети Чурюмов-Герасименко 1969i та Чурюмов-Солодовнiков 1986i;
  • розроблена модель спалахiв комет пiд дi?ю високошвидкiсних потокiв сонячного вiтру;
  • створено унiкальний каталог фiзичних характеристик комет, що спостерiгалися до 1985 року;
  • створенi космiчний коронограф ВК-I, ультрафiолетовi космiчнi спектрометри БУФС-1,-2; високочутливий фотометр УФ-3К (для супутника "Iнтеркосмос- 24"), ракетний радiометр iнфрачервоного випромiнювання "IКАР";
  • заре?стровано радiовипромiнювання iоносфери Землi в метровому дiапазонi хвиль на середнiх широтах;
  • в мiжнародних виданнях надруковано цикл статей з питань теорi? турбулентностi та нелiнiйних хвильових структур у космiчнiй плазмi; дано пояснення ряду несподiваних результатiв мiжнародних супутникових проектiв ARAKS (1975), Porcupine (1982), APEX (1991-1995), CRRES (1991-1995), Freja (1992-1995), Interball (1995-98).

наверх

Мiжнароднi зв'язки

Кафедра ще з 50-х рокiв активно бере участь у мiжнародних проектах, присвячених дослiдженню Сонця, сонячно-земних зв'язкiв, навколоземного космiчного простору: Мiжнародний Геофiзичний Рiк, Мiжнародний Рiк Спокiйного Сонця, "Динамiка сонячно? корони", а також мiжнародних ракетних та супутникових проектах АРАКС, Зiрниця, Сполох, АПЕКС, CRESS, Iнтербол, "Попередження" та iн.

Участь у виконаннi Нацiонально? космiчно? програми стимулю? мiжнароднi науковi контакти. З Iнститутом Космiчних Дослiджень РАН (Москва) та Центром Космiчних Дослiджень (Польща) викону?ться спiльне опрацювання даних вимiрювань КА Iнтербол та Прогноз в магнiтосферi Землi. Зi Шведським Iнститутом Космiчно? Фiзики ведеться обробка та iнтерпретацiя даних плазмових спостережень на супутнику Freja.

Нацiональним космiчним агентством Укра?ни ведеться розробка космiчного проекту Попередження (вивчення iоносферних провiсникiв землетрусiв) за участю Укра?ни, Росi?, США, Францi?, Швецi?, Великобританi?, Болгарi?, Угорщини та Польщi. Кафедра ? головною органiзацi?ю з координацi? науково? програми та створення комплексу бортово? апаратури. У перiод з 1993 по 1995 рiк зав. кафедрою проф. М.Я. Коцаренко був науковим керiвником проекту Попередження.

Проводяться систематичнi геофiзичнi спостереження на антарктичнiй станцi? Академiк Вернадський (колишнiй британськiй станцi? Фарадей, яку було передано Укра?нi у 1996 р.), виконуються спiльнi з Британською Антарктичною Службою дослiдження. У перiод 1995-97 рр. керiвник Першо? укра?нсько? антарктично? експедицi? був доктор ф.-м.н. Г.П.Мiлiневський. На станцi? Академiк Вернадський здiйсню?ться, зокрема, вивчення озоносфери ("озоново? дiри") та верхньо? атмосфери Землi за мiжнародною програмою дослiджень геосфери та бiосфери (International Geosphere Biosphere Program), а також продовжуються розпочатi в 50-i роки британськими дослiдниками iоносфернi та геомагнiтнi вимiрювання. Кафедра пiдтриму? науковi стосунки з бiльшiстю випускникiв, якi працюють за кордоном в галузi астрономi? та фiзики космосу.

наверх


Last updated: January, 2005.